Постанова № 22255974, 13.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2012 року 15:30 № 2а-18162/11/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно - будівельна компанія «Ізобуд»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2011 № 0001002304 та № 0000992304.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інженерно-будівельної компанії «Ізобуд»(код ЄДРПОУ 34427567) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «БК «Стандарт Плюс»за жовтень-грудень 2010 року про що складено акт від 01.08.2011 року № 377/2304-34427567 (далі Акт перевірки).

На підставі висновків Акту перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000992304 та № 0001002304 від 12.10.11.

Вказані рішення мотивовані не встановленням факту передачі товарів (робіт) від ТОВ «БК «Стандарт Плюс»до контрагентів покупців, відсутністю матеріальних, технічних та людських ресурсів для виконання власних господарських зобовязань.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на покликання податкової служби згідно змісту Акту перевірки на фактичну «безтоварність операцій», судом на виконання зазначених вище положень КАС України з метою встановлення всіх обставин у справі запропоновано позивачу і відповідачу надати докази на підтвердження його товарного/безтоварного характеру, витребувано документи у банківських установ щодо руху коштів.

За таких умов суд вчинив всі дії, які залежать від нього для збирання всіх доказів, а тому вирішує справу на підстави наявних матеріалів останньої.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Позивачем укладено договір субпідряду з ТОВ «БК «Стандарт Плюс» № 19/07-10 від 09 липня 2010 року, № С21/10-10/1 від 11 жовтня 2010 року, № С 21/10-10/3 від 11 жовтня 2010 року, № С 21/10-10/2 від 11 жовтня 2010 року (далі разом субпідрядні договори/договори субпідряду).

За договором субпідряду № 19/07-10 від 09 липня 2010 року обєкт будівництва визначений за адресою м. Бориспіль, вул. Бабкіна 6.

У відповідності до положень пп.2.1. вказаного договору субпідрядник зобовязується власними силами та засобами якісно виконати Роботи, зазначені у кошторисній документації, а генпідрядник зобовязується надати обєкт для виконання субпідрядником робіт, по завершенню яких їх прийняти і оплатити.

Згідно пп.3.1.9 вказаного договору субпідрядник зобовязується виконувати роботи в робочий час на підставі заздалегідь предявленого списку робітників.

Вартість робіт і матеріалів визначається договірною ціною, актами виконаних робіт. Оплата вартості робіт і матеріалів здійснюється генпідрядником поетапно згідно актів виконаних робіт (стаття 5 договору).

Генпідрядник зобовязаний передати субпідряднику на час виконання робіт Обєкт, придатний для їх виконання.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги зміст наданих первинних документів суд зазначає наступне.

Договірна ціна за договором субпідряду № 19/07-10 від 09 липня 2010 та іншими договорами в своєму складі не передбачає витрат субпідрядника на матеріальні ресурси (т.1. а.с. 207; т.2. а.с. 25-28). Проте як вбачається з локальних кошторисів (№ 2-2-1, 2-2-1) здійснюються роботи зі штукатурення, влаштування бетонних стяжок. Вказане передбачає наявність будівельного матеріалу.

Оскільки за договором субпідряду № 19/07-10 від 09 липня 2010 витрати за матеріал несе субпідрядник (генпідрядник їх оплачує), з пояснень представника позивача судом встановлено, що будівельний матеріал субпідряднику генпідрядником не передавався (про зворотнє документів суду не надано), суд вбачає неможливість виконання вказаних робіт ТОВ «БК «Стандарт плюс», оскільки кошториси не містять вартості матеріалів (зокрема цементно-вапняних розчинів) з яких виконувалися роботи, а останній ним не придбавався, що в подальшому видно з обігу коштів по рахунку субпідрядника.

Додатково, на неможливість реального виконання вказаного договору свідчать відсутність у позивача документів які передбачені договором, зокрема, документів з передачі субпідряднику Обєкта для проведення будівельних робіт, списку працівників яким забезпечується доступ на будівельну ділянку.

Реальність виконання договорів неможливо встановити, оскільки договори не містять дату початку і закінчення робіт, проте мають відповідні графи для цього.

Оскільки вказані вище договори субпідряду є однаковими за змістом своїх умов, то вказані обставини, включаючи забезпечення будівельним матеріалом субпідрядника є характерними і для них усіх, а тому суд не буде в подальшому зазначати ці обставини щодо останніх, але приймає їх до уваги згідно первинних документів, наданих позивачем.

За договором субпідряду № С 21/10-10/2 від 11 жовтня 2010 року неможливо встановити обєкт будівництва, оскільки ані в договорі, ані в документації до нього адреса виконання робіт не зазначена.

Поряд з цим, судом витребувано виписку по банківському рахунку ТОВ «БК «Стандарт Плюс»починаючи з 16.07.2010 року.

Аналізуючи рух коштів та призначення платежу суд дійшов до висновку про нездійснення ТОВ «БК «Стандарт плюс»реальної господарської діяльності.

Такого висновку суд дійшов, оскільки кошти, які отримувалися ТОВ «БК Стандарт Плюс»за надані ним послуги того ж або наступного дня (з дня отримання коштів) в повному обсязі або сумі, що складає приблизно 97%, направлялися іншим особам, зокрема ПП «ДАМАК»з призначенням платежу «оплата за надані послуги та виконані роботи згідно договору № 008/07 від 01.07.2010 року». Вказані операції є системними і постійними (тобто провадяться кожного дня протягом тривалого часу на значні суми).

Аналізуючи їх суд не вбачає в них економічного змісту, оскілки ПП «Дамак»здійснює торгівельну діяльність, зокрема будівельними матеріалами (у відповідності до відомостей витягу з ЄДР станом на 13.03.2012) і послуг як таких не надає.

Поряд з цим, перераховуючи майже 93 і більше процентів власних надходжень ТОВ «БК «Стандарт Плюс»ПП «Дамак»виключного по одному договору наданих послуг (та деяким іншим особам в залишку від загальних надходжень що орієнтовно не перевищує близько 7%) за отримані послуги не може фактично отримати ані прибуток, ані збиток. Поряд з цим, ТОВ «БК «Стандарт Плюс»непоодиноку реалізовує товар третім особам без його попереднього придбання, зокрема відомості виписки по рахунку за 04.11.2010 року - було продано присадки та мастику на 2.660.055,53 гривень, проте придбань такого товару попередньо з виписки судом не вбачається.

Поряд з цим досліджуючи рух коштів судом встановлено, що кошти від позивача від 19.11.2010 року були 22.11.2010 були перераховані в повній сумі ПП «Дамак»при залишку коштів 878,95 гривень станом на 19.11.2010. Проте можливості залучення субпідрядником сторонніх осіб відповідними договорами субпідряду не передбачалось, оскільки згідно положень субпідрядних договорів роботи виконувались власними силами і засобами субпідрядника.

Одночасно, як вбачається зі змісту укладених договорів та локальних кошторисів позивача з субпідярдником, орієнтовні витрати людино-годин складають більше ніж 40000. При цьому вказані кошториси визначають витрати на оплату праці в значних сумах. Разом з тим, з обігу коштів на рахунках починаючи з 12.07.2010р. судом вбачається відсутність оплати праці працівників. При цьому обіг коштів на рахунку за поточними зобовязаннями зі сплати пенсійних, соціальних внесків, податків з доходів фізичних осіб не перевищують 2000 гривень і вказують на наявність роботи однієї або максимум двох людей і не узгоджуються з сумами витрат на заробітну працю згідно кошторисів на будівництво.

Разом з тим, на думку суду, ніхто не виконає такий великий обсяг роботи безкоштовно.

Оцінюючи вказане вище у сукупності, суд за рухом коштів на рахунку ТОВ «БК «Стандарт Плюс»вбачає відсутність у останнього мети здійснення реальної господарської діяльності та неможливості надання реальних послуг, виконання зобовязань за договорами, в тому числі і з позивачем, оскільки, зокрема: матеріал будівельний субпідрядником не придбавався, не отримувався від генпідрядника, відсутні документи, передбачені договорами субпідряду, а надані не надають можливості достовірно встановити реальність надання послуг.

Таким чином, судом встановлено відсутність реальної можливості та мети контрагентом позивача виконання договорів субпідряду, з огляду на що рішення податкової служби про донарахування податку на прибуток і додану вартість разом зі штрафними санкціями є обґрунтованими і правомірними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Адже за відсутності реальності операції податкові накладні не надають права на нарахування податкового кредиту та включення відповідних сум до валових витрат.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.03.12 р.