Постанова № 22255944, 01.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2012 року № 2а-18003/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр”

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень рішень № 0000502360 від 27.07.2011 та № 0000512360 від 27.07.2011 та визнання дій протиправними за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.12.2011),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 22/9/10 від 05.01.2012),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01.03.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень рішень № 0000502360 від 27.07.2011 та № 0000512360 від 27.07.2011 та визнання дій протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2012 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.02.2012.

У судовому засіданні 01.03.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за період з 01.01.2008 по 31.12.2010. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є визнання податковим органом взаємовідносин позивача з зазначеним контрагентом такими, що не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»було укладено договори № 20/10-10 від 20.10.2010, № 25/10-10 від 25.10.2010, № 28/10-10 від 28.10.2010 предметом яких є здійснення поставки обладнання, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що відповідачем не було надано належної відповіді за результатами розгляду його заперечень на акт перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала додаткові усні пояснення та просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 08.02.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Біржа музичних інструментів»за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 (акт перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Корінф Буд Ейр»мав правовідносини з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за договорами № 1510/-10 від 15.10.2010, № 28/10-10 від 28.10.2010, № 28-1/10-10 від 20.10.2010, № 08/11-10 від 08.11.2010, № 10/11-10 від 10.11.2010 предметом яких є здійснення поставки обладнання.

Відповідно до акту перевірки № 66/23-2/36756438 від 08.02.2011 “Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.10.2010” фактично згідно податкової звітності встановлено у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»- м. Київ, вул. Городецького, 11/Б та фактичну адресу товариства Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46 в результаті чого встановлено, що підприємство та його посадові особи за зазначеними адресами не знаходяться, про що складено акти перевірки місцезнаходження б/н від 28.01.2011.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 28.01.2011, вихідний № 418/7/26-3015 надійшла копія протоколу допиту свідка від 18.01.2011, а саме директора ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»ОСОБА_3, відповідно до якого вона не має ніякого відношення до фінансово господарської діяльності товариства та як директор ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», будь яких угод не підписувала та не здійснювала фінансово - господарську діяльності.

Відповідно до копії постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 24.01.2011, що також надійшла до ДПІ у Печерському районі м. Києва, старший слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві капітан податкової міліції Горбатюк О.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 70-00454, порушеної за фактом повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, за фактом повторного підроблення документів невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 2 Кримінального кодексу України, за фактом співучасті в ухиленні від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вчиненого невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого ст. 27 ч. 3, 212 Кримінального кодексу України постановив порушити кримінальну справу за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України.

ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано висновки експерта № 27 від 27.01.2011 та № 40 від 03.02.2011, якими встановлено, що підписи в наданих на дослідження документах виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 10.06.2011 по 16.06.2011 Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва на підставі наказу № 1218 від 10.06.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Корінф Буд Ейр»з питань правильності та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 120964 грн., а також підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 96771 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Корінф Буд Ейр»мав правовідносини з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за договорами № 1510/-10 від 15.10.2010, № 28/10-10 від 28.10.2010, № 28-1/10-10 від 20.10.2010, № 08/11-10 від 08.11.2010, № 10/11-10 від 10.11.2010 предметом яких є здійснення поставки обладнання.

На виконання зазначених договорів було виписано податкові накладні № БС171103 від 17.11.2010, № БС171102 від 17.11.2010, № 151101 від 15.11.2010, № БС 111201 від 11.12.2010, № БС171213 від 17.12.2010, № БС221212 від 22.12.2010, № БС231208 від 23.12.2010, № БС241206 від 24.12.2010, № БС221201 від 27.12.2010 та № БС291202 від 29.12.2010, та факт здійснення оплати за товар підтверджується відповідними банківськими виписками.

Відповідно до акту перевірки № 66/23-2/36756438 від 08.02.2011 “Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.10.2010” бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інших первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності відсутні та фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Працівниками головного відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»- м. Київ, вул. Городецького, 11/Б та фактичну адресу Товариства Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 46 в результаті чого встановлено, що підприємство та його посадові особи за зазначеними адресами не знаходиться, про що складено акти перевірки місцезнаходження б/н від 28.01.2011.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 28.01.2011, вихідний № 418/7/26-3015 надійшла копія протоколу допиту свідка від 18.01.2011, а саме директора ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»ОСОБА_3, здійснений старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві капітаном податкової міліції Горбатюком О.В., згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 погодилась тимчасово перереєструвати на своє ім'я та побути директором ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»протягом декількох місяців, у зв'язку з тим, що попередній власник виїжджає за кордон, а також те, що вона не має ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності товариства, та вона як директор ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», будь - яких угод не підписувала та не здійснювала фінансово - господарську діяльності, з часу реєстрації на її ім'я ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал».

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 24.01.2011, що також надійшла до ДПІ у Печерському районі м. Києва, старший слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві капітан податкової міліції Горбатюк О.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 70-00454, порушеної за фактом повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України, за фактом повторного підроблення документів невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 2 Кримінального кодексу України, за фактом співучасті в ухиленні від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вчиненого невстановленими особами, за ознаками злочину, передбаченого ст. 27 ч. 3, 212 Кримінального кодексу України постановив порушити кримінальну справу за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»вчиненого повторно, за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України.

ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано висновки експерта № 27 від 27.01.2011 та № 40 від 03.02.2011, якими встановлено, що підпис навпроти прізвища «С.В. Оліфірова»в області відтиску печатки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»у заяві про зміну керівника зареєстровану до виконання 09.08.2010 - виконаний не гр. ОСОБА_3, а іншою особою; підписи в графах «Керівник»та «Головний бухгалтер», навпроти прізвища «С.В. Оліфірова»в області відтиску печатки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», в податкових деклараціях з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року - виконані не гр.ОСОБА_3, а іншою особою; підписи в графах «Керівник»та «Головний бухгалтер», навпроти прізвища «С.В. Оліфірова»в області відтиску печатки ТОВ “Бізнес Стандарт Універсал”, в розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в податкових декларацій з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року - виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою; підписи в графах «Керівник»та «Головний бухгалтер», навпроти прізвища «ОСОБА_3»в області відтиску печатки ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»в розрахунку коригуванні сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

Остання декларація з податку на прибуток ТОВ “Бізнес Стандарт Універсал” подана за І півріччя 2010 року.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що господарські операції ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, з огляду на що, посадові особи ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також в ході перевірки встановлено факт передачі товарів від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»до ТОВ “Корінф Буд Ейр”.

Виходячи з наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, у нього відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а податкові накладні виписані ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»на адресу ТОВ “Корінф Буд Ейр” не можуть бути використані в податкову обліку так, як договори укладені між зазначеними контрагентами є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами перевірки було складено акт № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” були подані заперечення на зазначений акт перевірки.

Листом № 12594/10/23-605 від 18.07.2011 посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” було запрошено прийняти участь у засіданні комісії по спірним питанням по розгляду заперечень на акт перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011.

Листом № 12664/10/23-605 від 22.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” було повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 174/23-611/34294708 від 23.07.2011 залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011 були винесені податкові повідомлення - рішення якими Товариству з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” збільшено суму грошового зобов'язання № 0000502360 від 27.07.2011 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 120 964, 00 грн. та № 0000512360 від 27.07.2011 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51 205, 00 грн.

17.11.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкові повідомлення - рішення № 0000502360 від 27.07.2011 та № 0000512360 від 27.07.2011, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги № 10013/10/25-114 від 10.10.2011 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

19.10.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті України скаргу на податкові повідомлення - рішення № 0000502360 від 27.07.2011 та № 0000512360 від 27.07.2011, яку рішенням про результати розгляду повторної скарги № 4940/6/10-2115 від 04.11.2011 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” не погоджуючись діями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва щодо невизнання податкового кредиту та валових витрат визначених за операціями з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 та вважаючи податкові повідомлення - рішення № 0000502360 від 27.07.2011 та № 0000512360 від 27.07.2011 такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманого від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»товару.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за наступними договорами:

договір № 20/10-10 від 20.10.2010, додатком № 1 до якого є специфікація, факт поставки товару за яким підтверджується рахунком № БС151010 від 15.10.2010 та № БС251001 від 25.10.2010, видатковими накладними № 151101 від 15.11.2010, № БС171102 від 17.11.2010, № БС310304 від 31.03.2011, № БС231208 від 23.12.2010.

договір № 28/10-10 від 28.10.2010, додатком № 1 до якого є специфікація, факти поставки товару за яким підтверджується видатковою накладною № БС 140403 від 14.04.2011.

договір № 25/10/10 від 25.10.2010, додатком № 1 до якого є специфікація, факт здійснення поставки за яким підтверджується рахунком - фактурою № КБ-0000390 від 25.10.2010, видатковою накладною № КБ-0000063 від 23.09.2011, рахунком - фактурою № КБ-0000378 від 19.10.2010, видатковою накладною № КБ-0000074 від 17.11.2010, рахунком - фактурою № КБ-0000347 від 26.08.2010, видатковою накладною № КБ-0000082 від 23.12.2010, рахунком - фактурою № КБ-0000375 від 15.10.2010, видатковою накладною № 72/1 від 15.11.2010, рахунком - фактурою № КБ-0000307 від 30.07.2010, видатковою накладною № КБ-0000015 від 31.03.2011.

Факт здійснення оплати за зазначеними договорами підтверджується, наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Бізнес СтандартУніверсал» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес СтандартУніверсал»за договорами № 20/10-10 від 20.10.2010, № 25/10-10 від 25.10.2010, № 28/10-10 від 28.10.2010.

Посилання відповідача на протокол допиту свідка від 18.01.2011 та матеріали кримінальної справи № 70-00454 є необґрунтованими, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначений протокол допиту, який є складовою матеріалів кримінальної справи та матеріали кримінальної справи № 70-00454 за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Необґрунтованість посилань відповідача на акт перевірки № 66/23-2/36756438 від 08.02.2011 “Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.10.2010” зумовлюється тим, що з аналізу змісту зазначеного акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що під час перевірки не досліджувались фінансового - господарські відносини ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»з позивачем.

Посилання відповідача на висновки експерта № 27 від 27.01.2011 та № 40 від 03.02.2011 не беруться судом до уваги з огляду на те, що з акту перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011 вбачається, що при проведенні експертиз за якими було складено висновки не досліджувались первинні фінансові документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», а копії зазначених висновків відповідачем суду надано не було.

Необґрунтованість посилань відповідача на відсутність ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за юридичною та фактичною адресами, що підтверджується актом перевірки місцезнаходження б/н від 28.01.2011, зумовлюється, тим, що вихід на юридичну та фактичну адресу працівниками податкового орган було здійснено 28.01.2011, тобто вже після завершення фінансово - господарських відносин позивача з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал».

Також суд звертає увагу на те, що в акті перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011 відповідачем зазначено про те, що в ході проведення перевірки встановлено факт передачі товару від ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»позивачу.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань крім зазначених на підтвердження нікчемності договорів № 20/10-10 від 20.10.2010, № 25/10-10 від 25.10.2010, № 28/10-10 від 28.10.2010 та спростування реальності та товарності зазначених договору відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за договорами № 20/10-10 від 20.10.2010, № 25/10-10 від 25.10.2010, № 28/10-10 від 28.10.2010 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемним

З наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та «Бізнес Стандарт Універсал»мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у редакції чинній на момент перевірки, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на декларування валових витрат та на податковий кредит по операціях з ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал»за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, у разі незгоди платника податків з висновками акту перевірки він має право протягом 5 днів подати заперечення на акт перевірки та у такому випадку податкове повідомлення - рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та має бути прийняте протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду таких заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді за результатами їх розгляду платнику податків.

Позивач у позовній заяві та в судових засіданнях зазначив про те, що належної відповіді за результатами розгляду його заперечень на акт перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011 ним не було отримано, а було лише отримано лист № 12664/10/23-605 від 22.07.2011, яким було повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 174/23-611/34294708 від 23.07.2011 залишено без змін.

Відповідачем не було надано суду доказів надіслання позивачу належної відповіді за результатами розгляду його заперечень на акт перевірки № 174/23-611/34294708 від 23.07.2011.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що у суду відсутні докази надання позивачу належної відповіді за результатами розгляду його заперечень на акт перевірки № 175/23-611/34294798 від 23.06.2011, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено порядок винесення податкового - повідомлення рішення на підставі акту перевірки на який було подано заперечення встановлений пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанцій про сплату судового збору у сумі 28 грн. 23 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000502360 від 27.07.2011 та № 0000512360 від 27.07.2011 та визнання дій протиправними - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0000502360 від 27.07.2011.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0000512360 від 27.07.2011.

4.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва щодо невизнання податкового кредиту в сумі 96 771,00 гри. та валових витрат в сумі 120 964,00 грн., визначених Товариством з обмеженою відповідальністю «Корінф Буд Ейр»за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал»за період 01.01.2008 по 31.12.2010.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корінф Буд Ейр” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов