Постанова № 22255909, 13.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2012 року 10:21 № 2а-16653/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2011 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 25.01.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАП і К»

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022305 від 01.11.2011 р.,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНАП і К»з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022305 від 01.11.2011 р., яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДВ за основним платежем у розмірі 167265 грн. та 41816 грн. за штрафними санкціями за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ПП «Вікс Інтернешенл»(код 25270367) за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 року.

Позивач зазначає, що для проведення перевірки були відсутні підстави, передбачені статтями 77 та 78 ПК України. Позивач також зазначає, що факт виконання спірних операцій (поставки бентоніту та полімерних добавок) підтверджується договором з ПП «Вікс Інтернешенл», за яким здійснено попередню оплату та отримано товар. Поставка, як зазначає позивач, підтверджується видатковими накладними, а також податковими накладними. Зазначені матеріали, як стверджує позивач, були використані під час виконання договорів субпідряду з третіми особами при виконанні робіт з прокладання футлярів для електрокабелів методом горизонтально-направленого буріння, щодо чого позивачем надано договори та первинні документи. Відтак, позивач вважає, що ним дотримано всі вимоги ПК України, які дають право на формування спірних сум податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що операції фактично не здійснювались, контрагент позивача не має адміністративно-виробничих ресурсів для виконання спірних операцій, зареєстрований директор контрагента надав пояснення, що не має будь-якого відношення до створення та функціонування цього підприємства, а отже відсутні обставини та підстави, з якими ПК України повязує можливість правомірного формування спірних сум податкового кредиту.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13 березня 2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову виходячи з наступного.

ТОВ «ІНАП і К»зареєстроване Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.07.2010 р. Ідентифікаційний код 37207995. Місцезнаходження підприємства 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна 43-а, кабінет 14. Товариство взято на податковий облік 14.07.2010 р. за № 12698. Підприємство є платником ПДВ на підставі свідоцтва від 28.07.2010 р. № 100295652.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування ПДВ за взаємовідносинами з ПП «Вікс Інтернешенл» за період липня 2011 року. Перевірка проведена на підставі п/п. 75.1.2. та ст. 79 ПК України та службового посвідчення від 12.11.2010 р. Наказ про проведення перевірки та направлення вручено директору товариства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 7141/23-5/37207995 від 21.10.2011 р. (надалі Акт перевірки).

Як вбачається з матеріалів справи позивач допустив працівників ДПІ до проведення перевірки та не заперечував щодо наявності підстав для проведення перевірки.

Перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за липень 2011 року на суму 167265 грн. за операціями з ПП «Вікс Інтернешенл»(реєстрацію платником ПДВ анульовано 11.07.2011 р.).

Як слідує з Акту перевірки, на первинних документах та податкових накладних у яких зазначено, що керівником і особою, яка підписала ці документи є ОСОБА_3 Надалі в акті перевірки зазначено, що до ЄДР внесено запис про відсутність контрагента за місцезнаходженням. Засновником і директором цього підприємства є ОСОБА_3. Декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року не подавалася. Згідно акту перевірки № 2131/23-04/25270367 від 10.10.2011 р. цього контрагента (за період 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р.), складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (за місцем реєстрації цього контрагента), встановлено, що 18.05.2011 року був опитаний ОСОБА_3, який пояснив, що непричетний до створення і діяльності цього підприємства та зареєстрував його на своє імя за винагороду. Під час перевірки цього контрагента не надано будь-яких первинних документів щодо здійснення операцій у період липня 2011 року. В цьому акті перевірки, зміст якого відтворений в Акті перевірки позивача, зазначено, що у цього підприємства відсутні ресурси для здійснення господарської діяльності, зокрема, ресурсів для здійснення навантаження/розвантаження продукції. Зміст декларації з податку на прибуток цього контрагента, а саме рядків «витрати на поліпшення основних фондів», «сума амортизаційних відрахувань»свідчить про відсутність для здійснення господарської діяльності. Відсутність матеріальних та трудових ресурсів, складських приміщень, вказує на неможливість здійснення господарської діяльності. Таким чином, в акті встановлено відсутність реальної поставки товарів через відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, засобів транспортування та іншого майна, що є економічно необхідним для здійснення господарських операцій. При цьому, в Акті перевірки зазначено, що оскільки ОСОБА_3 у своїх поясненнях заявив, що не має відношення до цього контрагента позивача, не підписував та не уповноважував інших осіб на вчинення дій від імені цього контрагента, тому податкові накладні виписані з порушенням, невідомою особою. Виходячи з наведеного в сукупності, Акт перевірки містить висновок, що внаслідок порушення п. 198.2., 201.1., 201.6 ПК України занижено позивачем податкове зобовязання за липень 2011 року на 167265 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що спірні суми податкового кредиту сформовані позивачем, виходячи з наступних документів.

01.07.2011 р. між позивачем (покупець) та ПП «Вікс Інтернешенл» (продавець; код 25270367; адреса м. Київ, вул. Мельникова 52-А; св-во платника ПДВ 100247448) підписано договір № 01/07-2011 р.

Як зазначено преамбулі договору від імені продавця договір підписано директором ОСОБА_3

Договором передбачено, що якість товару повинна відповідати ДСТУ, ТУ та іншій нормативно-технічній документації.

Підтвердженням якості є сертифікат якості (п. 1.2.). При цьому, виходячи із змісту п. 4.4.1. договору, наявність цього сертифікату є передумовою передачі товару.

Товар передається після передоплати. Загальна ціна договору складає 1 005 000 грн. з ПДВ 167500 грн.

Договір не містить умов поставки (у т.ч. місця поставки), видів продукції, кількості та визначення критеріїв якості та стандартів продукції.

До матеріалів справи позивачем надано видаткову накладну від контрагента № РН-000007 від 05.07.2011 р. на 32.296 тн. бентоніту по ціні 7420,00 грн. без ПДВ на суму 239636,32 грн. без ПДВ, а також на 1.774 тн. полімерних добавок по ціні 37628,50 грн. без ПДВ на суму 65624,10 грн. без ПДВ. Всього видаткова накладна виписана на суму 366312,51 грн. з ПДВ.

У той же час, видатковій накладній не зазначено, який тип бентоніту та не зазначено які саме полімерні добавки маються на увазі в цій накладній.

Видано податкову накладну № 1 від 05.07.2011 р. на зазначену суму із зазначенням, що вона видана за договором від 29.07.2011 року та щодо поставки 29.07.2011 р., тобто за іншим договором, ніж той на підставі якого, як зазначає позивач, формувався податковий кредит.

В контексті характеристик товару, зокрема, бентоніту, слід зазначити, що за своєю природою бентоніт, це глина натрієва і кальцієва сукновальна, природний глинистий мінерал, що має здатність розбухати при гідратації в 14-16 разів. Він нетоксичний та хімічно стійкий.

До матеріалів справи також надано видаткову накладну № РН-000008 від 05.07.2011 року на 19.220 тн. бентоніту по ціні 10083 грн. без ПДВ, що перевищує ціну на такий же товар у цей же день за попередньою накладною, вартістю 193801,60 грн., а також на 1.198 тн. полімерних добавок по ціні 63333,33 грн., що майже вдвічі перевищує ціну на такий же товар в цей же день за попередньою накладною, вартістю 193801,60 грн. без ПДВ. Всього видаткова накладна виписана на суму 399609,91 грн. У той же час, у видатковій накладній не зазначено, який типу бентоніту (кальцієвий, натрієвий) та не зазначено які саме полімерні добавки маються на увазі в цій накладній. Видано податкову накладну № 2 від 05.07.2011 р. на зазначену суму із зазначенням, що вона видана за договором від 29.07.2011 року тобто за іншим договором, ніж той на підставі якого, як зазначає позивач, формувався податковий кредит.

06.07.2011 року підписана наступна видаткова накладна № РН-000009 на 19.642 тн. бентоніту по ціні 10083,33 грн. без ПДВ, що також значно перевищує вартість бентоніту за видатковою накладною днем раніше, на суму 198056,77 грн. без ПДВ, а всього на суму 237668,12 грн. без ПДВ. У той же час, у видатковій накладній не зазначено, який типу бентоніту (кальцієвий, натрієвий) мається на увазі в цій накладній. Видано податкову накладну № 3 від 06.07.2011 р. на зазначену суму із зазначенням, що вона видана за договором від 06.07.2011 року тобто за іншим договором, ніж той на підставі якого, як зазначає позивач, формувався податковий кредит.

Всього виписано видаткових накладних на суму 1 003 590,54 грн. з ПДВ.

Як вбачається з дат формування видаткових накладних та дат виписки податкових накладних, останні видані за першою подією «поставка».

При цьому, наявна у розділі видаткових та податкових накладних підпис, відтворена із зазначенням, що її проставив ОСОБА_3, явно (вочевидь) не відповідає підпису особи, яка поставила підпис як директор у договорі та підпису ОСОБА_3 в матеріалах, наданих державним реєстратором.

Розрахунки проведені всього на суму 196 100 грн. платежами від 18.07.2011 року, тобто не в повному обсязі, що спростовує доводи позивача про проведення попередньої оплати за продукцію та її проведення в повному обсязі. При цьому, до позову не надано рахунків, посилання на які міститься у видаткових накладних.

Слід додати, на підтвердження виконання спірних операцій, ухвалою від 15.12.2011 р. судом витребовувались у ПП «Вікс Інтернешенл»: докази наявності матеріальних та трудових ресурсів для здійснення спірних операцій, зокрема, - транспортні документи; договори, на підставі яких здійснювались взаємні господарські відносини з позивачем; сертифікати якості/відповідності на матеріали; рахунки-фактури; підтвердження повної оплати продукції; докази наявності транспортних ресурсів для перевезення матеріалів; докази наявності складських приміщень; докази придбання матеріалів (договори, первинні документи). Окрім того директор ПП «Вікс Інтернешенл»зобовязувався судом надати пояснення відносно доводів податкового органу відносно наданих пояснень відповідно до яких він не має відношення до функціонування підприємства.

Проте, під час розгляду справи доказів з боку ПП «Вікс Інтернешенл»на підтвердження фактичного виконання операцій не надано, хоча 11.02.2012 р. директором підприємства отримано відповідне судове повідомлення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

(1) В контексті доводів сторін щодо документального оформлення спірних операцій та юридичної значимості первинних документів, суд зазначає, що згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 цього ж Закону та пунктів п.2.4., 2.5., 2.13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинний документ повинен мати такий обовязковий реквізит, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обовязкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

В контексті наведеного, суд зазначає, що обовязковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним, таким, що має юридичну силу (значимість).

Отже, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

(2) У взаємозвязку з вищенаведеним та в контексті доводів сторін щодо наявності/відсутності у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту, суд зазначає, що в період вчинення спірних операцій та проведення перевірки, правовідносини з приводу формування платником податку податкового кредиту з ПДВ, регулювалися наступними положеннями ПК України.

Так, згідно з п/п. 14.1.178 Податкового кодексу України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1. об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Відповідно до п/п. 14.1.191. ПК України під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України).

При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ПК України).

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п/п. 14.1.231. під розумною економічною причиною (діловою метою) розуміється, причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У взаємозвязку з наведеним, слід зазначити, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ПК України в редакції на час здійснення операцій та оформлення податкової накладної).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Слід додати, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8. ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10. ПК України).

Згідно з п. 16. Порядку заповнення податкової накладної (завт. Наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969; зареєстр. в Мінюсті України 29.12.2010 р. за № 1401/18696), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

(3) Окрім того, у взаємозвязку з вищенаведеним та додатково в контексті документального підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій, суд також зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, аналізуючи наведені приписи законодавства в сукупності, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, з якими ПК України повязує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (3) придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших (у т.ч. платіжних) документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру товарів, умов їх постачання; (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

При цьому, як свідчить правова позиція Верховного Суду України, внаслідок не обумовленості певної операції розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру) податкова вигода може бути визнана необґрунтованою (постанова № 09/70 від 24.03.2009).

Відсутність сукупності зазначених чинників, з якими ПК України у взаємозвязку з положеннями наведених вище норм законодавства повязують можливість формування платником податків податкового кредиту, позбавляє покупця права на формування податкового кредиту, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

У взаємозвязку з вищевикладеним, слід додати, що: (1) будь-які документи мають силу первинних документів (юридичну значимість) лише в разі фактичного здійснення господарської операції; (2) за відсутності факту придбання товарів чи послуг (фіктивності операцій) або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, за відсутності розумних економічних причин для здійснення певних операцій, формування податкового кредиту не є правомірним навіть, як зазначено вище, за наявності формально складених (у т.ч. правильно оформлених за зовнішніми ознаками податкових накладних), але недостовірних документів або сплати грошових коштів; (3) підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами позбавляє такі документи юридичної значимості та вони не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

У свою чергу складання первинних документів з метою оформлення безтоварних операцій свідчить про юридичну дефектність цих первинних документів для цілей формування податкового кредиту, з огляду на що вони не можуть бути правомірною підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не доведено фактичного виконання спірних операцій на користь позивача саме ПП «Вікс Інтернешенл», не надано доказів та документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та в сукупності підтверджують фактичне вчинення вищезгаданих господарських операцій, а саме здійснення поставок бентоніту та полімерних матеріалів на користь позивача його контрагентом - ПП «Вікс Інтернешенл».

Зокрема, в даному випадку ні позивачем, ні його контрагентом не надано відомостей та документів, які у звичайній діловій практиці зазвичай супроводжують та підтверджують поставки такого роду, а саме: (1) відомостей щодо виробника продукції та місць відвантаження продукції; (2) транспортних документів щодо перевезення продукції, наявність яких зумовлюється суттю такого роду операцій, які передбачають перевезення такого роду матеріалів (бентоніту та полімерних добавок) до місць виконання робіт з використанням цих матеріалів або місць складування; (3) будь-якої документальної інформації щодо наявності у постачальника транспортних засобів, отримання інформації у постачальника відносно чого до укладання договору є звичайною діловою практикою з метою зясування реальних можливостей контрагента щодо постачання/транспортування продукції; (4) сертифікатів якості/відповідності, наявність яких зумовлена договором та приписами ч. 2 ст. 662 ЦК України; (5) доказів наявності у контрагента спеціалізованих складських ресурсів, необхідність наявності яких зумовлюється видом продукції, зокрема, бентоніту, як матеріалу, який має здатність розбухати при гідратації в 14-16 разів; (6) наявності у контрагента позивача трудових ресурсів (за матеріалами перевірки кількість працюючих 0), а також (7) наявності у контрагента виробничої бази для виробництва бентоніту та добавок або доказів придбання матеріалів, які є предметом договору з позивачем, у інших осіб.

При цьому, як вбачається з податкових накладних вони виписані за договорами, які під час розгляду справи не були надані (від 29.07.2011 р., від 06.07.2011 р.), що свідчить про те, що формування податкового кредиту не підтверджено первинними документами (договорами, як підставами вчинення спірних операцій).

Позивачем під час розгляду справи не наведено та не доведено наявності розумних економічних причин оформлення протягом двох днів придбання продукції за ціною, яка явно, в окремих випадках в рази, перевищує початкову ціну, за якою оформлювалось перша партія товару, що свідчить про відсутність розумних економічних причин визначення цін придбання у такому розмірі та отримання необґрунтованої у звязку з цим податкової вимоги, отриманої до того ж, як приходить до висновку суд, за безтоварною операцією.

Надані позивачем угоди з ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»(додаткова угода № 3 від 12.07.2011 р. до договору від 31.03.2011 р.) та ТОВ «Плюсар»(договір № 27 від 29.07.2011 р.), не містять інформації щодо поставки бентоніту та добавок на користь позивача ПП «Вікс Інтернешенл».

При цьому, як зазначено вище та вбачається з наданих ДПІ у Шевченківському районі м. Києва матеріалів по контрагенту позивача, кількість працюючих осіб складає нульове значення. Як вбачається з Декларації з податку на прибуток контрагента позивача за 1 квартал 2011 року, у цього контрагента відсутні витрати на оплату праці, а також відсутні витрати на поліпшення основних фондів та нарахування амортизаційних відрахувань, що додатково у взаємозвязку з вищенаведеним та з урахуванням того, що декларація з податку на прибуток за півріччя та 9 місяців 2011 року цим платником взагалі на подавалась, свідчить про відсутність у контрагента позивача відповідних ресурсів, трудових та адміністративно-господарських можливостей для виконання спірних операцій.

При цьому, на вимогу суду цим контрагентом не надано будь-яких документів за операціями з придбання товарів, які надалі, як зазначає позивач, були ним придбані у ПП «Вікс Інтернешенл».

Позивачем та його контрагентом не наведено та доведено обставин та не надано інших доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності з іншими доказами або окремо підтверджувати фактичне вчинення вищезгаданих операцій, у т.ч. не надано доказів проведення повних розрахунків, а отже і не доведено наявності підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

В контексті оцінки юридичної значимості договору, первинних документів та податкових накладних, у взаємозвязку з вищенаведеним та з урахуванням інших досліджених по справі документів, зокрема у звязку з дослідженням статуту ПП «Вікс Інтернешенл», де підпис ОСОБА_3 посвідчена нотаріально, та наданих позивачем до справи первинних документів за взаємовідносинами з цим підприємством, суд зазначає та приходить до висновку, що відтворений на первинних документах та податкових накладних підпис номінального директора ОСОБА_3, вочевидь та повністю відрізняється (не відповідає) зразку підпису цієї особи, проставленому у статуті, де підпис посвідчена нотаріально, а підпис на цих первинних вочевидь імітована за ОСОБА_3 іншою особою, що вбачається неозброєним оком і не викликає сумніву у суду, що додатково, з урахуванням відсутності доказів уповноваження на підписання первинних документів інших осіб, свідчить про те, що первинні документи не підписувались номінальним директором, що в свою чергу свідчить про юридичну дефектність первинних документів для цілей формування податкового кредиту та відсутність у звязку з цим підстав для формування податкового кредиту на підставі зазначених документів.

Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що фактично за вищезгаданим правочином лише складалися первинні документи, здійснювався обмін документами за безтоварними операціями, які (документи) не мають правової значимості внаслідок безтоварності операцій та їх підписання невідомими (не уповноваженими) особами (під час розгляду справи не надано доказів уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені контрагента), з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування податкового кредиту за безтоварними операціями, наслідком чого є отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту.

Відтак, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність наявності сукупності умов, обставин та підстав з якими ПК України у взаємозвязку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»повязують можливість правомірного формування спірних сум податкового кредиту та, відповідно, про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту та про отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову не має.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАП і К» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022305 від 01.11.2011 р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 16.03.2012 р