Постанова № 22255892, 21.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2012 року№ 2а-18325/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Шарпакової В.В., суддів Качура І.А., Келеберди В.І. розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фест-Земля. Плюс"

доДержавного агентства України з питань кіно Міністерства культури України в особі голови агенства Копилової Катерини Олександрівни

Державної служби кінематографії

провизнання протиправним рішення про припинення фінансування та зобов'язання вчинити певні дії На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного агентства України з питань кіно Міністерства культури України (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд:

- визнати незаконним та протиправним рішення про припинення фінансування відповідачем процесу створення кінофільму «Лицар Дикого поля»та кваліфікувати попередні дії відповідача як адресну бездіяльність та як такі, що протиправно та докорінно суперечать вищенаведеному чинному законодавству України;

- зобовязати відповідача на підставі рішення суду негайно поновити перерване фінансування державного замовлення на створення кінофільму «Лицар Дикого поля»;

- зобовязати відповідача надати позивачу план надання поновленого бюджетного фінансування у наступному календарному вигляді: надати Державним агентством України з питань кіно ТОВ «Фест-Земля Плюс» наступні кошти на створення кінофільму «Лицар Дикого поля», відповідно до наступного графіку: до I кварталу 2012 року - відновлення/запуск підготовчого періоду (залишок) 1 088 525 грн.; до II та III кварталу 2012 року - знімальний період - 4 738 300 грн.; до IV квартал 2012 року та I кварталу 2013 року - монтаж фільму 842507 грн., що разом складає 6669332, 00 грн.;

- зобовязати керівництво Міністерства культури України провести службове розслідування щодо визнання дій Державного агентства України з питань кіно (колишньої Державної служби кінематографії) як некомпетентних, упереджених, незаконних, що носять ознаки службової недбалості та ставлення до позивача за принципом «залишковості»;

- зобовязати відповідача опублікувати у газеті «Літературна Україна»публічне вибачення перед ОСОБА_3 генеральним директором ТОВ «Фест-Земля Плюс» та режисером фільму «Лицар дикого поля», попередньо письмово узгодивши текст вибачення з ОСОБА_3 генеральним директором перед ТОВ «Фест-Земля Плюс»та автором сценарію та режисером фільму «Лицар дикого поля» кінорежисером вищої категорії. Народним артистом України, Народним артистом Абхазії, Заслуженим діячем мистецтв Чувашиї, та надіслати йому рекомендованим листом примірник цієї газети з вибаченням.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-18325/11/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 22 грудня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2011 року за клопотанням позивача, залучено до участі у справі в якості відповідача Державну службу кінематографії.

У попередньому судовому засіданні 24 січня 2011 року представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили витребувати від Голови ліквідаційної комісії Державної служби кінематографії додаткові докази по справі.

Представники Державного агентства України з питань кіно Міністерства культури України заперечували проти позовної заяви, з посиланням на їх безпідставність та просили суд відмовити у задоволенні.

Представник Державної служби кінематографії в попереднє судове засідання не зявився, хоча був повідомлений належним чином.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року закінено підготовче провадження та призначено справу № 2а-18325/11/2670 до розгляду у судовому засіданні у складі колегії суддів на 15 лютого 2012 року, яке відкладалось на 22 лютого 2012 року та на 14 березня 2012 року, у звязку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі, клопотань сторін про відкладення розгялду справи.

У судовому засіданні 14 березня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Доводи представників позивача мотивовані тим, що спірні правовідносини виникли в результаті порушень вимог положення Цивільного кодексу України (контрактні зобовязання у формі підписаного сторонами «Договора на виробництво та розповсюдження фільму «Лицарі Дикого поля» на умовах державного замовлення, реєстровий № 369 від 29 жовтня 2007 року) Державне агентство України з питань кіно; порушень Бюджетного кодексу України шляхом проігнорування Державного замовлення у вигляді виділення державних бюджетних коштів адресного спрямування та цільового призначення, що призвело до винесення оскаржуваного рішення про відмову продовженні фінансування.

Представник Державного агентства України з питань кіно Міністерства культури України у судовому засіданні 14 березня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Мотивуючи заперечення, представник відповідача зазначає, що позивачем у свою чергу не забезпечено виконання умов Договору щодо подання до Держкіно України акту про закінчення підготовчого періоду та звіту про фактичне використання коштів на роботи підготовчого періоду, що в свою чергу унеможливлює відновлення подальшого фінансування державного замовлення на створення кінофільму «Лицар Дикого поля».

Представник Державної служби кінематографії у судове засідання не зявився, заперечень проти адміністративного позову або заяви про визнання позовних вимог до суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку представника Державної служби кінематографії та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-18325/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» (ідентифікаційний код 05593401) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 20 серпня 1998 року за адресою: 04070, місто Київ, вул. Боричів Тік, буд. 25 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 095315 міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля.Плюс», затвердженого Загальними зборами учасників згідно Протоколу № 1 від 26 березня 1998 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» створено на засадах угоди між Учасниками шляхом реорганізації Дочірнього підприємства «МКФ «ФЕСТ-ЗЕМЛЯ», є повним правонаступником всіх прав та обовязків ДП «МКФ «ФЕСТ-ЗЕМЛЯ», здійснює свою діяльність на підставі Установчого договору і Статуту, які є установчими документами.

Відповідно до підпункту 2.2 вищезазначеного Статуту позивача здійснює організацію і проведення кінофестивалів, конкурсів, інших заходів в галузі кіномистецтва в Україні, за кордоном з залученням іноземних учасників; організацію кіностудій і творчих колективів по зйомкам фільмів з залученням як представників України так і іноземних партнерів; виробництво кіно-, відеопродукції; запис та реалізація аудіо- та відеокасет; тощо.

Програмою виробництва та розповсюдження фільмів за державним замовленням на 2006-2007 року, затвердженою постановою колегії Міністерства культури і туризму України від 29 червня 2006 року № 6/22 передбачено створення фільму «Лицарі дикого поля».

Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови колегії Міністерства культури і . туризму України дольова участь у фінансуванні виробництва ігрового фільму з держбюджету може становити від 50 до 70 відсотків вартості фільму, але не більше 10 мільйонів гривень.

Відповідно до законодавства у сфері державних закупівель державною службою кінематографії Міністерства культури і туризму України 04 липня 2007 року було здійснено процедуру закупівлі послуг з виробництва фільму «Лицарі дикого поля»в одного учасника - ТОВ «Феста-Земля Плюс». Процедура закупівлі погоджена Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель (висновок від 27 вересня 2007 року № 20-109/90-10626-МК загальною вартістю 19322754,00 гривень).

На підставі вищезазначеного, між Державною службою кінематографії та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» укладено договір на виробництво та розповсюдження художнього фільму «Лицарі дикого поля» від 29 жовтня 2007 року реєстр № 369, вартість якого визначена Продюсером-виконавцем (ТОВ «Феста-Земля Плюс») на підставі літературного сценарію, кошторису витрат на виробництво фільму та календарно - постановчого плану.

За проведення робіт з розробки режисерського сценарію та частково виконані роботи підготовчого періоду замовником перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» у 2007-2009 роках всього 3 317,9 тис. грн., сума інвестицій продюсера на 10.12.2008 рік склала 108,8тис. грн.

За умовами договору (додаткова угода № 3 від 10 грудня 2008 року, копія якої міститься в матеріалах справи) оплата робіт здійснюється Державною службою кінематографії на підставі проміжних актів про частково виконані роботи підготовчого періоду, остаточний розрахунок проводиться після підписання акту про закінчення підготовчого періоду.

Строк здачі фільму відповідно до Договору - квітень 2009 року, проте згідно із пунктом 7.9 Договір діє до 31 грудня 2007 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковими угодами від 19 березня 2008 року № 1 та від 06 червня 2008 року № 2 (копії угод містяться в матеріалах справи) термін дії Договору продовжували до 31 грудня 2008 року та 31 грудня 2009 року відповідно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що строки і вартість виробництва Фільму визначаються на підставі літературного сценарію та орієнтовного ліміту витрат. Орієнтовний ліміт витрат на постановку фільму затверджений директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» ОСОБА_3 та головою Державної служби кінематографії ОСОБА_4 станом на 29 жовтня 2007 року на загальну суму 19322,8 тис. грн.

Відповідно до розділу 4 Договору оплата виробництва фільму здійснюється Замовником по періодах виробництва (період режисерської розробки, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний періоди) згідно з погодженим календарно-постановочним планом та генеральним кошторисом на підставі рахунків, наказів, актів про виконання робіт по періодах виробництва та звітів про фактичне використання коштів. У разі відсутності зазначених документів Замовник має право призупинити оплату виробництва фільму.

Згідно із зазначеним вище розділом Договору оплата робіт відбувається по періодах виробництва з попередньою оплатою у розмірі 70% від кошторисної вартості періоду, а остаточний розрахунок за проведення робіт в періоді проводиться після надання ТОВ «Фест-Земля Плюс» акта про закінчення робіт за період та подання звіту про фактичне використання коштів протягом цього періоду.

За проведення робіт з розробки режисерського сценарію та частково виконані роботи підготовчого періоду Замовником перераховано Продюсеру - виконавцю у 2007-2009 роках всього 3 317,9 тис.грн.

За умовами договору (додаткова угода № 3 від 10 грудня 2008 року) в подальшому оплата робіт здійснюється Замовником на підставі проміжних актів про частково виконані роботи підготовчого періоду, остаточний розрахунок проводиться після підписання акту про закінчення підготовчого періоду.

Суд зазначає, що вищезазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, визнаються сторонами, тому в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Представник відповідача зазначає, що у 2009 році дія договору була призупинена в частині оплати Замовником зобов'язань в зв'язку з обмеженим фінансуванням галузі, але у 2010 році зазначений кінопроект включено до Програми виробництва та розповсюдження фільмів за державним замовленням на 2010/2011 роки.

Протягом 2010-2011 років від Позивача акту про закінчення підготовчого періоду не надходило.

З пояснень представників сторін вбачається, та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлення від 22 листопада 2010 року № 2630 головним контролером ревізором Головного контрольно-ревізійного управління України Армашовим В.М. проведено зустрічну звірку у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались з Державною службою кінематографії за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2010 року.

В ході перевірки Головним контрольно-ревізійним управлінням України виявлене безпідставне включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» до проміжного акту та звіту про використання коштів замовника витрат на загальну суму 1283,3 тис, грн. набуті Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» без достатньої правової підстави, у зв'язку з наданням неналежних та допустимих підтверджуючих документів щодо їх використання, про що Головним контроль-ревізійним управління України складено довідку від 26 листопада 2010 року № 04-20/232 зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались з Державною службою кінематографії за період з період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2010 року.

Відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»Головне контрольно-ревізійне управління України направило лист-вимогу від 12 січня 2011 року № 04-14/70 до Державною службою кінематографії стосовно усунення виявлених порушень, копія якої міститься в матеріалах справи.

Крім цього, у грудні 2011 року Державною фінансовою інспекцією України зустрічна звірка у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались з Державною службою кінематографії за період з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2011 року, за результати якої складено Довідку від 09 грудня 2011 року № 04-20/100 в якій зазначено, що кошти, що надійшли від Державної служби кінематографії Товариству з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» станом на 01 жовтня 2010 року у сумі 3317900,0 грн., у повному обсязі обліковуються по бухгалтерському обліку Товариства на рахунку 55 «Інші довгострокові зобовязання».

Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що зустрічною перевіркою Державною службою кінематографії за період з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2011 року не виявлено жодних порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс», що на їх думку посилання на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» умов використання бюджетних коштів є необґрунтованим.

Не погоджуючись із твердження представників позивача, представник Державної служби кінематографії зазначив, що незважаючи на неодноразові звернення Державною службою кінематографії, вимога КРУ не виконана, кошти в бюджет не повернені, що унеможливлює подальшу роботу у відповідності до чинного законодавства.

У судовому засіданні встановлено, Державною служби кінематографії направлено на адресу позивача запит, у відповідь на яке з Товариством обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс»надало пакет документів, серед яких зокрема копії: акту прийому-передачі на збереження відзнятого матеріалу зазначеного -фільму від 27 грудня 2008 року загальним хронометражем 21 хв. ТОВ «Універсал Фільм Сервіс»; актів виконаних робіт (послуг) з фізичними особами, які брали участь у виробництві фільму «Лицарі дикого поля». Акти укладені на загальну суму 1 373 680 грн. в проміжок часу з 16 грудня 2008 року по 28 грудня 2008 року.

Представником відповідача зазначено, що вищенаведені витрати ТОВ «Фест-Земля Плюс» не погодило із замовником, оскільки згідно з орієнтовним лімітом витрат від 29 жовтня 2007 року, ні в підготовчому, ні в знімальному періодах, витрат в такому обсязі за відповідними статтями витрат ні за рахунок Державної служби кінематографії, ні за рахунок ТОВ «Фест-Земля Плюс»не передбачено.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані представниками сторін докази в контексті наведених вище вимог законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до Положення про Державне агентство України з питань кіно, затверджене Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 404/2011 (далі по тексту - Положення) Державне агентство України з питань кіно (Держкіно України) є центральним органом виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури України (далі - Міністр).

Пунктами 2-3 Положення встановлено, що Держкіно України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері кінематографії.

Держкіно України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства культури України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Основними завданнями Держкіно України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері кінематографії; реалізація державної політики у сфері кінематографії.

Представниками позивача у судовому засіданні наголошувалось на тому, що предметом оскарження в адміністративному позові є саме протиправні дії Державного агентства України з питань кіно, що на їх думку призвела до відвертої адресної фінансової бездіяльності та припинення фінансування виробництва фільму «Лицарі дикого поля».

Вирішуючи спір по суті колегія суддів виходить зі змісту статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зазначає наступне.

Представник відповідача зазначає, що листом Державної служби кінематографії від 29 квітня 2011 року № 316/9/26-11 позивача повідомлено, що постановою колегії Міністерства культури і туризму України від 24 лютого 2011 року № 2/3 прийняте рішення щодо необхідності залучення членів Експертної комісії до художньо-творчого оцінювання результатів робіт творчих груп та актуальності тематики фільмів відпускною вартістю понад 7,0 млн. грн. про що було повідомлено Товариству обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс».

Також зазначено, що відповідно до Витягу з Протоколу представлений відзнятий матеріал фільму «Лицар дикого поля»не має належної художньої якості, оскільки експертна комісія одноголосно рекомендувала переформатувати ігровий повнометражний кінопроект «Лицар дикого поля»на телевізійний, або документальній з використанням відзнятого постановочного матеріалу.

Судом встановлено, що підставою для припинення фінансування виробництва фільму «Лицарі дикого поля»відповідач визначає вимогу від 12 січня 2011 року № 04-14/70 Головного контрольно-ревізійного управління України, яку направлено до Державної служби кінематографії стосовно усунення виявлених порушень, копія якої міститься в матеріалах справи, яка на даний час не виконана, не оскаржена та не скасована.

Посилання представника позивача на результати проведеної у грудні 2011 року Державною фінансовою інспекцією України зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс»з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались з Державною службою кінематографії за період з 01 січня 2008 року по 01 жовтня 2011 року про відсутність дебіторської або кредиторської заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс», суд не бере до увагу, оскільки даний факт не вказує на нечинність вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України від 12 січня 2011 року № 04-14/70, з огляду на відсутність доказів в матеріалах справи на підтвердження оскарження зазначеної вимоги в судовому або адміністративному порядку.

Відповідно до пункту 5 Положення Держкіно України з метою організації своєї діяльності: забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держкіно України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держкіно України та на керівні посади на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців, працівників апарату та його підрозділів; організовує планово-фінансову роботу в апараті Держкіно України, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів; здійснює у межах повноважень разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, у тому числі міжнародних; організовує ведення діловодства та архіву відповідно до встановлених правил; забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держкіно України; забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що Державне агентство України з питань кіно як центральний орган виконавчої лади, в цілях здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держкіно України, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів припинило фінансування до усунення вищезазначених обставин, що на думку суду не суперечить вимогам чинного законодавства, з огляду на що позовна вимога щодо визнання незаконним та протиправним рішення про припинення фінансування відповідачем процесу створення кінофільму «Лицар Дикого поля» та кваліфікувати попередні дії відповідача як адресну бездіяльність та як такі, що протиправно та докорінно суперечать вищенаведеному чинному законодавству України та зобовязання відповідача на підставі рішення суду негайно поновити перерване фінансування державного замовлення на створення кінофільму «Лицар Дикого поля»не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання керівництва Міністерства культури України провести службове розслідування щодо визнання дій Державного агентства України з питань кіно (колишньої Державної служби кінематографії) як некомпетентних, упереджених, незаконних, що носять ознаки службової недбалості та ставлення до позивача за принципом «залишковості»колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Водночас, згідно статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, позивачем не надано належних обґрунтувань наявності порушення його прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доказів на підтвердження його звернення до відповідача із аналогічними вимогами та отримання відмови у проведенні службового розслідування, що на думку колегії суддів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобовязати відповідача надати позивачу план надання поновленого бюджетного фінансування у відповідному календарному вигляді та зобовязати опублікувати у газеті «Літературна Україна»публічне вибачення перед ОСОБА_3 є передчасним, з огляду на те, що не підлягають задоволенню попередні вимогу позову.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правоімрнсть дій та оскаржуваного рішення та спростовано позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс»не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фест-Земля Плюс» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шарпакова В.В.

Судді: Келеберда В.І.

Качур І.А.