Постанова № 22255853, 05.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2012 року           14:10           № 2а-18051/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп”

до1Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

2.Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

простягнення бюджетного відшкодування

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 грудня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Орлан-Транс-Груп”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач 1, ДПІ у Святошинському районі м.Києва) та Головного управління Державного казначейства України в місті Києві (далі по тексту –відповідач 2, ГУ ДКУ в м. Києві), в якому просить: 1) зобов’язати ДПІ у Святошинському районі м. Києва виконати належні дії та надати органу державного казначейства (Управлінню Державного казначейства у Святошинському районі м. Києва ГУ ДКУ в м.Києві) висновок з зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок ТОВ “Орлан-Транс-Груп” за період серпень 2009 року –грудень 2010року всього на суму 8078714,04 грн.; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Орлан-Транс-Груп” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період серпень 2009 року –грудень 2010 року на загальну суму 8078714,07 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ТОВ “Орлан-Транс-Груп” про зобов’язання ДПІ у Святошинському районі м. Києва виконати належні дії та надати органу державного казначейства висновок з зазначенням наступних сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-18501/11/2670 щодо решти позовних вимог, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20грудня 2011 року.

20 грудня 2011 року в судове засідання не прибули представники сторін у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 17 січня 2012 року.

В судовому засіданні 17 січня 2012 року оголошувалась перерва до 24 січня 2012року.

В судове засідання 24 січня 2012 року не прибули представники відповідачів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідачів та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 24 січня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012року Головне управління Державного казначейства України в місті Києві замінено на належного другого відповідача –Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту –відповідач 2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року поновлено ТОВ “Орлан-Транс-Груп” строк звернення до адміністративного суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Орлан-Транс-Груп” подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за період серпень 2009 року –грудень 2010року разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунками суми бюджетного відшкодування.

Так, в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року позивачем визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рівні 703973,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року –552420,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року –450004,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року –458412,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року – 472879,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року –613000,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року –549978,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року –387251,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року –644659,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року –607607,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року –535566,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року –332168,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року –564787,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року –306398,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року –392168,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року –313249,00грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року –279945,00 грн., всього у розмірі 8164374,00 грн.

Вказані суми бюджетного відшкодування часткового підтверджені відповідачем, а саме: згідно з довідкою ДПІ у Святошинському районі м. Києва про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту - довідка) від 26 жовтня 2009року №203/23-40/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за серпень 2009 року у повному обсязі; довідкою від 07 грудня 2009 року №235/23-40/30221264підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 526928,00 грн., за жовтень 2009 року - у повному обсязі; довідкою від 08 лютого 2010 року №5/07-208/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року та за грудень 2009 року у повному обсязі; довідкою від 13 квітня 2010 року №18/07-208/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за січень та лютий 2010 року у повному обсязі; довідкою від 01 червня 2010 року №34/07-208/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за березень та квітень 2010 року у повному обсязі; довідкою від 23 липня 2010 року №50/07-208/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування травень 2010 року у повному обсязі; відповідно до акта про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 04 жовтня 2010 року №38/07-208/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у повному обсязі, за липень 2010 року на суму 314618,50 грн.; відповідно до акта про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 10 грудня 2010 року №48/07-208/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 553230,73 грн., за вересень 2010року на суму 291904,41 грн.; довідкою від 31 січня 2011 року №07/07-207/30221264підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 375509,40 грн., за листопад 2010 року у повному обсязі; довідкою від 17 березня 2011 року №34/07-207/30221264 підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року у повному обсязі.

Всього відповідачем за період серпень 2009 року –грудень 2010 року підтверджено відображену позивачем суму бюджетного відшкодування у розмірі 8078714,04 грн.

Позивач, з огляду на те, що підтверджені перевірками суми бюджетного відшкодування досі не повернуті, вважає за необхідне стягнути вказані суми бюджетного відшкодування в судовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на не завершення перевірок за ланцюгом постачання до кінцевого виробника.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ “Орлан-Транс-Груп” та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

До 01 січня 2011 року (до набрання чинності Податковим кодексом України) порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначався пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Проподаток на додану вартість”.

Так, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від’ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011року.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Абзац другий підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює, що податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Аналогічні норми щодо порядку відшкодування з Державного бюджету України та строків розрахунків містяться у нормах статті 200 Податкового кодексу України.

Як встановлено вище, за результатами перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість спірні суми бюджетного відшкодування податковий орган підтвердив за результатами проведених позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період серпень 2009 року –грудень 2010 року.

Не заперечував відповідач 1 правомірність виникнення спірних сум бюджетного відшкодування і під час судового розгляду справи.

Однак, незважаючи на підтвердження сум бюджетного відшкодування, ДПІ у Святошинському районі м. Києва у п’ятиденний термін після закінчення перевірок не надала органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що в свою чергу унеможливило отримання позивачем належної йому суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з вини відповідача 1 ТОВ “Орлан-Транс-Груп” не отримало належну йому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на його поточний банківський рахунок.

При вирішенні даного спору суд враховує положення підпункту 7.7.11 пункту 7.7статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого не мають права на отримання бюджетного відшкодування такі особи: а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Суд не встановлено, а відповідачами не наведено, що позивач має ознаки особи, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Доводи відповідача 1 про неможливість отримання бюджетного відшкодування внаслідок не закінчення перевірок по ланцюгу постачання судом не приймаються до уваги, оскільки Закон України “Про податок на додану вартість”, як і Податковий кодекс України, не ставить в залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від проведення або не проведення перевірок по ланцюгу постачання до кінцевого виробника та не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів платника податку в якості обов’язкової умови бюджетного відшкодування.

Аналогічна позиція неодноразово висвітлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 07 липня від 2011 року №К-27551/10 та від 20вересня 2011року №К-22457/08.

Судом враховано також, що за даними зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість станом на 13 січня 2012 року за позивачем обліковується переплата.

Підпункт 7.7.10 пункту 7.7статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та пункт 200.17 статті 200 Податкового кодексу України встановлюють, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Наказ Міністерства фінансів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12жовтня 2011 року №1280, основним завданням Головного управління Казначейства є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; Головне управління Казначейства здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління Державної казначейської служби України та відділення Державної казначейської служби України в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства), а також контроль за їх діяльністю.

Згідно з пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підтверджені за результатами перевірки спірні суми бюджетного відшкодування за період серпень 2009 року –грудень 2010 року належить стягнути на рахунок ТОВ “Орлан-Транс-Груп”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ТОВ“Орлан-Транс-Груп” доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування, в свою чергу відповідачами не спростовано доводів позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ“Орлан-Транс-Груп” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжного доручення від 02 грудня 2011 року №0474 позивачем сплачено в якості судового збору 2010,00 грн.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена на рівні 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” на 01 січня 2011 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 941,00 грн.

Таким чином, за подання адміністративного позову майнового характеру про стягнення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8078714,04 грн. ТОВ“Орлан-Транс-Груп” мало сплатити 1882,00 грн. (941*2), яка й підлягає присудженню на його користь з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями ДПІ у Святошинському районі міста Києва, оскільки з саме вини останньої позивач не отримав належну суму бюджетного відшкодування.

Решта ж сплаченої суми вважаться зайво сплаченою та може бути повернена відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року в розмірі 703973,00 грн.; за вересень 2009 року –526928,00грн.; за жовтень 2009 року –450004,00 грн.; за листопад 2009 року –458412,00грн.; за грудень 2009 року –472879,00 грн.; за січень 2010 року –613000,00 грн.; за лютий 2010 року –549978,00 грн.; за березень 2010 року –387251,00 грн.; за квітень 2010року –644659,00 грн.; за травень 2010 року –607607,00 грн.; за червень 2010 року –535566,00 грн.; за липень 2010 року –314618,50 грн.; за серпень 2010 року –553230,73грн.; за вересень 2010 року –291904,41 грн.; за жовтень 2010 року –375509,40грн.; за листопад 2010 року –313249,00 грн.; за грудень 2010 року –279945,00грн., всього у розмірі 8078714,04 грн. (вісім мільйонів сімдесят вісім тисяч сімсот чотирнадцять гривень чотири копійки).

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1882,00 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     В.А. Кузьменко