Постанова № 22255733, 28.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2012 року           13:56           № 2а-17149/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Еден»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «ВКФ Еден»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок про завищення позивачем податкового кредиту при формуванні зобов’язань по контрагенту ТПК «Техномашпостач», внаслідок укладення нікчемного правочину, оскільки договір був реальний, товарність господарської операції підтверджується первинними документами є необґрунтованим.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях ТПК «Техномашпостач», яке не відобразило податкові зобов’язання та не сплатили їх до бюджету, а також відсутня матеріальна база для здійснення господарської діяльності та не підтверджується товарність операцій первинними доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.08.2011р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну перевірку ТзОВ «ВКФ Еден»з питань з питання правомірності формування сум ПДВ за березень 2011р., про що складено Акт №4271/23/621-24430136 від 17.08.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 198.3, п.п. 198.4, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ в сумі 208702 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000312333 від 31.08.2011р., яким визначено ТзОВ «ВКФ Еден»зобов’язання з ПДВ в розмірі 208702 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення.

Судом встановлено, що 01.12.2010р. між ТзОВ «ТПК «Техмашпостач» (продавець) та ТзОВ «ВКФ Еден»(покупець) укладено договір поставки №ДГ-Ю-11026, згідно якого продавець зобов’язався продати, а покупець купити будівельні матеріали, асортимент яких викладений в накладних, рахунках-фактурах, які є невід’ємною частиною договору.

Товар передавався згідно видаткових накладних №320 від 30.03.2011р. на суму 234520 грн., №350 від 31.03.2011р. на суму 158630 грн., №351 від 31.03.2011р. на суму 70564 грн., №352 від 31.03.2011р. на суму 180543 грн., №353 від 31.03.2011р. на суму 96812 грн., №354 від 31.03.2011р. на суму 282200 грн., №355 від 31.03.2011р. на суму 91731 грн., №356 від 31.03.2011р.

31.03.2011р. ТзОВ «ТПК «Техмашпостач»видало ТзОВ «ВКФ Еден»податкові накладні із аналогічними номерами та сумами.

В цей же день –31.03.2011р. зазначений у рахунках-фактурах товар ТзОВ «ВКФ Еден»на підставі договору продало ПП «Будспецпроект».

Згідно п. 198.1 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 Кодексу).

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010р.).

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 06.05.2011).

Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС, суди повинні враховувати, що обов’язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб’єктом владних повноважень покладається на суб’єкт владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже, суд досліджує насамперед доводи органів державної податкової служби, що свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010).

В ході проведення перевірки позивача, листом №2475/7/23-1 від 11.07.2011р. Бориспільською ОДПІ було надіслано акт №487/7/23-1/36803875 від 11.07.2011р з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011р. по ТзОВ «ТПК «Техномашпостач»в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТзОВ "ТПК "Техномашпостач" підприємствам покупцям.

У ТзОВ "ТПК "Техномашпостач" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТзОВ "ТПК "Техномашпостач" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Аналізом податкової звітності ТзОВ "ТПК "Техномашпостач" а саме: декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень 2011р., не встановлено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Відповідно до п. 198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На підтвердження товарності господарської операції позивачем надано лише копії рахунків-фактур та податкові накладні, будь-які інші докази не надано. Доказів зберігання, перевезення, від продавця зазначеного у рахунках-фактурах товару не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів які підтверджували фактичність виконання господарських операцій, а тому відсутні підстави для включення виданих постачальником ТзОВ "ТПК "Техномашпостач" податкових накладних при формуванні податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення податкового органу відповідають вимогам законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 Д.О. Баранов