Постанова № 22254572, 13.03.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/739/11

14 год. 38 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Скакун О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Юзька Я.В.

представника позивача: Королюк В.І.

представника відповідача: Ткач Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "РІО" до Державної податкової інспекції у м. Чернівціпро скасування рішень

СУТЬ СПОРУ:

Виробничо-комерційна приватна фірма "РІО" звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001180171/0 від 21.03.2011р. та №0000130233/0 від 21.03.2011р.( частково в сумі 12956,88 грн., в тому числі 10365,5 грн. основного платежу та штрафних санкцій на суму 2591,38 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно податкового повідомлення-рішення №0001180171/0 від 21 березня 2011 року, винесеного на підставі акту №57І/23-3/25080951 від 12 березня 2011 року йому донараховано 4207,87 грн. податку з доходів фізичних осіб за основним платежем і 1051,97 грн. штрафних санкцій, разом 5259 грн. 84 коп. Позивач вважає, що відповідач прийняв повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства, оскільки донарахування з податку фізичних осіб здійснено за нарахованими платежами за договорами оренди належних даним особам автотранспортних засобів: договір від 01.07.2009 року - орендодавець ОСОБА_3, автомобіль - OPEL VECTRA (держ.номер НОМЕР_1), орендна плата становить 1000,0 грн.; договір від 01.07.2009 року - орендодавець ОСОБА_4, автомобіль RENAULT MEGAN (держ.номер НОМЕР_2), орендна плата 1000,0 грн. за місяць за період від 01.01.2010 до 31.12.2010 років, а також договорами оренди мобільних телефонів. Позивач зауважив, що за даними договорами ВКПФ «РІО»виплачувало кошти фізичним особам до травня 2010 року включно. За всіма здійсненими по договору платежами позивач стверджує, що нарахував і утримав податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується формами податкової звітності 1-ДФ. З червня 2010 року за даними договорами здійснювались нарахування орендних платежів, але кошти реально не виплачувались, що так само підтверджується формами 1-ДФ. Що стосується утримання такого податку з нарахованих, але невиплачених сум, позивач зауважив що договори оренди автотранспортних засобів були укладені в простій письмовій формі. Податковим органом було зменшено платнику валові витрати на суму нарахованих за даними договорами орендних платежів. ПП « ВКПФ «РІО»»погодилося з таким висновком податкового органу, не оскаржувало донарахування податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням №0000130233/0 від 21 березня 2011р. в цій частині. Тому, позивач не погоджується з нарахуванням податку з доходів за нарахуваннями за недійсними договорами оренди транспортних засобів від 01.07.2009 року та договір від 01.07.2009 року з посиланням на частину першу ст.216 ЦК України. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, тому нарахування за цими договорами не слід брати до уваги, а фактичних виплат у періоді, за який здійснені донарахування Виробничо-комерційна приватна фірма "РІО" не здійснювала.

Позивач зазначив, що згідно податкового повідомлення-рішення №0000130233/0 від 21 березня 2011 року йому донараховано податок на прибуток на суму 27 020 грн., в тому числі за основним платежем 21 616 грн. та штрафних санкцій 5404 грн. Основного платежу донараховано на суму 10365,5 гривень у звязку з тим, що, на думку відповідача, Виробничо-комерційною приватною фірмою "РІО" завищено амортизаційні відрахування на суму 41462 грн. ВКПФ «РІО», не погоджуючись з висновками акту №4337/23 - 1/25080951 від 30.12.2009 року, оскаржило винесене на його підставі рішення. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року позов ВКПФ "РІО" задоволено. Факт придбання холодильного обладнання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Амортизація, на думку позивача, нарахована правомірно у відповідності до п.8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №0000130233/0 від 21 березня 2011 року в частині донарахування основного платежу на суму 10365,5 грн. та штрафних санкцій на суму 2591,38 грн., разом 12956,88 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що твердження позивача є хибними і безпідставними, а обставини викладені в позовній заяві є необгрунтованими. Як свідчать обставини справи, які зафіксовані актом перевірки від 12.03.2011р. №571/23- 3/25080951 працівниками ДПІ у м.Чернівці проведено планову виїзну перевірку Виробничо-комерційної приватної фірми „РІО” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р. Внаслідок перевірки встановлено порушення законодавства в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 21 616грн., в тому числі: за IV квартал 2009року в сумі 4 781грн., за І квартал 2010 року в сумі 4 528грн., І півріччя 2010року в сумі 8 828грн., 9 місяців 2010року в сумі 12 923грн., 2010р. в сумі 16 835грн. Також позивачем порушено п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.п. 19.2а),б) п.19.2 ст.19, п.п. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010р. в сумі 4207,87грн. Протягом перевіряємого періоду ВКПФ „РІО” згідно укладених угод з приватним підприємцем ОСОБА_5 та фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та на підставі актів виконаних робіт, за різноманітні послуги (здавання в оренду транспортних засобів та мобільних телефонів) останнім виплачувало кошти. Відповідач зазначив, що відповідно до п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, який діяв на момент вчинення спірних правовідносин, до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Що стосується випадків отримання фізичною особою доходів за послуги здавання в оренду транспортних засобів та мобільних телефонів, зокрема, від юридичних осіб, то вартість таких доходів є доходом фізичної особи і підлягає оподаткуванню відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” на загальних підставах. Ставка податку становила 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент. У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу.

Відповідач вважає, що позивач, як податковий агент, зобовязаний утримати та перерахувати ПДФО до бюджету з нарахованої суми фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки в даному випадку слід керуватися нормами п.п. 8.1.2 Закону N 889-ІУ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Що стосується донарахування податку на прибуток, то відповідач зазначив, що плановою документальною перевіркою виробничо-комерційної приватної фірми «РІО»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Попередньою перевіркою (акт №4337/23-1/25080951 від 30.12.2009 року) встановлено, що в порушення пп.8.1.2, пп.8.6.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством нараховувалася амортизація на основні засоби, факт придбання яких не встановлено. Аналогічний підхід - зменшення суми амортизаційних відрахувань на належне ВКПФ „РІО” обладнання, факт придбання якого, як вважає податковий орган, не встановлено застосований у перевіряємому періоді.

Виходячи з вищевикладеного, висновки, викладені в акті документальної перевірки № 57 /23-3/ 25080951 від 12.03.2011 року ВКПФ „РІО”, в частині виявлених порушень вимог Закону України від „Про оподаткування прибутку підприємств” відповідач вважає такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 18 лютого 2011 року № 022940, виданого ДПІ у м. Чернівці, та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка виробничо-комерційної приватної фірми «РІО»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009 року по 31.12.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірка проводилась з 18.02.2011р. по 03.03.2011р. За результатами перевірки складено акт від 12.03.2011 року № 571 /23-3/25080951.

Актом перевірки встановлено порушення:

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 21 616грн. в тому числі : за IV квартал 2009 року в сумі 4781,0 грн, за І квартал 2010 року в сумі 4 528грн, І півріччя 2010 року в сумі 8 828 грн., 9 місяців 2010 року в сумі 12 923 грн., 2010 рік в сумі 16 835грн .

п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п 17.2 ст. 17, п.п.19.2.а), б) п.19.2. ст.19, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст.20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р. - 4207,87 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001180171/0 від 21.03.2011р. та №0000130233/0 від 21.03.2011р., якими збільшено суму грошового зобовязання виробничо-комерційної приватної фірми «РІО» по податку з доходів найманих працівників у сумі 5259.84 грн., в тому числі основного платежу 4207.87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1051.97 грн., та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 27020 грн., в тому числі основного платежу 21 616 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 404 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно правові акти, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд вважає обґрунтованим твердження відповідача щодо безпідставного нарахування позивачем амортизації на основні засоби (холодильні установки), факт придбання яких не встановлено.

Згідно пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

У відповідності до пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків. Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Зазначене рішення приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Судом встановлено, що висновок податкового органу ґрунтується на акті попередньої перевірки та винесених на його підставі повідомленнях рішеннях №0000070231/0 від 20.01.2010р., №0000070231/1 від 10.02.2010р., №0000070231/2 від 26.02.2010р., №0000070231/3 від 07.05.2010р.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були предметом судового розгляду. Львівський апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.06.2011р., яка набрала законної сили, у справі №2а-2018/10/2470 дійшов висновку про відсутність у позивача належних правових підстав для нарахування амортизаційних відрахувань на холодильні установки.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, відповідачем правомірно визначено позивачу податкові зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пп. 4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Згідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент; для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів; для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

Згідно до пп. 19.2.а),б) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

Відповідно до п.п. 20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2009 р. по 31..12.2010 р.

Що стосується випадків отримання фізичною особою доходів за послуги здавання в оренду транспортних засобів та мобільних телефонів, то суд погоджується з фактами, викладеними в акті від 12.03.2011 року № 571 /23-3/25080951, зокрема, отримання фізичною особою доходів від юридичних осіб, вартість таких доходів є доходом фізичної особи і підлягає оподаткуванню відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави стверджувати, що податковий агент повинен нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб незалежно від того, чи дохід був виплачений, за умови нарахування такого доходу фізичній особі.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов Виробничо-комерційної приватної фірми "РІО" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001180171/0 від 21.03.2011р. та №0000130233/0 від 21.03.2011р.( частково в сумі 12956,88 грн., в тому числі 10365,5 грн. основного платежу та штрафних санкцій на суму 2591,38 грн.) не підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 13 березня 2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У звязку з тим, що закінчення строку виготовлення постанови у повному обсязі припадає на вихідний день, постанову виготовлено в повному обсязі 19 березня 2012 р. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 20 березня 2012 р.

Суддя О.П. Скакун