Постанова № 22254564, 13.03.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/61/12

12 год. 57 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Скакун О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Радуга-Д" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування рішення

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Оліагроторг»

за участю:

секретаря судового засідання Юзька Я.В.

представників позивача: Албу І.В., Королюк В.І.

представника відповідача: Лучкіної Г.В.

представника третьої особи Приватне підприємство «Оліагроторг»: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство “Радуга-Д” звернулось з адміністративним позовом доНовоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області №000011500 від 03.01.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення №000011500 від 03.01.2012 р. є незаконним, безпідставним та підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що наказ на проведення перевірки суперечить нормам законодавства, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки ПП «Радуга-Д»вимоги податкового органу, що були сформульовані в запиті №1388/10-15 від 29.11.11 р., виконало в повному обсязі. Про це свідчить лист - відповідь від 07.12.11 року №9. Позивач вважає, що наказ №1020 від 20.12.2011 р. виданий з порушенням п.п. 1.1 Наказу Державної податкової адміністрації від 14.04.2011р. № 213. В наказі відсутні посилання на підстави для проведення перевірки. На думку позивача, висновок про відсутність юридичних наслідків за укладеними між ПП «Радуга-Д»та ПП «Оліагроторг»правочином зроблений ревізорами безпідставно, оскільки у позивача є в наявності всі первинні документи з усіма передбаченими реквізитами (накладні та податкові накладні). Зазначені документи підтверджують факт здійснення господарських операцій за даними правочинами. Порушень щодо оформлення первинних документів перевіркою не встановлено. При придбанні олії у ПП «Оліагроторг»бухгалтерією підприємства було здійснено відповідні записи у регістрах бухгалтерського обліку. В подальшому олію було реалізовано, про що свідчать записи в бухгалтерському обліку. Проте, як зазначає позивач, дане питання при перевірці не вивчалося взагалі. Дії підприємства були спрямовані саме на отримання доходу, як передбачено статутною діяльністю, та сплати відповідних податків від даної діяльності. Розрахунки проведено згідно платіжних доручень.

Позивач зазначив, що твердження ревізорів про те, що його контрагенти не мали можливості здійснити господарські операції через відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь - якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюється через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру нічим не підтверджене. Акт перевірки не спростовує факт поставки товарів ПП «Радуга-Д»від ПП «Оліагроторг», оскільки фактична поставка товарів підтверджується документами, наданими під час перевірки та направленими на адресу Новоселицької МДПІ листом від 07.12.12 року за №9. Позивач зазначає, що згідно даних акту перевірки на момент здійснення господарських операцій ПП «Оліагроторг»мало статус платника ПДВ, відповідно мало право виписувати податкові накладні. Податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обовязок сплатити його продавцю. Незнаходження за юридичною адресою ПП «Оліагроторг»в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Позивач зазначає, що право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими деклараціями у ПП «Радуга-Д» виникло в момент отримання податкових накладних. У МДПІ були відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобовязань на суму 21500 гри. і застосування штрафних санкцій у розмірі 16183,25 грн., а отже рішення №00003562300 №407/23 від 04.08.2011 року є незаконним і підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. В письмових запереченнях відповідач зазначає, що однією із підстав проведення документальних позапланових перевірок є за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Стосовно позовних вимог ПП „Радуга-Д” про визнання незаконними і скасування податкового повідомлення-рішення №000011500 від 03.01.2012 року про збільшення грошового зобовязання з ПДВ в сумі 21500,00 грн. та застосування штрафної санкції на загальну суму 26875,00 грн., відповідач вважає їх безпідставними. При складанні акту перевірки працівники Новоселицької МДПІ діяли в межах повноважень наданих Податковим кодексом України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення №000011500 від 03.01.2012 року про збільшення суми грошового і зобовязання з ПДВ в сумі 21500,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 5375,00грн. всього на загальну суму 26875,00грн. прийнято правомірно.

Ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 03.02.2012р., у звязку з тим, що встановлення податковим органом факту нікчемності правочинів, вчинених ПП «Радуга-Д», може одночасно впливати на права та обовязки інших платників податків, які були учасниками відповідних операцій, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПП «Оліагроторг».

ПП «Оліагроторг» звернулось до суду з клопотанням про розгляд справи без їхньої участі.

ВСТАНОВИВ:

Новоселицькою МДПІ листом № 20379/7/23-115 від 17.08.2011 року отримано від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ матеріали перевірки щодо встановлення нікчемних правочинів, а саме акт №1479/231/36367809 від 17.08.2011 року „Про результати документальної невиїзної перевірки ПП „Оліагроторг” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року”.

На підставі наказу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції № 1020 від 20.10.2011 р. проведено документальну невиїзну перевірку взаємовідносин ПП «Радуга-Д»із ПП «Оліагроторг»за період жовтень 2010 р.

Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Радуга-Д»з питань дослідження взаємовідносин із ПП «Оліагроторг»за жовтень 2010 р. складено Акт № 301/15/34007758 від 22.12.2011р., в якому встановлено порушення ПП «Радуга-Д»п.п.1,2 ст.215, п.п. 1,5 ст.203, ст..216 Цивільного кодексу України, внаслідок чого заключені договори з ПП„Оліагроторг” є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю на загальну суму ПДВ - 21500 грн., що призводить до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду (ряд.27) в сумі 21500 грн. В ході проведення перевірки копії (оригінали) фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків та зборів (обовязкових платежів) відповідно до підпункту 20.1.29, 20.1.40 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756 - VI не вилучались та не отримувались. Також в акті підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні.

Перевіркою встановлено що, основним видом діяльності підприємства являється виробництво нерафінованих олій та жирів. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за жовтень 2010 року встановлено його завищення в сумі 21500,00 грн., внаслідок відображення у р.10.1 декларацій з ПДВ операцій з придбання товарів на митній території України за жовтень 2010 року на загальну суму 21500,00 грн. Перевіркою встановлено, що ПП „Радуга-Д” сформовано податковий кредит в жовтні 2010 року за рахунок контрагента ПП „Оліагроторг”, що перебував на обліку у ДПІ Ленінському районі м. Дніпропетровська, стан платника - „23” „Місцезнаходження не встановлено”. При проведенні перевірки використано акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №1479/231/36367809 від 17.08.2011 року „Про результати документальної невиїзної перевірки ПП „Оліагроторг” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року”, яким зокрема встановлено: згідно АІС „РПП” основний вид діяльності ПП „Оліагроторг” за КВЕД - 51.33.0 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами. Згідно акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 568/231/36367809 від 17.08.2011 р. - ПП „Оліагроторг” відсутній за місцезнаходженням - м. Дніпропетровськ, Ленінський район, Житломасив Комунар, д.5, кв.28, на момент проведення перевірки стан підприємства «23»- Місцезнаходження не встановлено». Відповідно до даних декларацій з податку на прибуток підприємств, які подавались до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, відсутня будь-яка інформація щодо основних фондів та нематеріальних активів, необхідних для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, оскільки вона зазначається в додатку № 1 до Декларації. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві складала - 0 осіб. За жовтень 2010 р. ПП„Оліагроторг” відображено у складі податкових зобовязань ПДВ, в т.ч. в сумі 21500,00 грн. по операціям з ПП „Радуга-Д”. Згідно видаткової накладної № 291003 від 29.10.2010 року ПП «Радуга -Д»було отримано олія соняшникова в кількості 12900 кг. по ціні 10.00 гривень з ПДВ. Встановлено, що операції щодо купівлі-продажу товару, здійснені між ПП „Оліагроторг” та ПП „Радуга-Д” у жовтні 2010 року, не спричиняють реального настання правових наслідків. Не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно - транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено відсутність інформації щодо виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання. Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. На лист-запит Новоселицької МДПІ позивачем не надано акти приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, сертифікати, посвідчення якості, комерційні акти, рахунки-фактури та специфікації, договори зберігання товару. В податковій накладній за жовтень 2010 року, на підставі якої поставлявся товар ПП «Радуга - Д», не зазначено посаду особи відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (виписку), в видатковій накладній не зазначено посаду, ПІБ особи відповідальної за здачі та прийняття товару. У результаті порушення ПП “Радуга - Д” приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені ПП “Радуга - Д” з придбання товару у контрагентів в жовтні 2010 року мають протиправний характер, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави та протирічить інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, а отже є нікчемними, і укладеними без настання реальних наслідків.

03 січня 2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000011500 на підставі акта перевірки № 301/15/34007758 від 22.12.2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання ПП «Радуга-Д»за платежем податок на додану вартість на 26875 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно правові акти, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.п. 1.1 п.1 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355, відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Податкового кодексу України, про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що наказ №1020 від 20.12.2011 р. виданий відповідачем з дотриманням норм законодавства, оскільки позивач не надав відповідачу повний перелік документів, перелічених у запиті податкового органу.

У звязку з цим, суд вважає твердження позивача про неправомірність проведення перевірки безпідставним.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що первинні бухгалтерські документи (а.с. 30-33), які були подані відповідачу під час проведення перевірки відповідають нормам ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже дані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «Оліагроторг».

У відповідності до п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивачем правомірність віднесення сум до податкового кредиту підтверджено податковими на видатковими накладними, оформленими у відповідності до норм чинного законодавства, які було досліджено в судовому засіданні (а.с.30-31).

Факт перевезення вантажу підтверджено товарно - транспортною накладною (а.с.33).

На момент видання податкової накладної ПП «Оліагроторг»було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (а.с.85).

На підставі виписок з банківських рахунків та платіжних доручень судом встановлено, що ПП «Радуга-Д»проведено розрахунки з контрагентом ПП «Оліагроторг»(а.с. 13-14, 27).

Суд вважає, що податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату його продавцю. Незнаходження за юридичною адресою ПП «Оліагроторг»не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Позивачем було дотримано встановлений порядок формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачальником. Фактичне придбання продукції підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Після отримання від постачальників належним чином оформлених податкових накладних товариством відображено у податковому обліку податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченого у складі ціни придбання, відповідно до вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

У відповідності до ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З системного аналізу положень статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вбачається, що відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Натомість, висновки податкового органу про те, що правочини між позивачем та ПП «Оліагроторг»є нікчемними не знайшли свого підтвердження розглядом справи.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовуються судами України при розгляді справ як джерело права.

Так, в рішенні від 09.01.2007 у справі “Інтерсплав проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відповідачем не доведено безпосереднього залучення позивача до зловживань у сфері оподаткування.

Зазначені у постанові правові позиції викладено в постановах Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі №2а-1457/10/2470 від 20.12.2011р., №2а/57/11/2470 від 13.10.2011р., №2а/2270/713/11 від 04.08.2011р., №2а/0270/707/11 від 22.09.2011р.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцієюне доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Приватного підприємства "Радуга-Д" до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №000011500 від 03.01.2012р. підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 січня 2012р. №000011500.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Радуга-Д" судовий збір в розмірі 32,22 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 13 березня 2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У звязку з тим, що закінчення строку виготовлення постанови у повному обсязі припадає на вихідний день, постанову виготовлено в повному обсязі 19 березня 2012 р. Сторони можуть отримати копію постанови безпосередньо в суді 20 березня 2012 р.

Суддя О.П. Скакун