Постанова № 22252560, 21.03.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 року Справа № 1170/2а-527/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагуна А.В.;

при секретарі Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом прокурора Олександрівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів у розмірі 22100,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Олександрівського району Кіровоградської області (надалі прокурор) в інтересах держави в особі Олександрівського районного центру зайнятості (надалі Олександрівський РЦЗ або позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі за тексом - ОСОБА_1 або відповідач), в якому просив стягнути з відповідача безпідставно нараховані та виплачені кошти в сумі 22100,59грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.08.2010 між Олександрівським РЦЗ та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 110210081200051 про працевлаштування безробітного з наданням дотацій, згідно якого була працевлаштована ОСОБА_1

За період з 13.08.2010 по 12.08.2011 Олександрівським РЦЗ перераховано ФОП ОСОБА_2 на оплату праці ОСОБА_1 дотацій на загальну суму 22100,59 грн.

У звязку з працевлаштуванням, відповідно до п. 4 Порядку надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики №1 від 10.01.2001, ОСОБА_1, будучи субєктом підприємницької діяльності, втратила право на працевлаштування як безробітної з виплатою роботодавцю дотацій, тому позивачем безпідставно виплачено ФОП ОСОБА_2 дотацій за працевлаштування ОСОБА_1 в сумі 22100,59 грн.

На претензійні вимоги позивача щодо повернення зазначених коштів відповідач не реагує, кошти не повернув.

Прокурор в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 64), про причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 70).

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор забезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів державиє наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні законодавства про зайнятість населення та недоотриманні коштів державним бюджетом.

Виходячи із місту п.1 ст.3, ч.2 ст.4 КАС України предметом адміністративної юрисдикції є публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до положень ст.18 Закону України „Про зайнятість населення”, державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Правовідносини щодо надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних врегульовано Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі Основи), Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-III (далі Закон № 1533-III) та Порядком надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 № 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2001 за N75/5266 (далі Порядок N75/5266).

Абзацом 1 п. 4 Порядка N75/5266 дотація може надаватися роботодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості як безробітні не менше 1 місяця, а нижчезазначених категорій безробітних, які направляються державною службою зайнятості на дотаційні робочі місця у першу чергу, - з дня надання статусу безробітного.

Пунктом 7 Порядка N75/5266 передбачено, що дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць. Ці витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до першої та другої частин статті 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься дотація роботодавцю для працевлаштування безробітних.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що 18 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського РЦЗ з заявою про поновлення їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається (а.с. 10).

12.08.2010 між Олександрівським РЦЗ та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 110210081200051 про працевлаштування безробітного з наданням дотацій, згідно якого було працевлаштована ОСОБА_1 (а.с. 13-14).

13.08.2010 між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем укладено трудовий договір, згідно якого ОСОБА_1 прийнята на посаду експедитора із встановленням заробітної плати в розмірі 1300 грн. (а.с. 16).

10.11.2011 співробітниками Олександрівського РЦЗ виявлено факту реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця, в періоди перебування на обліку як безробітної в Олександрівському РЦЗ, про що складено акт № 331 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(а.с. 36).

Відповідно до інформації витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ФОП ОСОБА_1 знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності (а.с.37).

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З огляду на викладене, на час звернення до Олександрівський РЦЗ, ОСОБА_1 мала статус фізичної особи-підприємця, а тому при зверненні до позивача із заявою про надання статусу безробітного нею подано неправдиві дані, в наслідок чого їй було надано статус безробітної за відсутності на те у неї правових підстав.

За період з 13.08.2010 по 12.08.2011 позивачем були виплачені відповідачу дотації роботодавцю на працевлаштування ОСОБА_1 у розмірі 22100,59 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 17-23) та довідками ПП ОСОБА_2 про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до законодавства (а.с. 24-35).

Відповідачу була направлена та вручена претензія із пропозицією сплати зазначеної заборгованості (а.с. 40-41), однак зазначений захід не призвів до погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов повністю.

ОСОБА_1 визнала адміністративний позов повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на користь Олександрівського районного центру зайнятості в Кіровоградській області (27300, вул.Перемоги, 1, смт. Олександрівка, Олександрівський район, Кіровоградська область, р/р37177303901041 в УДК м. Кіровоград, МФО 823016, код 20654442), безпідставно нараховані та виплачені кошти в сумі 22100 гривень 59 коп. (двадцять дві тисячі сто гривень 59коп.).

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі 26.03.2012.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун