Рішення № 22242664, 27.03.2012, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/1404/2/2012

Справа № 2-255/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю представника позивача Заболотної І.В., відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 05 грудня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту в розмірі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом, в розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, станом на 30 квітня 2011 року її заборгованість склала 46765,74 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, пояснила, що дійсно брала кредит та користувалася кредитною карткою, однак в 2008 році ліміт на картці було зменшено та вона не мала можливості користуватися усією сумою кредиту. Крім того пояснила, що ще в 2009 році закінчила користуватися кредитом через сплив строку дії картки.

Представник відповідачки також заперечувала проти позовних вимог позивача, пояснила, що договору з позивачем відповідачка не укладала, а лише направила заяву про видачу кредитної картки з певним лімітом. Згідно зазначеної заяви, договір складається із заяви, умов надання банківських послуг, правил користування кредитною карткою та тарифів. Із зазначених документів позивачем надано лише заяву та умови і правила надання банківських послуг, в яких зазначено про умови надання кредитних карток ПАТ КБ «Приват Банк», а не ЗАТ КБ «ПриватБанк», до якого відповідачка зверталася із відповідною заявою. Крім того пояснила, що у виписці по особовому рахунку відповідачки зазначено на якісь службові операції позивача, про які представник пояснити не може.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

05 грудня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав і обовязків якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір б/н про отримання кредиту в розмірі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 3-х відсотків на місяць за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов зазначеного договору, він складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с.8).

На виконання вищевказаних умов кредитного договору позивач передав відповідачці кредитну картку, однак остання не виконала взятих на себе зобов'язань, не сплатила у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом, а тому станом на 30 квітня 2011 року її заборгованість склала 46765,74 грн., з яких 24588,20 грн. заборгованість за кредитом, 18475,41 грн. заборгованість за відсотками, 999,00 грн. комісія та 2703,13 штраф, у відповідності до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг (а.с.5-7).

Відповідачка суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобовязального права за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та суму боргу в добровільному порядку не сплачує, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 2703,13 грн. задоволенню не підлягають, оскільки Умови надання банківських послуг, з якими була ознайомлена відповідачка при підписанні заяви 05 грудня 2005 року, позивачем не надані, а надані інші Умови і правила, згідно п.1.1. яких вони визначають умови, на яких ПАТ КБ «ПриватБанк»надає клієнтам платіжні картки та інші банківські послуги. Як свідчить свідоцтво про державну реєстрацію та довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій позивача, лише 17 липня 2009 року товариство змінило назву із закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство, а тому зазначені Умови і правила надання банківських послуг судом до уваги не приймаються (а.с.9-10,13-14).

Не підлягають задоволенню також і вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості по комісії в розмірі 999,00 грн., оскільки зазначена послуга передбачена Тарифами, які позивачем до суду не надано, а надано Довідку про умови кредитування, яка заявою позичальника не передбачена.

Посилання представника відповідачки на наявність у виписці по особовому рахунку відповідачки службових операцій позивача, як на підставу заперечення позовних вимог, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не впливають на загальну суму заборгованості та відсутні в розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача обовязок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 05 грудня 2005 року, в розмірі 43063,61 (сорок три тисячі шістдесят три грн. 61 коп.) грн., яка складається з: 24588,20 грн. заборгованість за кредитом та 18475,41 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 430,64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 110,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста