Ухвала суду № 22241348, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12819/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

при секретарі Салоїд І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги відповідачів Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Головного управління Державного казначейства України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САТІС»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених до бюджету коштів ,-

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «САТІС»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ щодо підготовки висновку про повернення сум коштів з відповідного бюджету та подачі його для виконання відповідному органові державного казначейства;

- стягнути на користь позивача з Державного бюджету України помилково (надміру) сплачені кошти у розмірі 18 585 грн.,

- стягнути з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 189,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено:

- Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, яка полягає у непідготовці та у неподанні для виконання ГУДК України у м. Києві висновку про повернення ПАТ «Страхова компанія «САТІС»18 585 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з Державного бюджету України за заявою ПАТ «Страхова компанія «САТІС»№ 17 від 22.04.2011 року;

- Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САТІС»(код 22963118; адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22) надміру сплачений податок на прибуток у розмірі 18 585 гривень (вісімнадцять тисяч пятсот вісімдесят пять гривень).

- Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САТІС»(код 22963118; адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22) на відшкодування сплаченого судового збору (державного мита) 189,25 гривень (сто вісімдесят девять гривень 25 копійок).

Не погоджуючись із вказаною постановою від 11 жовтня 2011 року, відповідачем Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову й прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Також, не погоджуючись із вказаною постановою від 11 жовтня 2011 року, відповідачем Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції замінивши «Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САТІС»(код 22963118; адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22) на відшкодування сплаченого судового збору (державного мита) 189,25 гривень (сто вісімдесят девять гривень 25 копійок).»на:

«Стягнути з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «САТІС»(код 22963118; адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22) на відшкодування сплаченого судового збору (державного мита) 189,25 гривень (сто вісімдесят девять гривень 25 копійок).».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.04.2008 року ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472210/0, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 18585 грн., у т.ч. сума основного платежу 12390 грн. та штрафних санкцій 6195 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вищезазначеного рішення податкового органу, позивачу було направлено податкові повідомлення-рішення: № 0001472210/1 від 24.07.2008 р. та № 0001472210/2 від 10.10.2008 р., в яких визначено ті самі суми податкових зобовязань.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені суми податкових зобовязань були сплачені позивачем у повному обсязі 29.09.2008 року на рахунок № 31112007700007 в ГУ ДКУ у м. Києві платіжним дорученням № 2482 з формулюванням платежу «*11020700; сплата податкового зобовязання зг. з податк. повідомленням-рішенням № 0001472210/1 від 24.07.2008 р. (осн. платіж-12390., штраф-6195,0 грн.) Без ПДВ», що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням.

Також, з матеріалів справи вбачається, щ позивачем було оскаржено вищезазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку і, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2010 року по справі № 2а-3917/09/2670, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, вищезгадані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

22 квітня 2011 року позивач звернувся до ДПІ із заявою № 17 від 22.04.2011 та, з посиланням на приписи ст. 43 ПК України, просив зарахувати надміру сплачені кошти в розмірі 18585 грн. на рахунок позивача у банку, виклавши у заяві подробиці відносин щодо перерахування до бюджету зазначених коштів та надавши повязані з цим матеріали.

При ухвалені оскаржуваної постанови, Черкаський окружний адміністративний суд вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України, що також знайшло своє відображення у ч. 2 ст. 14 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, в порядку ст. 254 КАС України судові рішення по справі № 2а-3917/09/2670 набрали законної сили, вони є обовязковими для суду та осіб, які беруть участь у даній справі.

Підпунктом 17.1.10. ПК України передбачено, зокрема, що платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.115. ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання, це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобовязань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п/п. 14.1.182. помилково сплачені грошові зобов'язання, це, зокрема, суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб, що не є платниками таких грошових зобовязань.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого спірні суми податку на прибуток, які були сплачені до державного бюджету на підставі скасованого в судовому порядку рішення податкового органу підлягають поверненню позивачу у порядку, визначеному нормами ПК України та БК України.

Так, умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 ПК України.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобовязання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1.).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у позивача відсутній податковий борг.

Обовязковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобовязання є, зокрема, подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3.). У взаємозвязку з цим п. 102.5. ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з п. 43.4. ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповдіача із заявою про повернення коштів на рахунок від 22 квітня 2011 року, проте на момент винесення рішення суду першої інстанції відповдіні кошти не були повернуті.

Відповідно до 43.5. ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

ДПІ є контролюючим органом щодо податку на прибуток, зобовязання щодо чого визначені у вищезгаданих повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до ч. 4. ст. 45 БК України податки і збори (обовязкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до статей 45 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету .

Також, згідно з ч. 1 ст. 25 цього ж Кодексу Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМ України від 3 серпня 2011 р. № 845 на органи казначейства покладено функції щодо виконання рішень судів про стягнення коштів державного бюджету шляхом безспірного списання коштів державного бюджету.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено, що спірні кошти є коштами, які надміру були сплачені до Державного бюджету України та підлягають поверненню Державного бюджету України.

Колегія суддів апеляційної інстанцїі не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України в м. Києві стосовно того, що понесені позивачем судові витрати підлягають сятгненню з місцевого бюджету, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами по справі є саме органи державної влади, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Державного казначейства України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В. Кучма А.Ю.