Ухвала суду № 22240999, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6361/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

№ 2-а-6361/11/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів:Безименної Н.В.

Міщука М.С.

при секретаріПадюковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Брокерська контора №777»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ТОВ «Брокерська контора №777»до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2011 року в задоволені позову відмовлено повністю з тих підстав, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки витрати, понесені за результатами господарської діяльності, належним чином не підтверджені, крім того, відсутнє підтвердження використання набутого на підставі договору у господарській діяльності.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, оскільки всі зобовязання по договору були виконані в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Дарницькому районі міста Києва проведена перевірка фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складений акт № 6336/2307/24923962 від 01.10.2010 року. 13.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003052307/0/38273, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 520 332 грн., в тому числі 346 888 грн. основного платежу та 173 444 грн. штрафних фінансових санкцій.

12.08.2008 року між ТОВ «Брокерська контора №777»та ТОВ «Комерційна фірма «Дескаунт»укладений договір від № 8123, за умовами якого позивач доручив, а ТОВ «Комерційна фірма «Дескаунт»прийняло на себе зобов'язання виконати роботу та надати послуги з організації та проведення рекламних акцій і надання повного спектру рекламних послуг (реклама на радіо, телебаченні, у друкованих засобах масової інформації, реклама на транспорті тощо) з метою стимулювання реалізації продукції замовника, а також контролю за здійсненням вказаних рекламних акцій відповідно до умов указаного договору. Загальна вартість виконаних робіт складала 2 090 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість, становить 346 887,97 грн., податок на рекламу - 8672,19 грн.

Згідно з умовами вказаного договору, контрагент позивача зобовязаний надати йому послуги по організації та проведенню рекламних акцій. На умовах даного договору ТОВ «Комерційна фірма «Дескаунт»було складено медіаплани щодо виходу на телеканалах рекламного відео позивача з 06.09.2008 по 14.09.2008 року, з 01.10.2008 по 28.10.2008 року та з 01.11.2008 по 13.11.2008 року.

Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт з проведення медіапланування та розміщення рекламних матеріалів від 15.09.2008, 29.10.2008 та 17.11.2008 року позивачем прийнято від ТОВ «Комерційна фірма «Дескаунт»послуги з медіапланування та розміщення рекламних матеріалів позивача з 06.09.2008 по 14.09.2008 року,з 01.10.2008 по 28.10.2008 року та з 01.11.2008 по 13.11.2008 року. Однак, з матеріалів справи та наданих суду відповідей вбачається, що жодного виходу реклами послуг позивача в ефірах телеканалів не відбувалося (том.2 а.с.105, 107, 110, 112). Таким чином, відомості про вихід рекламних роликів спростовується матеріалами справи.

Оскільки реклама позивача фактично не транслювалась, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що товариством безпідставно віднесені до складу валових витрат суми, сплачені ТОВ «Комерційна фірма «Дескаунт»та неправомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість, само ж по собі планування виходу реклами, без здійснення трансляції, не може бути підставою для зменшення податкового зобовязання.

Доводи апелянта щодо виходу реклами в ефірі 5-го каналу та каналу новин «24 канал»є безпідставними, оскільки згідно з додатком до договору ефірною довідкою, поданою ТОВ «Комерційна фірма «Дескаунт», реклама позивача в кількості 13 виходів виходила 03.11.2008 року 04.11.2008 року, а згідно з ефірними довідками вказаних каналів фактичний вихід відбувався 11 та 12 листопада 2008 року та в серпні 2008 року. Крім того, згідно з повідомленням телекомпанії НБМ (5- й канал), розміщення реклами позивача відбувалося на підставі договору з ТОВ «Рекламна агенція «ТВ Комерц Груп»від 02.06.2008 року, тобто рекламні ролики позивача в ефірі телеканалів на підставі договору №8123 від 12.08.2008 року та медіапланів до нього не виходили.

На підставі викладено та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 13.09.2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

В повному обсязі ухвала виготовлена 03.03.2012 року.

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Безименна Н.В. Міщук М.С.