Постанова № 22240862, 19.03.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5004/2164/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно - транспортне підприємство" на рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2012 р. у справі № 5004/2164/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"

до Відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Луцької філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1, субєкта оціночної діяльності - підприємця ОСОБА_2, Комунального підприємства "Волинського обласного бюро технічної інвентаризації"

про визнання недійсним проведення прилюдних торгів, скасування протоколу про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання об'єкта нерухомого майна

за участю представників сторін:

позивача - Бойка І.А.

відповідача 1 - не зявився,

відповідача 2 - не зявився,

третьої особи 1 - не зявився,

третьої особи 2 - не зявився,

третьої особи 3 - не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Любомльське РТП" звернулося до місцевого господарського суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції, приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Луцької філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про визнання недійсними проведення прилюдних торгів від 22.07.2011 р., які проводились за адресою: м.Любомль, вул..Незалежності 33, Волинська обл., з реалізації нерухомого майна, а саме столової, загальною площею 311,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Волинська область; скасування протоколу про проведення прилюдних торгів № 09/247/11/А-8 від 22.07.2011 року, що посвідчує придбання ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме столової, загальною площею 311,9 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Волинська область; визнання недійсним свідоцтва про придбання обєкта нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.11.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено ОСОБА_1., субєкта оціночної діяльності підприємця ОСОБА_2. та Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації".

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.01.2012 року (суддя Філатова С.Т.) у вказаному позові відмовлено. Рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував ст.ст. 1, 4, 33, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження" та вказав, що на підставі зведеного виконавчого провадження № ЄДРВП 25651980 ВДВС Любомльського РУЮ здійснено опис та арешт майна ПрАТ "Любомльське РТП", за результатами яких 22.07.2011 року проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна.Суд врахував, що оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2. відповідно до ст. 33 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в установчому порядку не оспорено. Суд також не прийняв заперечення позивача про добровільне виконання судових рішень до проведення прилюдних торгів, оскільки ним не доведено виконання всіх рішень у зведеному виконавчому провадженні № ЄДРВП 25651980. Посилання позивача на не проведення рецензування оцінки суд відхилив, з огляду на не оскарження бездіяльності державного виконавця ВДВС Любомльського районного управління юстиції у строки і в порядку, визначеному ЗУ "Про виконавче провадження". Зважаючи на викладене, а також те, що позивачем не доведено, а судом із досліджених доказів не встановлено порушень при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна 22.07.2011р., у позові відмовив. У задоволенні вимоги про скасування свідоцтва про право власності, суд відмовив з підстави не відповідності вимоги способам захисту, визначеним ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2012 року та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначає, що товариством було подано заперечення вих. № 47 від 13.05.2011 року про невідповідність оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2. ринковим цінам в Україні. В порушення ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не було призначено рецензування оцінки майна та повідомлено боржника про проведення прилюдних торгів. У подальшому, 30.06.2011 року, 15.07.2011 року та 20.07.2011 року позивачем добровільно сплачено заборгованість перед УПФ України в Любомльському районі на загальну суму 8770,64 грн., а також вжито заходів для добровільного погашення заборгованості перед ДП "Арсенал СТ-3" ТОВ "Арсенал СТ". Враховуючи вказану обставину, вважає, що державним виконавцем порушено Порядок реалізації арештованого майна в частині неповідомлення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Луцької філії ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про добровільне погашення заборгованості. Звертає увагу апеляційного суду на те, що протокол присутності на прилюдних торгах не містить дня, дати та року проведення прилюдних торгів. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи для визначення ринкової вартості обєктів реалізованого майна.

Апелянтом подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких вказав на порушення державним виконавцем п. 5.12.5, п. 5.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій. Одночасно позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для проведення перевірки щодо наявності в діях державного виконавця ДВС Любомльського районного управління юстиції ознак злочину.

Відповідач та треті особи правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались, участь своїх представників під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не забезпечили.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній. Просив скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2012 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи, оскільки оскарження звіту про оцінку нерухомого майна ПрАТ "Любомльське РТП" від 22.03.2011 року не є предметом даного спору.

Клопотання про зупинення апеляційного провадження та направлення матеріалів справи до правоохоронних органів відхилено з огляду на відсутність правових підстав для застосування п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України судом апеляційної інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу та доповнення на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що в порядку примусового виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2008 року, рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008 року у справі № 6/30-1 про стягнення на користь підприємця ОСОБА_3. 118675,84 грн. (том 1 а.с. 85); постанови Волинського окружного адміністративного суду № 2477/2011 про стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі 4411,11 грн. (том 1 а.с. 86); постанови Волинського окружного адміністративного суду № 151/2011 про стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі 4359,53 грн. (том 1 а.с. 87), рішення господарського суду Волинської області від № 2/80-38 від 04.08.2010 року про стягнення на користь ДП Арсенал СТ-3 ТОВ Арсенал СТ 8138,00 грн., державним виконавцем ВДВС Любомльського районного управління юстиції сформовано зведене виконавче провадження ЄДРВП № 25651980 щодо боржника ПрАТ "Любомльське РТП" (том 2 а.с. 1).

У порядку виконавчого провадження, державним виконавцем 25.12.2010 року описано та арештоване майно, яке належить позивачу, в тому числі столову Б-1, загальною площею 311,9 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 96-97).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Згідно ст. 12 зазначеного вище Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Субєктом оціночної діяльності ОСОБА_2. надано звіт про оцінку нерухомого майна Любомльського РТП від 22.03.2011 року, згідно якого ринкова вартість обєкта оцінки, а саме столової в АДРЕСА_1 становить 37752,00 грн. (том 2, а.с. 99-114 ).

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону,державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

05.05.2011 року позивачем отримано повідомлення відповідача-1 від 15.04.2011 року про те, що в межах зведеного виконавчого провадження по стягненню боргу з ПрАТ "Любомльське РТП" проведено оцінку арештованого майна, яке належить боржнику, а саме: будівлі столової загальною площею 311,9 м.кв., що знаходиться за адресою: Волинська область, АДРЕСА_1. Вирішуючи спір, колегія суддів враховує, що сторони не оспорюють дату отримання зазначеного повідомлення позивачем, а також суд бере до уваги, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року по справі № 2а/0370/2384/11 та ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року по справі № 2а/0370/2362/11 також встановлено дату вручення ПрАТ "Любомльське РТП" повідомлення про оцінку майна саме 05.05.2011 року.

Апеляційним судом встановлено, що 13.05.2011 року безпосередньо судовому виконавцю Сарапіну В.І. позивачем вручено заперечення вих. № 47, в яких останній вказує на те, що оцінка майна зазначеної столової не відповідає ринковим цінам, у звязку з чим на підставі ст.ст. 7, 9, 16, 31, 47, 52, 57, 58, 65, 66, 82 Закону просить провести відвід судовому виконавцю, а оцінку - скасувати (том 1 а.с. 14-15).

Супровідним листом № 5991/03-20/2 від 19.05.2011 року на вказані заперечення ПрАТ "Любомльське РТП", державний виконавець надіслав боржнику копії постанов про відмову у задоволенні відводу експерта, субєкта оціночної діяльності ОСОБА_2. та розяснив право на звернення до суду у разі порушення його прав чи свобод (том 2 а.с. 76).

Поряд з тим, відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону, у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У той же час, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Однак, положення указаної норми, як загальної норми, не виключає обовязок державного виконавця, закріплений у спеціальній нормі, що регулює спірні правовідносини (ч. 4 ст. 58 Закону у редакції чинній з 09.03.2011 року) на призначення рецензування звіту про оцінку майна за наявності заперечення ПрАТ "Любомльський РТП" проти результатів оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності, поданого в межах 10-денного строку, визначеного законом.

Не спростовує такого висновку суду і наявна в матеріалах справи рецензія на звіт про оцінку приміщень від 25.04.2011 року, проведена за ініціативою самого СОД ОСОБА_2. в порядку ст 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У цьому контексті суд звертає увагу на те, що вказана рецензія не була призначена та проведена у визначеному Положенням та Законом порядку, про її проведення сторони виконавчого провадження повідомлені не були й виготовлення зазначеної рецензії 25.04.2011 року відбулося до оскарження боржником звіту про оцінку. Проте, як було зазначено, наслідком заперечення проти результатів оцінки за ч. 4 ст. 58 Закону - є обов'язок державного виконавця призначити рецензування звіту, лише після чого боржник вправі оскаржити її в судовому порядку.

Враховуючи викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції про відповідність дій виконавчої служби вимогам ст. 58 Закону, у звязку з не оспоренням оцінки суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна в порядку ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Колегією суддів також встановлено, що ухвалою господарського суду Волинської області від 21.12.2011 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2012 року, провадження у справі № 2/80-38 в частині розгляду скарги ПАТ "Любомльське РТП" про скасування висновку про вартість об'єкта оцінки №164-03/11-Н/1 від 22.03.2011 року, в тому числі: столової (літера Б-1) площею 311,9 м. кв., припинено. В частині визнання незаконними дій ВДВС Любомльського РУЮ по оцінці зазначених об'єктів та субєкта оціночної діяльності ОСОБА_2. скаргу залишено без задоволення.

Згідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на відмінність субєктного складу сторін, факти встановлені у вказаних судових рішеннях, у тому числі щодо правомірності дій державної виконавчої служби на призначення державним виконавцем рецензування звіту субєкта оціночної діяльності, не можуть бути розцінені як такі, що не доводяться знову при вирішенні даного спору. Колегія суддів також зауважує, що Рівненський апеляційний господарський суд в постанові від 23.01.2012 року не давав оцінку правомірності дій ДВС по не призначенню рецензування звіту про вартість обєкту оцінки з підстав, визначених ч. 4 ст. 58 Закону саме в редакції чинній з 09.03.2011 року.

Вирішуючи даний спір по суті, колегія суддів також не надає оцінку звіту від 22.03.2011 року, оскільки відповідність його вимогам нормативно-правових актів не є предметом спору у даній справі та не знаходиться в площині доказування щодо правомірності проведення прилюдних торгів.

Таким чином, за наявності заперечень ПрАТ "Любомльський РТП" проти результатів оцінки, за приписами ч. 4 ст. 58 Закону державний виконавець зобовязаний був призначити рецензування звіту та у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, позивач мав би право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 5.12.5 Наказу Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року N 74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158 (далі - Інструкція), державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим - дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції, а також, зокрема, копії документів, що підтверджують доведення оцінки майна до відома сторін виконавчого провадження (копія повідомлення, акт державного виконавця тощо), та довідку про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки.

Отже, лише у разі відсутності повідомлення про оскарження оцінки майна можливе подальше продовження процедури його реалізації.

Натомість, 23.05.2011 року державним виконавцем подана заявка № 5987/03-20/2 про реалізацію арештованого майна, а саме столової в АДРЕСА_1, загальною площею 311,9 кв.м. (том 2 а.с. 75).

Як вбачається із вказаної заявки на реалізацію арештованого майна, ВДВС направлено документи у тому числі довідку про відсутність повідомлення про оскарження звіту про оцінку, у той час як таке повідомлення було особисто вручено державному виконавцю 13.05.2011 року.

Більше того, зазначена заявка містить вказівку про арешт приміщення столової в АДРЕСА_1 на підставі виконавчих документів № 2/80-1 від 19.10.2010 року (ВП № 22824856), № 2477 від 10.09.2009 року (ВП № 23934354), № 151 від 29.11.2010 року (ВП № 23399912), при цьому стягувачами вказані УПФ України в Любомльському районі та ДП "Арсенал" СТ- 3" ТОВ "Арсенал СТ".

Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, боржником повністю погашено заборгованість по вказаних виконавчих провадженнях № 22824856, № 23934354, № 23399912 згідно квитанції № 6 від 30.06.2011 року на суму 2816 грн. (том 1 а.с. 26) платіжного доручення № 46 від 15.07.2011 року на суму 2300 грн. (том 1 а.с. 27), платіжного доручення № 49 від 20.07.2011 року на суму 3654,64 грн. (том 2 а.с. 28) та платіжного доручення № 50 від 21.07.2011 року на суму 7800 грн. (том 1 а.с. 29). Вказані платіжні документи було вручено державному виконавцю під підпис 14.07.2011 року (том 1 а.с. 18), 20.07.2011 року (том 1 а.с. 19) та 21.07.2011 року (том 1 а.с. 23).

Згідно п. 5.6.5 Інструкції, державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не обмежують його законних інтересів.

За приписами п. 4.9.1 Інструкції, виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п. 4.10.1 Інструкції, у разі закінчення виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом.

Всупереч наведеному, державний виконавець не вчинив дій по закінченню виконавчого провадження, відкритого за вказаними вище виконавчими документами, натомість продовживши процедуру підготовки до проведення прилюдних торгів.

Згідно ст. 62 Закону, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна визначено Тимчасовим Положенням про порядок проведення прилюдних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999р. за №745/4038 (далі - Положення).

За змістом п. 3.2 Положення, прилюдні торги проводить спеціалізована організація за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією.

Згідно п. 3.11 Положення, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

30.06.2011 року ВДВС Любомльського РУЮ та ПП. "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" було укладено договір № 09/247/11 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

11.07.2011 року позивача повідомлено про проведення прилюдних торгів (том 1 а.с. 17), після чого у порядку, визначеному ст. 121-2 ГПК України ПрАТ "Любомльське РТП" звернулось до господарського суду Волинської області із скаргою на дії судового виконавця та одночасно було заявлено клопотання про заборону здійснювати реалізацію приміщення столової в м. Любомль, вул.. Дружби, 93. Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.07.2011 року по справі № 2/80-38 у клопотанні відмовлено, скаргу прийнято до розгляду.

22.07.2011 року ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Волинської філії провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що підтверджується протоколом присутності та протоколом проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 09/247/11/А-8 (том 2 а.с. 51-53). Переможцем торгів визнано громадянина ОСОБА_1., якому, на підставі акта про проведення прилюдних торгів від 25.07.2011 року (том 1 а.с. 119) видано свідоцтво про право власності на майно.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.08.2011 року по справі № 2/80-38, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року, зазначену вище скаргу позивача на дії ДВС залишено без задоволення. При цьому, апеляційним судом зазначено, що оскільки борг ПрАТ "Любомльське РТП" перед ДП "Арсенал СТ-3" ТОВ "Арсенал СТ" сплачено добровільно, а не вилучено з коштів реалізованого на прилюдних торгах оспорюваного майна (столової), то даний спір повинен вирішуватись в межах окремого провадження.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

У той же час, місцевим господарським судом помилково вказано на право позивача оскаржити бездіяльність відповідача-1 у строки і порядку, визначеному ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки дії державного виконавця, повязані з реалізацією столової є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків. Обґрунтовуючи позов ПрАТ "Любомльське РТП" вказує на неправомірність дій державної виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження пов'язаних з проведенням спірних прилюдних торгів. А отже, вирішуючи спір про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна в процедурі виконавчого провадження, суд першої інстанції був зобовязаний надати оцінку законності дій державного виконавця, у тому числі з підстав дотримання процедури підготовки до проведення прилюдних торгів.

Згідно п. 3.4 Положення, на майно, що виставляється на продаж, уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни.

Апеляційним судом встановлено, що стартова ціна столової в сумі 37752 грн. була визначена ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Волинської філії згідно заявки державного виконавця 5987/03-20/2 від 23.05.2011 року, яка містила неправдиві відомості щодо не оспорення жодною із сторін виконавчого провадження звіту субєкта оціночної діяльності про оцінку нерухомого майна Любомльського РТП від 22.03.2011 року.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що стартова ціна арештованого майна була визначена в порушення порядку, передбаченого ст. 58 Закону, що є підставою до визнання прилюдних торгів недійсними.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд допустив неправильне застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсними свідоцтва про право власності, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Видача свідоцтва про право власності передбачена у п.6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові обєкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

З аналізу вказаних норм вбачається, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання недійсними свідоцтва про право власності в розумінні ст. 16 ЦК України не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів. З огляду на викладене, оскаржене рішення в цій частині слід залишити без змін.

Підсумовуючи наведене, судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого рішення суду в частині відмови у визнанні недійсними прилюдних торгів, оформлених протоколом про проведення прилюдних торгів № 09/247/11/А-8 від 22.07.2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське ремонтно - транспортне підприємство" задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2012 р. у справі № 5004/2164/11 в частині відмови у визнанні недійсними прилюдних торгів, оформлених протоколом про проведення прилюдних торгів № 09/247/11/А-8 від 22.07.2011 року - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів № 09/247/11/А-8 від 22.07.2011 року з реалізації нерухомого майна, а саме столової загальною площею 311,9 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Волинської області.

Стягнути солідарно з відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції (м. Любомль, вул. Незалежності, 33, Волинської області, код 35078662) та приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі Луцької філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (м. Київ, б-р І.Лепсе, 8, код 32277680) на користь Приватного акціонерного товариства "Любомльське РТП" (АДРЕСА_1, Волинської області, код 03569284) 42,50 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 267,75 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В решті рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2012 року залишити без змін.

Господарському суду Волинської області видати відповідні судові накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Рівненський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.