Постанова № 22240738, 22.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р. Справа № 5023/10020/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 21.12.2011р., ОСОБА_2 за довіреністю від 04.10.2011р.,

відповідача не прибув,

третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії», м. Київ, (вх.№ 463Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від "10" січня 2012 р. по справі № 5023/10020/11,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії», м. Київ,

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Харківський завод Гідропривід», м. Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Приватна фірма «Кібела», м. Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ПАТ «Харківський завод Гідропривід», в якій просив суд :

-звернути частину заборгованості ПФ «Кібела»по договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року в сумі 27 320 000,00 грн. на предмет іпотеки - нежитлову будівлю літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1;

-визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, нежитлової будівлі літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, яка належить ПАТ «Харківський завод Гідропривід», шляхом продажу на прилюдних торгах, за ціною визначеною на момент реалізації;

-за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що складається з частини основного боргу по Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року в сумі 27 320 000,00 грн.;

-судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року у справі № 5023/10020/11 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено частково; звернуто стягнення основної суми заборгованості, що виникла на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008р. у розмірі 27 320 000,00 грн. з ПАТ «Харківський завод гідропривід»(61052 м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, р/р 26007001913 в АТ «Регіон Банк»МФО 351254, код 00223214) на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»(01034 м. Київ, вул. Володимирівська, 46, р/р 3739604 в АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627, код 25959784) на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15.07.2008р., а саме на нежитлову будівлю літ. «Е-5»загальною площею 13924,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу 169 729 300,00 грн.; стягнуто з ПАТ «Харківський завод гідропривід»на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» витрати по сплаті судового збору в сумі 56 460,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, надіслав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року у справі № 5023/10020/11 в частині визначення початкової ціни продажу майна в сумі 169729300,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визначити початкову ціну продажу майна за ціною визначеною на момент реалізації.

Апелянт вважає, що зазначена в рішенні суду першої інстанції початкова ціна продажу предмета іпотеки є надто великою та не відображає реальної ціни на момент ухвалення рішення, посилаючись на висновок Приватного Підприємства «Академія Оцінки і Права»від 18.01.2012 р. про вартість майна ПАТ «Харківський завод Гідропривід», що є предметом договору іпотеки, згідно якого ринкова вартість об'єкта оцінки складає 21 708 00,00 грн., з урахування ПДВ.

Представники відповідача та третьої особи у справі у судове засідання не прибули, відзив на апеляційну скаргу не надали, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представників відповідача та третьої особи в судове засідання суд не повідомлено. Враховуючи, що неприбуття представників відповідача та третьої особи у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

15.07.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії»(згідно статуту позивача Закрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»було реорганізовано шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», а у подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», (надалі - Банк ) та Приватною фірмою «Кібела», надалі - третя особа, позичальник, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО (надалі Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, Банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію в національній валюті України, надає позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язався використовувати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, зазначені в статті 8 цього Договору, і виконувати інші умови цього Договору (а.с. 14-20).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. Кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає 30000 000,00 грн., а розмір процентів за користування кредитом складає 19,5 % річних.

Згідно пункту 1.4 Кредитного договору, останній день кредитної лінії 14.07.2010р., а згідно з пунктом 8.1 Кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути Банку кредит не пізніше останнього дня дії кредитної лінії, тобто не пізніше 14.07.2010р.

Пунктом 1.5 Кредитного договору передбачено, що кредит надається на поповнення обігових коштів позичальника.

Відповідно до пункту 10.1 Кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором, позичальник зобовязаний сплачувати банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення: а) за несвоєчасне повернення кредиту у строки, які визначені статтею 8 цього Договору; б) за несвоєчасне повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою Банку в достроковому порядку, який визначено у статті 8 цього Договору; в) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у строки, які визначені статтею 6 цього Договору; г) за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за підтримання вільного залишку ліміту за кредитною лінією у строки, які визначені статтею 5 цього Договору.

23.02.2010 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року, між Банком та позичальником, в якій викладено пункт 12.3 Кредитного договору у новій редакції, стосовно реквізитів для повернення кредиту, погашення процентів, сплати комісій, штрафів, пені (а.с. 30).

Надання кредиту (кожного з траншів кредиту) здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного в пункті 12.3 цього Договору по реквізитах, зазначених у заяві позичальника про надання кредиту (п. 9.2. Кредитного договору).

15.07.2008р. між Банком (іпотекодержатель) та ВАТ «Харківський завод Гідропривід», яке в подальшому було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Харківський завод Гідропривід», що підтверджується статутом ПАТ «Харківський завод Гідропривід»(надалі - відповідач, іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір (надалі - Іпотечний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано у реєстрі за № 3911 (а.с.31-37).

Відповідно до умов Іпотечного договору, відповідач передав в іпотеку Банку майно у забезпечення зобов'язань ПФ «Кібела»по Договору про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії.

У пункті 2.1 Іпотечного договору визначено, що іпотекою забезпечуються зобов'язання ПФ «Кібела»по основному договору, а саме щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків, комісій, штрафних санкцій, збитків, витрат банку, пов'язаних з виконанням даного договору.

Згідно з пунктом 3.1 Іпотечного договору, предметом договору іпотеки є нежитлова будівля літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, яка належить відповідачу на праві власності, згідно з свідоцтвом про право власності, реєстраційний № 30, виданим Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 04.04.1996 року та листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області зареєстрованого за № 04-979 від 16.03.1998 року. Вартість предмету іпотеки, зазначеного у пункті 3.1. цього Договору, за даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19520091 від 14.07.2008р., виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», становить 169729300,00 грн. За даними незалежного оцінювача ТОВ «Харків-Експерт ЛТД»згідно звіту про оцінку вартості майна № а-51/06, виданого 24.06.2008р., вартість предмету іпотеки, зазначеного у пункті 3.1. складає 169729300,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Іпотечного договору, за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 169729 300,00 грн.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2, 6.3. Іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки Банк має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно зі статтею 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування; Банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання ПФ «Кібела»будь-якого із зобовязань, зазначених в статті 2 цього договору, воно не буде виконано або буде виконане неналежним чином; Банк набуває право вимагати дострокового виконання зобовязань, зазначених в статті 2 цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк.

Надання Банком коштів позичальнику у сумі 30 000 000,00 грн. підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 15.07.2008р. по 20.09.2010р. (а.с. 39).

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позичальник в порушення взятих на себе зобовязань кредит погашала несвоєчасно та не у повному обсязі, чим порушила умови Кредитного договору. У звязку з чим, відповідачу було направлено повідомлення-вимога про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»(вих. № № 2348/5/06-2-2 від 17.08.2010р.) з повідомленнями про порушення позичальником зобовязань за Кредитним договором, з вимогою щодо сплати заборгованості за Кредитним договором з урахуванням процентів за користування кредитом, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом; пені за прострочення сплати нарахованих процентів за користування кредитом (а.с. 44-45). У зазначеному повідомленні-вимозі відповідача повідомлено, що у разі невиконання, Банк відповідно до законодавства буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки з примусовою реалізацією майна, переданого Банку в іпотеку. Однак зазначені вимоги залишилися без відповіді, ні позичальник, ні відповідач заборгованість не сплатили.

Колегія суддів погоджується з наданим розрахунком Банку, згідно якого станом на 17.11.2011р. загальна сума боргу за Кредитним договором складає 54761229,11, з якої: 30 000 000, 00 грн. основної заборгованості за кредитом; 15 287 328,87 грн. процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 01.04.2009 р. по 17.11.2011 р.; 6 287 260,27 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за Кредитним договором за період з 15.07.2010 р. по 17.11.2011 р.; 3 186 639,97 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 08.05.2009 р. по 17.11.2011 р.

Предметом стягнення у даній справі є частина основної заборгованості у розмірі 27320 000, 00 грн.

У звязку з тим, що відповідач, як майновий поручитель, заборгованість не сплатив, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому позивач на задоволення своїх вимог за кредитним договором просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлову будівлю літ. "Е-5", загальною площею 13 924,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, яка належить відповідачу на праві власності.

Наявність заборгованості за Кредитним договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції відповідно до статті 33 ГПК України не було надано.

До суду першої інстанції представник відповідача не прибув, надав клопотання, просив розглядати справу без участі його представника (а.с. 82).

У статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку»(в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (ч.2 ст. 35 Закону).

Статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, зокрема, за рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, приймаючи до уваги факт не виконання ПФ «Кібела»умов кредитного договору, враховуючи положення Іпотечного договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у розмірі 27 320 000,00 гривень є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та зазначає наступне.

Відповідно статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель, яким є позивач, вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Колегія суддів не приймає наданий позивачем до суду апеляційної інстанції Звіт вартості майна Приватного підприємства «Академія Оцінки і Права» обєкту оцінки: нежитлової будівлі літ. «Е-5»загальною площею 13924,2 кв.м. розташованої за адресою: м. Харків, вул. Мало-Панасівська,1, ринкова вартість якого станом на 18.01.2012р. склала 21708000,00 грн. з ПДВ, що складає 21708 000, 00 грн. без ПДВ (т. 2, а.с. 1-44), зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував не6можливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Оскільки апелянт не обґрунтував неможливість подання до суду першої інстанції висновок щодо оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності з причин, що не залежали від нього, колегія суддів не приймає наданий позивачем до суду апеляційної інстанції звіт вартості майна нежитлової будівлі літ. «Е-5»загальною площею 13924,2 кв.м. розташованої за адресою: м. Харків, вул. Мало-Панасівська,1, який наданий апелянтом до апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ні позивачем, ні відповідачем не оспорювалась узгоджена сторонами в іпотечному договорі вартість переданого в іпотеку нерухомого майна; сторонами у справі у відповідності до статті 33 ГПК України в обґрунтування своїх вимог і заперечень не було надано суду першої інстанції висновку від незалежного експерта щодо оцінки вартості предмету іпотеки за Іпотечним договором.

Також позивачем до суду першої інстанції не надавалось клопотання про призначення судової експертизи про встановлення початкової ціни предмета іпотеки за Іпотечним договором на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна станом на час розгляду справи згідно зі статті 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

В узагальнені судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин ( за 2009-2010 рр.) Верховний Суд України вказує, що при вирішенні цих питань, що стосуються оцінки майна предмета іпотеки, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не приймати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то в залежності від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема заявивши клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

У звязку з чим суд першої інстанції з урахуванням положень вказаних норм Закону України «Про іпотеку» обґрунтовано зазначив початкову ціну предмета іпотеки у розмірі 169729300,00 грн., як визначено у Іпотечному договорі.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Із наведеної правової норми, що містить вимоги до змісту судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, вбачається, що окрім іншого, у судовому рішенні має бути зазначено початкову ціну продажу предмету іпотеки в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої було правомірно вказано початкову ціну продажу предмету іпотеки, не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді.

Враховуючи вимоги статті 39 Закону України «Про іпотеку», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду визнає необхідним резолютивну частину рішення викласти у відповідності з нормами статті 39 Закону України «Про іпотеку», а відтак рішення господарського суду першої інстанції, підлягає зміні з викладенням у відповідності до вимог вказаної статті Закону України «Про іпотеку».

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року у справі № 5023/10020/11 підлягає зміні , а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись статтею 75, 99, 101, 102, пунктом 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року у справі № 5023/10020/11 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

В рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 11-Н/08/12/ЮО від 15.07.2008р., у розмірі 27 320 000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15.07.2008р., а саме на нежитлову будівлю літ. «Е-5»загальною площею 13924,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1, що належить Публічному акціонерному товариству «Харківський завод Гідропривід»на праві власності, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу 169 729 300,00 грн.

В інший частині рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 року у справі № 5023/10020/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко