Постанова № 22240716, 21.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 5023/9310/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Бабакова Л.М. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників сторін:

позивача адвоката ОСОБА_1, дов. № 8/2011 від 15.09.2011 р. (оригінал у справі),

відповідача ОСОБА_2, дов. № 3 від 03.01.2012 р. (копія у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат", м. Вовчанськ, Харківська область (вх. № 328 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.01.12 р. у справі № 5023/9310/11

за позовом Приватної фірми "Квант", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат", м. Вовчанськ, Харківська область

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма "Квант", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням наданих уточнень), згідно якої просив суд стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат", заборгованість в розмірі 552.399,91 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 472.156,49 грн., 3% річних в розмірі 9.039,46 грн., інфляційні витрати в сумі 11.203,96 грн. та 60.000,00 грн. витрат за послуги адвоката. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/9310/11 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанського м'ясокомбінату" на користь Приватної фірми "Квант" суму основного боргу в розмірі 472.156,49 грн., 3% річних в розмірі 9.039,46 грн., інфляційні втрати в сумі 11.203,96 грн., 10.000,00 грн. витрат за послуги адвоката, 4.923,99 грн. державного мита та 212,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 50.000,00 грн. юридичних послуг - відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/9310/11 скасувати в частині стягнення 202.779,46 грн. боргу, 9.039,46 грн. річних, 11.203,96 грн. витрат від інфляції, а також 10.000,00 грн. витрат на послуги адвоката, та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2012 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та її розгляд призначено на 28 лютого 2012 року.

У звязку із необхідністю провести сторонами розширену звірку розрахунків по спірним накладним за період, вказаний у позовній заяві, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15 березня 2012 рок.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні просить рішення змінити в частині взаємного зарахування боргу, судові витрати покласти на відповідача, а також пояснив, що вважає витрати на адвокатські послуги судовими витратами.

Представник відповідача надала через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду (вх. № 2321 від 15.03.2012 р.) підписаний сторонами розрахунок суми основного боргу з узгодженою сумою боргу 272.915,53 грн., а також здійснений контррозрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Також, представник відповідача просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині стягнення 202.779,46 грн. боргу, 9.039,46 грн. річних, 11.203,96 грн. інфляційних витрат та 10.000,00 грн. витрат на послуги адвоката та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначених вимог відмовити. При цьому, представник відповідача пояснила, що вважає суму витрат на адвокатські послуги завищеною, оскільки представник позивача зявлявся не у всі судові засідання, витрат на дорогу немає тощо.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ПФ «Квант»у 2008-2011 роках на без договірній основі здійснювала поставку товару відповідачу, ТОВ "Вовчанському м'ясокомбінату", який частково та несвоєчасно розраховувався з позивачем, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 472.156,49 грн.

В період з 04.11.2008 р. по 19.05.2011 р. позивач передавав відповідачу товар на загальну суму 583.556,91 грн. за видатковими накладними в кількості 107 штук. В момент отримання відповідачем товару за кожною видатковою накладною від позивача відповідач отримував рахунок-фактуру, реквізити яких наведено у графах 4, 5 додатку № 1 до уточнення позовної заяви із зазначенням кінцевої дати оплати за отриманий товар. В момент отримання від позивача товару за кожною видатковою накладною відповідач отримував податкову накладну із зазначенням в ній вартості отриманого товару та реквізитів рахунку-фактури на оплату.

Матеріали справи свідчать, що ПФ «Квант»надсилала відповідачеві вимоги про погашення заборгованості листами № 5-03 від 11.03.2011 р. (т. 3 а. с. 161-163) та № 2-12 від 02.12.2011 р. (т. 3 а. с. 166), які були отримані відповідачем та залишені без виконання.

У звязку із виникненням заборгованості, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення суми основного боргу в розмірі 472.156,49 грн., 3% річних в розмірі 9.039,46 грн., інфляційних витрат в сумі 11.203,96 грн. та 60.000,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Господарський суд Харківської області, задовольняючи частково позов ПФ «Квант», виходив з того, що товар був поставлений позивачем відповідачу, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, інфляційних, 3% річних нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, та адвокатських послуг, які сплатив позивач 10.000,00 грн. вважав обґрунтованими.

З такими твердженнями місцевого господарського суду частково не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, товар позивачем відповідачеві був поставлений на підставі видаткових накладних, в яких строк оплати товару не визначено. Докази існування домовленості сторін щодо оплати товару за накладними у день поставки в матеріалах справи відсутні.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, повинні мати такі обовязкові реквізити, як назва підприємства, установи, від імені якої складений документ, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З копій видаткових накладних вбачається, що в рядках "Прийняв" є підписи представників, а також є печатки продавця та покупця товару.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу вимогу щодо оплати суми боргу за отриманий по спірним накладним товар в розмірі, що підтверджується листами № 5-03 від 11.03.2011 року та № 2-12 від 02.12.2011 року, про що відповідач не заперечує, відповідач у визначеному законом порядку відповіді на зазначену вимогу позивачеві не надіслав та борг у вказаній сумі не сплатив, що і змусило позивача звернутись до господарського суду Харківської області з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтями 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.

Факт отримання товару за спірними накладними відповідачем не оспорюється та не заперечується.

Відповідно до п.3 ст.103 ГПК апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення частково і припинити провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.12 року сторони по справі зобовязано провести розширену звірку розрахунків по спірним накладним за період, вказаний у позовній заяві.

На виконання даної вимоги суду сторони по справі надали акт звірки взаєморозрахунків, при цьому визнали суму заборгованості відповідача перед позивачем по спірним накладним відповідно в розмірі 472156,49 грн., з якої на суму боргу 199240,96 грн. провели залік взаємних грошових вимог, про що свідчить акт від 14.03.2012 року., оформлений належним чином сторонами.

Враховуючи всі обставини справи, судова колегія вважає прийняти до уваги акт звірки та акт заліку взаємних вимог від 14.03.2012 року, в звязку з чим задовольнити позовні вимоги в частині боргу по оплаті вартості отриманого товару в розмірі 272915,53 грн., оскільки сторони по справі погодились з наявною сумою боргу, а в частині стягнення боргу у сумі 199240,96 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Що стосується заявлених позивачем 3% річних в розмірі 9039,46 грн. інфляційних витрат в сумі 11203,96 грн., колегія суддів вважає їх обґрунтованими і скасуванню не підлягають, оскільки вони нараховані правомірно з суми боргу 472156,49 грн., яка була заявлена позивачем на момент предявлення позову.

Також не підлягають скасуванню адвокатські послуги в розмірі 10000 грн., повязаних з розглядом даної справи, тому що ці витрати підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, апеляційна скарга відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2012 р. у справі № 5023/9310/11 зміні, оскільки суд першої інстанції неповно зясував всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Задовольняючи частково вимоги апеляційної скарги відповідача та вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів керується положеннями частини 2 статті 49 ГПК України та вважає, що оскільки даний господарський спір внаслідок неправильних дій відповідача (саме з його вини даний спір було доведено до суду), тому судові витрати по справі повністю покладаються на відповідача.

З огляду на вищевикладене та керуючись статтями 32, 33,43, 44,49, п. 1-1 ст. 80, 85, 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 січня 2012 р. у справі № 5023/9310/11 змінити. В частині стягнення суми основного боргу 199240,96 грн., рішення скасувати та в цій частині провадження у справі припинити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 10 січня 2012 р. у справі № 5023/9310/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Барбашова С.В.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.03.2012 року.