Постанова № 22240118, 14.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа № 5015/5422/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.

з участю представників:

від скаржника (прокурора) – з’явився,

позивача-1 – не з’явився,

інших учасників процесу – з’явилися,

розглянув апеляційну скаргу Львівського міжрайонного транспортного прокурора, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року, суддя Манюк П.Т.. в справі за №5015/5422/11

за позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, м.Львів

Сокільницької сільської ради, м.Сокільники Пустомитівського району

Пустомитівської районної ради, м.Пустомити

Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача: державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів», м.Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів

про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі: Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, Сокільницької сільської ради, Пустомитівської районної ради, Львівської обласної ради про стягнення з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» 526 932 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду мотивоване тим, що в спірному випадку не відбувався викуп (вилучення) земель сільськогосподарських угідь, та передача їх відповідачу, що є обов‘язковою передумовою покладення на нього обов‘язку по відшкодуванню втрат земель сільськогосподарського виробництва, в розумінні ст.207 Земельного кодексу. Крім цього, на час видачі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.01.2009 року № 31/0/5-09 “Про передачу в постійне користування земельної ділянки”, передача земель під будівництво аеропортів звільнялася від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, в зв’язку з неповним з’ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що втрати земель сільськогосподарського виробництва внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським використанням, що наявне в спірному випадку, підлягають відшкодуванню на підставі ч.2 ст.207 Земельного кодексу України.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого суду про те, що в спірному випадку не відбулося викупу (вилучення) земель сільськогосподарських угідь (земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні або власності), оскільки відшкодування втрат здійснюється незалежно від того, у якій власності перебувають зазначені угіддя. При цьому, скаржник зазначає про те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва та вибувають з господарського обігу.

Скаржник також не погоджується з висновком місцевого суду про звільнення аеропортів від відшкодування таких втрат згідно ч.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. №1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”, в редакції чинній станом на 23.01.2009 року, оскільки вказана норма суперечить ч.1 ст.208 Земельного кодексу України, який має вищу юридичну силу, і яким не передбачено звільнення аеропортів від відшкодування сільськогосподарських втрат.

Скаржник також покликається на розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, який в спірному випадку складено головним спеціалістом відділу землеустрою та використання земель Вовк Т. та погоджено в.о.начальника Головного управління Держкомзему у Львівській області Пшевлоцьким М., що відповідає нормам вищевказаного порядку та відповідно підтверджує розмір спірних втрат.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що обов'язковою передумовою покладення на землевласника чи землекористувача відповідальності у вигляді відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва є факт вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення, що в спірному випадку відсутнє.

Відповідач покликається на те, що обов'язок відповідача по відшкодуванню втрат земель сільськогосподарського виробництва в спірному випадку також не передбачено ні розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.01.2009 року №31/0/5-09, ні затвердженим відповідно до вимог п.4 постанови КМ України від 17.11.1997 року №1279 розрахунком розміру втрат, що свідчить про відсутність підстав для їх відшкодування.

В судове засідання представник позивача-1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, що з'явилися які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях, та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.01.2009 року №31/0/5-09 “Про передачу в постійне користування земельної ділянки” Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Львів”: 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП “Міжнародний аеропорт “Львів” в постійне користування для реконструкції з продовженням штучної злітно-посадкової смуги загальною площею 11,8747 га, з них: 1,4375 га земель державного підприємства обслуговування повітряного руху України, 10,4372 га ріллі запасу на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району; 2) переведено земельну ділянку площею 10,4372 га зазначену в п.1. розпорядження із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; 3)вилучено земельну ділянку із землекористування державного підприємства обслуговування повітряного руху України площею 1,4375 га; 4)надано земельну ділянку ДП “Міжнародний аеропорт “Львів” в постійне користування для реконструкції з продовженням штучної злітно-посадкової смуги загальною площею 11,8747 га із категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 1 Земельного кодексу України, передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Оскільки вказаним розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.01.2009 року №31/0/5-09 затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу в постійне користування земельної ділянки, в тому числі, 10,4372 га ріллі запасу на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району, цільове призначення якої із категорії земель сільськогосподарського призначення змінено на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та надано для реконструкції з продовженням штучної злітно-посадкової смуги, прокурор просить стягнути з відповідача 526 932 грн. втрат сільськогосподарського виробництва в порядку ст.ст.207-209 ЗК України.

Згідно статті 207 Земельного кодексу України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що відшкодування втрат передбачає компенсацію негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель, які втрачають свою функцію головного засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та вибувають з господарського обігу.

Під втратами сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв'язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі в зв'язку зі встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Порядок визначення втрат регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 “Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”.

Згідно п.4 зазначеного Порядку, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов’язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Як встановлено судом вище, п.1 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.01.2009 року №31/0/5-09 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП “Міжнародний аеропорт “Львів” в постійне користування для реконструкції з продовженням штучної злітно-посадкової смуги загальною площею 11,8747 га, з них, зокрема, 10,4372 га ріллі запасу на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району, а п.2 розпорядження переведено земельну ділянку площею 10,4372 га зазначену в п.1. розпорядження із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв”язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Таким чином, з цієї дати у відповідача виник обов’язок відшкодувати втрати сільськогосподарських і лісових угідь.

Висновок місцевого суду про те, що в спірному випадку не відбулося викупу (вилучення) земель сільськогосподарських угідь, та передачі їх відповідачу, що є обов‘язковою передумовою покладання на нього обов‘язку по відшкодуванню втрат земель сільськогосподарського виробництва, в розумінні ст.207 Земельного кодексу є помилковим, оскільки за змістом ст.ст.149, 151 ЗК України вилучення (викуп) має місце в разі надання уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування ділянок, що вже перебувають у постійному користуванні або власності.

В даному випадку земельна ділянка площею 10,4372 га ріллі передана із земель запасу на території Сокільницької сільської ради, а її використання відповідачем здійснюється для потреб, що не пов'язані з сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом. Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя, а виходячи з того, що рілля втрачає свою функцію головного засобу виробництва в сільському господарстві та вибуває з господарського обороту, або ж погіршується їх якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням. Втрати відшкодовуються громадянами і юридичними особами, яким надаються чи продаються або ж на користь яких встановлюються обмеження землекористування, охоронні та захисні зони.

Відповідно до Порядку передачі земельних часток (паїв) у приватну власність та формування землеволодінь і землекористувань на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області землі резервного фонду Сокільницької сільської ради становлять 138,9 га, з яких ріллі 134,8 га.

Відповідно до завдання на розробку проектів передачі земельних часток (паїв) в оренду та проектів відведення земельних часток (паїв) з передачею в приватну власність громадянам на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району загальна площа території ради становить 1626,4 га, площа земель резервного фонду становить 93,5 га, площа земель запасу 47,4 га. Зі змісту експлікації земель резервного фонду вбачається, що землі резервного фонду є землями сільськогосподарського призначення (рілля).

Відповідно до ст.22 ЗК УКкраїни надано визначення земель сільськогосподарського призначення, якими визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції або призначені для цих цілей. Вказаною нормою також надано перелік земель сільськогосподарського призначення, до яких належать, зокрема, рілля.

Відповідно до ст.5 Земельного кодексу України 1990 року сільські і селищні ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місцерозташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Таким чином, частина земель резервного фонду, яка на час введення в дію цього кодексу належала господарствам, залишається за ними на умовах постійного користування. Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Зі змісту наявного в матеріалах справи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції з продовженням штучної злітно-посадкової смуги ДП «Міжнародний аеропорт «Львів»на території Сокільницької сільської ради вбачається, що надані для відведення землі площею 10,4372 га відносяться до ріллі запасу на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району. При цьому, в матеріалах вказаного проекту землеустрою міститься розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва, який складено головним спеціалістом відділу землеустрою та використання земель Вовк Т. та погоджено в.о.начальника Головного управління Держкомзему у Львівській області Пшевлоцьким М. 03.04.2009 року, що відповідає нормам вищевказаного порядку та відповідно підтверджує розмір спірних втрат.

Наведеним спростовується і покликання відповідача на те, що вказаний розрахунок розміру втрат не затверджений у відповідності до вимог п.4 постанови КМ України від 17.11.1997 року за №1279.

Помилковим є також висновок місцевого суду щодо застосування до відповідача ч.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” в частині звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва аеропортів у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, оскільки звільнення громадян та юридичних осіб від відшкодування втрат сільськогосподарського сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва здійснюється у випадках, визначених статтею 208 Земельного кодексу України, якою передбачено вичерпний перелік обставин, за яких юридичні і фізичні особи звільняються від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Зокрема, відповідно до вказаної норми в редакції станом на 23.01.2009 року, тобто прийняття розпорядження, від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду. Тобто вказана норма закону не передбачає звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва аеропортів у разі надання їм вилучених сільськогосподарських і лісових угідь в користування.

Оскільки ч.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”, в редакції чинній станом на 23.01.2009 року, суперечить ч.1 ст.208 Земельного кодексу України, який має вищу юридичну силу, і яким не передбачено звільнення аеропортів від відшкодування сільськогосподарських втрат, постанова в цій частині не застосовується до спірних правовідносин.

Правомірність вказаної позиції також підтверджується і внесеними до вказаної постанови змінами згідно постанови КМ України від 17.03.2011 року №259, якою ч.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. №1279 викладено в наступній редакції - взяти до відома, що звільнення громадян та юридичних осіб від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва здійснюється у випадках, визначених статтею 208 Земельного кодексу України.

Помилковим є також висновок місцевого суду щодо відсутності в розпорядженні голови Львівської обласної державної адміністрації від 23.01.2009 року № 31/0/5-09 вказівки про необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, яка в розумінні ч.9 ст.123 Земельного кодексу України, є обов‘язковою умовою для відшкодування вказаних втрат, оскільки частиною 9 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Тобто, вказана норма передбачає наявність розрахунку розміру втрат в проекті землеустрою, що в спірному випадку наявне та встановлено судом вище.

Відповідачем не наведено іншої норми закону, яка б передбачала обов'язок вказувати про необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в розпорядженні про передачу земельної ділянки, а також норми, яка би визначала, цю обов'язковою підставою для такого відшкодування є наявність вказівки в рішенні органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

Відповідно до ст.209 ЗК України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: обласним радам, Автономній Республіці Крим –25 %, районним радам –15 %, міським, сільським, селищним радам –60 %, міським радам Києва та Севастополя –100 %.

Таким чином, з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»підлягають стягненню 526032 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, а саме на користь Сокільницької сільської ради - 316159,2 грн., Пустомитівської районної ради - 79039,8 грн., Львівської обласної ради - 131733 грн., оскільки вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі: Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, Сокільницької сільської ради, Пустомитівської районної ради, Львівської обласної ради про стягнення з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» 526 932 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, скасувавши рішення місцевого суду про відмову в позові.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача в доход державного бюджету належить стягнути 5260,32 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 5260,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2011 року в справі за номером 5015/5422/11- скасувати, а апеляційну скаргу Львівського міжрайонного транспортного прокурора –задоволити.

Позов задоволити.

Стягнути з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»(79000, м.Львів-Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 33073442) 526032 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва на спеціальні рахунки місцевих бюджетів:

на користь Сокільницької сільської ради - 316159,2 грн.;

Пустомитівської районної ради - 79039,8 грн.;

Львівської обласної ради - 131733 грн.

Стягнути з державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»(79000, м.Львів-Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 33073442) в доход державного бюджету 5260,32 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 5260,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р. І. Марко

Повний текст постанови

виготовлено 19.03.2012р.