Постанова № 22240111, 14.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.12 Справа № 5015/7087/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗолочівАвтотранс», м.Золочів, Львівська область №7 від 03.01.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року

у справі № 5015/7087/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗолочівАвтотранс», м.Золочів, Львівська область

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айпіє-Л», м.Львів

до відповідача-2: Приватного підприємства «Олександра-Н», с.Плугів, Золочівський район, Львівська область

про зобовязання (спонукання) орендодавця продовжити дію договору оренди на новий строк та визнання договору оренди з новим орендарем недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (директор);

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року у справі №5015/7087/11 (суддя Т.Рим) в позові відмовлено.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗолочівАвтотранс»не погодилось із винесеним рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, оскільки вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт покликається на п.5.2.2 договору оренди від 01.06.2007 року та зазначає, що згідно ч.1 ст.285 Господарського кодексу України орендар(позивач) має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін у встановленому законодавством порядку, а тому з урахуванням викладеного вважає, що договір від 01.08.2011 року, укладений між ТзОВ «Айпіє-Л»та ПП «Олександра-Н»суперечить нормам чинного законодавства, порушує законні права та інтереси позивача, а відтак повинен бути визнаний судом недійсним.

Відповідачі правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Уповноважені представники відповідачів у судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №05915000, №05914992, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року у справі №5015/7087/11залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 01.06.2007 року між ТзОВ «Айпіє-Л»(орендодавець) та ТзОВ «ЗолочівАвтотранс»(орендар) укладено договір оренди приміщення і території для обслуговування пасажирів у торговому центрі «Надія»(далі договір-1), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає приміщення в торговому центрі «Надія»(обєкт оренди), який знаходиться за адресою: Львівська область, м.Золочів, вул.Бродівська, 2 «в»для здійснення платних послуг з продажу пасажирських квитків і відправлення транспорту із окремої облаштованої території. Договір-1 укладено на термін з 01.06.2007 року по 01.06.2009 року (п.8.1. договору). Згідно п.11.2 договору термін дії договору було автоматично продовжено до 01.06.2011 року.

Розділом 9 договору-1 передбачено випадки припинення та розірвання дії договору зокрема, припинення договору можливе у разі закінчення терміну дії договору.

Відповідно до п.5.2.2 договору-1 орендар, який належно виконує свої зобовязання за даним договором після спливу терміну договору оренди має переважне право на укладення договору на новий термін.

Пунктом 10.3 договору-1 визначено, що у випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.

21.06.2011 року відповідач-1 звернувся до позивача з листом-повідомленням №150 із вимогою звільнити орендоване приміщення до 01.07.2011 року, у звязку із закінченням терміну дії договору оренди приміщення і території для обслуговування пасажирів в торговому центрі «Надія»від 01.06.2007 року.

Однак, позивач 04.07.2011 року листом №64 повідомив відповідача-1 про неможливість виконання вищевказаних вимог, оскільки такі суперечать п.11.2 договору-1, розірвання договору оренди від 01.06.2007 року викличе соціальну напругу населення.

Разом з цим, 01.08.2011 року ТзОВ «Айпіє-Л»(орендодавець), укладено договір оренди торгового місця із ПП «Олександра-Н»(орендар) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає нежитлове приміщення, загальною площею 15,96 м.кв., для облаштування автостанції в торговому комплексі «Надія»(обєкт оренди), який знаходиться за адресою: Львівська область, м.Золочів, вул.Бродівська, 2 «в»для здійснення платних послуг з продажу пасажирських квитків і відправлення транспорту із окремої облаштованої території, яка знаходиться в межах ТК (далі договір-2).

Позивач вважаючи, що поведінка відповідача-1 є неправомірною, оскільки порушує його законні права та інтереси, звернувся до господарського суду з позовом про продовження строку дії договору-1 та визнання недійсним договору-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона(орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.11.2 договору-1, термін дії цього договору сторонами було продовжено до 01.06.2011 року, що не заперечується сторонами, підтверджується документальними доказами у справі та узгоджується з нормами чинного законодавства.

Разом з тим, дослідженням документальних доказів у справі колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року (суддя О. Шпакович ) у справі №5015/4691/11 за позовом ТзОВ «ЗолочівАвтотранс»до відповідача ТзОВ «Айпіє-Л», договір оренди приміщення і території для обслуговування пасажирів у торговому центрі «Надія»від 01.06.2007 року (договір-1), про продовження строку якого позивач заявляє вимоги у даній справі, визнано таким, що припинив свою дію з 01.06.2011 року, у звязку із закінченням строку його дії та відмовою відповідача-1 від продовження орендних відносин з позивачем. Докази щодо оскарження та/або скасування вищевказаного рішення сторонами не надано, в матеріалах справи такі відсутні, а тому, враховуючи положення ст.35 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на те, що спір у даній справі має місце між тими ж сторонами та на підставі того ж договору, який рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року у справі №5015/4691/11 було визнано таким, що припинив свою дію, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про продовження строку дії вказаного договору є безпідставними та не обґрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги у даній справі, мотивовані передбаченим законодавством переважним правом орендаря перед іншими особами на продовження строку дії договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.285 ГК України орендар, який належним чином виконує свої обовязки за договором оренди, після спливу строку цього договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк. Статтею 777 ЦК України визначено порядок реалізації орендарем вказаного права та зазначено зокрема, що наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що реалізація орендарем переважного права щодо укладення договору оренди на новий строк полягає у вчиненні ним певних дій повідомлення орендодавця про намір скористатися таким правом, тобто в активній поведінці. Однак, в матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані належні докази, які підтверджують вчинення позивачем певних дій спрямованих на реалізацію права передбаченого ч.1 ст.285 ГК України та ст.777 ЦК України.

При цьому, в матеріалах справи міститься лист відповідача-1 від 21.06.2011 року №150, згідно якого останній повідомив позивача про розірвання договору-1 у звязку із закінченням строку дії цього договору, що відповідає вимогам ч.4 ст.284 ГК України, ст.764 ЦК України, якими передбачено право орендодавця протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди повідомити орендаря про припинення дії договору та/або зміну його умов, за відсутності обставин, які зобовязують його до вчинення дій, спрямованих на продовження орендних правовідносин із орендарем.

Враховуючи наведене, відповідь позивача, викладена у листі №64 від 04.07.2011 року про неможливість розірвання договору-1, не розцінюється колегією суддів як доказ, що свідчить про його намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, в порядку передбаченому ч.1 ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України.

Зясуванням документальних доказів у справі встановлено, що місцевим господарським судом у задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача-1 продовжити строк дії договору-1 відмовлено, у звязку з відсутністю правових підстав для продовження строку дії договору, який припинив свою дію з 01.06.2011 року та з урахуванням того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем-1 його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк.

Крім того, колегія суддів вважає, що виключається можливість задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору-2, укладеного 01.08.2011 року між відповідачами, оскільки, такі вимоги ґрунтуються на неправомірному припиненні договору-1, що у свою чергу спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Одночасно, покликаючись на ст.207 ГК України, скаржником не вказано в чому саме полягає невідповідність договору-2 вимогам закону та/або порушення сторонами при його укладенні господарської компетенції або ж яким чином, мета даного договору суперечить інтересам держави та суспільства.

Слід погодитись з висновком господарського суду першої інстанції, про те, що позивач не доказав вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.777 ЦК України, а тому, переважне право наймача на укладення договору найму на новий строк припинилось, у звязку з чим зробити висновок про порушення прав позивача укладенням договору-2 немає підстав. Жодними документальними доказами, поданими в суді апеляційної інстанції цей висновок не спростовується.

А тому, господарським судом Львівської області обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, щодо визнання договору-2 недійсним.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 35, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2011 року у справі №5015/7087/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗолочівАвтотранс», м.Золочів, Львівська область №7 від 03.01.2012 року без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Мельник Г.І.

СуддяНовосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.