Постанова № 22239827, 26.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2012 № 21/41

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сітайло Л.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю секретаря Кравчук О.І.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 04/16 від 24.01.2012р.)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 31.08.2011 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Енерго-Транзит»

на ухвалу

господарського суду м. Києва

від 02.02.2012 р.

по справі № 21/41

за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»

(далі ПАТ «БМ Банк»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Енерго-Транзит» (далі ТОВ «Енерго - Транзит»)

про звернення стягнення на предмет іпотеки 806000,00

грн.

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство “БМ Банк” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-транзит” про звернення стягнення на майно іпотеки, визначене Договором іпотеки нерухомого майна №56-2007/ DC, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 31.05.207р. за реєстровим №1189, шляхом передачі у власність Публічному акціонерному товариству “БМ Банк” предмету іпотеки нежилих приміщень №1, 2 (в літ. А), загальною площею 288,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 806000,00 грн.

Крім того, з метою забезпечення позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежитлові приміщення №1, 2 (в літ. А), що знаходяться в м. Києві по вул. Генерала Тупикова, які належать ТОВ “Енерго-Транзит”; а також заборони ТОВ “Енерго-Транзит” та ліквідатору ТОВ “Енерго-Транзит” Рубцю Йосипу Володимировичу, ПАТ Державній акціонерній компанії “НМАЦ” проводити будь-які дії щодо відчуження та реалізації нерухомого майна нежитлових приміщень №1, 2 (в літ. А), що знаходяться в АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи заяву зазначив, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення господарського суду, про що свідчать намагання ліквідатора відповідача реалізувати нерухоме майно, що передано в іпотеку позивачеві, на прилюдних торгах.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2012 року заяву задоволено частково, а саме:накладено арешт на нежитлові приміщення №1, 2 (в літ. А), що знаходяться в АДРЕСА_1 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Енерго-Транзит”(03061, м. Київ, вул. Червонозаводська, 7, Код ЄДРПОУ 24942882).

В частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Енерго-Транзит», ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Транзит” Рубцю Йосипу Володимировичу та ПАТ Державній акціонерній компанії “НМАЦ” проводити будь-які дії щодо відчуження та реалізації нерухомого майна нежитлових приміщень №1, 2 (в літ. А), що знаходяться в АДРЕСА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу суду від 02.02.2012 року, як таку, що зупиняє та порушує ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів: головуючий судді Сітайло Л.Г., судді Алданова С.О., Чорна Л.В. 20.03.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року, в зв»язку з відпусткою судді Чорної Л.В., залучено до розгляду справи суддю Дикунську С.Я

У судове засідання 19.03.2012 року зявилися представники позивача та відповідача.

На підставі ст.69 ГПК України, за клопотанням представника апелянта, продовжено строк розгляду спору та, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву у розгляді справи до 26.03.2012 року.

26 березня 2012 року в судове засідання з»явилися представники позивача та відповідача.

В судові засідання представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.02.20012 року.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак ухвалу місцевого суду, як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

05 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» (далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит» (далі Позичальник) укладено кредитний договір № 2007-19/DC. Додатковими договорами № 1 від 30.03.2007 року та №2 від 30.05.2008 року внесено зміни до вищезазначеного кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав у Банка, на умовах платності та поворотності, кредитні кошти в розмірі 2259272 грн. 50 коп., зі сплатою 19% річних, з остаточним терміном повернення не пізніше 26.02.2010 року, з метою купівлі лінії комплексної переробки сироватки ЛКПС-200-70-ЄД.

31 травня 2007 року, з метою належного виконання зобов»язання по вищезазначеному кредитному договору, між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна нежилих приміщень № 1,2 (в літ.А), загальною площею 288, 10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пуктом 1.2. Договору іпотеки передбачено, що нерухоме майно належить іпотекодавцю ТОВ «Енерго-Транзит» на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності шляхом викупу, посвідченого 29.07.2003р. Барановою Т.І., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №2-2453.

Як встановлено, 21.01.10 року, за рішенням власника Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Транзит», розпочато ліквідаційну процедуру останнього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.11 року по справі №4/493 задоволено позов АТ “БМ Банк” про стягнення з ТОВ “Енерго-Транзит” простроченої заборгованості по кредитному договору № 2007-19/DC. в розмірі 1038257,01 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 340014,06 грн., пені в розмірі 104124,94 грн., державного мита в розмірі 16337,86 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник Банку в судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Енерго-Транзит» в добровільному порядку рішення не виконало, хоча між представниками останнього та банку існували певні домовленості.

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечувалось представником ТОВ «Енерго-Транзит» в ході розгляду апеляційної скарги, ліквідатором Рубцем Й.В. здійснюються дії, направлені на реалізацію майна товариства, в тому числі яке знаходиться в іпотеці Банку.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненнями продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що майно (нежитлові приміщення №1, 2 (в літ. “А”), що знаходяться в АДРЕСА_1), яке є власністю ТОВ «Енерго-Транзит», може вибути з його власності у власність третіх осіб в результаті реалізації останнього на прилюдних торгах, що зробить неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову, а тому вважає, що спосіб забезпечення позову (арешт іпотечного нерухомого майна) , визначений судом, є обґрунтованим та спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Ухвала Господарського суду м. Києва від 02.02.2012 року прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, із повним встановленням обставин, що мають значення для справи, а тому є законною та обґрунтованою в зв»язку з чим, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит», задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Транзит» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 рокупо справі № 21/41 без змін.

Справу № 21/41 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяСітайло Л.Г.

СуддіДикунська С.Я.

Алданова С.О.

30.03.12 (відправлено)