Постанова № 22239691, 20.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 № 22/428

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача: ОСОБА_1, дов.від 07.10.2011року,

від відповідача-1: ОСОБА_2, дов. від 16.12.2010року №318/10,

від відповідача-2: ОСОБА_3, дов. від 03.08.2012року №28/81,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення господарського суду містаКиєва від 03.02.2012року

у справі №22/428 (суддя Самсін Р.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Променергоресурс», м.Київ,

до 1) державного підприємства «Національна атомна

енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ,

2) відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»,

м.Кривий ріг Дніпропетровської області,

про визнання недійсним заліку зустрічних вимог, -

встановив:

У жовтні 2011року ТОВ«Променергоресурс» (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДП«НАЕК «Енергоатом» (далі відповідач-1) та до ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі відповідач-2) про визнання недійсним з моменту вчинення заліку зустрічних однорідних вимог, який було проведено між ДП«НАЕК «Енергоатом» та ВАТ«Північний гірничозбагачувальний комбінат» на підставі заяви відповідача-1 №10255/04 від 14.10.2005року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що залік, проведений між відповідачами, є недійсним у звязку з відсутністю взаємних зобовязань у ДП«НАЕК «Енергоатом» та ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» внаслідок визнання недійсним з моменту вчинення договору уступки права вимоги №1484 від 05.08.2005року, укладеного між ТОВ«Променергоресурс» та ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2008року у справі №8/565-07.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2012року у справі №22/428 позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин залік зустрічних однорідних вимог, який проведено ДП «НАЕК «Енергоатом» у відношенні ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі заяви №10255/04 від 14.10.2005року. Присуджено до стягнення з ДП«НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ«Променергоресурс» 42,50грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Присуджено до стягнення з ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ТОВ«Променергоресурс» 42,50грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також встановив, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Не погодившись із вказаним рішенням, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.02.2012року у справі №22/428, у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, про що ДП «НАЕК «Енергоатом» було подано суду першої інстанції відповідну заяву та яка місцевим господарським судом залишена без задоволення.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

У своєму відзиві відповідач-2 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012року у справі №22/428 апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» на рішення господарського суду містаКиєва від 03.02.2012року у справі №22/428 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.03.2012року.

В судовому засіданні 20.03.2012року представник відповідача-1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представники позивача та відповідача-2 заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно договору №1484 від 05.08.2005року, укладеного між ТОВ«Променергоресурс» (кредитор) та ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (новий кредитор), кредитором відступлено новому кредиторові право вимоги до боржника ВП«Запорізька АЕС», в сумі 14258305,29грн., що виникло із зобовязання боржника сплатити на користь кредитора вказану суму згідно договору №1(3)99У від 04.01.1999року та також рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2001року у справі №2/2/1600.

В подальшому, ДПНАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», з метою припинення зобовязання в розмірі 14258305, 29грн., направило новому кредитору (ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат») заяву №10255/04 від 14.10.2005року, згідно з якою провело зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами.

Так, як вбачається зі змісту вказаної заяви, за рахунок вимог на суму 14258305,29грн. ДП«НАЕК «Енергоатом» погашені вимоги ВАТ«Північний ГЗК» за договором від 19.08.1999року №1008-НАЕК у розмірі 9016676,54грн. та за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2001року 1001769грн., а також часткове зарахування боргу за договором від 25.02.1998року №69/191 у розмірі 4239859,75грн.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобовязань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобовязанні є кредитором у другому). Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобовязанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобовязанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у звязку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобовязань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Також, як вірно вказав суд першої інстанції, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобовязань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобовязання (наприклад, за відсутністю зобовязання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами 4, 5 ст.203 Господарського кодексу України, ст.602 Цивільного кодексу України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобовязання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п.31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008року №01-8/211).

Як вбачається з матеріалів справи, договір відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005року, на підставі якого ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» набуло право вимоги до ДП«НАЕК «Енергоатом» на суму 14258305,29грн. згідно договору №1(3)99У від 04.01.1999року та також рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2001року у справі №2/2/1600, є недійсним в силу рішення господарського суду Дніпропетровської області 21.01.2008року у справі №8/565-07 (а.с.43-47, копія).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не набуло права вимоги до ДП«НАЕК «Енергоатом» на суму 14258305,29грн. та відповідача-2 не можна вважати кредитором ДП«НАЕК «Енергоатом» у зобовязанні, оскільки згідно зі ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що повязані з його недійсністю.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, скориставшись при цьому належним способом захисту, зокрема, наведеними ст.16 Цивільного кодексу України: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право та ін.

Враховуючи те, що ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» не набуло права вимоги до ДП«НАЕК «Енергоатом» на суму 14258305,29грн. та відповідача-2 не можна вважати кредитором ДП«НАЕК «Енергоатом», то і вчинення ДП «НАЕК «Енергоатом» одностороннього правочину заліку зустрічних однорідних вимог, який проведено у відношенні ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі заяви №10255/04 від 14.10.2005року, є незаконним. Відтак, вказаний правочин правомірно визнано судом першої інстанції недійсним.

Посилання відповідача-1 на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, про що ДП «НАЕК «Енергоатом» було подано суду першої інстанції відповідну заяву (а.с.76) та яка місцевим господарським судом залишена без задоволення, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 21.01.2008року у справі №8/565-07, яким було визнано недійсним договір відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005року, було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2008року у справі №8/565-07 (а.с.48-79, копія).

Згідно ч.3 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

На підставі наведеного, відповідач-1 вважає, що строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом сплив 15.07.2011року (3 роки з дня прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2008року у справі №8/565-07).

Колегія суддів відхиляє вказані твердження відповідача-1 та повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання поважними причини пропуску строку позовної давності, оскільки підставою для визнання недійсним одностороннього правочину заліку зустрічних однорідних вимог, який проведено ДП «НАЕК «Енергоатом» у відношенні ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі заяви №10255/04 від 14.10.2005року, що є предметом розгляду у даній справі, є недійсність договору відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005року, на підставі якого ВАТ«Північний гірничо-збагачувальний комбінат» набуло право вимоги до ДП«НАЕК «Енергоатом» на суму 14258305,29грн., що був предметом розгляду у справі №8/565-07.

Вказані вище судові рішення у справі №8/565-07 були оскаржені ДП «НАЕК «Енергоатом» до Вищого господарського суду України, які згідно з постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2008року у справі №8/565-07 залишені без змін (а.с.50-52, копія).

За таких обставин, враховуючи факт оскарження ДП «НАЕК «Енергоатом» судових рішень у справі №8/565-07 до Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що ТОВ«Променергоресурс» не могло знати та бути остаточно впевненим в тому, що вказані судові рішення будуть залишені судом касаційної інстанції в силі, що в свою чергу обєктивно унеможливлює звернення позивача з даним позовом, враховуючи їх повязаність.

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивачу було відомо з 2008року про недійсність договору відступлення права вимоги №1484 від 05.08.2005року, не спростовує висновків суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, оскільки такими причинами є не час, з якого позивачу стало відомо про недійсність вказаного договору, а час остаточного вирішення цього питання в судовому порядку, тобто з дня проголошення постанови Вищого господарського суду України від 25.11.2008року у справі №8/565-07.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду містаКиєва від 03.02.2012року у справі №22/428.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

постановив:

1.Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення господарського суду містаКиєва від 03.02.2012року у справі №22/428 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду містаКиєва від 03.02.2012року у справі №22/428 залишити без змін.

3.Справу №22/428 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяАгрикова О.В.

СуддіЧорногуз М.Г

Суховий В.Г.

26.03.12 (відправлено)