Постанова № 22239469, 26.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2012 р. справа №31/192

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддівТатенко В.М.

Бойко І.А., Марченко О.А. за участю представників сторін:

від позивача:Пісарев А.Ю.- директор, ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача:ОСОБА_2 - довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від13.02.2012 року

по справі№ 31/192 (суддя: Ушенко Л.В.)

за позовомПриватного підприємства «БОС-ПРОФІ», м. Донецьк

до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк

простягнення 107959,07 грн В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «БОС-ПРОФІ», м. Донецьк (далі «Позивач, ПП») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк (далі «Відповідач, ККП») заборгованості за договором охорони № 331 від 07.07.2010р. у сумі 103584, 00 грн., пені у сумі 13167,13 грн., 3% річних у сумі 2548,46 грн..

Відповідно до ст. 22 ГПК України Позивач письмовою заявою зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Відповідача 96376,00 грн., пеню до 9341,27 грн., 3% до 2241,80 грн..

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі № 31/192 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, а саме: відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10512,00 грн., пені у розмірі 149,54 грн., 3% річних у розмірі 28,94 грн..

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції на порушення норм матеріального та процесуального права не було враховано те, що у період вересень жовтень 2011р. Позивач на порушення умов зазначеного договору виконував свої обовязки неналежним чином, про що Відповідачем під час підписання актів виконаних робот були зроблені відповідні зауваження. Через це суд дійшов до неправильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивач відзив не надав, однак, у судовому засідання усно надав пояснення та звернувся до суду з проханням рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з частковим порушенням норм матеріального права; а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 07.07.2010р. між сторонами був укладений договір охорони за № 331 (далі «договір»), де Позивач виступив як Виконавець, Відповідач як Замовник.

Відповідно до пункту 1 договору, Замовник доручає, а Виконавець зобовязується за плату забезпечити схоронність обєктів та іншого майна Замовника, вказаних у переліку та плані (схемі) обєктів та майна Замовника, які охороняються, що є додатком № 2 до Договору.

Розділом 5 договору сторони встановили розмір оплати послуг за Договором, строки та порядок її внесення.

Так, оплата за послуги Охоронної фірми за договором визначається протоколом узгодження договірної ціни, що є невідємною частиною договору (додаток № 1 до Договору). Оплата за договором здійснюється щомісячно, шляхом перерахування коштів на рахунок Охоронної фірми, в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно акту виконання робіт. За порушення термінів сплати послуг Охоронної фірми замовник сплачує Охоронній фірмі пеню від суми невиконаних зобовязань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення, за кожен день прострочення.

Протоколом погодженої договірної ціни (додаток № 1 до Договору) встановлена: вартість послуг охорони; розрахунок вартості послуг охорони, яка включає кількість постів та режими охорони, розрахунок вартості охорони по постам; порядок оплати.

Впродовж дії договору Позивач надав послуги по охороні обєктів, що підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін актів приймання-передачі охоронних послуг по договору на охорону об'єкту від 07.07.2010р..

Однак, акти № 15/11 від 30.09.2011р. та № 17/11 від 31.10.2011р. на суми 36792,00 грн., були підписані Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»з зауваженнями, з яких вбачається, що у вересні жовні 2011р. наряди охорони були не у повному складі: постійно був відсутній охоронець поста № 4.

Крім того, відповідачем були складені акти від 30.09.2011р. та від 31.10.2011р. (т. 1 а.с. 138-139), якими було зафіксовано відсутність охоронця поста № 4 впродовж звітних періодів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на належне виконання ним прийнятих на себе зобовязань, тобто, в порядку, обсягах та на умовах узгоджених сторонами та додатку до нього.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.

Стаття 43 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України, передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому спірні відносини, регулюються главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст..901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частина 8 ст. 193 ГК України передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Тобто, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор, якщо цього вимагає боржник, повинен видати останньому інше письмове підтвердження про одержання виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Таким підтвердженням за умовами Договору є акт приймання-передачі, який має бути підписаний сторонами.

Акти щодо послуг за вересень жовтень 2011 року свідчать про надання Позивачем Відповідачу послуг за Договором не у повному обсязі. Відтак з порушенням умов цього Договору, про що Відповідачем вчинені відповідні застереження

Як свідчать матеріали справи, Позивач твердження Відповідача про неналежне виконання умов Договору у вересні жовтні 2011 року належними доказами не спростував. Проте, місцевий господарський суд на це уваги не звернув та відхиливши докази Відповідача, посилаючись лише на те, що ці докази не підтверджені іншими доказами, що є неприпустимим з точки зору приписів ГПК України.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 906 ЦК України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками скаржника про необгрунтованість рішення в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача сум основного боргу 10512,00 грн., пені 149,54 грн. та 3% річних 28,94 грн..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.02.2012 року у справі № 31/192 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»(код ЄДРПОУ 03328250) на користь Приватного підприємства «БОС-ПРОФІ»(код ЄДРПОУ 36888042) основний борг у розмірі 85864,00 грн., пеню у розмірі 9191,73 грн. 3% річних у розмірі 2212,86 грн., 1945,37 грн. на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання позову.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «БОС-ПРОФІ»(код ЄДРПОУ 36888042) на користь Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»(код ЄДРПОУ 03328250) 1079,99 грн. на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за звернення з апеляційною скаргою

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ про примусове виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2012р., оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя:В.М. Татенко

Судді:І.А. Бойко

О.А. Марченко Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС