Рішення № 22238524, 19.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2012 р.Справа № 14/5025/613/11 За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Шепетівка

про стягнення 2165 846, 07 грн. заборгованості

СуддяГладюк Ю. В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

Відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась при виконанні кредитного договору № 08.03.02.01.3696 від 30.04.08р. (та відповідних додаткових договорів) в розмірі 2165846,07 грн., з яких: 836572, 86 грн. прострочена заборгованість по тілу кредиту, 993873,59 грн. прострочена заборгованість по процентах, 231311, 71 грн. пеня, 104 087,91 грн. штраф.

Обгрунтовуючи позов позивач вказує на неналежне виконання умов кредитного договору (з додатковими угодами) відповідачем щодо погашення кредиту та відсотків у встановлені договором строки. Стягнення пені та штрафу обґрунтовується наявністю у договорі відповідних умов про їх нарахування. Законодавчим обґрунтуванням позову вказано ст. ст. 220, 224, 345 Господарського кодексу України та ст. ст. 193, 525, 530, 625, 1054 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Окремо звертає увагу суду на те, що після предявлення позову відповідач взагалі не проводив обумовлених договором платежів.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.12р. не зявився, однак, 12.03.12р. направив на адресу суду клопотання про призначення судово - економічної експертизи. Клопотання мотивовано тим, що поданий позивачем розрахунок не відповідає умовам договору, в звязку з чим заявлена до стягнення сума заборгованості є завищеною. Також, ним подано свій розрахунок заборгованості (відмінний від розрахунку позивача).

Заперечуючи проти поданого клопотання представник позивача зазначає, що розрахунок відповідача складений всупереч умовам договору, а саме п. А.10, згідно якого позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0, 37 % від встановленого ліміту у поточну дату сплати процентів. Тобто, вказана винагорода розраховується незалежно від суми використаного ліміту, вона є сталою і залежить лише від встановленого кредитного ліміту в договорі.

Відповідач же, обчислюючи заборгованість вираховує винагороду вказану у п. А.10 договору виходячи з суми фактично використаного ліміту. Оскільки ліміт використовується

частинами, а не одразу вся сума, відповідач нарахував винагороду, що передбачена п. А. 10 договору на меншу ніж встановлена договором суму (фактично надану). Комісію ж відповідач сплачував в розмірі, що була нарахована банком відповідно до умов кредитного договору. Таким чином відповідач вважає, що виникла переплата з винагороди, за рахунок якої останній зменшив розмір тіла кредиту. Зменшення розміру тіла кредиту потягло за собою і невірний розрахунок всіх інших нарахувань. До того ж, розрахунок здійснений лише по 16.03.10р.

В звязку з відсутністю у вказаному клопотанні посилань на те, в чому саме полягає невідповідність поданого позивачем розрахунку умовам договору суд, ухвалою від 12.03.12р. зобовязав позивача надати відповідне обгрунтування такої невідповідності. Зазначена вимога суду не виконана. Таким чином у суд не знайшов підстав для призначення експертизи.

Розглядом матеріалів встановлено.

30 квітня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 08.03.02.01. 3696 у відповідності до якого банк (позивач), при наявності вільних коштів зобовязується надати позичальнику (відповідачу) кредит у формі передбаченій п. А.1. (поновлювальна кредитна лінія) з лімітом і на цілі, зазначені в п. А. 2 ( ліміт 230000 грн.) не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному в 3 му абзаці п. 2.1.2. (з дня надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту), в обмін на зобовязання позичальника з повернення кредиту, сплаті процентів, винагороди, в обумовлені даним договором строки.

Пунктом А. 2.1. передбачено ліміт кредитування на конкретну дату. У відповідності до п. А. 3 термін повернення кредиту встановлюється згідно з графіком (додаток № 1).

В силу пунктів 2.2.2. та 2.2.3. позичальник зобовязується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору та повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2., 2.2.16, 2.3.2.

Згідно п. 4.1. за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2., 2.2.3., 2.2.16, 2.3.2., 2.4.1. позичальник сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. А. 6 ( 20,6% річних).

У відповідності до п. 4.2. при порушенні позичальником зобовязань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.2., 2.2.3., 2.2.16, 2.3.2., 2.4.1 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному п. А.7 ( 54% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1., 4.2 проводиться в дату сплати процентів, передбачену п. А.8 (1 ше число поточного місяця, але не пізніше 6 го числа цього ж місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору, якщо інше не передбачено п. 7.3. При несплаті процентів у зазначені терміни вони вважаються простроченими. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. (п. 4.12).

У відповідності до п. 5.1. при порушенні позичальником будь якого із зобовязань: зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2. винагороди, передбачених п.п. 2.2.5., 4.4., 4.5., 4.6, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0, 2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, що стало причиною звернення банку в судові органи, позичальник виплачує банку штраф, що розраховується по формулі 1000 грн. + 5% від суми позову (п. 5.8).

Договір у частині п. 4.4. (сплата винагороди за відкриття позичкового рахунку) набирає сили з моменту підписання договору, в інших частинах з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобовязань сторонами за даним договором (п. 7.1.).

Додатком № 1 (від 30 квітня 2008 року) до вказаного договору сторони погодили графік зменшення поточного ліміту.

15 травня 2008 року сторони уклали додатковий договір № 1 до договору від 30 квітня 2008 року, у відповідності до якого: ліміт кредитування збільшено до 705000 грн. В пункті А. 7 договору процентна ставка збільшена до 60 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. В звязку з прийняттям цього додаткового договору сторони, додатком № 2 до основного договору змінили графік зменшення поточного ліміту.

18 червня 2008 року сторони уклали додатковий договір № 2 до основного договору яким ліміт кредитування збільшено до 848216 грн. В звязку з цим змінено і графік зменшення поточного ліміту, що оформлено додатком до основного договору № 3.

5 листопада 2008 року сторони уклали додатковий договір № 3 згідно якого пункти А. 2.1. та А . 3 розділу А „Істотні умови кредитування” основного договору викладено в наступній редакції:

„А. 2.1. Ліміт кредитування на конкретну дату (поточний ліміт) визначається сумою кредитних коштів, що у цю дату може знаходитись в користуванні позичальника. Поточний ліміт установлюється відповідно до графіку зменшення поточного ліміту, зазначеного у додатку № 4 до договору”. „А.3 Термін повернення кредиту встановлюється згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 4 до договору)”. Відповідно до вказаних змін, додатком № 4 сторони змінили і графік зменшення поточного ліміту.

Основний договір, усі додаткові договори та додатки до них підписані обома сторонами та скріплені печаткою банку.

На підтвердження надання кредиту позивачем надано копії ордерів розпоряджень про надання позичальнику ОСОБА_1 кредиту згідно договору від 30 квітня 2008 року від 03.07.08р., 20.06.08р., 17.06.08р., 06.06.08р., 02.06.08р., 21.05.08р., 06.05.08р., 30.04.08р., за підписом керівника банку, кредитного працівника та бухгалтера, також виписки по рахунку відповідача з 30 квітня 2008 року по 21 лютого 2011 року з відображенням валютних операцій за зазначений період.

В звязку з порушенням термінів виконання грошових зобовязань за договором (зі змінами) позивач направив на адресу відповідача претензії № 35102 від 5 лютого 2009 року та № 28.00.00.08.08/06/467 від 5 березня 2009 року (докази направлення претензій містяться в матеріалах) з вимогами погашення заборгованості, які залишені без реагування. В звязку з даними обставинами позивач звернувся з позовом до суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з договору.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали кредитний договір від 30 квітня 2008 року (зі всіма змінами та доповненнями) визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Відповідно до останньої редакції графіку зменшення поточного ліміту термін повернення (настання обовязку) кредиту у визначених частинах настає 16.01.09р., 06.02.09р., 06.03.09р., 06.04.09р., 28.04.09р. Проценти погашаються у період з дати списання коштів з позичковоготрахунку до дати погашення кредиту у розмірі відповідно до п. а. 6, а при порушенні зобовязань з погашення кредиту у розмірі відповідно п. А. 7. Відсутність доказів здійснення такої оплати свідчить про наявність заборгованості, розмір якої підтверджується розрахунком. Доводи відповідача щодо неналежності поданого позивачем розрахунку позовних вимог до уваги не приймається, оскільки при перевірці останнього судом встановлена його відповідність кредитному договору. Розрахунок же відповідача здійснений з урахуванням заниженої суми тіла кредиту.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин вимога позивача про стягнення кредитної заборгованості (по кредиту та процентах) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевказану норму, а також те, що пеня та штраф є договірними неустойками, і їх нарахування передбачено укладеним між сторонами договором, а умови їх застосування настали (умова стягнення штрафу - прострочка виконання більш ніж на 30 днів), вимоги про стягнення пені та штрафу є обґрунтованими. Розмір таких нарахувань підтверджується наданим позивачем та перевіреним судом розрахунком.

Таким чином позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, в Шепетівському відділенні Хмельницької філії „Приватбанк”, МФО 315405, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь

публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) - 836572, 86 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 993873,59 грн. прострочена заборгованість по процентах, 231311, 71 грн. пені, 104087,91 грн. штрафу та 21894, 46 грн. судових витрат.

Видати наказ.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 3 прим:

1- до справи,

2- позивачу ,

3 - відповідачу (рекомендованим з повідомленням 30400, АДРЕСА_1)