Рішення № 22238479, 15.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2012 р.Справа № 10/5025/29/12 за позовом комунального підприємства "Міськтепловодоенергія", м.Кам'янець-Подільський

до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м.Хмельницький

про визнання недійсною угоди №20 від 01.07.2010р. " Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації пені в розмірі 20 394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8 007,42 грн.; транзиту в розмірі 872 840,78 грн.; реактивної енергії в розмірі 95 802,83 грн.

Представники сторін:

позивач : ОСОБА_1 - за довіреністю №19 від 21.11.2011р.

відповідач : ОСОБА_2- за довіреністю №3845 від 29.12.2011р.

ОСОБА_3 - за довіреністю №88 від 13.01.2012р.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом в якому просить, з врахуванням уточнених позовних вимог, визнати недійсною угоду №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації пені в розмірі 20 394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8 007,42 грн.; транзиту в розмірі 872 840,78грн.; реактивної енергії в розмірі 95 802,83 грн., посилаючись на ст.180 ГК України , ст. ст. 203, 215, 546, 638 ЦК України.

В обґрунтування вимог вказує на те, що оскільки угода №20 "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" від 01.07.2010р. є різновидом договірного способу забезпечення зобов'язань по договору №20 "Про постачання електричної енергії" від 16.02.2010р. , який є неукладеним в зв'язку із недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов, то відповідно і договір про реструктуризацію від 01.07.2010р. є неукладеним, тому не породжує прав і обов'язків для сторін.

Посилаючись на те, що додаток № 4 "Про порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії " до договору №20 від 16.02.2010р. було укладено 30.03.2011р., вважає , що відсутні були і підстави реструктуризовувати зобов'язання по сплаті вартості реактивної енергії в сумі 95802,83 грн., яка зафіксована станом на 01.07.2010р. Робить висновок, що домовленість сторін по сплаті коштів за перетікання реактивної енергії суперечить порядку проведення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, закріпленого в п.п. 3.1.,3.6 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена Наказом №19 Міністерства палива та енергетики України 17 .01.2002 р.

Стверджує, що фактично угода №20 від 01.07.2010р. є недійсною, тому що договір №20 від 16.02.2010р., по якому реструктуризуються зобов'язання боргу, фактично не породжує цих зобов'язань та не є укладеним, а договором № 20 питання визначення кількості реактивної електроенергії і її оплати сторонами взагалі не обговорювались.

Вказуючи на те, що позивач був утворений в 2010р. та положення п.п. 5.9 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена Наказом №19 Міністерства палива та енергетики України 17.01.2002р., стверджує, що розрахунки постачальником заборгованості з перетікання реактивної електроенергії здійснені без застосування формули понижуючого коефіцієнту.

Також зазначає, що оскільки зобов'язання щодо "транзиту" по договору №20 від 16.02.2010р. у позивача перед відповідачем не виникали, тому не можна досягти згоди про реструктуризацію заборгованості по "транзиту". Таким чином, стверджує, угода №20 про реструктуризацію суперечить підставам виникнення зобов'язань по "транзиту", передбаченим підпунктом 1 п. 2 ст. 11 ЦК України.

Крім того, звертає увагу, що "транзит" щодо вартості якого проведено реструктуризацію по спірній угоді відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., договорів №04-23 на передачу електричної енергії місцевими ( локальними) електромережами від 30.03.2010р., №20 від 16.02.2010р. про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам не є заборгованістю за спожиту електричну енергію та не є електричною енергією.

Крім вищевказаних підстав, зазначає, що оскільки відповідно до п.4.2 договору №20 від 16.02.2010р., ст. 625 ЦК України, ст. 230 ГК України пеня, інфляційні, 3% річних є господарськими санкціями у вигляді грошової суми, тому не є заборгованістю за спожиту електричну енергією, а відтак їхня реструктуризація вчинена всупереч п. 6.5 Правил користування електричною енергією, ст. 230 ГК України.

Відповідач проти позову заперечує та просить в позові відмови. У відзиві на позов від 24.01.2012р. зазначає, що відповідач скористався правом, передбаченим п. 6.5 "Правил користування електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 та п. 5 Додатку №10 до Договору №20, в яких передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електроенергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості, при цьому оформляється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. Вказує, що на суму заборгованості , яка виникла станом на 01.06.2010р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" та КП „Міськтепловоденергія" було укладено угоду №20 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електроенергію.

Звертає увагу, що дана угода укладена належним чином, підписана та скріплена печатками двох сторін. Протягом терміну дії даної угоди позивачем проводилось виконання її умов.

У наданих додаткових поясненнях від 17.02.2012р., 28.02.2012р. звертає увагу, що відповідно до п.1.1. оспорюваного договору сторони на основі спільної домовленості досягли згоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору №20 від 16.02.2010р. , що значилася станом на 01.06.2010р. в сумі 1376481, 37 грн. , а відповідно до р. 1 Договору №20 від 16.02.2010р. споживач оплачує постачальнику вартість використаної ( купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору.

З приводу реструктуризації 95802,83 грн. боргу за реактивну електроенергію, зазначає, що нарахування у сумі 95802,83 грн. проводилось за період з квітня 2010 року по 1.06.2010 року відповідно до вимог Правил користування електричною електроенергією , затверджених Поставною НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України №19 від 17.01.2002р. , на підставі гарантійного листа КП "Міськтепловоденергія" № 140 від 17.02.2010р.

Посилаючись на п. 1.2 Правил користування електричною енергією, в якому дано визначення понять електричної енергії активної та реактивної , зазначає, що реактивна електроенергія є невідємною частиною активної електричної енергії , оскільки при використанні активної електроенергії здійснюється перетікання реактивної електроенергії .

Звертає увагу , що п. 2.1 договору № 20 від 16.02.2010р. сторони погодили, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Акцентує увагу, що питання нарахування та порядку оплати за перетоки реактивної електроенергії регулюються Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. №19). Посилається на р. 4 Методики "Особливі ситуації", зокрема п.п. 4.1., 4.1.2 відповідно до яких при відсутності у споживача приладів обліку реактивних перетікань споживання реактивної електроенергії в точці, де відсутні прилади обліку, за розрахунковий період береться рівним споживанню активної електроенергії з урахуванням нормативного коефіцієнта потужності , який дорівнює.... для інших споживачів -0,8, розрахунки за формулами виконує електропередавальна організація та п.5.10, відповідно до якого випадках неподання даних про перетікання реактивної електроенергії в терміни, визначені в договорі, електропередавальна організація здійснює розрахунок так само, як і за відсутності приладів обліку відповідно до п.-п. 4.1.1 і 4.1.2 цієї Методики.

Вказує, що за підсумками квітня, травня 2010, за результатами щомісячних звітів КП "Міськтепловоденергія" за спожиту електроенергію представнику споживача вручались рахунки за спожиту електроенергію, рахунки за перетоки реактивної електричної енергії, а також попередження про необхідність проведення оплат зазначених у рахунках.

З приводу тверджень позивача про необхідність застосування занижених коефіцієнтів при проведенні розрахунків за реактивну електроенергію занижених коефіцієнтів, посилаючись на п. 5.9 Методики, занчає, що , оскільки обєкти постачання електроенергії не змінювались протягом останніх років, а лише змінилась форма власності, технічні умови для споживача не готувались , то і відсутні підстави для застосування понижених коефіцієнтів по розрахунку за перетікання реактивної електроенергії. Крім того, звертає увагу , що споживач не скористався п. 5.12 Методики .

Зазначає, що нарахування інфляційних, 3% річних, пені споживачу проводилось на підставі 4.2.1 Договору №20 та положень ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на п.1.1.Постанови НКРЕ від 02.01.2001р. №47 "Про затвердження Порядку формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів ( крім населення і населених пунктів ) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом", яким передбачено, що роздрібний тариф на електричну енергію (далі тариф) складається з трьох основних складових: прогнозована середня закупівельна ціна електроенергії на розрахунковий місяць, тариф на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами, тариф на постачання електроенергії за регульованим тарифом та ту обставину, що коли Постачальник за нерегульованим тарифом постачає електроенергію власного виробництва з ТЕЦ для власних об'єктів або іншим споживачам, з загального роздрібного тарифу, він сплачує тільки одну складову роздрібного тарифу - тариф на передачу електричної енергії, робить висновок, що перерахування, які здійснює власник мереж за передачу електричної енергії є однією із складових вартості електричної енергії, і в разі її несплати, відноситься до заборгованості за електричну енергію. За таких обставин пояснює, що заборгованість у сумі 872840,78 грн. (транзит) було включено до Угоди №20 від 1.07.2010 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго'" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж (постачальник) та Комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (споживач) 16.02.2010р. було укладено договір про постачання електричної енергії № 20.

Згідно з п.1 договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

За умовами розділу 2 договору постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору та постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач - оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків", “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 4.2. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з п. 5.2 договору, договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВтгод і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, і доводяться до відома споживача окремим письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору.

Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії , договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з п. 5.1 цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

Відповідно до п. 7.6 договору передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію , сторони за взаємною згодою та у порядку , передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформляються графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу необхідної для цього періоду, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Згідно з п.9.4 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013р.

Відповідно до п.1 додатку №10 до договору № 20 від 16.02.2010р. "Порядок розрахунків" сторони передбачили, що розрахунковим періодом споживання та оплати за електроенергію визначається календарний місяць. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 10 числа розрахункового періоду - 25 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду - 25 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 25 числа розрахункового періоду - 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Згідно з п. 5 додатку №10 у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою укладають угоду про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності угоди про реструктуризацію заборгованості всі кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються у відповідності платіжного доручення, а при невизначені призначення платежу в платіжному документі, або переплаті в поточному місяці, постачальник електричної енергії має право перераховані кошти зарахувати в погашення існуючої заборгованості споживача за найдавнішим терміном її виникнення.

17.02.2010р. позивач звернувся до позивача з листом вих. № 140, у якому зазначив, що у зв'язку з організацією КП "Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго" відповідно до п.п. 30, 31 статті 26, частини 3 статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення №53 позачергової сесії міської ради від 22.01.2010 року "Про прийняття та передачу майна цілісного майнового комплексу КП "Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго", яке почало свою діяльність з 01.02.2010 року, просить продовжити відпуск електричної енергії згідно договору №37 від 21.09.2007р. з ЗАТ "Тепловоденергія", оплату та умови виконання цього договору гарантує до укладення нового договору на постачання електричної енергії між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" та КП "Міськтепловоденергія".

30.03.2011р. сторони підписали додаток №4 до договору №20 від 16.02.2010р. "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Крім того, 30.03.2010р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (компанія) та КП "Міськтепловоденергія" (ПНТ) було укладено договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (компанія) та КП "Міськтепловоденергія" (ПНТ), відповідно до р.1 якого компанія зобов'язується передавати електричну енергію власне виробітку ПНТ, місцевими (локальними) електромережами до споживачів ПНТ (або ПНТ як Споживачу) та надавати інформаційні послуги відповідно до умов цього Договору, а ПНТ зобов'язується здійснювати оплату отриманих послуг відповідно до умов цього Договору.

Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, договору між членами Оптового ринку електричної енергії України, умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, Правил користування електричною енергією (р.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.1,2.2,2.3,2.5 зазначеного договору вартість послуг компанії з передачі електроенергії ПНТ визначається на основі визначених у повідомленні на заявлений обсяг власного виробництва електричної енергії обсягів купівлі електричної енергії споживачами і затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) для Компанії тарифів на передачу електроенергії на відвідних класах напруги з урахуванням постанови НКРЕ від 28.09.2000р. N 1038 "Щодо оплати транспортування електричної енергії власного виробництва".

ПНТ на розрахунковий рахунок компанії здійснює поетапну передоплату вартості послуг передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг. Оплата послуг з передачі електроенергії та оплата додаткових ( інформаційних ) послуг здійснюється окремими платіжними дорученнями на підставі виставлених компанією рахунків.

За підсумками розрахункового періоду складаються та підписуються кожною стороною акти виконаних робіт з передачі електричної енергії та акт виконаних робіт з додаткових ( інформаційних послуг).

Відповідно до п.п. 2.6, 6.2 договору ПНТ здійснює остаточний розрахунок з компанією за попередній розрахунковий період протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку-фактури, у випадку порушення термінів остаточного розрахунку, Компанія має право нарахувати пеню у розмірі 0, 2 % від суми прострочення платежу ( але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення , пеня нараховується до повного виконання ПНТ свої зобовязань.

Позивачем за квітень, травень 2010р. подано відповідачу рапорти про відпуск електроенергії, відповідачем відповідно виставлено позивачу рахунки фактури №20 від 30.04.2010р. , 30.05.2010р. на оплату спожитої активної електроенергії, за перетікання реактивної електроенергії та транзитної електроенергії та відповідні попередження вимоги про сплату заборгованості по активній електроенергії, реактивній електроенергії , транзиту , пені , інфляційних втратах, 3% річних , які отримані відповідачем.

01.06.2010р. сторони підписали акти звірки розрахунків , відповідно до яких станом на 01.06.2010р. за позивачем рахується перед відповідачем кредиторська заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 376450,01 грн. , транзитну енергію в сумі 872840, 78 грн.

01.07.2010р. позивач (кредитор) та відповідач (боржник) підписали угоду №20 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п.1.1. зазначеної угоди на основі спільної домовленості між Кредитором та Боржником , сторони досягли згоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію згідно договору №20 від 16.02.2010р. , що значить станом на 01.06.2010р. в сумі 137648137 грн.

Відповідно до р. 2 цієї угоди боржник зобов'язується, починаючи з 25.07.2010р., щомісячно протягом 7-ми місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання електроенергії. Сторони визначили графік погашення заборгованості, а саме: не пізніше 25.07.2010р. 20394,06 грн. пені, 25.07.2010р. в сумі 2986,27 грн. 3% річних, 25.07.2010р. в сумі 8007,42 грн. інфляційних, 25.07.2010р. 95802,83 грн. витрат на реактивну енергію, не пізніше 25.08.2010р. - 20394,06 грн. витрат на транзит, 25.08.2010р. - 172840,78 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.09.2010р. - 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.10.2010р. - 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.11.2010р. - 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.12.2010р. - 175000 грн. витрат на транзит, не пізніше 25.01.2011р. - 376 450,01грн. активної енергії.

Угода підписана представниками та скріплена печатками сторін.

Позивач просить суд визнати недійсною угоду №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації пені в розмірі 20 394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8 007,42 грн.; транзиту в розмірі 872840,78грн.; реактивної енергії в розмірі 95 802,83грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги :

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. ст. 202, 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За загальним порядком укладення господарських договорів, визначеного ст. 181 ГК України господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками .

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 628 ЦК України , ст. 180 ГК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір вважається укладеним , якщо між сторонами в належній формі та порядку досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору. Істотними є умови , визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду , а також умови , щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, пятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Статтею 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із статтею 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.96р. N28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. N 910, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за N417/1442 ( надалі Правила) договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи , між сторонами укладено договір № 20 про постачання електричної енергії від 16.02.2010р. за умовами якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору , вирішенні всіх питань , що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Положеннями п. 7.5 договору №20 від 16.02.2010р. сторони погодили, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України укладають договір про реструктуризацію заборгованості. При цьому укладеться графік погашення заборгованості.

Дані положення договору кореспондуються з положеннями п. 6.5 Правил .

З матеріалів справи слідує, що сторони 01.07.2010р. уклали угоду №20 про реструктуризацію за спожиту електричну енергію по договору №20 від 16.02.2010р., яку позивач просить визнати недійсною в частині реструктуризації пені в розмірі 20 394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8 007,42 грн.; транзиту в розмірі 872 840,78грн.; реактивної енергії в розмірі 95802,83грн.

За загальним тлумаченням, реструктуризація заборгованості - це відстрочка сплати заборгованості , визначення нових строків її сплати.

Щодо посилань позивача на невідповідність законодавству оспорюваного договору в частині реструктуризації заборгованості по сплаті коштів за перетоки реактивній електроенергії по договору №20 від 16.02.2010р., вказуючи на неукладеність додатку до даного договору про проведення розрахунків за реактивну електроенергію на момент укладення договору про реструктуризацію заборгованості, судом зважається на наступне .

З аналізу п.1.2 Правил вбачається, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності; перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії; реактивна потужність - складова повної потужності, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості електричної енергії, вбачається, що при використанні споживачем активної електричної енергії здійснюється перетікання реактивної електроенергії з мереж електропередавальної організації в мережі споживача.

Згідно з п.п. 6.33., 6.34, 6.35 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за N 93/6381 (далі-Методика), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать електропередавальній організації, вносять плату за перетікання реактивної електроенергії на поточний рахунок електропередавальної організації відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про постачання електричної енергії.

Плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Положення п.3.1 Методики передбачають, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року, здійснюється з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000кВт.год та більше.

Відповідно до розділу 4 "Особливі ситуації", зокрема п.4.1. Методики при відсутності у споживача приладів обліку реактивних перетікань Споживання реактивної електроенергії в точці, де відсутні прилади обліку, за розрахунковий період береться рівним споживанню активної електроенергії з урахуванням нормативного коефіцієнта потужності, який дорівнює.... для інших споживачів -0,8".При цьому пункт 4.1.2 передбачає, що розрахунки за формулами (4.1-4.3) виконує електропередавальна організація.

Крім того, згідно з п.5.10 Методики у випадках неподання даних про перетікання реактивної електроенергії в терміни, визначені в Договорі, електропередавальна організація здійснює розрахунок так само, як і за відсутності приладів обліку відповідно до п.-п. 4.1.1 і 4.1.2 цієї Методики.

З матеріалів справи слідує, що станом на 01.06.2010р. за позивачем згідно договору №20 від 16.02.2010р. рахувалась заборгованість за активну електроенергію. За квітень, травень 2010р. позивачем надавались відповідачу рапорти про спожиту електроенергії , на підставі яких відповідачем висталено позивачу до оплати рахунки-фактури № 20 від 30.04.2010р., 30.05.2010р. та вимоги про оплату крім іншого, за перетікання реактивної електроенергії на суму 95802, 83 грн. Зазначені рахунки та вимоги отримані позивачем. При цьому, матеріали справи містять гарантійний лист №140 від 17.02.2010р. позивача, адресований відповідачу , в якому позивач просить продовжити відпуск електроенергії згідно договору №37 від 21.09.2007р. з ЗАТ „Тепорводенергія”, оплату та умови виконання цього договору гарантує до укладення нового договору на постачання електроенергії з КП „Місьтеплокомуненргія” .

Підписуючи договір про реструктуризацію, сторони дійшли згоди про наявність заборгованості по оплаті за перетоки реактивної електроенергії.

Отже, з огляду на вищенаведені законодавчі норми та докази, відсутність окремого письмового документу ( додатку до договору №20 від 16.02.2010р.) не свідчить про відсутність зобовязальних відносин між сторонами, відсутність заборгованості та неможливість її реструктуризації. Аналогічна позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011р. №15/147/10 (Інформаційний лист ВГСУ від 24.11.2011р. № 01-06/1642/2011).

Тому, суд не вбачає підстав для визнання недійсним угоди №20 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію в частині реструктуризації реактивної енергії в розмірі 95 802,83грн.

З врахуванням наведеного та позиції відповідача, не заслуговують на увагу і твердження позивача про необхідність застосування відповідно до п. 5.9 Методики корегуючих коефіцієнтів для обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії .

З приводу доводів позивача про визнання недійсною угоду про реструктуризацію №20 від 01.07.2010р. в частині реструктуризації пені; 3% річних ; інфляційних нарахувань на заборгованість по активній електроенергії, судом звертається увага, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 199, 230 Господарського кодексу України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, зокрема пенею. Тобто, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, їх учасник зобовязаний сплатити пеню.

При цьому відповідно до п. 4.2 договору №20 про постачання електричної енергії передбачено за несвоєчасне внесення платежів за спожиту електроенергію нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних.

Матеріали справи ( рапорти , рахунки-фактури , вимоги, акт звірки розрахунків) свідчать про наявну заборгованість позивача перед відповідачем по оплаті за спожиту електроенергію. В звязку із несвоєчасною сплатою заборгованості позивачу було нараховано пеню; 3% річних ; інфляційні втрати.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання недійсною угоди про реструктуризацію №20 від 01.07.2010р. в частині реструктуризації пені; 3% річних ; інфляційних нарахувань.

Як вбачається з п.1.1. угоди про реструктуризацію №20 від 01.07.2010р. сторони досягли згоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію згідно договору №20 від 16.02.2010р.

Однак , угода від 01.07.2010р. містить і умови про реструктуризацію заборгованості за „транзит”.

Відповідно до п.1.2 Правил доставка (транзит) електричної енергії - комплекс технічних заходів з утримання електричних мереж, що здійснюються їх власником (уповноваженою власником особою) або суб'єктом господарювання, в господарському віданні якого є ці електричні мережі, з метою передачі електричної енергії та забезпечення в певній точці електричної мережі отримання певного обсягу електричної енергії електроустановками відповідної величини потужності із дотриманням якості електричної енергії.

Згідно з п. 5.15. Правил відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що оплата за транзит електричної енергії виникає на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж з передачі електричної енергії місцевими ( локальними ) мережами, а не договору про постачання електричної енергії.

Між сторонами 30.03.2010р. було укладено договір №04-04-23 на передачу електричної енергії місцевими ( локальними) електромережами, яким сторони погодили умови транзиту електричної енергії, умови оплати , відповідальність за порушення його умов.

Тобто, сторони уклали як договір №20 від 16.02.2010р. про постачання електричної енергії так і договір №04-04-23 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (транзит) від 30.03.2010р.

Натомість , всупереч визначеному п.1.1. предмету угоди ( реструктуризація заборгованості за спожиту електричну енергію згідно договору №20 від 16.02.2010р.) №20 від 01.07.2010р. до суми заборгованості за спожиту електроенергію по договору №20 від 16.02.2010р., яка реструктуризовувалась, було включено і заборгованість по транзиту, тобто здійснено реструктуризацію заборгованості за іншою угодою -№04-04-23 від 30.03.2010р.(по транзиту). При цьому, з вищенаведених положень вбачається , що транзит не є заборгованістю за спожиту електричну енергію. Відсутність зобовязання позивача щодо „транзиту „по договору №20 від 16.02.2010р. призводить до відсутності можливості її реструктуризації за угодою №20 від 01.07.2010р.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про визнання недійсною угоди №20 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію в частині реструктуризації транзиту .

З огляду на вищевикладене , приписи ст.ст. 32.33 ГПК України, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо визнання недійсною угоди №20 про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію від 01.07.2010р. в частині реструктуризації транзиту. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Доводи позивача спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, немайновий характер спору, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони порівно.

Керуючись ст.ст.1, 12, 32-34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" м.Кам'янець-Подільський до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м.Хмельницький про визнання недійсною угоди №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації пені в розмірі 20 394,06 грн.; 3% річних в розмірі 2986,27грн.; інфляційних нарахувань в розмірі 8 007,42 грн.; транзиту в розмірі 872 840,78грн.; реактивної енергії в розмірі 95 802,83грн. задовольнити частково .

Визнати недійсною угоду №20 від 01.07.2010р. "Про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію" в частині реструктуризації транзиту в розмірі 872 840,78грн .

В решті позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький, вул. Храноського, 11а (код 22764672) на користь комунального підприємства "Міськтепловодоенергія" м.Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва , 123 ( код 36588183) витрати по сплаті судового збору в розмірі 536, 50 грн. ( пятсот тридцять шість грн. 50 коп.)

Видати наказ.

СуддяВ.В. Виноградова

Повний текст рішення складено 19.03.2012р.

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, (м. Кам'янець-Подільський вул. Тімірязєва, б.123) 3 - відповідачу. (м. Хмельницький вул. Храновського, б.11а)