Рішення № 22238376, 15.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 р. Справа № 5024/104/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон,

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни", м. Херсон,

про стягнення 34 640 грн. 45 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1.- юрисконсульт, довіреність № 01-4/06 від 03.01.2012р.;

відповідача - ОСОБА_2.- представник, довіреність від 03.01.2012р.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" 31462грн. 72 коп. суму основного боргу, 705грн. 97коп. суму з урахуванням 3% річних, 2471грн. 76коп. суму пені, всього - 34 640грн. 45коп., відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 514/дгу від 03.11.2007 року. Також судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на умови договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 514/дгу від 03.11.2007 року, додаткових угод до нього, положення ст. ст. 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 20, 31 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У судовому засіданні 06.03.2012 р. оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 15.03.2011р., з підстав викладених ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у сумі 28678 грн. 22 коп., з підстав викладених у відзиві, зокрема посилаючись на ті обставини, що відповідно до наданих позивачем до позовної заяви рахунків за листопад, грудень 2010р. та січень, лютий, березень 2011р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за зазначений період складає 28 678 грн. 22 коп., натомість в тексті позовної заяви зазначається сума за надані послуги у розмірі 31 462 грн. 72 коп. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування позивачем штрафних санкцій, посилаючись на положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2007 р. по справі № 12/129-Б-07, тобто до початку періоду за який позивачем розраховано пеню, порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В подальшому постановою господарського суду Херсонської області від 17.05.2011р. по справі № 12/129-Б-07 відкрито ліквідаційну процедуру, яка триває і на теперішній час.

Позивач у судовому засіданні подав заперечення на відзив відповідача, в якому зазначає, що ПАТ "Херсонська ТЕЦ" не згодна з аргументацією викладеною у відзиві ВАТ "Херсонські комбайни" з наступних причин. Зокрема, щодо стягнення суми основного боргу зазначає, що розрахунок позивача щодо заборгованості відповідача містить правильну суму заборгованості, яка відповідає фактичному споживанню теплової енергії ВАТ "Херсонські комбайни". Кількість спожитої теплової енергії за грудень 2010 року склала 9,57 Гкал. та відображена в рахунку за грудень, який доданий до позовної заяви. Однак, через помилку в програмі, сума заборгованості помилково відображена у вказаному рахунку в розмірі - 2970,94грн., а фактично складає 5755,44грн. (про що додано до матеріалів справи пояснювальну записку та рахунок). Щодо стягнення штрафних санкцій, позивач зазначає, що 3 % річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, тобто не штрафною санкцією - якою згідно законодавства є неустойка (в вигляді пені або штрафу), а формою відповідальності за безпідставне користування чужими коштами, у зв'язку з цим, вимога позивача, щодо стягнення 3% річних є правомірно та підлягає стягненню з відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

03.11.2007 року між ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі за текстом - Позивач) та ВАТ "Херсонські комбайни" (надалі за текстом - Відповідач), був укладений договір № 514/дгу про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі за текстом - Договір), в подальшому в 2008 році було укладено Додаткову угоду №1 до договору №514/дгу від 03.11.2007 року, в 2008 році було укладено Додаткову угоду №2 до договору №514/дгу від 03.11.2007 року, 01.11.2008 року було укладено Додаткову угоду №3 до договору №514/дгу від 03.11.2007 року, 13.04.2009 року було укладено Додаткову угоду №5 до договору №514/дгу від 03.11.2007 року.

Відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування позивача з відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль".

Відповідно до п. 1 Договору, виконавець (ВАТ "Херсонська ТЕЦ") зобов'язується надати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач (ВАТ "Херсонські комбайни") зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 3 Договору визначено об'єкт надання послуг, а п. 2 - місцезнаходження приміщення відповідача.

Пунктом 8 Договору передбачено, що оплата за спожиті послуги здійснюється в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 15 Договору - споживач зобов'язаний оплачувати послуги в строки встановлені Договором.

Згідно з умовами договору, Позивачем постачалась теплова енергія в обумовленій кількості, щомісячно виставлялись рахунки на оплату спожитої теплової енергії, але Відповідач не розраховувався за спожиту теплову енергію, в результаті чого, станом на 01.10.2011р. утворилась заборгованість в сумі 31462,72 грн.

Дана заборгованість Відповідача перед Позивачем підтверджується довідкою про рух заборгованості ВАТ "Херсонські комбайни" за теплову енергію з 01.11.2010р. по 01.10.2011р., рахунками на оплату спожитої теплової енергії, витягом з книги реєстрації про вручення рахунків, службовою запискою № 03-5/199 від 13.03.2012р.

З метою досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату заборгованості (№04-1/01/710 від 23.03.2011 року, №03-5/01/842 від 05.04.2011 року ), які Відповідач залишив без відповіді та реагування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобовязання та підстави його виникнення. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 31462,72 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 31462,72 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3-х % річних, ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення Відповідача щодо неправомірності нарахування 3% річних, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, судом не приймаються до уваги з наступних причин. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо нарахування 3% річних не поширюється, у зв'язку з тим, що нарахування 3% річних не є штрафною санкцією - якою згідно законодавства є неустойка (у вигляді пені або штрафу), а формою відповідальності за безпідставне користування чужими коштами, способом захисту майнового права та інтересу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3-х % річних у розмірі 705 грн. 97 коп., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати 3% річних від простроченої суми відповідачем суду не надано.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2471 грн. 76 коп., суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахування Позивачем пені за прострочення грошових зобов'язань Відповідачем з наступних причин.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2007р. по справі № 12/129-Б-07, тобто до періоду за який позивачем нарахована пеня, порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, цією ж ухвалою суду було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач до позовної заяви надав розрахунок із зазначенням періодів нарахування пені, а саме з 18.07.2011р. по 18.01.2012р. Доказів закінчення дії мораторію в період нарахування пені, позивачем суду не надано.

У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 2471 грн.76коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, в розмірі 1494грн. 66коп. відшкодовуються йому за рахунок Відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" (ідентифікаційний код - 05780362, адреса - 73026, місто Херсон, вул. Тираспольська, 1, р\рахунок - 26001007024 в ХФ "Зіхідінкомбанк", МФО 352327) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код 00131771, адреса 73036, місто Херсон, Бериславське шосе, 1, р\рахунок № 26037300012029 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) 31462грн. 72 коп. основного боргу, 705грн. 97коп. з урахуванням 3% річних на розрахунковий рахунок: 26037300012029 в ХОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 352457, 1494грн. 66коп. витрат по сплаті судового збору, на розрахунковий рахунок: 26003301012029 в ХОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 352457. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "27" березня 2012 р.