Рішення № 22238270, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/282/12

вх. № 282/12

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 17.01.2012 р.)

третьої особи - ОСОБА_2 (дов. № 557 від 25.05.2011 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", м. Харків

3-я особа - Статутне територіальне-галузеве об'єднання "Південна залізниця", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", в о. відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" "Мостобудівний загін № 27, м. Харків про стягнення 550 279,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", в о. відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" "Мостобудівний загін № 27 (надалі - Відповідач) суму у розмірі 550 279,12 грн., де: 527 760,47 грн. - основного боргу за виконані будівельні роботи, 2 731,04 грн. - збитків від інфляції, 14 298,81 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пені та покладення на Відповідача судовий збір.

Представник Позивача у судовому засіданні та у наданому уточненні позовної заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з Відповідача: 527 760,47 грн. - основного боргу за виконані будівельні роботи, 1 783,28 грн. - збитків від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пені, 11 005,58 грн. 58коп.

Згідно частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку щодо прийняття уточнень позовних вимог Позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Також у наданому додатковому обґрунтуванні просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримує уточненні позовні вимоги Позивача та просить суд задовольнити їх. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників Позивача та третьої особи, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.02.2011р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір субпідряду № 002, відповідно до умов якого субпідрядник (Позивач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором виконати на свій ризик, власними і залученими силами використовуючи власні матеріали, роботи по перевлаштуванню комунікацій звязку при будівництві обєкту: “Реконструкція автодорожнього шляхопроводу на 928 км через залізничні колії ст. Лозова Південної залізниці” відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації. Підрядник (Відповідач) зобовязався прийняти й оплатити виконані роботи.

Термін закінчення виконання робіт по договору субпідряду визначений, як 30 червня 2011 року.

Замовником будівництва є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Статутне територіальне-галузеве обєднання “Південна залізниця”.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна будівельно-монтажних робіт, передбачених даним договором (Додаток № 1, який є невідємною частиною цього договору), є динамічною та орієнтовно складає 2427690,52грн., в т.ч. ПДВ 20% 404615,09грн.

Згідно з п. 2.6 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за типовою формою КБ-3, при умові надходження коштів від замовника будівництва.

На виконання умов договору Позивачем було виконано підрядні роботи загалом на суму 2426286,19 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані уповноваженими представниками Позивача та Відповідача і скріплені печатками сторін.

Між сторонами спору були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт загалом на суму 2426286,19грн. , а саме:

- за квітень 2011р. на суму 1169937,60 грн., підписано 29.04.2011р. (а.с. 24 26);

- за травень 2011р. на суму 1247749,20 грн., підписано 31.05.2011р. (а.с. 30 33);

- за червень 2011р. на суму 8599,39 грн., підписано 30.06.2011р. (а.с. 39 40)

На підставі п. 2.5 договору, Позивачем отримано аванс на виконання будівельних робіт від Відповідача у розмірі 1280 000,00 грн.

Згідно п. 2.8. договору, Позивач перерахував Відповідачу генпідрядні послуги у розмірі 2% від виконаних робіт: в квітні 2011р. 23 398,75 грн.; в травні 2011р. 24 954,98 грн.; в червні 2011р. 171,98 грн., що складає 48525,71 грн.

Враховуючи зазначене, станом на 01.07.2011 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані будівельні роботи по договору субпідряду складала 1097760,47 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані Роботи субпідряднику протягом 5-ти банківських днів, після надходження коштів від замовника будівництва за ці Роботи.

Умовами вказаного договору субпідряду (п. 5.4) передбачена відповідальність Відповідача (підрядника) за порушення ним строків оплати за виконані будівельні роботи (п. 2.4 договору), а саме пеня у розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, договором встановлено, що пеня за порушення грошового зобовязання встановлена в розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, на підставі чого, за порушення термінів оплати нарахована пеня від суми боргу, який існував станом на 07.07.2011 року та складає 5488,80грн. (1 097 760,47 грн. х 0,5% = 5 488,80 грн.).

23.08.2011 року Відповідачем була здійсненна часткова оплата позивачу за виконані будівельні роботи у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 57).

Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія (вих. № 200 від 29.09.2011 року) з вимогою погасити дебіторську заборгованість перед Позивачем у розмір 1047760, 47грн. (а.с. 46 47). Претензія отримана представником Відповідача 14.10.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50).

Відповідач відповідь на претензію не надав, але здійснив додаткову часткову оплату боргу в сумі 520000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 51 56), а саме:

30.09.2011 р. у розмірі 100000,00 грн.

17.10.2011р. у розмірі 30000,00 грн.

24.10.2011р. у розмірі 100000,00 грн.

31.10.2011р. у розмірі 40000,00 грн.

28.11.2011р. у розмірі 50000,00 грн.

27.12.2011р. у розмірі 200000,00 грн.

Після часткової оплати заборгованість на час подачі позову до господарського суду у Відповідача перед Позивачем виникла відповідна заборгованість, що склала 527760,47грн., тобто внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобовязань щодо не повної та не своєчасної оплати.

Також Позивачем за порушення виконання грошового зобовязання, Відповідачу було нараховано: 1783,28 грн. збитків від інфляції, 4943,85 грн. 3% річних.

Під час існуючих правовідносин, які виникли по договору субпідряду між позивачем і ПАТ “Мостобуд” в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ “Мостобуд” Мостобудівельний загін №33, Публічним акціонерним товариством “Мостобуд” було прийнято рішення про реорганізацію Відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ “Мостобуд” “Мостобудівельний загін №33”, шляхом його приєднання до Відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ “Мостобуд” “Мостобудівельний загін № 27”м. Харків, що підтверджується офіційною відповіддю ПАТ “Мостобуд” (лист від 12.08.2011р. № 1058/21-11) (а.с. 19).

Тобто, належним Відповідачем на час подачі позову до господарського суду є ПАТ “Мостобуд” в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) ПАТ “Мостобуд” “Мостобудівельний загін № 27” м. Харків.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобовязаний одержати спеціальний дозвіл (ст. 837 ЦК України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України). Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором ст. 854 ЦК України.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 1 ст. 229 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Отже боржник не має права відмовитися від виконання свого зобов'язання і повинен сплатити заборгованість.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України, у разі приєднання одного або кількох субєктів господарювання до іншого субєкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обовязки приєднаних субєктів господарювання.

Відповідно до ст. 132 Господарського кодексу України, відокремлені підрозділи господарських організацій здійснюють свою діяльність від імені цих господарських організацій без статусу юридичної особи.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані Роботи на підставі "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (форма КБ-2в) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати/" (форма № КБ-3), затверджених згідно наказу Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 р. № 554 (далі - Акт виконаних Робіт), при умові надходження коштів від Замовника будівництва. До 20 числа поточного місяця Субпідрядник готує Акт виконаних Робіт та передає його для перевірки та погодження Замовнику будівництва. Завізований Замовником будівництва Акт виконаних Робіт надається для розгляду та підписання уповноваженому представнику Підрядника не пізніше 23 числа звітного місяця.

Розрахунок за цим пунктом підтверджується письмовим поясненням (№ НЮ-30/360 від 15.03.2012 р.) Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" наданим до суду за вхідним № 5628 від 15.03.2012 р. разом з платіжними дорученнями: № 232 від 25.01.2011, № 254 від 26.01.2011, № 284 від 26.01.2011, № 285 від 27.01.2011, № 479 від 08.02.2011, № 551 від 24.02.2011, № 753 від 14.03.2011, № 774 від 15.03.2011, № 792 від 16.03.2011, № 803 від 17.03.2011, № 858 від 18.03.2011, № 1100 від 17.04.2011, № 1137 від 13.04.2011, № 3191 від 29.09.2011, № 3390 від 13.10.2011, № 3518 від 27.10.2011, № 3729 від 18.11.2011, № 3856 від 24.11.2011, № 4079 від 14.12.2011, № 4081 від 15.12.2011, № 4199 від 26.12.2011 про оплату 29 334 423,68 грн. по договору за реконструкцію автодорожнього шляхопроводу на 928 км.

Відповідач порушуючи умови договору за № 002 від 28.02.2011 р., не розрахувався з Субпідрядником, тобто Позивачем за виконані роботи у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 527 760,47 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у розмірі 539 976,40 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 526, 530, 598, 599, 610, 612, 626, 629, 837, 843, 846, 853, 854, 857, 882 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 198, 218 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд", в о. відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" "Мостобудівний загін № 27 (61019, м. Харків, вул. Калініна, буд. 89, п/р 26005707209120 в «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 01386349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Б.Б.» (61081, м. Харків, вул. Мерефянське шосе, буд. 13А, п/р 26009180866 в «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36455816) суму у розмірі 539 976,40 грн., де: 527 760,47 грн. - основного боргу за виконані будівельні роботи, 1 783,28 грн. - збитків від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пені та 10 799,52 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний “26” березня 2012 року

по справі № 5023/282/12.