Рішення № 22238064, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/298/12

вх. № 298/12

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Ямщикова М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/4618 від 14.06.2011 р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 66-01-16/10 від 10.01.2012 р.;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків

про стягнення 7636,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків, 6094,53 грн. пені, 362,31 грн. інфляційних витрат, 1179,48 грн. 3% річних та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 0401 від 17.06.2008 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 січня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 лютого 2012 року.

17 лютого 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості відсутні, оскільки заборгованість виникла не з вини відповідача, а у зв"язку неналежним фінансуванням установи.

17 лютого 2012 року відповідач надав клопотання, в якому просив суд зменшити розмір пені.

В судовому засіданні 21 лютого 2012 року було оголошено перерву до 05 березня 2012 року.

29 лютого 2012 року відповідач надав уточнення до відзиву на позовну заяву, в якому просив суд задовольнити позовні вимоги частково та зменшити розмір пені на 90% до 609,45 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2012 року було відкладено розгляд справи на 19 березня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.12 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав частково та просив суд зменшити розмір пені на 90% до 609,45 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

17 червня 2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Національним технічним університетом "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків, (відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 0401, пролонгований відповідно до п. 9.4 на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Умовами договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.2.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та п. 2.3.3 Договору, проводити своєчасну оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у позивача є підстави на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 362,31 грн. та 3% річних в сумі 1179,48 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 6094,53 грн.

Відповідач надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобовязання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 609,45 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 5485,08 грн. пені - відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21, п/р № 352270070000 в ГУДК України у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02071180) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) 609, 45 грн. пені, 362,31 грн. інфляційних витрат, 1179,48 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

В стягненні 5485,08 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 26 березня 2012 року.