Рішення № 22238041, 19.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/414/12

вх. № 414/12

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Болтенко А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., відповідача - не з"явився, третіх осіб - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-Енергетика", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Самур", м. Харків

треті особи, , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ФО Лень Володимира Леонідовича, м. Дніпропетровськ та ФО Гарамай Євгена Вікторовича, м. Дніпропетровськ

про стягнення 13378,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача спричинену матеріальну шкоду у розмірі 13378,04 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 509, 525, 526, 623,1172 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218 ГК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

19.03.2012 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з ЄДРЮОтаФОП, станом на 15.02.2012 року, місцезнаходження відповідача 61032, м. Харків, пр. Московський, 312, кв. 40, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Треті особи правом на участь представника у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ “ДАК-ЕНЕРГЕТИКА” (далі - Позивач) та ТОВ “Охоронне агентство “Самур” (далі - Відповідач) укладений Договір № 17-А від 01.01.2010 року, згідно до умов якого Позивач доручає, а Відповідач зобов'язується за оплату забезпечити охорону об'єкту Позивача.

Об'єктом охорони по Договору є комплекс споруд, матеріально-технічні засоби, автотракторна техніка (за Переліком к Додатку № 2 до Договору) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 24.

У відповідності до п.1.3 Договору охорона об'єкту здійснюється Відповідачем у наступному режимі: цілодобово без вихідних.

Система охорони об'єкта, кількість інспекторів та дислокація постів визначається сторонами у Додатках № 1 та № 2 до Договору.

Згідно до п.2.1 Договору Відповідач зобов'язується забезпечити збереженість об'єкту.

У відповідності до п. 6.3 Договору, у випадку, якщо була крадіжка на підприємстві або його частині внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків, халатності та некомпетентності наряду Охорони, їх кримінального зговору та зловмисних дій, та це доказано проведеними слідчими діями правоохоронних органів, Відповідач несе перед Позивачем матеріальну відповідальність за збитки спричинені шляхом крадіжки, грабіжу, розбою, умисного знищення або пошкодження його майна, в межах вартості спричиненої шкоди підприємству, вказаної Позивачем в Акті приймання-передачі по вказаній кількості опечатаних (пломбованих) місць.

Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунками вартості вкраденого, пошкодженого, знищеного майна, які складаються за участю уповноважених представників Відповідача та звіряються з даними бухгалтерського обліку.

Згідно до додатку № 2 до Договору №17-а від 01.01.2010 року у перелік майна, що є Об'єктом охорони, включений легковий автомобіль CADDY-W НОМЕР_1.

Актом приймання-передачі від 01.01.201 року під охорону Відповідача був переданий перелік майна, що визначений у додатку № 2 до Договору.

В свою чергу, у порушення умов договору, згідно до яких Відповідач зобов'язується забезпечити збереженість об'єкту, 13.11.2011 року співробітники Відповідача (треті особи по справі), здійснивши крадіжку майна Позивача, його пошкодили.

Так, актом огляду території ТОВ “ДАК-ЕНЕРГЕТИКА” за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 24, 14.11.2011 року було встановлено, що працівники Відповідача, що працювали охоронниками, здійснили угон транспортного засобу Позивача - легкового автомобілю CADDY-W НОМЕР_1, та його пошкодили (а.с. 18).

У зв'язку з вищезазначеним, у провадженні СВ АНД РВ ДУ УМВД України у Дніпропетровської області знаходиться кримінальна справа № 61112402 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, що належить ТОВ “ДАК-ЕНЕРГЕТИКА”, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України щодо працівників Відповідача ОСОБА_2. та ОСОБА_3. (а.с. 19-20).

Так, ОСОБА_2. та ОСОБА_3., виконуючи від імені Відповідача договірні зобов'язання щодо охорони об'єкту Позивача, 13.11.2011 року о 8 годині 20 хвилин на території об'єкту охорони за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 24, незаконно заволоділи легковим автомобілем CADDY-W НОМЕР_1, та в результаті їх кримінальних дій майну Відповідача була спричинена матеріальна шкода, а саме - пошкоджений викрадений автомобіль CADDY-W НОМЕР_1.

Розмір спричиненої шкоди майну Позивача складає суму у розмірі 13 378,04 гривень, що підтверджується звітом № 20-12-11 від 22.12.2011 року автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості шкоди у результаті пошкодження транспортного засобу, виконаного ФОП ОСОБА_4. (а.с. 21-23).

В свою чергу, Позивач неодноразово запрошував Відповідача до участі у складанні Акту та для спільного визначення розміру спричиненої шкоди.

Так, листами від 18.11.2011 року № ДАК-03/742, від 07.12.2011 року № ДАК-03/805, від 16.12.2011 року № ДАК-03/848 Відповідач неодноразово повідомлявся про спричинення шкоди його працівниками та неодноразово запрошувався до участі щодо спільного визначення розміру такої шкоди, однак всупереч умовам договору Відповідач свого обов'язку в частині визначення розміру збитків не виконав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання є відшкодування майнової шкоди.

Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

Застосування деліктної відповідальності можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді шкоди за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань безпосередньо повязано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року № 6 та з урахуванням пункту 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 року № 02-5/215, суд зазначає наступне.

Задоволення позовних вимог про стягнення шкоди може вважатись законним та обґрунтованим у разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є: наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність шкоди у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України, позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: 1) наявність обовязку відповідача утриматись від дій, які можуть привести до порушення права позивача; 2) факт порушення цього обовязку; 3) наявність витрат понесених позивачем та їх розмір; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку тобто прямої залежності витрат, понесених позивачем від дій або бездіяльності відповідача.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. (Ст. 1172 ЦК України. “Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою”).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено та підтверджено належними і допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення шкоди є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 13, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "Самур" (61032, м. Харків, пр. Московський, 312, кв. 40, код ЄДРПОУ 33607077, р/р 26008000042779 в АБ "Факторіалбанк", МФО 351715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Варварівська, 24, код ЄДРПОУ 33165522, р/р 26001050001039 у відділенні "Будинок губернатора" КБ "Приватбанк" , МФО 305299) - 13378,04 грн. шкоди та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 20 березня 2012 року