Рішення № 22237431, 12.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року справа № 5020-7/038-5/037-11/226

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс”,

ідентифікаційний код 34394034

(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, б. 88-А, кв. 504)

доПриватного підприємства „Арктика Інвест”,

ідентифікаційний код 35150366

(99018, м. Севастополь, вул. Будівельна, 1-А)

про стягнення 411390,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Монопорстройсервіс”) ОСОБА_1 представник, довіреність від 25.11.2011;

відповідач (ПП „Арктика Інвест”) ОСОБА_2 представник, довіреність від 20.02.2012.

Обставини справи:

26.01.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” (далі ТОВ „Монопорстройсервіс”, позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) із позовом до Приватного підприємства „Арктика Інвест” (далі ПП „Арктика Інвест”, відповідач) про стягнення 411390,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором підряду № 01/03 від 24.03.2008 щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

При первісному розгляді справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.04.2010 позов задоволено, з ПП „Арктика Інвест” на користь ТОВ„Монопорстройсервіс” стягнута заборгованість в сумі 411390,00 грн та судові витрати /том1, арк. с. 90-92/.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 рішення господарського суду міста Севастополя скасовано та прийнято нове рішення, яким ТОВ „Монопорстройсервіс” у позові відмовлено /том 2, арк. с. 58-64/.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2010 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 та рішення господарського суду міста Севастополя від 01.04.2010 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя /том 2, арк. с. 104-106/.

Скасовуючи судові акти судів першої та апеляційної інстанцій Вищий господарський суд України в своїй постанові звернув увагу на те, що позов обґрунтований посиланням на довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, в той час коли ці документи в матеріалах справи відсутні (внаявності довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року). Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене в постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2010, більш повно і всебічно зясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам надати належну оцінку і відповідно до вимог закону вирішити спір.

Згідно зі статтею 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи сторонами надані письмові пояснення по суті спору, з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2010, а також додаткові документи в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову.

Зокрема, позивач пояснив, що факт належного виконання ним зобовязань за договором підряду № 01/03 від 24.03.2008 підтверджується рішеннями господарського суду м.Севастополя від 19.10.2009 у справі № 5020-2/160-1/043 та від 10.03.2009 у справі № 5020-2/161, які набрали законної сили /том 3, арк. с. 19-20/; фактично роботи за спірним договором виконані позивачем у квітні-червні 2008 року /том 3, арк. с. 30/; акти приймання виконаних підрядних робіт підписані відповідачем, що відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами /том 3, арк. с. 56-57/.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що, по-перше, спірним договором не визначені строки оплати підрядних робіт; по-друге, позивач не виконав повного обсягу робіт за договором, а саме: роботи, зазначені в акті виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року, виконані іншими підрядними організаціями ТОВ „Комплексстрой-Юг” та ПП „Алексгрупп”; по-третє, ті роботи, які фактично виконані позивачем, оплачені відповідачем в повному обсязі в сумі 352311,00 грн /том 4, арк. с. 76-78/.

Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, з метою встановлення певних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, ухвалами суду від 13.01.2011 та 06.04.2011 у справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза. На вирішення експертизи ставились наступні питання:

1)В якому обсязі фактично виконані роботи Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” за договором підряду №01/03 від 24.03.2008?

2)Чи відповідають фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” роботи обсягам, зазначеним в актах засвідчення прихованих робіт та актах виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та жовтень 2009 року за договором підряду №01/03 від 24.03.2008?

3)Яка фактична вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” робіт (використаних матеріалів) за договором підряду №01/03 від 24.03.2008?

4)Чи відповідає фактична вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” робіт (використаних матеріалів) за договором підряду №01/03 від 24.03.2008 проектно-кошторисній документації за даним договором?

За результатами експертизи складено Висновок № 340 від 29.11.2011 /том 3, арк.с.140-148/, відповідно до якого:

1)Роботи, фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” за договором підряду №01/03 від 24.03.2008, зроблені у повному обсязі.

2)Роботи, фактично виконані Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” за договором підряду №01/03 від 24.03.2008, відповідають обсягам, зазначеним в актах виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та жовтень 2009 року.

3)Вартість робіт, фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” за договором підряду №01/03 від 24.03.2008, складає 762390,00 грн.

4)Вартість робіт, фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” за договором підряду №01/03 від 24.03.2008, не відповідає кошторисній вартості, оскільки зменшена відповідно до договірної ціни за рахунок того, що в актах збільшена вартість сум, що повертаються, та змінено середній розряд працівників по видах робіт.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 між ТОВ „Монопорстройсервіс” (Підрядник, позивач) та ПП „Арктика Інвест” (Замовник, відповідач) був укладений договір підряду № 01/03 (далі Договір) /том1, арк. с. 9/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач взяв на себе зобовязання своїми силами на замовлення відповідача виконати роботи по обєкту: Реконструкція підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє з улаштуванням оглядового майданчику та опорним пунктом міліції, згідно з проектно-кошторисною документацією у встановлений строк, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити роботи по обєкту згідно з умовами цього Договору.

Сторони погодили, що вартість робіт за Договором, згідно з проектно-кошторисною документацією, становить 831626,40 грн (п. 2.1 Договору, Договірна ціна /том 3, арк. с. 27/).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до виконання Сторонами зобовязань за Договором.

На виконання умов зазначеного Договору позивачем виконані роботи на загальну суму 762390,00 грн, що підтверджується наступними документами:

-Актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року від 24.12.2008 на суму 352311,60 грн (Форма КБ-2в) /том 1, арк. с. 11-12/ та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року від 24.12.2008 на суму 352,3116 тис. грн (Форма КБ-3) /том 1, арк. с. 10/;

-Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на суму 410078,40 грн (Форма КБ-2в) /том 1, арк. с. 42-44/ та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на суму 410,0784 тис. грн (Форма КБ-3) /том 1, арк. с. 35/;

-Актами засвідчення прихованих робіт за квітень-червень 2008 року /том 3, арк.с.28, 31-51/.

Таким чином, позивач виконав роботи за Договором на суму 762390,00 грн (352311,60 + 410078,40), а відповідач прийняв ці роботи без жодних заперечень.

Натомість, вартість виконаних робіт була оплачена відповідачем лише частково усумі 351000,00 грн, що не заперечується останнім та підтверджується такими документами:

-банківською випискою від 27.02.2008 на суму 7600,00 грн /том 1, арк. с. 14, 46/;

-банківською випискою від 19.03.2008 на суму 4000,00 грн /том 1, арк. с. 14, 46/;

-банківською випискою від 27.03.2008 на суму 42500,00 грн /том 1, арк. с. 14, 46/;

-банківською випискою від 10.04.2008 на суму 49000,00 грн /том 1, арк. с. 17, 48/;

-банківською випискою від 11.04.2008 на суму 49500,00 грн /том 1, арк. с. 17, 48/;

-банківською випискою від 22.04.2008 на суму 49000,00 грн /том 1, арк. с. 17, 48/;

-банківською випискою від 25.04.2008 на суму 49600,00 грн /том 1, арк. с. 16, 49/;

-квитанцією № 6707 від 05.05.2008 на суму 49900,00 грн та відповідною заявою на переказ готівки /том 1, арк. с. 13, 50/;

-банківською випискою від 11.06.2008 на суму 49900,00 грн /том 1, арк. с. 15, 47/,

а також квитанціями до прибуткових касових ордерів: від 27.03.2008 на суму 42500,00 грн; від 10.04.2008 на суму 49000,00 грн; від 10.04.2008 на суму 49500,00 грн; від 22.04.2008 на суму 49000,00 грн; від 25.04.2008 на суму 49600,00 грн; від 05.05.2008 на суму 49900,00 грн; від 11.06.2008 на суму 49900,00 грн /том 1, арк. с. 124-125/.

Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 411390,00грн (762390,00-351000,00).

11.12.2009 позивач надіслав відповідачеві листа від 08.12.2009 з вимогою виконати зобовязання за Договором № 01/03 від 24.03.2008 та погасити заборгованість у сумі 411390,00 грн в строк до 16.12.2009 /том 1, арк. с. 54/. Факт надсилання вимоги відповідачеві підтверджується фіскальним чеком № 9641 від 11.12.2009 та описом вкладень до цінного листа, копії яких приєднані до матеріалів справи /том 1, арк. с. 55/. Проте, відповідач наявну заборгованість не погасив, що спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Судом установлено, що 24.03.2008 між сторонами укладено Договір № 01/03 по реконструкції підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє з улаштуванням оглядового майданчику та опорним пунктом міліції, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Саме цей Договір є підставою виникнення у відповідача зобовязань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України унормовано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини першої статті 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобовязується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором обєкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобовязується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом обєкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання обєктів; будівництво обєктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, повязаних з будівництвом обєктів (ч. 2 ст. 318 ГК України).

За правилом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Із наведеною нормою узгоджується і частина четверта статті 879 Цивільного кодексу України, згідно з якою оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого обєкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Укладеним між сторонами Договором взагалі не визначено строків оплати підрядних робіт, як і не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, хоча така здійснювалась відповідачем, що випливає з аналізу наданих до матеріалів справи банківських виписок /том 1, арк. с. 14, 46/. Отже, в будь-якому випадку відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи після їх здачі останнім, тобто за фактом виконання цих робіт.

Загальні умови виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 „Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” (з наступними змінами і доповненнями) (далі Загальні умови).

Відповідно до пунктів 98-100 Загальних умов, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобовязаний оплатити виконані роботи. У разі виявлення невідповідності робіт, предявлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Таким чином, оплата робіт провадиться на підставі підписаних сторонами документів про обсяги виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та їх вартість (форма КБ-3). Підписання зазначених документів Замовником є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, обидва Акти прийняття виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2008 року /том 1, арк. с. 11-12/ та жовтень 2009 року /том 1, арк.с.42-44/, так само як і Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за грудень 2008 року /том 1, арк. с. 10/ та жовтень 2009 року /том 1, арк. с. 35/ підписані обома сторонами, в тому числі й Замовником Приватним підприємством „Арктика Інвест”; підписи сторін скріплені їх печатками; жодних застережень Акти та Довідки не містять.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідач був зобовязаний оплатити виконані позивачем роботи в повному обсязі після їх прийняття, тобто після підписання відповідачем відповідних Актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року і жовтень 2009 року та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року і жовтень 2009 року.

Натомість, як установлено судом, відповідач сплатив позивачеві лише 351000,00 грн, тобто є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджує, що роботи, зазначені в Акті приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року, виконані не позивачем, а іншими підрядниками: ТОВ „Комплексстрой-Юг” та ПП „Алексгрупп”, на підтвердження чого надав договори підряду № 24/12 від 05.05.2008 /том 2, арк. с. 43/, № 18/05 від 22.05.2008 /том 4, арк. с. 79/, копії квитанцій до прибуткових касових ордерів /том 2, арк. с. 41-42/, Договірну ціну /том 4, арк. с. 88/, Локальні кошториси з відомістю ресурсів /том 4, арк.с.89-93/, Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) /том 4, арк.с.94/, Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) /том 4, арк. с. 95-96/, Довідку про оплату виконаних робіт /том 4, арк. с. 97/.

Надаючи оцінку вказаним документам та доводам відповідача суд зазначає наступне.

Предметом наданих договорів підряду є реконструкція підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє з улаштуванням оглядового майданчику та опорним пунктом міліції.

Отже, предмети договорів підряду № 24/12 від 05.05.2008 /том 2, арк. с. 43/, № 18/05 від 22.05.2008 /том 4, арк. с. 79/ є тотожними предмету спірного договору підряду № 01/03 від 24.03.2008 /том 1, арк. с. 9/.

Утім, при дослідженні у судовому засіданні 12.03.2012 справ № 5020-2/160-1/043 та №5020-2/161 судом установлено, що відповідач є Генеральним підрядником за Договором на здійснення робіт по комплексній реконструкції-реставрації Приморського бульвару (влаштування підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє (аварійно-відновлювальні роботи)), укладеним ним із управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, адже вказаним договором відповідачеві були надані права Замовника /том 1, арк. с. 117-121/.

За викладених обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач, виконуючи функції Замовника, міг укладати декілька договорів з різними підрядниками на виконання того чи іншого обсягу робіт на обєкті „Реконструкція підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє з улаштуванням оглядового майданчику та опорним пунктом міліції”.

Той факт, що контрагентам відповідача доручалось виконання різних видів робіт, підтверджується й тим, що не зважаючи на тотожність предметів договорів, їх ціна суттєво відрізняється:

-за договором підряду № 24/12 від 05.05.2008 /том 2, арк. с. 43/, укладеним відповідачем з ТОВ „Комплексстрой-Юг”, 80000,00 грн (пункт 2.1.3 Договору);

-за договором підряду № 18/05 від 22.05.2008 /том 4, арк. с. 79/, укладеним відповідачем з ПП „Алексгрупп”, 320000,00 грн (пункт 2.1.3 Договору);

-за спірним договором підряду № 01/03 від 24.03.2008 /том 1, арк. с. 9/, укладеним відповідачем із позивачем, 831626,40 грн (пункт 2.1. Договору).

Також суд вважає за необхідне зауважити на тому, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що підрядні роботи, зазначені в договорах № 24/12 від 05.05.2008 та № 18/05 від 22.05.2008, були фактично виконані ТОВ„Комплексстрой-Юг” та ПП „Алексгрупп” і оплачені відповідачем.

Так, відповідачем надано копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 від березня 2009 року на загальну суму 80000,00 грн з ПДВ /том 2, арк.с.41-42/, проте факт здачі готівки до установи банку, як і факт виконання ТОВ„Комплексстрой-Юг” підрядних робіт на цю суму відповідачем не підтверджений.

І навпаки. Відповідач надав Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008року (форма КБ-2в) /том 4, арк. с. 95-96/ та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (форма КБ-3) /том 4, арк. с. 94/, підписані ним та ПП„Алексгрупп” 12.08.2008, але не надав жодного документа, який би підтверджував факт оплати відповідачем цих робіт. Надана відповідачем Довідка ПП „Алексгрупп” про відсутність претензій до ПП „Арктика Інвест” /том 4, арк. с. 97/ не є таким доказом, оскільки не відповідає вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності та допустимості доказів, позаяк не містить ані дати її складання, ані посилань на відповідні платіжні документи. Водночас, суд звертає увагу на те, що перелічені документи надані відповідачем лише 06-12.03.2012, при тому, що дана справа перебуває у провадженні суду більше двох років, а отже відповідач мав можливість надати ці документи при первісному розгляді справи, проте з невідомих причин не зробив цього та навіть жодним чином не згадував про їх існування раніше (приміром, в апеляційній скарзі), хоча участь у судових засіданнях брали особисто директор та головний бухгалтер ПП „Арктика Інвест”. Так само немає жодних посилань на вказані документи і в рішеннях господарського суду м.Севастополя від 19.10.2009 у справі № 5020-2/160-1/043 про визнання за відповідачем права власності на обєкти, утворені конструктивними елементами підсилення та реконструкції підпірної стіни за адресою: м. Севастополь, Приморський бульвар, 11 /том 1, арк. с. 117-121/ та від 10.03.2009 у справі №5020-2/160 про визнання укладеною додаткової угоди від 04.04.2008 до Договору від 04.04.2008 на виконання робіт по комплексній реконструкції-реставрації Приморського бульвару (влаштування підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє (аварійно-відновлювальні роботи)) /том 4, арк.с.102-105/.

Натомість, факт виконання ТОВ „Монопорстройсервіс” підрядних робіт, зазначених в Актах виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, жовтень 2009 року, підтверджено, серед іншого, Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 340 від 29.11.2011 /том3, арк. с. 140-148/.

До того ж, навіть залучення до виконання робіт третіх осіб не звільняє відповідача від обовязку оплатити прийняті у позивача роботи.

За викладених обставин суд надає перевагу експертному висновку, Актам прийняття виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року і жовтень 2009 року та Довідкам про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року і жовтень 2009 року перед наданими відповідачем доказами, як таким, що відповідають фактичним обставинам справи в їх сукупності.

Посилання відповідача на рішення господарського суду м. Севастополя від 19.10.2009 у справі № 5020-2/160-1/043 /том 1, арк. с. 117-121/, що набрало законної сили 30.10.2009, яким встановлений факт прийняття до експлуатації обєктів, утворених конструктивними елементами підсилення та реконструкції підпірної стіни за адресою: м.Севастополь, Приморський бульвар, 11, у червні 2008 року, що, на думку відповідача, спростовує доводи позивача щодо виконання робіт, зазначених в Акті приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року, відхиляються судом з наступних підстав.

По-перше, як зазначено вище, фактичне виконання позивачем робіт, вказаних в спірному Акті за жовтень 2009 року, підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 340 від 29.11.2011 /том 3, арк. с. 140-148/ та Актами засвідчення прихованих робіт за квітень-червень 2008 року /том 3, арк. с. 28, 31-51/, складеними за участю Генерального замовника Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації, який здійснював технічний нагляд на обєкті.

По-друге, зазначення в Акті прийняття виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) дати „за жовтень 2009 року” не свідчить про виконання робіт саме у жовтні 2009 року, а вказує на час оформлення цих документів. Така практика є усталеною в сфері відносин будівельного підряду, зважаючи на порядок оформлення необхідних документів щодо прийняття Замовниками виконаних Підрядниками робіт, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, який передбачає перевірку документів на предмет відповідності робіт встановленим вимогам, їх обсягів, правильності застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та наявності інших помилок. Це також убачається з Акта приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (форма КБ-2в) /том 4, арк. с. 95-96/ та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008року (форма КБ-3) /том 4, арк. с. 94/, які підписані відповідачем та ПП„Алексгрупп” 12.08.2008. Слід звернути увагу і на ту обставину, що як дата підписання зазначених Акта форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3 12.08.2008, так і „період виконання” підрядних робіт грудень 2008 року, перебувають за межами прийняття спірного обєкта в експлуатацію 11.06.2008 /том 4, арк. с. 98-101/, а отже, за логікою відповідача, ці документи також не можуть підтверджувати факт виконання вказаних в них робіт на обєкті „Реконструкція підпірної стіни між рестораном „Звездный Ильяс” та фотоательє з улаштуванням оглядового майданчику та опорним пунктом міліції” ПП„Алексгрупп”. Так само, Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (форма КБ-3) підписані Сторонами 24.12.2008, тобто також після прийняття спірного обєкта в експлуатацію, проте відповідач не заперечує, що зазначені в цих документах роботи виконані позивачем в межах спірного Договору підряду, а тому оплачені відповідачем.

По-третє, рішення господарського суду м. Севастополя від 10.03.2009 у справі №5020-2/160, яким, серед іншого, обґрунтоване рішення від 19.10.2009 у справі №5020-2/160-1/043, містить посилання на спірний договір № 01/03 від 24.03.2008 як на підставу обґрунтованості вимог позивача /том 4, арк. с. 103/. Наведене свідчить саме про факт належного виконання позивачем (ТОВ „Монопорстройсервіс”) своїх зобовязань перед відповідачем (ПП „Арктика Інвест”) за Договором підряду № 01/03 від 24.03.2008, що надало відповідачеві можливість визнати за собою право власності на обєкти, які входять до складу обєкта „Комплексна реконструкція-реставрація Приморського бульвару” /том 1, арк. с. 121 зворотний бік/.

Заперечуючи проти доводів позивача відповідач посилається також на те, що позивач виконав передбачені Договором підряду № 01/03 від 24.03.2008 роботи не у повному обсязі, а лише на суму 762390,00 грн, в той час, коли Договором передбачено виконання робіт на суму 831626,40 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

По-перше, частиною першою статті 845 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості, отже фактична вартість робіт може бути меншою, ніж договірна ціна. По-друге, у Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 340 від 29.11.2011 /том 3, арк. с. 140-148/ надано відповідь на питання, чому вартість фактично виконаних позивачем підрядних робіт є відмінною від ціни Договору. Це пояснюється тим, що вартість виконаних робіт зменшена відповідно до договірної ціни за рахунок того, що в актах збільшена вартість сум, що повертаються, та змінено середній розряд працівників по видах робіт (питання 4 Висновку). По-третє, позивачем заявлено до стягнення різницю між вартістю фактично виконаних ним та прийнятих відповідачем робіт та сумою, сплаченою відповідачем. Тобто, позивач вимагає від відповідача повної оплати саме виконаних підрядних робіт, а тому доводи відповідача є неспроможними.

Посилання відповідача на недійсність Акта приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року через відсутність на ньому дати підписання відхиляються судом, оскільки навіть відсутність підпису другої сторони може бути підставою для визнання Акта недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України). Таких мотивів відповідачем не наведено, а отже, в суду відсутні підстави для визнання цього Акта недійсним. Крім того, будучи обізнаним про підписання вказаного Акта, відповідач не предявляв позивачеві жодних претензій щодо невиконання чи неналежного виконання підрядних робіт, зазначених у даному Акті.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що оплата Замовником виконаних підрядних робіт є основним обовязком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані останнім та прийняті, але не оплачені відповідачем підрядні роботи в сумі 411390,00 грн. При цьому судом враховано, що позивач довів належними та допустимими доказами підставність своїх вимог до відповідача. Натомість відповідач, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не обґрунтував власні заперечення проти заявлених позовних вимог.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у справі, а саме: державне мито у сумі 4113,90 грн /том 1, арк. с. 7/, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн /том 1, арк. с. 8/, державне мито за подачу касаційної скарги у сумі 2056,95 грн, сплачене за квитанцією № 349.412.1 від 20.09.2010 /том 2, арк. с. 97/ та витрати за проведення судової експертизи у сумі 2204,30 грн /том 3, арк. с. 139, том 4, арк. с. 38/ за правилами, встановленими статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та підлягають стягненню з нього на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Арктика Інвест” (ідентифікаційний код 35150366; 99018, м. Севастополь, вул. Будівельна, 1-А; п/р26003128059100 в ПАТ„УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, або з інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Монопорстройсервіс” (ідентифікаційний код 34394034; 99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 88-А, кв.504; п/р26009054800632 у Севастопольській філії Комерційного банку „ПриватБанк”, МФО 324935, або на інші рахунки) 420001,15 грн (чотириста двадцять тисяч одна грн 15 коп.), з яких: 411390,00 грн основний борг; 4113,90грн державне мито; 236,00 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 2056,95 грн державне мито за подачу касаційної скарги; 2204,30 грн витрати за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

19.03.2012.