Рішення № 22237412, 20.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року справа № 5020-154/2012 Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Сошніковій Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей»

(вул. Ген. Крейзера, буд. 19, м. Севастополь, 99008)

про стягнення 25624,20 грн.

за участю:

прокурора Почка А.А. - прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, посвідчення № 735 від 05.12.2011

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 06.01.2012;

від відповідача ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 22.07.2011;

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей», в якій просив стягнути з відповідача 25624,20 грн. заборгованості з орендної плати, з якої: 12251,94 грн. сума основного боргу, 769,86 грн. пені, 146,75 грн. 3% річних та 12455,65 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №203-05 від 11.05.2005 та посиланнями на положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнає частково щодо заборгованості по орендній платі, з яких 12251,94 грн. сума основного боргу, 769,86 грн. пені, 146,75 грн. 3% річних. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 12455,65 не визнає.

Також відповідач, відповідно до письмових пояснень від 29.02.2012 в підтвердження часткового визнання позовних вимог надав суду докази сплати заборгованості по орендній платі у розмірі 16 873,78 грн (платіжне доручення від 28.02.2012 № 92), докази сплати пені у розмірі 769,86 грн. (платіжне доручення від 28.02.2012 № 93), докази сплати 3% річних у розмірі 146,75 грн (платіжне доручення від 28.02.2012 № 94).

У судовому засіданні 01.03.2012 оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 20.03.2012, з підстав, передбачених ст.77 ГПК України.

06.03.2012 позивач через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 25624,20 грн, з яких 12251,65 грн. основна сума боргу, 769,86 грн пеня, 146,75 грн 3% річних, 12455,65 грн штраф. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.03.2012 представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав клопотання в якому інформував суд про сплату заборгованості перед відповідачем у розмірі 12251,94 грн по орендній платі, 769,86 грн пені та 146,75 3% річних, після подачі позову до суду, у звязку з чим, позивач просить суд припинити провадження по справі в цій частині позовних вимог через відсутність предмету спору станом на 20.03.2012.

Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2012 подав клопотання в порядку ст. 22 ГПК України в якому просив суд, враховуючи повне погашення заборгованості по орендній платі, зменшити суму штрафу, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства.

Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.

Загальні способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання передбачені ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення субєктивного права на захист і компетенції суду.

Водночас, підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів повязується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.

Предметом позову є вимога про стягнення 25624,20 грн. заборгованості з орендної плати, з якої: 12251,94 грн. сума основного боргу, 769,86 грн. пені, 146,75 грн. 3% річних та 12455,65 грн. штрафу.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного цивільного, господарського та процесуального законодавства, дослідивши документи, подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень суд дійшов висновку про часткову правомірність позовних вимог.

Матеріали справи свідчать, що 11.05.2005 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грей»(Орендар) в особі їх повноважних осіб було укладено договір оренди нерухомого майна №203-05, а саме: вбудованих нежилих приміщень, загальною площею 139,40 кв.м., що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 2, які знаходяться на балансі КП «Жилсервіс №17».

Вказане приміщення відповідно додатку №2 до договору №203-05 від 11.05.06 акту прийому-передачі орендованого майна надано в користування Орендарю.

Розділом 2 даного договору сторони погодили порядок передачі і повернення об`єкту оренди, зокрема, в п.2.3 сторонами взаємопогоджено, що підписанням цього договору, Орендар заявляє, що Орендодавець повністю проінформував його про технічні та інші властивості об`єкту оренди.

Умовами розділу 3 договору сторони погодили розмір і строк сплати орендної плати, яка сплачується не пізніше 20 числа поточного місяця.

Умовами розділу 6 договору сторони визначили відповідальність та оперативно-господарські санкції за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору строк дії договору зазначено з моменту підписання до 28.03.07.

Зі змісту позову та матеріалів, доданих до нього в обґрунтування позовних вимог слідує, що відповідач мав заборгованість перед позивачем за період з серпня 2011 року по січень 2012 року в сумі 12251,94 грн.

На підставі положень п.п 3.5, 6.1 договору оренди №203-05 від 11.05.2005 орендодавцем арифметично вірно нараховано Орендарю 769,86 грн.- пені, 146,75 грн.- 3% річних та 12455,65 грн.- штрафу за невиконання умов цього договору. Відповідачем в ході вирішення спору в суді надано суду докази сплати суми основного боргу.

У судовому засіданні 20.03.2012 представник позивача, в порядку, передбаченому ст.22 ГПК України, подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12251,94 грн по орендній плати, 769,86 грн пені та 146,75 3% річних через відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог.

Оскільки подане позивачем клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 12251,94 грн по орендній плати, 769,86 грн пені та 146,75 3% річних відповідають положенням ст. 22 ГПК України, не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом прав та інтересів та підтверджені належними доказами суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору на час вирішення спору в суді в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 12251,94 грн по орендній платі, 769,86 грн пені та 146,75 3% річних

Статтею 184 ГК України визначено особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів. Згідно змісту даної статті сторони самі визначають зміст договору, вибирають контрагентів. Правовою основою договірних зв`язків є акти цивільного законодавства. Але свобода договору полягає в можливості відступу від положень актів цивільного законодавства, якщо імперативність не випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Положеннями ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар зобов`язаний вносити оренду плату своєчасно і у повному обсязі також орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Положеннями ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу приписів ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги Фонду комунального майна про стягнення 12455,65 грн.- штрафу за договором оренди №203-05 від 11.05.2005 обґрунтованими.

Разом з тим, при вирішенні даного спору та враховуючи клопотання відповідача від 20.03.2012, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас згідно з ч.1 ст. 233 ГК України при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розрахунку суми понесених збитків, із зазначенням в чому саме вони виразились, позивачем суду не надано, не наведено їх також і в самій позовній заяві.

У п.п. 3.17.4 Постанови №18 Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об`єктивно оцінити даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночними.

Позивачем нараховано на підставі договору оренди №203-05 від 11.05.2005 Орендарю 12455,65 грн. - штрафу за невиконання умов цього договору за обставин, при яких відповідач фактично сплатив суму боргу але з певними затримками, які пов`язані з його фінансовим станом.

При вирішенні даного спору суд враховує ту обставину, що станом на час вирішення спору в суді відповідач добровільно усунув наявність заборгованості перед позивачем, що не заперечується сторонами та підтверджується належними письмовими доказами.

З огляду на викладене, суд вважає нарахований позивачем в межах дії договору оренди №203-05 від 11.05.2005 штраф надмірно великим і не справедливим по відношенню до правовідносин, які склалися з об`єктивних причин, внаслідок яких відповідач не зміг своєчасно здійснювати платежі в повному обсязі, що повністю підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим, суд розцінює даний випадок як винятковий та на підставі п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшує розмір штрафу до 2000,00 грн.

Згідно положень ст.ст.32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку до державного бюджету стягується 1609,50 грн. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено учасників судового процесу про час виготовлення повного рішення.

На підставі викладеного, ст.ст. 180, 184, 233 ГК України ст.ст.203, 215, 546, 551, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей»(вул. Ген. Крейзера, буд. 19, м. Севастополь, 99008, р/р №26002254324001 в СФ КБ «Приватбанк»МФО 324935, код ОКПО 22306001) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, б.5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, розрахунковий рахунок місцевого бюджету міста Севастополя №33213870700001 в ГУДКСУ м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 38022717, код платежу 22080400) 2000,00 грн штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей»(вул. Ген. Крейзера, буд. 19, м. Севастополь, 99008, р/р №26002254324001 в СФ КБ «Приватбанк»МФО 324935, код ОКПО 22306001) в дохід Державного бюджету міста Севастополя, ЄДРПОУ 38022717 ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО: 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації: 22030001, судовий збір, код 23013519) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 10455,65 грн штрафу.

5. Припинити провадження у справі №5020-154/2012 в частині стягнення 12251,94 грн. суми основного боргу, 769,86 грн. пені, 146,75 грн. 3% річних.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 22.03.2012