Рішення № 22237229, 20.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 р.Справа №18/3722/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванхімікл", смт.Рокитно Рокитнянського району Київської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с.Майорщина, Гребінківський район

про стягнення 7 773 054,44 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 10.01.12 р. №115

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 11.01.12 р. №6

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договорами №1027 - КД від 01.08.08 р. та №7 від 08.07.09 р. у розмірі 7 773 054,44 грн., з них 994 133,15 грн. - основного боргу, 6030530,24 грн. відсотки за користуванням чужими коштами за Договором №1027-КД, 320328,40 грн. відсотки за користуванням чужими коштами відповідно Договору №7-КД, 185468,48 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст.625 ЦК за Договором №1027-КД, 101969,49 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст.. 625ЦК за Договором №7-КД, 110103,76 грн. - 3% річних відповідно ст.625ЦК за Договором №1027-КД, 30520,92 грн. - 3% річних відповідно ст.625ЦК за Договором №7-КД.

Під час розгляду господарським судом справи за даним позовом позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог.

В судове засідання 14.02.2012р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 6094 204,77 грн., у тому числі 994 133,15 грн. - основного боргу, 373 582,81 грн. - курсова різниця відносно долара США, 3992 146,04 грн. відсотки за користуванням чужими коштами за Договором №1027-КД, 320328,40 грн. відсотки за користуванням чужими коштами відповідно Договору №7-КД, 218 374,65 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст.625 ЦК за Договором №1027-КД, 101969,49 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст. 625ЦК за Договором №7-КД, 63149,31 грн. - 3% річних відповідно ст.625ЦК за Договором №1027-КД, 30520,92 грн. - 3% річних відповідно ст.625ЦК за Договором №7-КД.

В судове засідання 20.03.2012р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 5 918 589,76 грн., у тому числі 994 133,15 грн. - основного боргу, 373 582,81 грн. - курсова різниця відносно долара США, 3992 146,04 грн. відсотки за користуванням товарним кредитом за Договором №1027-КД, 284 115,02 грн. відсотки за користуванням товарним кредитом відповідно Договору №7-КД, 109 573,18 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст.625 ЦК за Договором №1027-КД, 165039,56 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст. 625ЦК за Договором №7-КД.

Фактично, виходячи зі змісту поданої в судове засідання 20.03.2012р. заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем:

- зменшено розмір вимог про стягнення відсотків за користуванням товарним кредитом за Договором №1027-КД та Договором №7-КД , інфляційних нарахувань за Договором №1027-КД;

- збільшено розмір вимог про стягнення інфляційних нарахувань за Договором №7-КД;

- заявлені нові позовні вимоги, які не були заявлені в позовній заяві - вимоги щодо стягнення 373 582,81 грн. курсової різниці відносно долара США (позовна заява містить лише посилання на умови договорів щодо нарахування курсової різниці).

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Можливість заявлення додаткових вимог не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки зміст позовних вимог, з огляду на подану позовну заяву, не містить відповідної вимоги про стягнення вартості товару з урахуванням курсової різниці, суд не приймає її до розгляду.

За даних обставин, судом розглядаються позовні про стягнення 994 133,15 грн. - основного боргу, 3992 146,04 грн. відсотки за користуванням товарним кредитом за Договором №1027-КД, 284 115,02 грн. відсотки за користуванням товарним кредитом відповідно Договору №7-КД, 109 573,18 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст.625 ЦК за Договором №1027-КД, 165039,56 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст. 625ЦК за Договором №7-КД (заява позивача про зменшення позовних вимог вх. 3947 д від 20.03.12 р.).

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

У позовній заяві позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

Ухвалою від 20.03.2012р. суд відмовив в забезпеченні позову.

Відповідач у відзиві (вх. № 3117д від 01.03.2012р.) позов визнав частково в частині стягнення основної заборгованості в сумі 488334,64 грн., в іншій частині позову - проти позову заперечує, посилаючись на сплив позовної давності та безпідставністю проведених позивачем нарахувань.

Крім того, відповідач надав заяви про застосування вимог ст.232 ГК України та ст.267 ЦК України в частині нарахування штрафних санкцій по договору №7 від 08.07.09 р. та застосування строків позовної давності по договору №1027 - КД від 01.08.08 р. (вх. №№ 2922д та 2923д від 27.02.12 р.).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

1 серпня 2008 року між ТОВ "Аванхімікл" (далі за текстом - позивач, продавець) та СТОВ "Прогрес" (далі за текстом - відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу №1027-КД. Згідно з цим договором позивач зобовязався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин (далі ЗЗР, товар) відповідно до умов договору.

Згідно п.3.1 договору асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до договору. Зокрема:

- згідно специфікації №1 від 04.08.2008р. сторонами був визначений перелік ЗЗР на суму 58 5354,33 грн., умови оплати - покупець повинен в строк до 01.09.2008р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 30%, на залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 01.10.2008р.;

- згідно специфікації №2 від 04.08.2008р. сторонами був визначений перелік ЗЗР на суму 59 194,08 грн., умови оплати - покупець повинен в строк до 01.09.2008р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 30%, на залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 01.11.2008р.;

- згідно специфікації №3 від 05.03.2009р. сторонами був визначений перелік ЗЗР на суму 71250,51 грн., умови оплати - покупець повинен в строк до 05.03.2009р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 10%, на залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 15.03.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору №1027-КД від 01.08.2008р. позивач продав, а відповідач придбав ЗЗР згідно переліку, визначеного у специфікаціях, що підтверджується накладними № 1191/1 від 04.08.2008р. на суму 585 354,33 грн., № 1192/1від 14.08.2008р. на суму 59194,08 грн., № 7/1 від 05.03.2009р. на суму 71250,51 грн.

08.07.2009р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №7. Згідно з цим договором позивач зобовязався передати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин відповідно до умов договору.

Згідно п.3.1 договору асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до договору. Зокрема:

- згідно специфікації №1 від 06.10.2009р. сторонами був визначений перелік ЗЗР на суму 420680,85 грн., умови оплати - покупець повинен в строк до 01.10.2009р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 100%

- згідно специфікації №2 від 07.10.2009р. сторонами був визначений перелік ЗЗР на суму 67653,79 грн., умови оплати - покупець повинен в строк до 01.10.2009р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 100%.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору №7 від 08.07.2009р. позивач продав, а відповідач придбав ЗЗР згідно переліку, визначеного у специфікаціях, що підтверджується накладними № 7/4 від 07.10.2009р. на суму 67653,79 грн.; № 7/3 від 06.10.2009р. на суму 420680,85 грн.

Всього позивач поставив ЗЗР на загальну суму 1204133,56 грн.

Позивач у позові вказує, що відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі, частково оплатив отримані ЗЗР на загальну суму 210000,00 грн.

Факт часткової сплати відповідачем вартості товару підтверджується банківськими виписками від 24.10.08р. на суму 50000,00 грн. (призначення платежу - за гербіциди згідно накладної № 1191/1 від 04.08.2008р.), від 28.09.09р. на суму 40000,00 грн. (призначення платежу - заборгованість згідно акту звірки), від 16.04.10р. на суму 50 000,00 грн. (призначення платежу - заборгованість згідно акту звірки), від 27.09.10р. на суму 20 000,00 грн. (призначення платежу - заборгованість згідно акту звірки), від 08.10.10р. на суму 50 000,00 грн.(призначення платежу - заборгованість згідно акту звірки).

Відповідно до п.4.11 Договору №1027-КД від 01.08.2008р. покупець зобов'язаний здійснюючи оплату за товар, вказувати у призначенні платежу конкретне зобов'язання, тобто №, дату договору, в рамках якого здійснюється оплата та № специфікації до договору. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд, визначити, по якому договору та специфікації зарахувати оплату покупця.

Як вбачається з наданих позивачем банківських виписок при здійсненні платежу 24.10.08р. на суму 50000,00 грн. відповідач визначив призначення платежу - за гербіциди згідно накладної № 1191/1 від 04.08.2008р., інша частина оплати проведена відповідачем окремими сумами без посилання на номер та дату видаткової накладної. В доданому позивачем розрахунку до заяви про зменшення розміру позовних вимог відображено, що поточна оплата заліковувалась за товар, переданий відповідачу за накладною № 1191/1 від 04.08.2008р. на суму 585 354,33 грн.

В матеріали справи позивач надав підписаний обома сторонами Акт звірки, в якому відображено, що станом на 01.11.2010 р. кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем за отримані ЗЗР складає 994 133,15 грн.

Несплата відповідачем вказаної суми заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про її стягнення.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст.692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, а відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач доказів сплати вартості отриманого ним товару у порядку визначеному Договором у повному обсязі суду не надав, обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, не спростував.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 994 133,15 грн. основного боргу за договорами №1027 - КД від 01.08.08 р. та №7 від 08.07.09 р. є обгрунтованими.

Відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення боргу за специфікаціями №1 від 04.08.2008р. та №2 від 04.08.2008р. по договору №1027 - КД від 01.08.08 р. (вх. №№ 2922д від 27.02.12 р.).

В обгрунтування даної заяви відповідач посилається на те, що строк оплати за специфікацією №1 від 04.08.2008р. закінчився 02.10.2008р.; за специфікацією №2 від 04.08.2008р. - 02.11.2008р., а позовна заява позивачем подана до суду у грудні 2011р., тобто, на думку відповідача, з пропуском позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 1, 3 статті 264 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В матеріали справи надано підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2010р., відповідно до якого відповідач визнав наявність своєї заборгованості, яка складає 994 133,15 грн.

Акт - це документ, складений однією або кількома особами, що підтверджує певні встановлені факти, події, а відтак, з цієї дати перебіг позовної давності є таким, що перерваний та початий заново.

Наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2010р. містить посилання на накладні, за якими поставлявся товар, в тому числі за договором №1027 - КД від 01.08.08 р., підписаний уповноваженими особами (від імені боржника - директором юридичної особи), а отже він є дією відповідача по визнанню боргу в розумінні ст.264 ЦК України по даних господарських операціях.

Зважаючи на викладене, перебіг позовної давності у даному спорі в частині вимог про стягнення боргу за специфікаціями №1 від 04.08.2008р. та №2 від 04.08.2008р. по договору №1027 - КД від 01.08.08 р. спливає 01.11.2013 р. Позовна заява подана у грудні 2011 року, а відтак, позовна давність на дату подання позову не сплинула.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги усні доводи представника відповідача про те, що факт підписання акту звірки не може вважатися дією по визнанню боргу, через те, що вказаний акт не є первинним документом, оскільки в даному випадку важливим є сам факт вчинення відповідачем певної дії, яка в т.ч. може засвідчуватися документом (не обовязково первинним, оскільки чинне законодавство не містить таких вимог), та яку можна кваліфікувати як визнання особою свого боргу.

Отже, посилання відповідача на сплив позовної давності за вимогами про стягнення боргу за специфікаціями №1 від 04.08.2008р. та №2 від 04.08.2008р. по договору №1027 - КД від 01.08.08 р. не відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 994 133,15 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Позивач у позові (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог) також ставить вимоги про стягнення 3992 146,04 грн. відсотки за користуванням товарним кредитом за Договором №1027-КД, 284 115,02 грн. відсотки за користуванням товарним кредитом відповідно Договору №7-КД, 109 573,18 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст.625 ЦК за Договором №1027-КД, 165039,56 грн. - інфляційних нарахувань відповідно ст. 625ЦК за Договором №7-КД.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

До вимог про стягнення інфляційних витрат ст.257 Цивільного Кодексу України передбачено загальну позовну давність тривалістю в три роки.

Судом встановлено, що перебіг позовної давності за вимогами про стягнення боргу за специфікаціями №1 від 04.08.2008р. та №2 від 04.08.2008р. по договору №1027 - КД від 01.08.08 р. розпочався 01.11.2010р. (з моменту складення акту звірки взаємних розрахунків), позов подано до суду 17.12.2011р., нарахування позивач проводить станом на 14.12.2011р.

За даних обставин, саме за період з 01.11.2010р. по 14.12.2011р., з урахування приписів ч.3 ст. 264 ЦК України, слід нараховувати інфляційні втрати за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за специфікаціями №1 від 04.08.2008р. та №2 від 04.08.2008р. по договору №1027 - КД від 01.08.08 р. Такий висновок суду відповідає висновку Вищого господарського суду України, викладеному у постанові від 05 березня 2009 р. по справі № 18/102/08-22/157/08-18/198/08.

Як вбачається з доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунку інфляційних втрат позивач здійснює дані нарахування за період з січня 2010р. по листопад 2011р.

Після здійсненого судом перерахунку з врахуванням приписів ч.3 ст. 264 ЦК України та часткових проплат відповідача, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення 30881 грн. інфляційних за специфікаціями №1 від 04.08.2008р. та №2 від 04.08.2008р. по договору №1027 - КД від 01.08.08 р.

Вимоги позивача про стягнення позивачем інфляційних згідно специфікації №3 від 05.03.2009р. до Договору №1027-КД від 01.08.2008р., специфікації №1 від 06.10.2009р. до Договору №7 від 08.07.2009р., специфікації №2 від 07.10.2009р. до Договору №7 від 08.07.2009р., після здійсненого судом перерахунку підлягають задоволенню частково в розмірі 12084,5 грн. (специфікація №3 від 05.03.2009р.), 71350,31 грн. (специфікація №1 від 06.10.2009р.), 11 474,55 грн. (специфікація №2 від 07.10.2009р.).

Вимоги про стягнення 3992 146,04 грн. відсотків за користуванням чужими коштами за Договором №1027-КД, 284 115,02 грн. відсотків за користуванням чужими коштами відповідно Договору №7-КД задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

В обґрунтування стягнення зазначених сум позивач посилається на розділи 4, 7 вказаних вище договорів.

Відповідно до п. 4.2 Договорів товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% та 0,1% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.

Даним пунктом сторони передбачили користування товарним кредитом, коли користування товарним кредитом є правомірним.

Правомірне користування товарним кредитом починається з моменту фактичної передачі товару відповідачу, тобто з календарної дати вказаної у видатковій накладній, та продовжується до календарної дати, узгодженої, як кінцевий строк розрахунку по товарному кредиту, тобто:

-за договором №1027-КД по 01.10.2008 р. за Специфікацією №1 , по 01.11.2008 р. за Специфікацією №2 та по15.03.2009р. за Специфікацією №3.

-за договором №7-КД по 01.10.2009р. за Специфікаціями №1 та №2

Позивачем не заявлені до стягнення вимоги в частині сплати 0,01% та 0,1% річних відповідно за користування товарним кредитом.

Щодо стягнення відсотків за користуванням чужими коштами, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до п. 4.3 Договорів нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочій день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується Акт виконаних робіт між сторонами.

Згідно до п.7.1. Договорів №1027-КД та №7-КД , у випадку порушення Покупцем строків оплати, обумовлених у Специфікації до договору Покупець оплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості , за кожен день прострочення оплати.

Згідно п.7.2. Договорів №1027-КД та №7-КД у разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості нараховуються відсотки за користування Товарним кредитом з розрахунку 0.15 % та 0,2% відповідно, за кожен день прострочення оплати.

Згідно п.7.3. Договорів №1027-КД та №7-КД у разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, згідно умов оплати, через 10 календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості,на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування Товарним кредитом з розрахунку 1 % за кожен день прострочення оплати.

Згідно п.7.4. Договорів №1027-КД та №7-КД , якщо Покупець, згідно умов оплати , не перераховує до дати передачі товару , суму обумовленої попередньої оплати у розмірі , що вказаний у специфікаціях, то на суму несплаченої попередньої оплати нараховується 30 % річних за користуванням чужими грошовими коштами.

З огляду на пункти 7.2,7.3 вказаних договорів, суд приймає до уваги, що за своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У свою чергу пунктом 7.1. договорів сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми за кожний день прострочення.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного суду України, викладеному у постанові від 12.12.11р. по справі № 07-238/10.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу, тобто положення при виконанні зустрічних зобов'язань.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення відсотків за користуванням чужими коштами задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес”(вул.Дзержинського буд. 1А , с.Майорщина, Гребінківський р-н., 37420, Полтавська обл., Код ЄДРПОУ 21044481, р/р 26003530041 в АБ “Полтава- Банк”м. Полтава МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аванхімікл” (вул. Вокзальна, 62, с.м.т.Рокитно Рокитнянського р-ну Київської обл., МФО 319092, р/р2600237352001 в АБ „Київська Русь” код ЗКПО 34233121) 994 133,15 грн. боргу, 125 790,36 грн. інфляційних, 22 398,47 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя О.А.Киричук