Рішення № 22237223, 22.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2012 Справа № 18/135/12

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, адреса для листування: 01601, м. Київ, вул. Саксаганського, 1

до Селянського фермерського господарства "ЮСТ", 37422, Полтавська область, Гребінківський район, с. Тарасівка

про стягнення 281 578,38 грн.

Суддя Пушко І.І..

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1., довіреність від 01.01.2012 року;

Від відповідача: не зявився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 281 578,38 грн. згідно контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0427 від 11.04.2011 року, з яких 188442,80 грн. перерахована позивачем попередня оплата за товар, 66224,18 грн. пеня, 26920,40 грн. штраф.

Позивач позовні вимоги підтримує та просить стягнути з відповідача всю суму заборгованості та штрафні санкції.

Відповідач в судове засідання не зявився, витребуваних документів не надав, причин неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про отримання ним ухвали суду від 06.03.2012 року за юридичною адресою та за адресою керівника, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться в справі, а.с. 106-107), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

11.04 2011 року між сторонами по справі було укладено Контракт на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0427 (а.с. 8-10) (далі Контракт).

Сторонами узгоджено в п. 1.1. Контракту, що в порядку та на умовах цього Контракту продавець (відповідач) у визначений сторонами строк передає покупцю (відповідачу) у власність товар: пшеницю 4 класу; ДСТУ 3768-2010; одиниця виміру тонни; кількість - 167,000; ціна одиниці товару без ПДВ 1343,33 грн.; ПДВ 268,67 грн.; ціна одиниці товару з ПДВ 1612,00 грн.; загальна вартість товару з ПДВ269 204,00 грн.

Пунктами 1.2. 1.2.1. Контракту визначено, що продавець має поставити товар до 15.09.2011 року і поставка вважається здійсненою в момент підписання Акту приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту.

Базис поставки, згідно Додаткової угоди № 1 від 16.05.2011 року (а.с. 12-13), якою, зокрема, змінено п. 1.3. Контракту є EXW сертифікований елеватор указаний в специфікаціях до цього Контракту, які є його невід'ємними частинами (згідно правил ІНКОТЕРМС 2000).

У 2.1. Контракту йдеться про те, що продавець на момент укладення Контракту надає документи, перелік яких зазначений в заявці на укладення контракту на поставку зерна майбутнього врожаю та додатків до неї, які є невід'ємною частиною цього Контракту. В матеріалах справи міститься заявка відповідача від 31.03.2011 року про укладення контракту з позивачем на поставку майбутнього врожаю (а.с. 56) та додані додатки, які йменуються "Додаток 1" (а.с. 58-84) це документи, що містять в собі інформацію про відсутність у продавця заборгованості із сплати загальнодержавних податків, зборів, внесків до Пенсійного фонду України та до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, простроченої заборгованості за будь-якими видами бюджетної позики чи іншими кредитами, тощо. В поясненнях від 05.03.2012 року позивач зазначив, що під назвою "Додаток № 1" до заявки розуміється пакет документів, що визнаний ТОВ "Хліб Інвестбуд" обов'язковим для укладення контракту, таким чином, дану умову Контракту відповідач виконав.

В п. 2.2. Контракту сторони домовились, що однією з істотних умов даного контракту є укладення договору застави майбутнього врожаю (майно, що визначене п. 1.1. Контракту), який має бути нотаріально посвідчений.

На виконання даної умови Контракту сторонами було укладено нотаріально посвідчений Договір застави від 11.04.2011 року (а.с.35), за яким позивач по справі виступає заставодержателем, а відповідач - заставодавцем. За умовами договору заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов'язань за Контрактом на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0427 від 11.04.2011 року, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. За п. 1.4. Договору застави предметом застави буде майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави майбутній урожай зерна пшениці 4 класу, вирощений на загальній площі 90 га. Прогнозовані показники предмета застави: зерно пшениці 4 класу в кількості 167,000 тонн, загальна вартість якого становить 269204,00 грн. Станом на момент розгляду справи в суді позивач не звертав стягнення на предмет заставленого майна, про що свідчать його пояснення (а.с. 96).

Згідно ч. 1 ст. 696 Цивільного кодексу України договором може бути встановлений обов'язок продавця або покупця страхувати товар.

П. 4. 5. Контракту обумовлено укладення між сторонами договору страхування майбутнього врожаю. До матеріалів справи залучено Договір добровільного комплексного страхування майбутнього врожаю сільськогосподарської культури № 009/03/-00592/009СГ від 01.04.2011 року (а.с. 36-53), який укладено між Страховою компанією "Брокбізнес" (страховик) та СФГ "Юст" (страхувальник), яким застраховані майнові інтереси, пов'язані з майбутнім урожаєм с/г культури, зазначеної у додатку, вигодо набувачем за договором визначено Аграрний фонд, а платником страхового платежу ТОВ "Хліб Інвестбуд".

Таким чином, Контракт, укладений між сторонами, є договором про поставку зерна майбутнього врожаю. Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений(придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Виходячи з наведеного вище суд прийшов до висновку, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов для договору даного виду та умов, що визнали обов'язковими самостійно, тому Контракт на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0427 від 11.04.2011 року є укладеним.

Суд встановив, що передбачений Контрактом (розділ 3) розрахунок за товар між сторонами відбувався наступним чином:

1) покупець протягом 3 робочих днів з моменту вступу в силу договору застави, передбаченого п. 2.2. Контракту, зобовязався перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від вартості Контракту, передбаченої у п.1.5. цього Контракту, за вирахуванням суми, передбаченої п. 3.1.1. цього Контракту.

12.04.2011 на поточний рахунок відповідача позивачем перераховано авансовий платіж у розмірі 124 910,66 грн. (50 % від вартості Контракту за вирахуванням страхового платежу, що становить 3,6 % від вартості Контракту), що підтверджується платіжним дорученням № 2655 від 12.04.2011 року (а.с. 14);

2) п. 3.1.1. Контракту передбачено, що покупець утримує 3,6 % від суми Контракту, передбаченої п. 1.5. Контракту для сплати страхового платежу у порядку, передбаченому п. 4.5. Контракту.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 1445 від 12.04.2011 року (а.с. 15), позивачем на рахунок страховика (ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес") перераховано страховий платіж за Договором комплексного страхування майбутнього врожаю с/г культури № 009/03/-00592/009СГ від 01.04.2011 року у розмірі 9 691,34 грн. (3,6% від вартості Контракту). Платником страхового платежу за даним договором ( п. 8.3.) сторони визначили саме позивача.

3) у п. 4. 5. Контракту обумовлено, що покупець протягом 5 банківських днів після отримання від страхової компанії акту огляду посівної площі продавця на предмет сходження посівів сплачує за продавця страхову премію за договором страхування. За п. 3.2. Контракту в редакції додаткової угоди № 1 від 16.05.2011 року покупець здійснює наступний платіж у розмірі 20 % від вартості Контракту, передбаченої п. 1.5. Контракту виключно на підставі отриманого листа-заявки продавця, отриманого акту страхової компанії про прийняття посівних площ до страхування в повному обсязі.

Згідно наявного в матеріалах справи акту передстрахового обстеження посівів озимої пшениці від 15.04.2011 року (а.с. 85), які були застраховані договором комплексного страхування майбутнього врожаю від 01.04.2011 року (а.с. 36-52), посіви озимої пшениці оглядалися комісією в складі голови відповідача ОСОБА_2. та представника страхової компанії "Брокбізнес". Таким чином, згідно умов Контракту на підставі акту передстарахового обстеження посівів озимої пшениці від 15.04.2011 року та заявки відповідача № 16 від 19.05.2011 року (а.с. 99), 26.05.2011 на його поточний рахунок позивачем перераховано наступний платіж за Контрактом у розмірі 53 840,80 грн. (20 % від вартості Контракту), що підтверджується платіжним дорученням № 2703 від 26.05.2011 року.

За п. 3.3 Контракту остаточний розрахунок у розмірі 30 % від вартості поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 15 (пятнадцяти) робочих днів з моменту отримання покупцем документів, передбачених п. 2.3. Контракту.

Отже, позивач належно виконав свої обовязки за Контрактом, перерахувавши на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 188 442,80 грн., що становить 70% вартості Контракту.

Як свідчать зібрані по справі докази, станом на 15.09.2011 року продавцем (відповідачем) не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання свого обовязку з поставки товару, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення виниклої заборгованості.

Згідно Правил ІНКОТЕРМС 2000, що регулюють умови поставки відповідно до терміну EXW (п. 1.2. Контракту), зокрема, ст. А7, на продавця покладається обов'язок надати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий в розпорядження останнього. Крім того, відповідно до п. 1.3.1. Контракту, елеватор, на якому відбуватиметься поставка має бути попередньо узгоджений з покупцем. Таким чином, порушуючи обов'язки, передбачені Контрактом та Правилами ІНКОТЕРМС 2000, відповідач не повідомляв позивача про готовність передати товар у розпорядження останнього у певному місці та в певний час.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.4. Контракту (з врахуванням змін внесених у Контракт Додатковою угодою № 1 від 16.05.2011 року) визначено, що у разі невиконання продавцем своїх зобовязань або за наявності очевидних підстав у покупця вважати, що він не виконає своїх зобовязань у встановлений строк або виконає їх не в повному обсязі, покупець має право зупинити виконання своїх зобовязань (в тому числі передбачені п.п. 3.2.-3.3. Контракту), відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі. В такому випадку продавець зобовязаний повернути покупцю все отримане за цим Контрактом протягом 10 днів з моменту такого встановлення, що підтверджується листом-вимогою покупця.

У відповідності до п. 4.4. Контракту позивачем 07.12.2011 року на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу (вих. № 1650/12), що підтверджується фіскальним чеком № 2851 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 18), про необхідність повернення коштів, перерахованих йому на виконання Контракту у розмірі 188 442,80 грн. Вимогу відповідач отримав 14.12.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18), проте, станом на момент розгляду справи в суді відповідач не вживає заходів щодо добровільного врегулювання спору.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач надав належні докази сплати передбачених Контрактом сум як безпосередньо відповідачу, а саме: авансовий платіж продавцю на суму 124910,66 грн., "наступний платіж" за Контрактом у розмірі 20 % його вартості на суму 53840,80 грн., а також витрати на страховий платіж за Договором комплексного страхування майбутнього врожаю с/г культури № 009/03/-00592/009СГ від 01.04.2011 року, сплачені на рахунок СК "Брокбізнес" на суму 9691,34 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості за Контрактом підлягають задоволенню.

У пункті 5.3. Контракту сторони узгодили, що у разі виконання покупцем пункту 3.1. та невиконання продавцем п. 1.1. цього Контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,2% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вартості цього Контракту.

На підставі зазначеної норми Контракту та в зв'язку з простроченням відповідача, позивач нарахував йому до стягнення пеню у розмірі 66 224,18 грн. за період з 16.09.2011 року по 16.01.2012 року - 123 днів прострочки (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 19).

Суд приймає до уваги таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання продавцем свого обов'язку встановлений до 15.09.2011 року, таким чином, не передавши покупцю до зазначеної дати обумовлений Контрактом товар, з 16.09.2011 року продавець вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Зобов'язання продавця (відповідача), за невиконання якого передбачена пеня, є не грошовим, тому розмір пені не підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідачем нарахована пеня розмір, якої відповідає нормам договору та Закону, тому вимоги про стягнення 66 224,18 грн. пені підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з простроченням відповідачем щодо поставки товару понад 30 днів позивач також просить стягнути з відповідача штрафу у розмірі 26 920,40 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 19), який передбачений п. 5.3. Контракту.

При розгляді даної вимоги суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд враховує, що штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання неустойки. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки пені та штрафу. При цьому законом не встановлено обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.

Судом приймається до уваги правова позиція ВГСУ з даного питання, зокрема, в постановах від 04.02.2010 року по справі № 5/72, від 14.10.2010 року по справі № 14/197.

Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов'язань за Договором, не суперечить вимогам закону та умовам Договору, крім цього пеня за договором передбачена за просту прострочку зобов'язання, а штраф за прострочення понад 30 днів, тому вимоги про стягнення штрафу у розмірі 26920,40 грн. (10 % вартості Контракту) задовольняються судом повністю.

Крім цього, виходячи з положень п.2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобовязання, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як свідчать письмові пояснення позивача (а.с. 96) про настання форс-мажорних обставин відповідач позивача не повідомляв. Також, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів для недопущення господарського правопорушення. Судом не встановлено обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобовязань за Договором.

П. 4.8. Контракту визначено, що у разі настання страхового випадку у відповідності до умов договору страхування, передбаченого п. 4.5., 2.1. Контракту, продавець звільняється від відповідальності, яка передбачена п. 5.3. Контракту. Як свідчить лист СК "Брокбізнес" від 12.03.2012 року вих. № 461 (а.с. 100), за період дії договору комплексного страхування майбутнього врожаю с/г культури № 009/03/-00592/009СГ від 01.04.2011 року повідомлень про настання страхових випадків до СК "Брокбізнес" не надходило і виплата страхового відшкодування не проводилась.

Отже, відповідач фактично не поставив позивачу в повному обсязі товар, обумовлений Контрактом, за таких обставин наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п.5.3 Контракту.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі зібраних по справі доказів суд вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 281 578,38 грн. згідно Контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № МУ-0427 від 11.04.2011 року, з яких 188442,80 грн. перерахована позивачем попередня оплата за товар, 66224,18 грн. пеня, 26920,40 грн. штраф. Відповідач в жодному із трьох призначених судом засідань присутнім не був, відзиву на позов чи будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми боргу не надав, своїм правом на судовий захист не скористався. За таких обставин позов задовольняється в повному обсязі: з відповідача підлягає до стягнення всього 281 578,38 грн.

Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 2 ст. 49 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "ЮСТ", 37422, Полтавська область, Гребінківський район, с. Тарасівка, код ЄДРПОУ 25172305 на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33307354 188 442 грн. 80 коп. основний борг; 66 224 грн. 18 коп. пеня; 26920 грн. 40 коп. штраф; 5631 грн. 56 коп. судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко