Рішення № 22237159, 13.03.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р. Справа № 18/3271/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп", 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Каверіна, 1, прим. 244

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава", 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 37

про стягнення 138684,82 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 13.03.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 138684,82 грн. заборгованості за договором поставки № 09 від 11.01.2011 року, в т.ч. 132212,20 грн. основного боргу, 5423,00 грн. пені та 1049,62 грн. 3% річних.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 23.02.2012 року станом 13.03.2012 року до суду не повертались. У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання також не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 124). У попередніх судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с. 106-108) представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність факту отримання товару за видатковими накладними № 516646 від 15.07.2011 року та № 516684 від 16.07.2011 року, а також на відсутність у спірному договорі умов про обов'язок відповідача сплачувати вартість поставленого товару в передбачені специфікаціями строки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

11.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки за № 09 (а.с. 13-14), відповідно до якого постачальник зобов'язався у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця чорний метал (далі - товар), асортимент, кількість та ціна якого зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. 10.1. договору поставки № 09 від 11.01.2011 року (далі - договір), цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011 року.

За змістом п. п. 2.1., 2.2., 2.3. договору, постачальник поставляє товар покупцеві окремими партіями. Поставка товару за цим договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2000", що застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером даного договору, а також тих особливостей, які випливають з умов договору. Умови здійснення поставки сторони визначають у специфікаціях.

Між сторонами були підписані специфікації до договору за № 1 від 11.01.2011 року (а.с. 16), № 2 від 09.03.2011 року (а.с. 23), № 3 від 28.03.2011 року (а.с. 26), № 4 від 18.04.2011 року (а.с. 31), № 5 від 12.05.2011 року (а.с. 35), № 6 від 27.05.2011 року (а.с. 43), № 7 від 08.06.2011 року (а.с. 47), № 8 від 23.06.2011 року (а.с. 55) та № 9 від 06.07.2011 року (а.с. 59).

На виконання умов укладеного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1049858,20 грн., в т.ч. за видатковими накладними:

- № 500304 від 12.01.2011 року на суму 36265,25 грн. (а.с. 17);

- № 500330 від 13.01.2011 року на суму 58527,40 грн. (а.с. 17);

- № 504449 від 14.03.2011 року на суму 95593,35 грн. (а.с. 24);

- № 505688 від 28.03.2011 року на суму 63003,50 грн. (а.с. 27);

- № 505703 від 29.03.2011 року на суму 13425,10 грн. (а.с. 27);

- № 507792 від 18.04.2011 року на суму 80845,55 грн. (а.с. 32);

- № 509803 від 13.05.2011 року на суму 173421,35 грн. (а.с. 36);

- № 511471 від 27.05.2011 року на суму 45641,20 грн. (а.с. 44);

- № 512947 від 10.06.2011 року на суму 101705,30 грн. (а.с. 48);

- № 512981 від 10.06.2011 року на суму 57680,75 грн. (а.с. 48);

- № 514931 від 30.06.2011 року на суму 150531,90 грн. (а.с. 56);

- № 516646 від 15.07.2011 року на суму 108278,00 грн. (а.с. 60);

- № 516684 від 16.07.2011 року на суму 64939,55 грн. (а.с. 60).

Як зазначається позивачем у позовній заяві та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку (а.с. 19-21, 28-29, 38-41, 50-53, 62-66), спірний товар був частково оплачений відповідачем на суму 906801,94 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості за поставлений товар склав 143056,26 грн.

Крім того, позивачем в рахунок погашення заборгованості за поставлений на умовах спірного договору товар, включено грошові кошти в сумі 10844,06 грн., що були переплачені відповідачем за позадоговірними відносинами, внаслідок чого сума заборгованості склала 132212,20 грн. При цьому з наведеного у позовній заяві розрахунку вбачається, що вказана сума боргу включає до себе заборгованість у розмірі 29994,65 грн., яка виникла за товар, поставлений згідно специфікації № 8 від 23.06.2011 року, а також заборгованість у розмірі 102217,55 грн., що виникла за товар, поставлений згідно специфікації № 9 від 06.07.2011 року.

Приписами п. 3.3. договору передбачено порядок розрахунків за даним договором у вигляді 100% передоплати, якщо інше не встановлено у специфікаціях.

Згідно із п. 5 специфікацій № 8 від 23.06.2011 року та № 9 від 06.07.2011 року, покупець здійснює передоплату 15% загальної вартості товару (відповідно до рахунку постачальника) на протязі одного банківського дня від дати специфікації, інші 85% загальної вартості товару покупець оплачує на протязі десяти банківських днів з моменту поставки товару, у відповідності до накладної, підписаної представником покупця.

На оплату товару, поставленого у відповідності до специфікацій № 8 від 23.06.2011 року та № 9 від 06.07.2011 року, позивачем були виставлені відповідачеві відповідні рахунки (а.с. 54, 59). Даний товар, як вже було зазначено вище, відповідачем частково оплачений, внаслідок чого сума заборгованості, яку позивач прохає стягнути з відповідача, склала:

- за товар, поставлений відповідно до специфікації № 8 від 23.06.2011 року за видатковою накладною № 514931 від 30.06.2011 року, - 29994,65 грн.;

- за товар, поставлений відповідно до специфікації № 9 від 06.07.2011 року за видатковими накладними № 516646 від 15.07.2011 року та № 516684 від 16.07.2011 року, - 102217,55 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 5423,00 грн. та 3% річних у розмірі 1049,62 грн., нараховані на суму основного боргу окремо по кожній поставці товару за періоди з 01.07.2011 року по 24.10.2011 року та з 30.07.2011 року по 24.10.2011 року.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

За змістом приписів ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного вимоги про стягнення з відповідача 132212,20 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо відсутності у спірному договорі умов про обов'язок відповідача сплачувати вартість товару в передбачені специфікаціями строки спростовуються змістом п. 3.3. даного договору, яким передбачено порядок розрахунків у вигляді 100% передоплати, якщо інше не встановлено у специфікаціях.

Стосовно доводів відповідача щодо недоведеності факту отримання товару за видатковими накладними № 516646 від 15.07.2011 року та № 516684 від 16.07.2011 року внаслідок відсутності на цих накладних печатки особи, яка прийняла товар, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (№ 996-XIV від 16.07.1999 року), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як зміст господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995 року, первинними документами є документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У відповідності до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, поставлений за видатковими накладними № 516646 від 15.07.2011 року та № 516684 від 16.07.2011 року, був отриманий повноважним представником відповідача на підставі довіреності № 239 від 13.07.2011 року, дійсної до 29.07.2011 року.

Отже, враховуючи, що у відповідності до п. 2.6. спірного договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту приймання-передачі товару та засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної, а надана до справи копія довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 239 від 13.07.2011 року оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства України, доводи відповідача щодо недоведеності факту отримання товару за вищезгаданими видатковими накладними судом відхиляються.

Крім того, як вже було вказано, матеріали справи свідчать про часткову оплату відповідачем товару, поставленого за видатковими накладними № 516646 від 15.07.2011 року та № 516684 від 16.07.2011 року, що також підтверджує факт отримання останнім даного товару

Слід зазначити, що ухвалами від 16.01.2012 року (а.с. 112), від 07.02.2012 року (а.с. 119) та від 23.02.2012 року (а.с. 122) відповідача було зобов'язано надати до суду письмові пояснення за підписом керівника та головного бухгалтера товариства стосовно отримання продукції по спірним накладним та докази оприбуткування спірних матеріальних цінностей та їх відображення в бухгалтерській та податковій звітностях. Вимоги даних ухвал відповідачем виконані не були.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 7.2. договору, в разі прострочки оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочки.

За результатами перевірки за допомогою ІАЦ "Ліга" наведених у позовній заяві розрахунків 3% річних та пені судом були виявлені арифметичні помилки, а також порушення приписів п. 3.3. договору, п. 5 специфікацій № 8 від 23.06.2011 року та № 9 від 06.07.2011 року. Крім того, судом встановлено, що позивачем під час здійснення розрахунків не було прийнято до уваги, що станом на 24.10.2011 року сума основної заборгованості складала 102217,55 грн, а не 103217,55 грн. За таких обставин судом з урахуванням п. 3.3. договору, п. 5 специфікацій № 8 від 23.06.2011 року та № 9 від 06.07.2011 року та ч. 5 ст. 254 ЦК України здійснено власний перерахунок сум 3% річних та пені, які склали:

- за період з 12.07.2011 року по 24.10.2011 року (специфікація № 8 від 23.06.2011 року):

- 3% річних - 258,86 грн.;

- пеня - 1337,43 грн.

- за період з 30.07.2011 року по 24.10.2011 року (специфікація № 9 від 06.07.2011 року):

- 3% річних - 763,55 грн.;

- пеня - 3945,04 грн.

Отже, до стягнення підлягають 1022,41 грн. 3% річних та 5282,47 грн. пені.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 37, п/р 26009001335153 в АТ "ОТП банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 36903416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Каверіна, 1, прим. 244, п/р 26002236894601 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36441934) - 132212,20 грн. основного боргу, 5282,47 грн. пені, 1022,41 грн. 3% річних, 1385,17 грн. державного мита та 235,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 19.03.2012 року.