Рішення № 22237116, 23.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2012 р.Справа № 5017/404/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 28084,88грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_1., діючий на підставі довіреності від 01.03.11р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 24649,19грн., 2878,55грн. пені та 3% річних у сумі 557,14грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.12р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/404/2012.

Відповідач згідно заяви від 22.03.2012р. вх.8651/2012 позов визнав частково в сумі страхового відшкодування 24649,19грн. та 3% річних у сумі 557,14грн., в частині нарахованої пені позов заперечує з підстав порушення позивачем при розрахунку пені вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

21.03.2011р. у м. Києві на вул. Борщагівській, 12 сталася дорожньо транспортна пригода внаслідок якої транспортний засіб марки Chevrolet Aveo, д/н НОМЕР_2, що належить ТОВ "ЕКО", під керуванням водія ОСОБА_2. отримав пошкодження іншим транспортним засобом марки Mitsubishi Pajero, д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3., що підтверджується довідкою відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. на момент скоєння ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія" за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5787364, згідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю (іншого потерпілого) складає 51000грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого)25000грн., франшиза - нуль гривень.

23.03.11р. за вх.6653 ТОВ „ЕКО” звернулось до Київської дирекції ПАТ „Міська страхова кампанія” з заявою про виплату страхового відшкодування.

Внаслідок неповідомлення відповідачем позивача про прийняте рішення стосовно виплати страхового відшкодування, 11.10.2011р. за вих.11-10/11 ТОВ "ЕКО" звернулося до Київської дирекції ПАТ „Міська страхова кампанія” з претензією, в якій просило повідомити про прийняте рішення стосовно виплати страхового відшкодування, а також здійснити виплату такого відшкодування з урахуванням передбачених законодавством штрафних санкцій.

Згідно листа ПАТ „Міська страхова кампанія” від 01.11.2011р. вих.15.05-11 остання визнала вищезазначений випадок страховим та прийняла рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 24649,19грн.

07.11.2011р, за вих 0711/11 позивач повторно направив відповідачу претензію, залишену без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищевикладене та те, що відповідач не сплатив страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль Chevrolet Aveo, д/н НОМЕР_2 у сумі 24649,19грн., позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В силу вимог ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, а відповідно до вимог ч.2 вказаної статті ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договорі підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. У ч.5 ст.1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.

У відповідності до преамбули Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” останній регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно п.35.1. ст.35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е)підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку (п.35.2. вказаної статті).

Згідно п.22.1. ст.22 названого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п.36.2 ст.36 цього Закону протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобовязаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Пунктами 37.1, 37.2 ст.37 зазначеного Закону визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Згідно поданого позивачем розрахунку пені на суму 2878,55грн., остання розрахована за період з 21.04.2011р. по 20.01.2012р., що є порушенням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За розрахунком суду розмір пені за період з 21.04.2011р. по 21.10.2011р. складає 1915,54грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку на суму 557,14грн. 3% річних розраховані за період з 21.04.2011р. по 20.01.2012р.,

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення сум, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" підлягають задоволенню в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 24649,19грн., 1915,54грн. пені та 3% річних у сумі 557,14грн. як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (код 30244124; адреса: 65125, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2Б/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (код 32104254; адреса: 03056, м. Київ, вул. Польова,24) суму страхового відшкодування у розмірі 24649(двадцять чотири тисячі шістсот сорок девять)грн.19коп., пеню у сумі 1915(одна тисяча девятсот пятнадцять)грн. 54коп. та 3% річних у сумі 557(пятсот пятдесят сім)грн.14коп., судовий збір у сумі 1554(одна тисяча пятсот пятдесят чотири)грн.29коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Повний текст рішення складено 28.03.2012р.