Рішення № 22236131, 19.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2012 р.Справа № 5/17-5069-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ"; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "І-Тек Україна".

про стягнення

Суддя: Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 23.11.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 1/01/12 від 10.01.2012 року;

У судовому засіданні 19.03.2012р. присутні представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 23.11.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 1/01/12 від 10.01.2012 року;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "І-ТЕК Україна" про розірвання договору та стягнення 44143,42 грн., що складається з 3038,77 грн. - за технічне обслуговування транспортного засобу; 5414,40 грн. - за заміну автомобільних шин; 3979,78 грн. - лізинговий платіж за вересень 2011 р.; 147,20 грн. - штрафні санкції за несплату лізингового платежу за вересень 2011 р.; 150,00 грн. - штраф за першу вимогу по несплаті лізингового платежу за вересень 2011 року; 4000,00 грн. - штраф за невиконання п.10.6 Лізингової угоди; 27413,27 грн. - за ремонт транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2011р. суддею Погребною К.Ф. порушено провадження у справі №5/17-5069-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2011р. справу прийнято до провадження суддею Щавинською Ю.М. у звязку із перебуванням судді Погребної К.Ф. на лікарняному на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 16.01.2012р. №5/17-5069-2011, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), розгляд справи відкладено на 01.02.21012р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 17.01.2012р., приймаючи до уваги закінчення лікарняного листа судді Погребної К.Ф., на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол від 29.11.2011 р. № 17-24/11), справу №5/17-5069-2011 передано судді господарського суду Одеської області Погребній К.Ф.

12.01.2012р. (вх.№776/2012) до суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач визнав позовні вимоги частково у сумі 20626,44грн. за ремонт транспортного засобу (автомобіль Шевроле Авео), в іншій частині позовні вимоги вважає безпідставними.

15.02.2012р. (вх.№4880/2012) позивачем надані заперечення на відзив, в яких позивач спростовує заперечення відповідача стосовно не визнання відповідачем вимог: в частині не надання вчасно Лізингодавцю предмета лізингу для проведення технічного обслуговування із посиланням на п.10.1 Договору; по сплаті лізингового платежу за вересень 2011р. у розмірі 3979,78 грн. та відповідно нарахованих штрафних санкцій із посиланням на не використання автомобілю з дня його огляду позивачем; щодо сплати штрафу у розмірі 4000,00грн., нарахованого на підставі п.10.9 Договору за невиконання п.10.6 Договору; щодо сплати вартості ремонту автомобіля у сумі 20626,44грн. замість заявленої суми в розмірі 27413,27грн.

01.03.2012р. (вх.№6676/2012) до суду надійшли письмові пояснення до позову, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача, крім заявленої суми також компенсацію за перевищення норми максимального загального пробігу за весь час користування Транспортним засобом в розмірі 5343,39 грн., чим фактично збільшив розмір позовних вимог та відмовився від вимог стосовно розірвання Договору, оскільки, вважає його таким, що припинив свою діє з моменту отримання відповідачем вимоги про розірвання договору.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог, згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

05.03.2012р. (вх..№6932/2012) відповідачем надані доповнення до відзиву та 13.03.2012р. відзив на пояснення до позову, в яких він позовні вимоги визнає частково з підстав, викладених у поясненнях.

Заявою від 16.03.2012р. (вх.№8043/2012) позивач підтримав позовні вимоги у сумі 49486,81грн. та 19.03.2012р. (вх.№8192/2012) надав суду остаточні письмові заперечення на відзиви.

У судовому засіданні 19.03.2012р. після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 01.02.2012р. оголошувалась перерва.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ" (далі позивач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "І-ТЕК Україна" (далі відповідач, лізингоодержувач) 04.12.2009р. був укладений договір оперативного лізингу (оренди) №UCL-04.12.09-001 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору лізингодавець зобовязався передати в користування лізингоодержувачу обєкт лізингу (автомобіль Шевроле Авео) строком на 36 календарних місяців з дня підписання акту приймання-передачі, а лізингоодержувач зобовязався сплачувати у визначені Графіком (додаток №1.1 до Договору) строки лізингові платежі та після закінчення строку дії Договору повернути обєкт лізингу за актом приймання-передачі (п.п.13 Договору).

Додатками №1.1, №3.1 (акт приймання передачі) до Договору, сторонами було погоджено найменування обєкту лізингу, його вартість, строк лізингу, розмір лізингових платежів та графік сплати лізингових платежів.

Позивач 13.01.2010р. передав, а відповідач прийняв у користування обєкт лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі.

23.08.2011р. позивач скориставшись своїм правом огляду в будь-який час предмета Лізингової угоди (п. 16.1 Договору) направив на адресу Відповідача Лист з проханням надати предмет лізингу для огляду.

01.09.2011 року був здійснений огляд транспортного засобу Шевроле Авео, реєстраційний №АА1362ІР, який є об'єктом Договору, про що складений Акт огляду транспортного засобу, підписаний уповноваженими представниками сторін Договору без будь-яких зауважень.

У Акті огляду транспортного засобу від 01.09.2011 року зазначений стан транспортного засобу, встановлено, що автомобіль Шевроле Авео, находиться у незадовільному стані, а саме: пошкоджений задній бампер, пошкоджене лако-фарбове покриття на порогах, пошкоджений бризговик колісної арки лівого переднього колеса, пошкоджене лобове скло (тріщина), на кришці багажнику є вмятина, відсутній ковпак заднього лівого колеса, вмятина на передньому правому крилі, ліве дзеркало заднього виду було пофарбовано в колір кузова, коли авто здавався в оперативний лізинг, на 01.09.2011р. фарбування дзеркала відсутнє. Також була виявлена нестабільна робота двигуна. Техничний огляд (сервісний) по сервісній книжці проводився останній раз на 230000 км, дата проведення 16.12.2010р., пробіг становить 62000км., відмітки про проходження ТО (40000,50000,60000) відсутні, пошкоджений передній бампер.

Крім того, Актом передбачені дії, які необхідно здійснити по відношенню до транспортного засобу, а саме: потребу у додатковій діагностиці автомобілю на авторизованому центрі Chevrolet, необхідність проведення ТО, а також заміну та ремонт пошкоджених деталей кузова

Зазначений транспортний засіб, після огляду, у відповідності до умов Договору, був доставлений на станцію уповноваженого дилера, де була здійснена діагностика його техничного стану, про що складений Акт перевірки технічного стану автомобілю від 11.10.2011р., виданого Уповноваженим дилером, згідно якого, об'єкт лізингу має значні механічні пошкодження та неполадки, які виникли під час користування та експлуатації об'єкту лізингу.

Рахунки-фактури №СФ-0000061 від 05.09.2011р.;№СФ-0000062 від 07.09.2011р.; №СФ-0000063 від 07.09.2011р.; №СФ-0000064 від 09.09.2011р. із переліком матеріалів та ремонтних робіт, які необхідно здійснити по відношенню до транспортного засобу Шевроле Авео, реєстраційний №АА1362ІР, що є обєктом Договору, були предявлені Уповноваженим дилером позивачу, як власнику транспортного засобу, та перевиставлені позивачем відповідачу, як користувачу, згідно Договору лізингу.

Відповідач, Лізингоодержувач здійснив оплату лише одного рахунку №СФ-0000061 від 05.09.2011р. у сумі 6386,23 грн.

Таким чином, Відповідач не сплатив наступні рахунки-фактури: №СФ-0000062 від 07.09.2011р. на суму 3038,77 грн. за проходження автомобілем технічного огляду; №СФ-0000063 від 07.09.2011р. на суму 27413,27 грн. за ремонтні роботи кузова автомобіля й запчастини; №СФ-0000064 від 09.09.2011р. на суму 5414,40грн. за автошини.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити ремонтні роботи, ТО, штраф та лізинговий платіж за вересень 2011р., №20/09/02 від 20.09.2011р., яка була отримана представником відповідача 23.09.2011р. та вимога №2 вих.№06-10/01 від 06.10.2011р. про розірвання Договору, яка отримана представником відповідача 10.10.2011р.

Отримання претензії та вимоги підтверджується поштовими повідомленнями та не заперечуються відповідачем.

Оскільки Відповідач не здійснив оплату лізингового платежу за вересень 2011р. протягом п'яти робочих днів з моменту отримання вимоги, згідно п.8.4.1. Договору, позивачем нарахований відповідачу штраф у розмірі 150,00 грн. на підставі п.8.5.2. Договору.

У звязку з тим, що відповідач, на думку позивача, виконав зобовязання з використання обєкту лізингу із порушенням умов Договору,позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача 49486,81грн., а саме: за проходження технічного обслуговування транспортного засобу у сумі 3038,77грн.; за ремонт транспортного засобу - 27413,27грн.; вартість шин - 5414,40грн.; суму лізингового платежу за вересень - 3979,78грн.; пеню у сумі 62,53 грн.; інфляційні витрати у сумі 3,98 грн., 20% річних від простроченої суми боргу у розмірі 80,69грн.; штраф за першу вимогу в розмірі 150,00грн.; штраф за порушення двох зобовязань п.10.6 Договору в розмірі 4000грн.; та 5343,39грн., нарахованих за перевищення відповідачем норм максимального загального пробігу, вставленого Договором.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтями 1 та 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізиногоодержувачем специфікацій та умов та передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Господарська діяльність, що регулюється договором лізингу, здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу та з огляду на ст.174 ГК України, ст.11 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Згідно зі ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

В силу ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чиномвідповідно до умов договорута вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Так позивачем заявлена до стягнення вартість ремонтних робіт обєкту лізингу у сумі 27413,27грн., на підставі рахунків, виставлених Уповноваженим дилером.

Згідно п.3.4. Договору, Відповідач взяв на себе зобов'язання користуватися Транспортним засобом з розумною обережністю, уберігати його від будь-яких пошкоджень, втрат, включаючи крадіжки, жодним чином не псувати Транспортний засіб.

Як вбачається зі змісту Акту огляду об'єкту лізингу від 01.09.2011р. та Акту перевірки технічного стану автомобілю від 11.10.2011р., виданого Уповноваженим дилером, об'єкт лізингу має значні механічні пошкодження та неполадки, які виникли під час користування та експлуатації Відповідачем об'єкту лізингу.

Згідно п.п.d п.3.4. Договору, Відповідач зобов'язаний нести відповідальність за шкоду, заподіяну Транспортному засобу у повному обсязі внаслідок зберігання, використання, експлуатації транспортного засобу протягом дії Лізингової угоди.

Згідно Розділу 1 Договору, Звичайне технічне обслуговування - періодичне обслуговування транспортного засобу протягом Строку Лізингу згідно з інструкцією виробника, сума сплати за яке не перевищує розміру покриття звичайного технічного обслуговування, як визначено у Лізинговому протоколі (Додаток 1.1 до Договору).

У відповідності до п.10.1. Договору Лізингодавець несе витрати, пов'язані із Звичайним (стандартним) технічним обслуговуванням Транспортного засобу протягом строку лізингу.

Пункт 10.3 Угоди встановлює, що технічне обслуговування або інші ремонтні та налагоджувальні роботи щодо Транспортного засобу виконуються виключно Уповноваженим Дилером.

Згідно п.10.4 Угоди, Лізингоодержувач за власний кошт без подальших компенсацій Лізингодавця організує доставку Транспортного засобу на обслуговування до Уповноваженого дилера із періодичністю, зазначеною виробником у наданій Лізингоодержувачу разом з Транспортним засобом сервісній книжці.

Однак, відповідачем дані вимоги договору не були виконані, що призвело до неможливості виконати п.10.1 Договору позивачем - Лізингодацем.

Пунктом 10.2 Договору встановлено, що дотримання Лізингодавцем своїх зобов'язань щодо вищевказаного обслуговування або ремонту Транспортного засобу залежить від дотримання Лізингоодержувачем своїх зобов'язань відповідно умов цієї Лізингової Угоди.

Під час розгляду справи, відповідач не надав суду жодних доказів, спростовуючи надані Уповноваженим дилером документів щодо переліку пошкоджень та ремонтних робіт (калькуляція, акт, тощо).

Що стосується стягнення вартості проходження автомобілем технічного огляду у сумі 3038,77 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 2011025089 від 07.09.2011р., то вона також підлягає задоволенню на підставі п.10.7 Договору, оскільки Відповідачем порушено п.10.4. Договору.

Суму в розмірі 5414,40грн. за новий комплект автошин 185/60 К15, позивачем заявлено у звязку із перевищенням Відповідачем експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних Транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі для нормальних умов експлуатації, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.05.2006р. №488 (із змін та доп.), де зазначено, що для автомобілів такого класу як об'єкт лізингу з розміром шин приблизним до 185/60 К15 та виробником шин Kumho, що експлуатувалися Відповідачем, норма середнього ресурсу автошин дорівнює 50000,00км.

Згідно Акту огляду від 01.09.2011р., на момент огляду об'єкта лізингу сторонами, покришки (автошини) підлягали заміні, загальний пробіг автомобіля складав 62225,00км. Акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень.

У відповідності до п.10.5 Договору, Лізингоодержувач за власний кошт, без подальшої компенсації, здійснює щоденне технічне обслуговування Транспортного засобу, а саме - регулярне миття та догляд за Транспортним засобом згідно з інструкціями виробника, та, у разі необхідності, позапланове поповнення масла, гальмової рідини, води, неплановий ремонт та заміну шин, фільтрів тощо.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч.1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 2 ст.205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим,якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Суму штрафу у розмірі 4000,00грн. позивачем нараховано за кожне порушення у відповідності до п.10.9 Договору.

Пунктом 10.9 Договору сторонами передбачений штраф розмірі 2000,00грн. за кожне порушення у випадку не виконання або неповного виконання Лізингоодержувачем п.п.10.5,10.6,10.7, 10.8 Договору.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що внаслідок використання обєкту лізингу, відповідачем порушено наступні умови п.10.6. Договору: не повідомлення Позивача про недоліки (пошкодження) транспортного засобу, які мали місце та використання автомобілю з недоліками (пошкодженнями), в той час коли таке використання є забороненим.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за перевищення норми максимального загального пробігу за весь час користування Транспортним засобом в розмірі 5343,39 грн. за перевищення норми пробігу, зазначеної у ч.2 п.3.1. Лізингового протоколу, що є Додатком 1.1.до Договору.

Згідно п.3.1 Додатку №1.1 до Договору максимальний загальний пробіг на час дії Договору становить 105 000,00 (сто п'ять тисяч) кілометрів, незалежно від кілометрів, пройдених в окремий рік чи місяць. У випадку, якщо ця угода розірвана раніше, загальний пробіг необхідно обчислювати щомісячно , і тому, максимальний загальний пробіг повинен становити 2917 кілометрів за місяць.

Згідно п.3.2. Додатку №1.1 до Договору, компенсація за перевищення норми кілометрів становить 1грн. за кожний кілометр, що перевищує максимальний загальний пробіг.

Матеріалами справи встановлено, що на момент огляду автомобіля сторонами, загальний пробіг на 01.09.2011р. складав 62225,00 км., згідно Акту огляду від 01.09.2011р.

Оскільки Відповідач експлуатував об'єкт лізингу з 13.01.2010р., тобто 19,5 місяців, то пробіг автомобіля в місяць складав 3191,02 км., отже більше встановленого максимального загального пробігу за місяць.

Таким чином, суд погоджується із розрахунком позивача компенсації за перевищення норми максимального загального пробігу за весь час користування транспортним засобом в розмірі 5343,39 грн..

Суму в розмірі 3979,78 грн., позивачем заявлено, як заборгованість по сплаті за лізинговий платіж за вересень 2011р., оскільки Договір припинив свою дію лише 10.10.2011р., а впродовж дії Договору Лізингоодержувач повинен сплачувати щомісячно лізингові платежі на підставі п.8.2. Договору.

Згідно п.8.8. Договору, лізингові платежі не зменшуються і не припиняються під час технічного огляду, ремонту, тощо.

Відповідно до п.6 ст.762 Цивільного кодексу України, Наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Так, відповідно до п.8.5.Договору у випадку прострочення платежів Лізингоодержувач зобов'язаний виплатити Лізингодавцю: п.8.5.1. Суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню за весь час прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також штраф у розмірі 20% річних від суми боргу за кожен день прострочення до моменту повного виконання зобов'язань, а також будь-які витрати, сплачені Лізингодавцем для стягнення платежу.

Оскільки відповідачем по справі не доведено, що обставини через які він не міг використовувати предмет лізингу склалися не з його вини , то він не звільняється від сплати зазначеного лізингового платіжу за вересень 2011р. в розмірі 3979,78грн., а також нарахованих штрафних санкцій, передбачених п.8.5.Договору, у сумі 147,20грн.у вигляді: інфляції - 3,98 грн., пені у розмірі 62,53грн., 20% річних від простроченої суми боргу у розмірі 80,69грн.

Крім того, пунктом п.п.8.5.2 Договору визначено, що у випадку прострочення платежів Лізингоодержувачем, останній зобов'язаний виплатити Лізингодавцю:.. п. 8.5.2- Штрафні санкції за платіжні вимоги, надіслані Лізингодавцем (п.8. 4 цієї Угоди) у розмірі 150,00грн. за першу вимогу, 200,00грн.. - за другу вимогу, 250,00грн. - за третю вимогу (у випадку якщо Лізингодавець забажає направити другу та/або третю вимогу).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити ремонтні роботи, ТО, штраф та лізинговий платіж за вересень 2011р., №20/09/02 від 20.09.2011р., яка була отримана представником відповідача 23.09.2011р.

Отримання претензії підтверджується поштовими повідомленнями та не заперечується відповідачем.

Оскільки Відповідач не здійснив оплату лізингового платежу за вересень 2011р. протягом п'яти робочих днів з моменту отримання вимоги згідно п.8.4.1. Договору, позивачем правомірно нарахований штраф у розмірі 150,00 грн. на підставі п.8.5.2. Договору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ" обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, відповідно до ст.ст.44. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «І-ТЕК Україна»(65045 м. Одеса, вул..Успенська,113,к.1, код ЄДРПОУ 32234584, р/р 26007001306106 в АТ «ОТП Банк»у м.Києві, МФО 300258, код 322345815531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД КАР ЛИЗ" (01042, м. Київ, вул.. Патріса лумумби, б №4/6, корпус А, кімн. 307 Б, код ЄДРПОУ 34980001, р/р26004010003507 в ТОВ «УніКредит Банк»у м.Києві, МФО 300744, код 349800026555) 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 77коп. за проходження технічного обслуговування транспортного засобу Шевроле Авео, реєстраційний номер №АА1362ІР; 27413 (двадцять сім тисяч чотириста тринадцять) грн. 27 коп. за ремонт транспортного засобу Шевроле Авео, реєстраційний номер №АА1362ІР; 5414 (пять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 40 коп. вартість авто шин; 3979 (три тисячі сімдесят девять) грн. 78 грн. лізингові платежі за вересень 2011р.; 62 (шістдесят дві) грн. 53 коп. пені; 3 (три) грн. 98 коп. індекс інфляції; 80 (вісімдесят) грн. 69 коп. 20%річних; 150 (сто пятдесят) грн. штраф за першу вимогу; 4000 (чотири тисячі) грн. штраф за порушення п.10.6 Угоди; 5343 (пять тисяч сорок три) грн. 39 коп. перевищення норм максимального загального пробігу та 1809 (тисяча вісімсот девять)грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення складено 26.03.2012р.