Рішення № 22234763, 27.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2012 р. Справа № 25/020-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА", 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 73/1

до Приватного акціонерного товариства "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "ЯРИНА", 08711, Київська область, смт. Козин, вул. Солов'яненка, 308-А

про стягнення 11310,00 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1. (довіреність від 03.01.2012 № 1);

відповідача не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА" (далі позивач) до Приватного акціонерного товариства "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "ЯРИНА" (далі відповідач) про стягнення 11310,00 грн., з яких: 10626,00 грн. основний борг, 573,08 грн. пеня, 110,92 грн. проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з охорони майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.02.2012.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14.02.2012 № 13046899 адреса місцезнаходження відповідача відповідає зазначеній в позовній заяві.

У судове засідання 28.02.2012 представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 14.02.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 27.03.2012.

У судовому засіданні 27.03.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.03.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА" (далі - Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "ЯРИНА" (далі - Замовник) укладено договір від 04.10.2011 №34 ВОФ на охорону об'єкту (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується здійснити заходи з охорони майна на об'єкті Замовника, а саме: "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "ЯРИНА", який розташований за адресою: Київська область, смт. Козин, вул. Соловяненка, 308-а (далі Обєкт). Також, позивач зобовязувався оперативно реагувати на правопорушення, що скоюються на території охоронюваного обєкта (пункт 2.1. Договору).

Вартість послуг Виконавця, відповідно до пункту 8.1. Договору, становить суму: 30500,00 грн., ПДВ (20%) 6100,00 грн., загальна вартість: 36600,00 грн. на місяць.

Згідно пункту 8.2. Договору оплата за Договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших пяти днів поточного місяця.

Відповідно до пунктів 9.1., 9.2. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами й скріплення їх печатками і набирає чинності з моменту підписання акту прийому Обєкта під охорону і діє протягом одного календарного року.

На виконання умов Договору, відповідач передав, а позивач прийняв передбачений договором Обєкт, що підтверджується актом приймання - передачі від04.10.2011, який підписаний у двосторонньому порядку, копію якого залучено до матеріалів справи.

У жовтні 2011 року позивач надав відповідачу послуги з охорони обєкта на загальну суму 10626,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від12.10.2011, підписаним уповноваженими особами обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.

У листі від 12.10.2011 №6 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з невиконанням вимог Договору відповідачем, згідно пункту 8.2. Договору позивач розриває з ним Договір з 13.10.2011.

14.10.2011 між сторонами укладено договір про розірвання Договору №34 ВОФ від 04.10.2011, підписаний уповноваженими особами обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією за вх. №12, в якій вказав, що станом на 26.10.2011 заборгованість за надані послуги з охорони згідно Договору становить 10626, 00 грн., тому просить у термін до 28.10.2011 провести необхідні розрахунки з метою погашення заборгованості за надані послуги, в іншому випадку, у разі відхилення претензії, справу про стягнення вказаної суми буде передано до суду. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач, всупереч умов Договору, отримані послуги не оплатив, у звязку з чим, за ним на час звернення позивача до суду з даним позовом утворився борг у розмірі 10626, 00 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків від 02.02.2012, який з урахуванням того, що він підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток, судом взято до уваги в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 02.02.2012 заборгованості у розмірі 10626, 00 грн.

Також, судом долучено до матеріалів справи, поданий представником позивача оригінал довідки банківської установи від 28.02.2012 №13710-20/84, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки про те, що грошові кошти від відповідача на рахунок позивача не надходили, яку судом взято до уваги в якості письмового доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 10626, 00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення боргу з оплати наданих послуг з охорони Об'єкта.

Учасниками спірних правовідносин є суб'єкти господарювання в розумінні статті 2 Господарського кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договір на який посилається позивач як на підставу позовних вимог за правовою природою є господарським договором охорони, загальні положення про який встановлені статтею 978 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

В порушення вимог зазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, відповідач не розрахувався у повному обсязі за надані йому послуги по охороні, заборгувавши позивачу 10626,00 грн., що підтверджено вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач забезпечив охорону майна відповідача, відповідачем не заперечується охорона обєкту, що передбачений Договором та сума плати за охорону, однак, в порушення умов договору відповідач, не вжив заходів, необхідних для виконання зобовязань з оплати за охорону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на викладене, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 10626,00 грн. боргу з оплати за надані послуги з охорони об'єкта.

Оскільки відповідачем порушено строки виконання грошового зобовязання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача 3% річних за період з 10.10.2011 по 13.02.2012 в розмірі 110,92 грн. Здійснений позивачем розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі пункту 5.2.3. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 573,08 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 573,08 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 10626,00 грн., 3% річних у розмірі 110,92 грн. та пені в розмірі 573,08 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1609,50 грн., відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "ЯРИНА" (08711, Київська область, смт. Козин, вул. Солов'яненка, 308-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31432333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ - ОХОРОНА" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 73/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37311652) 10626 (десять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 00 коп. основної заборгованості, 110(сто десять)грн. 92коп. 3% річних, 573 (пятсот сімдесят три) грн. 08 коп. пені та 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 30.03.2012