Рішення № 22234708, 06.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2012 р. Справа № 8/018-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25885620, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 22-А,

до відповідача: головне управління статистики у Київській області, ідентифікаційний код: 02360731, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71,

про зобовязання повернути зайво перераховані кошти за оренду приміщення

за участю представників сторін

від позивача: начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області Гульшін О.І., особа якого встановлена на підставі посвідчення від 22.09.2006 року за № 256, та начальник юридичного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області ОСОБА_1., яка діє на підставі довіреності від 30.12.2011 року за № 06-1345;

від відповідача: головний спеціаліст-юрисконсульт відділу кадрового забезпечення та державної служби Головного управління статистики у Київській області ОСОБА_2., який діє на підставі доручення від 01.11.2010 року за № 14/1-07/5677, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області (далі за текстом: Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до головного управління статистики у Київській області (далі за текстом: Відповідач) про зобовязання повернути зайво перерахованих коштів у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач в порушення вимог п. 3.6. Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 14 квітня 2006 року за № 316, не повертає Позивачу зайво перераховані кошти у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1, в звязку з чим просить зобовязати Відповідача повернути на його користь вказану суму коштів.

Відповідно до ухвали суду від 06.02.2012 року порушено провадження у справі №8/018-12 та призначено її розгляд на 28.02.2012 року.

28.02.2012 року в судове засідання зявився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 06.02.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився представник Відповідача, який виконав вимоги ухвали суду від 06.02.2012 року дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі не змігши при цьому пояснити підписання Відповідачем без будь-якого заперечення акту звірки взаємних розрахунків від 21.02.2012 року, згідно якого у Відповідача перед Позивачем рахується заборгованість по поверненню зайво перерахованих коштів у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1. В судовому засіданні 28.02.2012 року представникам сторін у справі повідомлено про оголошення перерви до 06.03.2012 року.

06.03.2012 року в судове засідання зявився представник Позивача, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився представник Відповідача, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі не змігши при цьому пояснити підписання Відповідачем без будь-якого заперечення акту звірки взаємних розрахунків від 21.02.2012 року, згідно якого у Відповідача перед Позивачем рахується заборгованість по поверненню зайво перерахованих коштів у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1, згідно п. 3.6. Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 14 квітня 2006 року за № 316.

У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представників Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 06.03.2012 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані представниками Позивача та Відповідача пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Закон України «Про оренду державного та комунального майна»у ст.ст. 2, 3 передбачає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Правові засади оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди.

14.04.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі за текстом: Орендодавець) та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області, укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 14 квітня 2006 року за № 316 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення загальною площею 44,5 м. кв. розміщене за адресою: 08500, АДРЕСА_1, на ІІ поверсі (далі за текстом: Обєкт оренди), що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Київській області, вартість якого станом на 01 листопада 2005 року становить за експертною оцінкою тридцять три тисячі сто двадцять чотири гривні без податку на додану вартість. Майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. Договору, Позивач повернув Орендодавцю Обєкт оренди за актом прийому-передачі орендованого приміщення від 30.09.2011 року в звязку із розірванням з 01.10.2011 року Договору.

Судом встановлено, що в акті прийому-передачі орендованого приміщення від 30.09.2011 року, складеного на виконання п.п. 2.4., 2.5. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України, відсутні будь-які зауваження регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо стану Обєкту оренди або наявності у Відповідача заборгованості перед балансоутримувачем в особі Головного управління статистики у Київській області по сплаті орендних платежів та платежів за комунальні послуги.

Договір у п. 3.1. передбачає, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди 284,40 грн. без податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

За умовами п.п. 3.2., 3.3. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця: - 50 % орендної плати перераховується до Державного бюджету України; - 50 % орендної плати Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.4. Договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках передбачених чинним законодавством. В орендну плату не входить плата за комунальні послуги та податок на додану вартість. Оподаткування здійснюється у відповідності до чинного законодавства.

Згідно із п. 3.6. Договору, наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або балансоутримувачу, підлягає у встановленому порядку поверненню Орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.

Договір у п. 3.7. передбачає, що зобовязання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати в розмірі не менше ніж орендна плата за один місяць. Авансова оплата сплачується Орендарем протягом 10 днів з моменту підписання Договору.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна»у ст. 19 передбачає, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва використовують отриману відповідно до законодавства частину орендної плати для виконання організаційних функцій орендодавця. Державні підприємства (крім тих, щодо яких прийнято рішення про приватизацію) мають право використовувати орендну плату, одержану від переданого ними в оренду окремого індивідуально визначеного майна, на поповнення власних обігових коштів. Стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Господарський кодекс України у ст. 193 передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 1, 5 ст. 762 передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна»у ч. 3 ст. 19 передбачає, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду справи встановлено, що Позивач свої зобовязання за Договором перед Балансоутримувачем в особі Відповідача та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області по сплаті орендних платежів та витрат на оплату комунальних послуг за період користування Обєктом оренди з 14.04.2006 року по 01.10.2011 року виконав своєчасно та в повному обсязі, в звязку з чим у Позивача відсутня будь-яка заборгованість перед регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Відповідачем в особі Балансоутримувача за Договором.

Проте, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року за № 316, від 02.12.2009 року за №1341 та від 16.06.2010 року за № 440 впроваджено тимчасове зниження з квітня 2009 року по грудень 2010 року включно орендних ставок за оренду державного нерухомого майна, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року за № 786, а сааме з 14.04.2009 року у розмірі 45 % та з 01.07.2010 року у розмірі 80 %.

Зниження орендних ставок застосовується у порядку, визначеному в інструктивному листі Фонду Державного майна України від 22.04.2009 року за № 10-16-5581, про що Фондом Державного майна України видано наказ від 18.12.2009 року за № 2009.

Судом встановлено, що Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 2, 3, 10, 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на виконання п.п. 3.1., 3.4. Договору звертався до Відповідача в особі Балансоутримувача та регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області з вимогами у формі листів від 20.05.2009 року за № 01-378, від 10.09.2009 року за № 01-02-641 та від 23.03.2010 року за № 01-233 щодо потреби перерахування ставок орендної плати, на які Відповідач в особі Балансоутримувача та регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області в порушення вимог ст.ст. 2, 3, 10, 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 3.1., 3.4. Договору відреагували надавши відповіді у формі листів від 28.08.2009 року за № 12/2-850, від 18.09.2009 року за №12/2-04/4250 про відмову здійснити перерахунок розміру орендної плати, після чого Відповідач в особі Балансоутримувача та регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області з дотриманням вимог ст.ст. 2, 3, 10, 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на виконання п.п. 3.1., 3.4. Договору повідомили Позивача за допомогою листів від 22.10.2009 року за №14-13-13-2397 та від 15.12.2009 року за № 14-13-13-2863 про те, що буде здійснено перерахунок розміру орендної плати із застосуванням знижених ставок орендної плати за періоди, в які вказані знижки діяли, для чого укладення додаткової угоди непотрібно.

Проте, судом встановлено, що Відповідач в особі Балансоутримувача та регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області в порушення вимог ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 10, 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 3.1., 3.4. Договору перерахування ставки орендної плати не здійснили та виставляли Позивачу для оплати без врахування знижених ставок розміру орендної плати, які Позивачем сплачені на користь Відповідача в повному обсязі, внаслідок чого Відповідач отримав за Договором зайві кошти у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду Позивачем приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1.

Факт безпідставного нарахування Відповідачем Позивачу орендної плати без врахування знижених ставок орендних платежів підтверджується Актом від 13.12.2011 року за № 30-31/76 ревізії цільового та законного використання коштів в відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Фастівському районі Київської області за період ІІ півріччя 2010 року та січень-вересень 2011 року, яка проведена контрольно-ревізійним відділом в м. Фастові і Фастівському районі.

Даний акт чинний та Відповідачем в особі Балансоутримувача або регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області не оскаржувався при наявності у них права та можливості для такого оскарження.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору в порядку ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, передбаченим п. 3.6. Договору, з дотриманням вимог ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, звертався до Відповідача з претензією від 23.12.2011 року за № 06-1334 щодо відшкодування зайво перерахованих коштів у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.), на яку Відповідач не відреагував та не відшкодував Позивачу зайво перераховані кошти.

В ході судового розгляду позиція представника Відповідача про відсутність у Відповідача коштів у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) в якості зайво перерахованих за оренду Позивачем приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1, спростована вищевказаним Актом ревізії від 13.12.2011 року за № 30-31/76 та актом звірки взаємних розрахунків від 21.02.2012 року, який підписаний Відповідачем без будь-якого заперечення та достовірність якого Відповідач не заперечує, згідно якого у Відповідача перед Позивачем рахується заборгованість по поверненню зайво перерахованих коштів у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення за адресою: 08500, АДРЕСА_1, згідно п. 3.6. Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 14 квітня 2006 року за № 316.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Таким чином, Відповідач в силу вимог ст. 610 порушив свої зобовязання за п. 3.6. Договором, внаслідок чого у нього рахується заборгованість перед Позивачем у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в звязку чим підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та заперечувались по суду Відповідачем.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем, в звязку з чим на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобовязань судом встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобовязань за п. 3.6. Договору, є належними і допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобовязань, взятих ним, відповідно до п. 3.6. Договору по поверненню зайво отриманих коштів за оренду державного майна.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 коп.) відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області до головного управління статистики у Київській області про зобовязання повернути зайво перераховані кошти у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення, - задовольнити повністю.

2. Зобовязати головне управління статистики у Київській області, ідентифікаційний код: 02360731, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, повернути відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Фастівському районі Київської області, ідентифікаційний код: 25885620, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кірова, 22-А, відповідно до пункту 3.6. Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 14 квітня 2006 року за № 316 зайво перераховані кошти у сумі 4780,64 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 64 коп.) за оренду приміщення, розташованого за адресою: 08500, АДРЕСА_1.

3. Стягнути з головного управління статистики у Київській області, ідентифікаційний код: 02360731, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять гривень 50 коп.).

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф.Скутельник

Рішення підписано 06.03.2012 року.