Рішення № 22234646, 26.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2012Справа №5002-12/536-2012 За позовом приватного підприємства «Таврида Електрик Авто» (99011, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 3, кв.8)

до підприємства «Демирджи» (95034, м. Сімферополь, проспект Перемоги, д.28, кв.71)

про стягнення 87976,50 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність №0124/12 від 24.01.2012 р.; Ємелін А.В., директор

Від відповідача не зявився

Суть спору: приватне підприємство «Таврида Електрик Авто» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача підприємства «Демирджи» про стягнення 87976,50 грн. збитків, що складаються з суми матеріальної шкоди у розмірі 21931,50 грн. та упущеної вигоди у розмірі 66045,00 грн., заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 листопада 2011 р. о 13 годині 30 хвилин, трапилось дорожно транспортна пригода за участю водія підприємства «Демерджи» ОСОБА_2, який керував транспортним засобом автобус «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1, та водієм приватного підприємства «Таврида Електрик Авто» ОСОБА_3, який керував автомобілем ДЄУ Нубира, реєстраційний номер НОМЕР_2. В результаті ДТП зафіксовано пошкодження транспортного засобу позивача, відповідачем було завдано шкоди у розмірі 21931,50 грн., крім того позивачем було нарахована упущена вигода у розмірі 66045,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зробленого господарським судом Автономної Республіки Крим, місцезнаходженням відповідача є: 95034, м. Сімферополь, проспект Победи, 28, кв. 71.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2010 року водій приватного підприємства «Таврида Електрик Авто», відповідно договору №1/08 від 26.08.2010 транспортного обслуговування та перевезення пасажирів укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро комутаційної апаратури» виїхав із м. Севастополь до аеропорту м. Сімферополь.

11 листопада 2010 року у 13 годині 30 хвилин у м. Сімферополі трапилось ДТП за участю водія підприємства «Демерджи» ОСОБА_2, який керував транспортним засобом автобус «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1, та водієм приватного підприємства «Таврида Електрик Авто» ОСОБА_3, який керував автомобілем DAEWOO Nubira, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до постанови Центрального районного суду м. Сімферополя у справі № 3-718/11 від 23.03.2011, ОСОБА_2 (водій автобусу Богдан р/н НОМЕР_1, що належить підприємству «Димерджи» ) визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпроАП та призначено адміністративне стягнення у якості позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на строк 10 місяців.

З метою встановлення розміру матеріальної шкоди, позивачем було замовлено проведення обстеження, результат якого викладений у Акті огляду колісного транспортного засобу № 285/1 від 22.02.2011 (аркуш справи 33-34).

Згідно з висновком експерта автотоварознавської експертизи №285 від 02.03.2011, сума відновлювального ремонту автомобіля марки DAEWOO Nubira, державний номер НОМЕР_2, складає 42788,13 грн., з яких 16807,00 грн. вартість ремонтних робіт, 22189,13 грн. вартість деталей, які замінювались, 3792,00 грн. вартість матеріалів для ремонтної окраски (аркуш справи 26-32).

Позивач за власні кошти відремонтував автомобіль та відповідно до договору підряду №23/04/2011 від 12.04.2011 та додаткової угоди від 28.04.2011 фактичні витрати по ремонту автомобіля DAEWOO Nubira, державний номер НОМЕР_2 склали 44173,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка із банку, страховою компанією «Дженералі Гарант» Кримська філія було здійснено приватному підприємству «Тавріда Електрик Авто» страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн. ( аркуш справи 46).

У звязку з чим сума матеріальної шкоди на момент подання позовної заяви складає 21931,50 грн.

Відповідно до части першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною другою статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту автомобільного транспорту скала 44173,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема договором підряду від 12.04.2011 №23/04/2011 та додатковою угодою від 28.04.2011, та те, що страховою компанією було сплачено лише 24990,00 грн. страхового відшкодування, то вимоги позивач в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 21931,50 грн. підтверджені та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позивних вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 66045,00 грн., суд зазначає наступне.

26 серпня 2010 року між приватним підприємством «Таврида Електрик Авто» (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро комутаційної апаратури» (Замовник) був укладений договір №1/08 від 26.08.2010 транспортного обслуговування та перевезення пасажирів.

Згідно умов вищевказаного договору перевізник приймає на себе зобовязання здійснювати перевозку своїм транспортним засобом пасажирів замовника, а замовник зобовязується оплатити ці перевозки. Для забезпечення найвищого комфорту пасажирів перевозка має здійснюватись автомобілем DAEWOO Nubira, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 4.3. Договору сума оплати по договору: Замовник незалежно від отриманих послуг перераховує перевізнику щомісячно у якості оплати послуг суму 7122,50 грн. Незалежно від пробігу або використання транспортного засобу. Враховуючи, що дійсний договір вступає в закону силу з 26.08.2010. вартість послуг за перший період роботи з 26.08.2010 по 20.09.2010 складає 5966,20 грн.

На підставі угоди від 12.11.2011 про розірвання договору про надання послуг №1/08 від 26.08.2010, перевізник та замовник у звязку з ДТП та неможливістю надання послуг передбачених пунктом 1.2 договору № 1/08 від 26.08.2011, прийшли до угоди розірвати договір.

В результаті розірвання вищевказаного договору, приватне підприємство «Таврида Електрик Авто» не отримало доход за період з 21.10.2010 по 20.08.2011 у розмірі 66045,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Представлені позивачем докази, належним чином підтверджують факт неотримання прибутку від підприємницької діяльності, повязаної з орендою вказаного автомобільного транспорту, у звязку з його пошкодженням внаслідок ДТП.

Судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 66045,00 грн. упущеної вигоди також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

. Витрати по відшкодуванню судового збору покладаються на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з підприємства «Демирджи» (95034, м. Сімферополь, проспект Перемоги, д.28, кв.71, код ЄДРПОУ 22276010) на користь приватного підприємства «Таврида Електрик Авто» (99011, м. Севастополь, вул. Генерала Петрова, 3, кв.8, код ЄДРПОУ 31876336) матеріальну шкоду у розмірі 21931,50 грн., упущену вигоду у розмірі 66045,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1759,53 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.