Постанова № 22234563, 27.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. Справа № 2-а-537/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Гордєєва А.А.,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 р. № 0000220700, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 52337 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 13084 грн. за виявлені порушення стосовно декларування бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що спірне податкове повідомлення-рішення складено на підставі протиправних висновків акту невиїзної перевірки від 17.01.2012 р. № 146/07-0/30667065. Зазначив, що бюджетне відшкодування зменшено у звязку з виключенням із складу податкового кредиту податку на додану вартість, сформованого за наслідками господарських відносин з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд" та ПП "Промтехресурс". Позивач вважає, що податковий кредит платника податку на додану вартість складається з сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів (робіт, послуг) у звязку з придбанням цих товарів (робіт, послуг) для використання у власній господарській діяльності платника податку в межах його оподатковуваних операцій та підтверджені належними податковими накладними. Ці вимоги були повністю виконані при формуванні податкового кредиту по відносинам з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд" та ПП "Промтехресурс", сплата вартості поставлених товарів здійснена у безготівковому порядку. Вказує на те, що висновок про неможливість здійснення поставки товарів з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй Вінд" та ПП "Промтехресурс" відповідачем зроблена на підставі неповних даних про їх господарські можливості здійснення операцій з поставки товарів.

Представник відповідача заперечував проти позову, так як постачальники позивача - ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй Вінд" та ПП "Промтехресурс" під час проведення перевірок не знаходились за юридичною адресою, документи, що підтверджують відносини з ТОВ "Механічний завод" не надали, наявність ресурсів та умов для ведення господарської діяльності з поставок будь-яких товарів не декларували, а тому по цим контрагентам неможливо встановити факт надмірної сплати ПДВ у бюджет і у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування по цим операціям.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 12.01.2012 р. по 16.01.2012 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Механічний завод" з питань достовірності зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: вересень - грудень 2009 року, січень - червень, грудень 2010 року, березень - квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 146/07-0/30667065 від 17.01.2012 р.

Згідно акту перевірки, встановлено наступні порушення:

- п.1.8 ст.1, пп.7.7.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: ТОВ "Механічний завод" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 52337 грн., у тому числі за деклараціями: за жовтень 2009 року на 12750 грн.; за січень 2010 року на 12750 грн.; за березень 2010 року на 500 грн.; за травень 2010 року на 12750 грн.; за червень 2010 року на 667 грн.; за квітень 2011 року на 12920 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України: ТОВ "Механічний завод" завищено суму податкового кредиту на загальну суму 65257 грн., у тому числі по деклараціях: за вересень 2009 року на 12750 грн.; за грудень 2009 року на 12750 грн.; за лютий 2010 року на 500 грн.; за квітень 2010 року на 12750 грн.; за травень 2010 року на 667 грн.; за грудень 2010 року на 12920 грн.; за березень 2011 року на 12920 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення № 0000220700 від 26.01.2012 р., яким ТОВ "Механічний завод" зменшено бюджетне відшкодування за жовтень 2009 року на 12750 грн., за січень 2010 року на 12750 грн., за травень 2010 року на 12750 грн., сформованого по відносинам з ТОВ "Восток Інвест Метал"; за березень 2010 року на 500 грн. та за червень 2010 року на 667 грн., сформованого по відносинам з ТОВ "Строй-Вінд"; за квітень 2011 року на суму 12920 грн., сформованого по відносинам з МПП "Промтехресурс".

Під час проведення перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень - грудень 2009 року, січень - червень, грудень 2010 року, березень - квітень 2011 року податковим органом вивчався стан сплати податку на додану вартість постачальниками товарів (робіт, послуг).

Так, одним з постачальників ТОВ "Механічний завод" товарів (калію хлористого) було ТОВ "Восток Інвест Метал": у вересні 2009 року на суму 76500 грн., в тому числі ПДВ - 12750 грн.; у грудні 2009 року на суму 76500 грн., в тому числі ПДВ - 12750 грн.; у квітні 2010 року на суму 76500 грн., в тому числі ПДВ - 12750 грн.; у липні 2010 року на суму 76500 грн., в тому числі ПДВ - 12750 грн.

Згідно акту перевірки від 28.10.2010 р. № 2630/236-35413267, встановлено, що правочини, укладені ТОВ "Восток Інвест Метал" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

Також постачальником ТОВ "Механічний завод" товарів (СКТ Глобус GPS/GPRS та блоку живлення BRP-3) було ТОВ "Строй-Вінд": у лютому 2010 року на суму 3000 грн., в тому числі ПДВ - 500 грн.; у травні 2010 року на суму 4000 грн., в тому числі ПДВ - 667 грн.

Відповідно до акту перевірки від 25.03.2011 р. № 242/23-023/33528488, встановлено, що правочини, укладені ТОВ "Строй-Вінд" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

Ще одним постачальником ТОВ "Механічний завод" товарів (колію хлористого) було МПП "Промтехресурс": у грудні 2010 року на суму 77520 грн., в тому числі ПДВ - 12920 грн.; у березні 2011 року на суму 77520 грн., в тому числі ПДВ - 12920 грн.

На підставі акту перевірки від 15.12.2011 р. встановлено, що правочини, укладені МПП "Промтехресурс" з постачальниками та покупцями товарів (послуг) є нікчемними.

На думку ДПІ у м.Херсоні, оскільки по постачальникам товарів ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" неможливо встановити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

За приписами пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Аналогічні норми містяться також в ст.ст.198, 200 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач під час формування податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування виконав всі вимоги для відображення їх у податковій звітності.

За матеріалами перевірки позивача, які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, неправомірне формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування є наслідком не відображення у податковій звітності постачальників продажу товарів позивачеві та відсутність у відповідача інформації стосовно наявності у постачальників необхідних трудових та матеріальних ресурсів для фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачеві.

Крім того, факти встановлені судом в судовому засідання, спростовують висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій контрагентами позивача.

Так, товарність господарських операцій між ТОВ "Механічний завод" та ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" підтверджена наданими позивачем копіями первинних бухгалтерських документів, зокрема: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, посвідченнями та наказами про відрядження, подорожніми листами, товаро-транспортними накладними, прибутковими накладними, лімітними картками, актами введення в експлуатацію основних засобів.

Суд зазначає, що в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Посилання відповідача в акті перевірки в обгрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів - ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс".

Факт того, що ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платниками податків на додану вартість встановлено ДПІ в актах від 28.10.2010 р. № 2630/236-35413267, від 25.03.2011 р. № 242/23-023/33528488, від 15.12.2011 р. № 42057/236-2.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості зясувати всі обставини діяльності постачальників - ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" на момент придбання у них товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших субєктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

На думку суду, при здійснені господарської операції з боку позивача обовязковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

За наданими відповідачем доказами неправомірного формування податкового кредиту позивача по відносинам з ТОВ "Восток Інвест Метал", ТОВ "Строй-Вінд", МПП "Промтехресурс" відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" відповідальність за визначені порушення можлива постачальниками та постачальниками постачальників позивача, а не безпосередньо позивачем, саме тому суд вважає неправомірним зменшення податкового кредиту позивача по відносинам з названими вище контрагентами.

Суд вважає, що не відображення зобовязань з продажу товарів у податковій звітності постачальником цих товарів свідчить про невиконання обовязків щодо декларування ПДВ до сплати саме постачальником, а не отримувачем товарів і, відповідно, обовязок податкового органу полягає у залученні до сплати саме суб'єкта підприємницької діяльності, який отримав доходи від продажу товарів, а не того суб'єкта господарювання, який поніс витрати по придбанню товарів та оплати предявленого до сплати ПДВ постачальником цих товарів.

Відповідач, посилаючись на пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважає, що джерелом відшкодування податку на додану вартість з бюджету є надходження цього податку до бюджету від операцій з продажу товарів (робіт, послуг) платникові податку на додану вартість, який задекларував бажання отримати бюджетне відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок. Не сплата, або не підтвердження такої сплати ПДВ до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх ланцюгах проходження товарів не дає право платникові податку отримати бюджетне відшкодування з бюджету. При цьому, відповідач не вказує на можливий механізм контролю з боку платника ПДВ за такою сплатою податку до бюджету постачальниками товарів в ланцюгах проходження товарів. Відповідач не надав суду доказів про несплату податку всіма постачальниками, а робить припущення про можливу несплату лише в результаті неможливості це перевірити з тих чи інших підстав.

Суд вважає, що відповідач на виконання вимог пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР мав вжити контрольних заходів по перевірці структури задекларованого податкового кредиту. Відповідно до вказаної норми протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Несвоєчасне проведення перевірок та зволікання у проведенні контрольних заходів з боку відповідача вплинули на наслідки проведення цієї роботи та не дали змогу прослідкувати стан сплати ПДВ на всіх ланцюгах проходження товарів.

Суд вважає, що відповідач, позбавляючи права позивача на податковий кредит по операціях з контрагентами на підставі того, що не підтверджено факт здійснення операцій з купівлі-продажу товарів контрагентами по ланцюгах проходження товарів та у звязку з несплатою ПДВ по цим операціям постачальниками товарів (робіт, послуг), перекладає власну відповідальність за неналежну організацію контролю за нарахуванням та сплатою податків на позивача, який у відповідності із законодавством України не наділений обовязком та функцією такого контролю.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими субєктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оцінюючи неможливість проведення господарських операцій, відповідач жодним чином не доводить наявність провини позивача щодо недекларування податкових зобовязань постачальників товарів та обізнаність позивача з фактичними обставинами здійснення господарської діяльності постачальників.

Відповідачем не надано до суду доказів на обґрунтування своїх заперечень, які підтверджували б, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

На думку суду, позиція ДПІ, яка полягає в тому, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій, у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість. Відповідно до п.7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Фактично відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування підприємству, яке виконало всі вимоги, передбачені податковим законодавством, із підстав, існування яких довести не може, тобто ґрунтуючи свої висновки на припущеннях.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Враховуючи, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування ПДВ виникає лише при його фактичній надмірній сплаті, а факт сплати позивачем ПДВ в складі ціни придбання не заперечується відповідачем, то висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 26.01.2012 р. № 0000220700 протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 26.01.2012 р. № 0000220700.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 березня 2020 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.3