Постанова № 22234201, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 р. Справа №2а-331/11/0170/16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №01 від 05.01.12р., паспорт НОМЕР_1;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність №127/10-0 від 30.11.10, посвідчення №081692;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та зобов'язання до виконання певних дій

Суть спору: Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ в м. Сімферополі відносно перерозподілу коштів сплачених підприємством в рахунок сплати податкового боргу по графіку розстрочки, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170; про спонукання ДПІ в м. Сімферополі АРК розподілити по призначенню кошти сплачені підприємством в рахунок сплати податкового боргу по графіку розстрочки, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170; про спонукання ДПІ в м. Сімферополі АРК провести розстрочку виконання рішення суду по справі №2а-971/08/8/0170 по особовим рахункам підприємства; про спонукання скасувати пеню і фінансові санкції, нараховані на податковий борг, по якому затверджений графік розстрочки виконання рішення суду по справі №2-а-971/08/8/0170.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами розгляду справи №2-а-971/08/8/0170 за позовом ДПІ в м. Сімферополі АРК до Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»

про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 1482251,25грн. зазначений позов постановою Окружного адміністративного суду АРК від 12.12.2008 року було задоволено частково, зокрема з підприємства стягнуто 1482251,25грн. Після набуття законної сили зазначеної постанови суду також ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року затверджено графік розстрочення податкового боргу на тридцять шість місяців, а саме: в період з квітня 2009 року по лютий 2012 року рівними долями за 35 місяців - по 41000,00грн., за березень 2012 року - 47251,20грн. (відповідно до графіку). Зазначена ухвала Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року залишена в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду от 25.11.2009 року. Позивач стверджує, що на виконання зазначених постанови та ухвали суду по справі №2-а-971/08/8/0170 підприємством вказані платежі сплачувались своєчасно згідно затвердженого судом графіку розстрочки відповідно з зазначенням призначення платежу. Однак ДПІ в м. Сімферополі АРК неправомірно здійснювала перерозподіл зазначених платежів на погашення боргу за інші періоди згідно з хронологічним порядком його виникнення, у звязку з чим у позивача виникла заборгованість по затвердженому судом графіку. Посилаючись на вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976), позивач наполягає на тому, що податковий орган не наділений правом на зміну призначення платежу, що самостійно визначене платником податку в платіжному дорученні. На підставі викладеного позивач стверджує, що перерозподіл податковим органом сплачених підприємством грошових коштів є протиправним. Крім того, позивач посилається і на те, що відповідач не вніс до особових рахунків підприємства зміні у звязку з розстрочкою, що надана ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року, у звязку з чим у чим у позивача виникає заборгованість по затвердженому судом графіку сплати платежів. Позивач зазначає, що на звернення підприємства про внесення відповідних до графіку змін до особових рахунків позивача ДПІ в м. Сімферополі АРК була надана відповідь від 09.11.2009 року, в якій ДПІ посилається про відсутність в резолютивній частині вказаної ухвали суду зобовязання ДПІ в м. Сімферополі АРК внесення відповідних змін до особового рахунку у звязку з розстроченням виконання судового рішення. Однак позивач зазначає про те, що відповідач мав право звернутися до суду з заявою про розяснення ухвали суду якщо йому не зрозумілий порядок її виконання. Позивач посилається і на те, що відповідачем неправомірно нараховуються пеня та штрафні санкції при сплаті позивачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за графіком, затвердженим судом, при здійсненні перерозподілу грошових коштів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 10.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем у судовому засіданні 19.04.2011 року було заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, в якому він просить суд визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АРК по перерозподілу коштів підприємства, сплачених в рахунок оплати податкового боргу за графіком розстрочення, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170; зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АРК здійснити за призначенням розподіл коштів, сплачених підприємством в рахунок оплати податкового боргу за графіком розстрочення виконання судового рішення, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170, та відобразити розстрочку виконання судового рішення по справі №2-а-971/08/8/0170 в картці обліку особових рахунків підприємства; зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АРК виключити з картки обліку особових рахунків підприємства пеню та штрафні (фінансові) санкції, які нараховані на суму заборгованості, відносно якої затверджено графік розстрочення виконання судового рішення по справі №2-а-971/08/8/0170.

У звязку з закінченням повноважень судді ОСОБА_3., на підставі протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями до розгляду та вирішення адміністративної справи залучено суддю Окружного адміністративного суду АР Крим Александрова О.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 19.09.2011 року справу №2а-331/11/16/0170 прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Александрова О.Ю.

Ухвалами від 13.10.2011 року та від 17.01.2012 року судом витребувані у відповідача ДПІ в м. Сімферополі АРК докази по справі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши що відповідно до вимог п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за №843/11123), погашення податкового боргу платника податків відбувається в порядку черговості його виникнення. Оскільки у позивача станом на 27.03.2009 року був наявний податковий борг по податку на прибуток, податку на додану вартість, земельному податку, по частині прибутку (доходу) господарських організацій; на протязі періоду з 27.03.2009 р. по 30.03.2011 року в особовому рахунку були проведені нарахування по вказаним податкам, у звязку з чим при сплаті податкового боргу в особовому рахунку нараховувалась пеня та податковим органом на відповідно до вимог Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 р. за №522/7843), самостійно здійснювався перерозподіл грошових коштів на сплату пені. Також відповідач посилається на вимоги листа ДПА України від 01.04.2011 року №9162/7/19-0217 «Щодо надання методичних рекомендацій» за наявності рішення суду про відстрочення/розстрочення податкового боргу в картці особового рахунку датою затвердження графіку відбувається зменшення суми податкового боргу, відповідна сума нараховується по термінам погашення; при цьому суми пені та штрафних санкцій нараховуються на загальних підставах в момент погашення розстрочки (відстрочення) або його частини. ДПІ в м. Сімферополі АРК в запереченнях на адміністративний позов від 27.05.2011 року вказано, що розстрочення в картках особових рахунків позивача на підставі ухвали Окружного адміністративного суду АРК по справі №2а-971/08/8/0170 проведено 30.03.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007р. №778, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція в м. Сімферополь АР Крим є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" 21.08.2002р. зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа (код ЄДРПОУ 05905680), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію АОО №432049 (т.1, а.с.16), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1, а.с.15).

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість 13.09.2002 року (свідоцтво №955190), що підтверджено текстом акту перевірки від 18.03.2011 року (т.1, а.с.195-197).

Судом під час розгляду справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 12.12.2008 року по справі №2-а-971/08, що набрала законної сили, задоволено позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК до Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення заборгованості в загальній сумі 1482251,25грн., в тому числі:

- податок на прибуток в сумі 517418,53грн.,

- податок на додану вартість в сумі 690782,00грн.,

- земельний податок в сумі 43170,72грн.,

- частина чистого прибутку в сумі 230880,00грн.

Як свідчать матеріали справи (зокрема, текст адміністративного позову) зазначена заборгованість існувала у підприємства станом на 03.07.2008 року (з врахуванням пені та штрафних санкцій).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 судом було розстрочено виконання постанови від 12.12.2008 року на тридцять шість місяців з квітня 2009 року по березень 2012 року зі сплатою щомісячно на протязі 35 місяців по 41000,00грн. (податок на прибуток в сумі 14200,00грн., податок на додану вартість в сумі 19188,00грн., земельний податок в сумі 1199,00грн., частина чистого прибутку в сумі 6413,00грн.), а в березні 2012 року 47251,25грн. (т.1, а.с.8-10). Зазначена ухвала від 27.03.2009 року була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170 (т.1, а.с.11-12) та відповідно до вимог ч.3 ст.254 КАС України набрала законної сили.

Судом встановлено, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду АРК від 12.12.2008 р. та ухвали суду від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170 Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» щомісячно перераховувало до бюджету грошові кошти в погашення податкового боргу по податку АН прибуток, земельному податку, податку на додану вартість та частини прибутку підприємств за період з квітня 2009 року по січень 2011 року. Зазначена обставина підтверджена виписками банку, платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.27-83) та відповідачем не заперечується. При цьому в графі призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях позивачем вказувалось, що відповідні суми грошових коштів по податку на прибуток, податку на додану вартість, по земельному податку та по частині прибутку підприємства перераховуються на погашення реструктуризованного боргу на виконання рішення суду від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08.

Разом з тим, як свідчать копії особових рахунків позивача по податку на прибуток, податку на додану вартість, земельному податку та частини прибутку підприємства (т.1, а.с.90-180), а також акти звірок по сплаті реструктуризованого податкового боргу, що надані у судовому засіданні 21.02.2012 року, грошові кошти, що перераховувались позивачем на виконання вказаних рішень суду (з врахуванням розстрочення), зараховувались ДПІ в м. Сімферополі АРК частково на погашення пені без визначення чи входить суми пені, що погашаються, до складу податкового боргу, стягнутого за рішенням суду по справі №2-а-971/08, а також з врахуванням календарної черговості виникнення податкового боргу без врахування призначення платежу, що вказано в платіжних дорученнях позивачем.

Судом встановлено, що Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» звернулось до ДПІ в м. Сімферополі АРК з заявою від 12.08.2010 року з приводу зарахування перерахованих сум на погашення податкового боргу. Листом від 09.11.2010 року №49027/10/24-3 (т.1, а.с.13-14) податковим органом підтверджено зарахування перерахованих позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення. В зазначеному листі ДПІ також посилається на те, що позивач в порядку ст.14 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ не звертався до податкового органу з заявою про розстрочення його податкових зобовязань. Крім того, резолютивні частини ухвали Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 р. та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2009 року по справі №2-а-971/08 не містять зобовязання ДПІ в м. Сімферополі АРК про внесення змін до особових рахунків позивача у звязку з розстрочкою виконання судового рішення.

Судом встановлено, що під час сплати позивачем вказаних в рішенні суду по справі №2-а-971/08 сум ДПІ в м. Сімферополі АРК нараховувалась пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань: згідно з актами звірок по податку на прибуток при сплаті вказаних сум нараховано пеню в розмірі 106947,53грн., штрафні санкції в розмірі 162340,11грн.; по частині чистого прибутку пеня в розмірі 46219,48грн., штрафні санкції в розмірі 58133,10грн., по податку на додану вартість пеня в розмірі 106869,27грн., штрафні санкції в розмірі 27804,83грн., по земельному податку пеня в розмірі 6305,63грн., штрафні санкції в розмірі 11779,37грн.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі АРК проводились перевірки позивача з питання своєчасної сплати податкового боргу.

Так, в акті перевірки від 18.03.2011 року №2797/15-1/059056780 (т.1, а.с.186-187) ДПІ в м. Сімферополі АРК зазначено про несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобовязань по декларації від 12.05.2008 року в сумі 285674,00грн. (за І квартал 2008 року, граничний термін сплати 20.05.2008 року). За результатами розгляду заперечень позивача на зазначений акт перевірки (т.1, а.с.182-184) листом від 11.04.2011 року ДПІ в м. Сімферополі АРК повідомила позивача про те, що штрафні санкції не підлягають застосуванню у звязку з неврахуванням під час проведення перевірки рішення Окружного адміністративного суду АРК по справі №2-а-971/08/8/0170 (т.1, а.с.194).

Крім того, листом від 22.04.2011 року №16808/10/24-1 (т.1, а.с.201-202) ДПІ в м. Сімферополі АРК повідомила позивача про нарахування пені на суму заборгованості по податку на прибуток, податку на додану вартість, земельному податку, частині прибутку підприємств, відповідно до якої затверджено графік розстрочки згідно ухвали Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2а-971/08, під час її сплати: з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року нараховано пеню в розмірі 156651,33грн., за 2010 рік 141998,93грн. за 2011 рік (І квартал) 82334,99грн. Зазначеним листом позивача також повідомлено і про те, що надана судом розстрочка заборгованості проведена в особових рахунках позивача 30.03.2011 року; штрафні санкції не підлягають застосуванню.

Однак, як свідчить службова записка начальника відділу ДПІ в м. Сімферополі АРК від 15.09.2011 року №572/15-3 у звязку з тим, що програмним забезпеченням в 2009-2010 роки не було передбачено рознесення сум розстрочення в особових рахунках платників податків, в результаті чого по земельному податку за 2008 рік нараховані штрафні санкції в розмірі 17352,56грн. (перелік податкових повідомлень-рішень наведено в службовій записці). Аналогічним чином відповідно до службової записки №1850/15-2 від 15.09.2011 року (т.2, а.с.36-38) позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень нараховувались штрафні санкції по податку на додану вартість.

Судом встановлено, що рішенням ДПІ в м. Сімферополі АРК №48/15-1 від 29.04.2011 року на підставі ухвали Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 відповідно до наданого графіку розстрочення сторновані довідково нараховані в автоматичному режимі штрафні санкції по податку на прибуток в сумі 154085,51грн. (т.2, а.с.34). Також на підставі зазначеної ухвали суду рішенням ДПІ в м. Сімферополі АРК №48/15-1 від 29.04.2011 року відповідно до наданого графіку розстрочення сторновані довідково нараховані в автоматичному режимі пеня та штрафні санкції по частині чистого прибутку в сумі 90780,69грн. (т.2, а.с.35). Як зазначено представником відповідача в судовому засіданні 21.02.2012р. також сторновані 7178,33 грн. податку на додану вартість. Також представником відповідача підтверджено, що внесення даних щодо розстрочення боргу за рішенням суду по справі № 2-а-971/08 у картки особових рахунків позивача було здійснено лише 30.03.2011р., а до цього часу (тобто, протягом 2009-2010 років) ці дані враховані не були, у зв'язку з чім на суму податкового боргу нараховувалися пеня та штрафні санкції.

Однак під час розгляду справи відповідачем суду не надано доказів сторнування позивачу в повному обсязі нарахованої пені та штрафних санкцій по податку на прибуток, частині чистого прибутку, земельному податку та по податку на додану вартість, а навпаки, наданими актами звірки станом на 01.10.2011р. по зазначеним податкам підтверджується факт обліку та наявності в картках обліку особових рахунків ДП Відавництво і друкарня "Тавріда" нарахованих в автоматичному режимі пені та штрафних санкцій, у звязку з чим порушені права позивача підлягають судовому захисту.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Стаття 263 КАС України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження. Підставою для застосування правил коментованої статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Правила цієї статті повністю кореспондують статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон № 606). Згідно преамбули Закону №606, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до статті 1 Закону № 606, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З аналізу зазначених норм вбачається, що заходи превентивного характеру, встановлені Законом № 606 та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) чітко відрізняються між собою тим, що вони застосовуються в залежності від того, в якому режимі знаходиться заборгованість. Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Такі санкції застосовуються податковим органом на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання. Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Законом № 2181 встановлений перелік певних заходів, які можуть самостійно вживатися податковим органом з метою погашення податкового боргу застосування податкової застави, арешт та реалізація активів. Так само, виконання рішення суду шляхом звернення до органів виконавчої служби є одним із засобів погашення боргу. Саме вони повинні застосовуватися у випадку невиконання рішення суду в добровільному порядку. На стадії виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, застосовуються заходи примусового виконання рішень, передбачені, статтею 4 Закону № 606, зокрема - звернення стягнення на майно боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на стадії виконання судового рішення, повинні застосовуватись саме заходи виконання судового рішення, встановлені нормами Закону № 606, як загальні правила виконання всіх судових рішень, а не норми спеціального Закону № 2181 з питань оподаткування.

Ухвала Окружного адміністративного суду АР Крім від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08, якою розстрочено виконання рішення суду, свідчить про те, що Постанова Окружного адміністративного суду від 12.12.2008 року у зазначеній справі набрала законної сили та підлягає виконанню у спосіб, встановлений зазначеною ухвалою.

Також суд вважає необхідним зазначити, що як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 №679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону№2181, суд зазначає наступне.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

Проаналізувавши зазначені вище норми діючого законодавства суд приходить до висновку, що податковим органом у звязку з не відображенням в особовому рахунку позивача розстрочки виконання рішення суду по справі №2-а-971/08, самостійного розподілу сплачених позивачем грошових коштів на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, а не в порядку, визначеному ухвалою суду від 27.03.2009 року, неправомірно було нараховане в особовому рахунку пеню та штрафні санкції, у звязку з чим права позивача порушені. Суд також вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що в якості підстави для нарахування пені в 2009-2010 роках в наданих суду копіях особових рахунків позивача наявне посилання на статті Податкового кодексу України, який набрав чинності лише з 01.01.2011 року. З матеріалів справи вбачається, що і рознесення в особових рахунках позивача розстрочки 30.03.2011 року не призвело до сторнування пені та штрафних санкцій в повному обсязі (зокрема, по податку на землю списання не проводилось, доказів списання по податку на додану вартість не надано, з податку на прибуток та з частини чистого прибутку з нарахованої суми пені списання не проводилось, надані рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК лише про списання штрафних санкцій).

Враховуючи викладене суд вважає належним засобом захисту прав позивача задоволення уточнених позовних вимог Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида», для захисту зазначених прав необхідно визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АРК по перерозподілу коштів Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида», сплачених в рахунок оплати податкового боргу за графіком розстрочення, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170; зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АРК здійснити за призначенням розподіл коштів, сплачених підприємством в рахунок оплати податкового боргу за графіком розстрочення виконання судового рішення, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170, та відобразити розстрочку виконання судового рішення по справі №2-а-971/08/8/0170 в картці обліку особових рахунків підприємства з дати набуття ухвалою суду Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08/8/0170 законної сили; зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АРК внести зміни до картки обліку особових рахунків підприємства, виключив пеню та штрафні (фінансові) санкції, які нараховані при сплаті суми заборгованості, відносно якої затверджено графік розстрочення виконання судового рішення по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170) в порядку, встановленому ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170).

Приймаючи до уваги, що позов задоволений, та враховуючи немайновий характер спору, суд, керуючись ст.94 КАС України вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

В судовому засіданні 21.02.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 24.02.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі АРК по перерозподілу коштів Державного підприємство Видавництво і друкарня «Таврида», сплачених в рахунок оплати податкового боргу за графіком розстрочення, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170).

3.Зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АРК здійснити за призначенням розподіл коштів, сплачених Державним підприємством Видавництво і друкарня «Таврида»в рахунок оплати податкового боргу за графіком розстрочення виконання судового рішення, затвердженого ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170), та відобразити розстрочку виконання судового рішення по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170) в картці обліку особових рахунків підприємства з дати набуття ухвалою суду Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170) законної сили

4. Зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АРК внести зміни до картки обліку особових рахунків підприємства, виключив пеню та штрафні (фінансові) санкції, які нараховані при сплаті суми заборгованості, відносно якої затверджено графік розстрочення виконання судового рішення по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170) в порядку, встановленому ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 27.03.2009 року по справі №2-а-971/08 (№2-а-971/08/8/0170).

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» (вул. Генерала Васильєва, 44, м. Сімферополь, АР Крим, 95040, ЄДРПОУ 05905680) судовий збір - 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.