Рішення № 22231643, 19.03.2012, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-2421/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Некрасова О.О.

при секретарі Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення, в якій просив ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNIHAU01960064 від 21 червня 2006 року в сумі 46952 грн. 60 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 210990, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. В обґрунтування позову вказав, що відповідно до укладеного договору № DNIHAU01960064 від 21 червня 2006 року ОСОБА_2 21 червня 2006 року отримав кредит у розмірі 37950 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.84% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 червня 2011 року. У порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав. У звязку з зазначеним порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 11 травня 2011 року має заборгованість 46952 грн. 60 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 21688 грн. 22 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 21842 грн. 06 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 1376 грн. 35 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2045 грн. 97 коп. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем 21 червня 2006 року був укладений договір застави рухомого майна. Згідно якого відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210990, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2. Відповідач зобовязання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до умов законодавства та умов цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, тому вважають, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володіння ПАТ КБ «ПриватБанк». Оскільки умовами договору передбачено обовязок відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя, тобто позивача, вважають, що вимога стосовно зобовязання відповідача виконати зобовязання в натурі є законними і обґрунтованими, тому вони вимушені звернутися з даним позовом до суду.

У судове засіданні представник позивача Стриженко Ю.О. не зявилася, але надала заяву з проханням провести судове засідання без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідач не зявився, по час та місце слухання справи був належним чином повідомлений про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Як встановлено у судовому засіданні Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»було перейменовано у Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 526.ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNIHAU01960064, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 37950 грн. 00 коп. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 10436 грн. 25 коп. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3,2.2.7 кредитного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,25% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного договору. Періодом сплати вважається період з 21 по 28 число кожного місяця у сумі 1018грн. 96 коп. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 11 травня 2011 року відповідач має заборгованість за кредитом: 46952 грн. 60 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 21688 грн. 22 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 21842 грн. 06 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 1376 грн. 35 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2045 грн. 97 коп.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 21 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна № DNIHAU01960064, згідно якого відповідач надав в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 210990, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

22 квітня 2011 року за вих. № 30.1.0.0/2-005 позивачем було надіслано ОСОБА_2 претензію з вимогою у 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, погасити прострочену заборгованість, що підтверджується реєстром претензій від 07 травня 2011 року.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання що Заставодержатель (ПАТ КБ «ПриватБанк») набув правових підстав щодо задоволення своїх вимог за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Що стосується позовних вимог в частині надання позивачу всіх повноважень для здійснення продажу, то в цій частині позову позивачу слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Частиною першою ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Частиною другою ст. 30 зазначеного Закону передбачено, що договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.

Відповідно до п. 23 договору застави рухомого майна № DNIHAU01960064, звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п. п. 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3, 15.8 цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Пунктом 24 договору застави сторони узгодили, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь яким із способів: шляхом передачі предмету застави у власність заставодержателю в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором; шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі продажу з третьою особою покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладення заставодержателем договору купівлі продажу предмету застави від імені заставодавця та іншими шляхами, передбаченими цим договором.

Таким чином, сторони на умови договору застави, визначили способи звернення стягнення на предмет застави.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині надання позивачу всіх повноважень для здійснення продажу, є безпідставними, оскільки надання таких повноважень не передбачено законом, та не є необхідним в даному випадку для укладання договору купівлі-продажу в разі визначення рішенням суду способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачені судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 469 грн. 53 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 589 грн. 53 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 526, 527, 530, 589, 623, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNIHAU01960064 від 21 червня 2006 року в сумі 46952 грн. 60 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом 21688 грн. 22 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 21842 грн. 06 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 1376 грн. 35 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 2045 грн. 97 коп. , звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 210990, рік випуску: 2006, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова /шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», розташований за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 469 грн. 53 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 589 (пятсот вісімдесят девять) грн. 53 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.О. Некрасов