Рішення № 22229456, 27.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2012 р.Справа № 5013/137/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/137/12

за позовом: приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Радосинь", с. Зінове, Путивльського району, Сумської області

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с. Соколівське, Кіровоградського району, Кіровоградської області

про стягнення 602 001,37 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 261-10 від 01.12.2011 р.

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у сумі 602 001,37 грн., з яких: 517 500,00 грн. основного боргу, 51 750,00 грн. штрафу та 32 751,37 грн. відсотків за користування чужими коштами.

В судовому засіданні 06.03.2012 представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (а.с. 34).

Відповідачами відзиви на позов та інших витребуваних документів суду не подано, уповноважених представників для участі в судових засіданнях не забезпечено, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 41-43).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 року між приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Радосинь" (далі - Продавець) укладено договір поставки № 202/п (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов"язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2011 року (далі - товар) на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

У розділі 3 Договору сторони погодили кількість товару, терміни і умови поставки, умови передачі права власності, загальну суму договору.

Так, згідно п. 3.1. Договору Товар поставляється на умовах FCA франко - автомобіль (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами Договору Сумська область, Путивльський район, с. Зінове, вул. Радянська, 10.

Відповідно до пункту 3.3. Договору термін поставки товару - по 10.10.2011 року (включно). Продавець зобов"язаний у письмовій формі за 3 (три) календарних дні повідомити Покупця про готовність поставки Товару.

Згідно п. 4.1. Договору ціна товару з показниками якості, вказаними в п. 2.1. (базисні норми) даного Договору складає 3450 грн. за одну тонну, в т.ч. ПДВ.

Орієнтовна сума Договору 690 000,00 грн., в т.ч. ПДВ (пункт 3.12. цього Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець зобов"язується здійснити оплату Товару на умовах 90% передоплати від розміру, вказаного в п. 3.12 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури. Остаточна оплата здійснюється Покупцем після фактичного отримання Товару згідно даного Договору та проведення досліджень Товару на відповідність якості поставленого Товару вимогам п. 2.1. даного Договору протягом 10 банківських днів з моменту отримання Покупцем оригіналів документів Продавця: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок -фактура. Остаточна оплата отриманого Товару здійснюється виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.3. даного Договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за Договором (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками позивача та відповідача 1.

27.09.2011 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 202/п відповідно до якої вирішили змінити кількість товару, загальну суму договору та викласти п.п. 3.2., 3.12. Договору у наступній редакції:

"Кількість Товару, що поставляється за даним Договором (залікова вага, визначена шляхом перерахунку на базисні показники якості, вказані в п. 2.1. даного Договору) - 150 тонн +/ - 10%".

"Орієнтовна сума Договору 517 500 грн., в т.ч. ПДВ".

10.10.2011 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поставки № 202/п від 21.09.2011 р. відповідно до якої вирішили пункт 3.3 Договору викласти в наступній редакції: "3.3. Термін поставки Товару - по 30.11.2011 р. (включно). Продавець зобов"язаний у письмовій формі за 3 (три) календарних дні повідомити Покупця про готовність поставки Товару".

30.09.2011 року між позивачем (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (Поручитель) укладено договір поруки № 17-П (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов"язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Радосинь" (боржник) згідно зобов"язань за договором поставки № 202/п від 21.09.2011 р., укладеним між Кредитором і Боржником (п. 1.1. Договору поруки).

Поручитель зобов"язується виконати за Боржника зобов"язання перед Кредитором на протязі трьох днів з моменту повідомлення Кредитором про невиконання Договору поставки Боржником (п. 1.3 Договору поруки).

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Договір поруки підписаний повноважними представниками Кредитора та Поручителя, скріплений круглими печатками підприємств.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

З метою виконання умов Договору платіжним дорученням № 265 від 27.10.2011 р. позивачем здійснено попередню оплату товару в сумі 517 500,00 грн. (а.с.25).

Однак, відповідачем 1 не поставлено покупцеві товар на загальну суму 517 500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням розділу 3 Договору та Додаткової угоди № 2 до договору поставки № 202/п від 21.09.2011 р., відповідач 1 мав поставити товар відповідно здійсненій передоплаті до 30.11.2011 року включно.

Проте, відповідачем 1 у справі зобов'язання по Договору в частині своєчасної та повної поставки товару не виконано.

Заборгованість відповідача 1 за непоставлений товар склала 517 500,00 грн.

Вказана заборгованість підтверджується також підписаним Продавцем та Покупцем актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.01.2012 р. (а.с. 26).

Відповідач-1 листом № 3 від 19.01.2012 року підтвердив факт порушень умов Договору в частині недодержання строків поставки продукції, просив продовжити термін поставки, а також зобов"язався почати відвантаження насіння соняшнику з 24.01.2012 року (а.с.24).

30.01.2011 року позивачем на адресу відповідача 1 направлено лист № 71-10 з вимогою виконати боргові зобов"язання за Договором щодо непоставки товару в кількості 150 тон.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до норм статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За правилами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем-1 у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 517 500,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 06.03.2012 року представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" (а.с. 34).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарським судом з"ясовано, що позивачу відомі і зрозумілі наслідки припинення провадження, передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що заява про відмову від позову щодо відповідача 2 підписана повноважною особою позивача, а також те, що представнику позивача відомі наслідки вчинення відповідних процесуальних дій, господарський суд приймає повну відмову від позову щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" та припиняє провадження у справі в цій частині.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 84 501,37 грн., з яких: 51 750,00 грн. штраф та 32 751,37 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Так, в п. 6.6 договору зазначено, що за недотримання терміну поставки/недопоставки/непоставки Товару, вказаного в п.3.3 даного Договору, Продавець виплачує Покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого Товару.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі статтею 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Враховуючи те, що штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару за порушення відповідачем 1 зобов"язання щодо поставки товару (встановлено сторонами п. 6.6 Договору) у розмірі 51750,00 грн. (10% від 51 750,00 грн. - вартості непоставленого товару), відповідачем 1 на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 51 750,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Що стосується 30% річних за користування чужими грошовими коштами, господарський суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у зв"язку з наступним.

Пунктом 6.8. Договору сторони дійшли згоди, що крім штрафу, передбаченого п. 6.6 даного Договору, і штрафних санкцій, передбачених п. 6.7 даного Договору, у разі несвоєчасної поставки/недопоставки/непоставки Товару, Продавець виплачує Покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 % річних.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов"язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньо оплати. Договором може бути встановлений обов"язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення законодавства настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов"язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтями 216, 217 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій, оперативно - господарських санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

З аналізу наведених норм права випливає, що проценти за користування чужими грошовими коштами не є відповідальністю, яка настає у разі порушення господарського зобов"язання, а є саме платою за користування грошовими коштами отриманими, в даному випадку, в якості передоплати.

Таким чином, сплата процентів за користування чужими грошовими коштами не залежить від виконання чи невиконання зобов"язання. Проценти сплачуються саме за користування коштами.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 602 001,37 грн. боргу, з яких: 517 500,00 грн. основного боргу, 51 750,00 грн. 10% штрафу від вартості непоставленого товару, 32 751,37 грн. 30% штрафу за користування чужими грошовими коштами обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33,34,43,44,49,80,82-85,116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову приватного акціонерного товариства "Креатив" від позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод".

Припинити провадження у справі відносно відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод".

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радосинь"(41545, Сумська область, Путивльський район, с. Зінове, вул. Радянська, 10, код ЄДРПОУ 32548456) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив"(25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий,19, код ЄДРПОУ 311146251) 602 001,37 грн. заборгованості, в тому числі: 517 750,00 грн. основного боргу, 51 750,00 грн. штрафу, 32 751,37 грн. відсотків за користування чужими коштами, а також 12 040,28 судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя С.Б.Колодій

Повне рішення складено - 30.03.2012 року.