Рішення № 22229389, 26.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2012 р. Справа № 6/022-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва” до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про стягнення боргу за виконані роботи,

представники:

позивача :ОСОБА_1 (дов. № 409 від 26.03.2012р.),

відповідача:не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Державне підприємство “Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва” (далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі відповідач) про стягнення боргу за виконані роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 25301/1 від 05.12.2005р., щодо оплати прийнятих робіт. У звязку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 60387,70 грн боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2012р. порушено провадження у справі № 6/022-12 та призначено її до розгляду на 13.03.2012р.

У звязку з неявкою в судове засідання 13.03.2012р. представників сторін та неподанням ними витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 26.03.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 26.03.2012р. знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його незявлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

05.12.2005р. між Державним інститутом “Український державним науково-дослідним і проектним інститутом цивільного сільського будівництва, яке відповідно до Наказу Мінбуду № 433 від 30.09.2008р. змінило найменування на Державне підприємство “Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва ” (далі виконавець, позивач у справі) та Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області (далі замовник, відповідач у справі) було укладено договір № 25301/1 на створення (передачу) проектно-вишуканих робіт (далі договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) замовник доручає та сплачує, а виконавець бере на себе виконання таких проектно-вишукувальних робіт: генеральний план поєднаний з детальним планом с. Романків, Обухівського р-ну, Київської області (далі - роботи).

Відповідно до п. 1.2. договору робота передбачена договором здійснюється етапами. Зміст і термін виконання робіт по договору, вартість кожного етапу визначаються календарним планом (додатком № 2 до договору), що складає невідємну частину договору.

18.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 25301/1 про зміну загальної вартості робіт.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами договірних зобовязань (7.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем виконані роботи, а саме етап “3” (розроблення: генерального плану, схеми інженерного підготовлення, схеми магістральних інженерних мереж, загальна записка, випуск), а відповідачем прийняті роботи по договору на зальну суму 60387,70 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 03.08.2011р., який підписаний та засвідчений печатками як з боку позивача так і з боку відповідача (копія якого міститься в матеріалах справи).

Зі змісту вищезазначеного акту здачі-прийняття виконаних робіт від 03.08.2011р. вбачається, що він оформлений відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обовязкових в ньому реквізитів.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом на підтвердження виконання позивачем робіт по договору є акт здачі-прийняття виконаних робіт від 03.08.2011р.

Отже, із зазначеного акту вбачається, що сторонами спору підписано акт на загальну суму виконаних підрядних робіт 60387,70 грн без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості виконаних підрядних робіт та строків їх виконання за підписаним актом.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення свого грошового зобовязання прийняту роботу за наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі виконаних робіт у сумі 60387,70 грн не оплатив.

Таким чином, на час вирішення спору вартість неоплачених відповідачем робіт за договором підряду становить 60387,70 грн, у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Пунктом 2.3. договору визначено, що після завершення виконання кожного етапу робіт відповідачем проводиться остаточний розрахунок за виконані роботи відповідного етапу протягом 5 банківських днів, з моменту прийняття відповідачем виконаних робіт, згідно з підписаним актом прийому-передачі і з урахуванням відповідної долі перерахованого авансу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, враховуючи дату прийняття робіт (03.08.2011р.) та визначений строк розрахунку за виконані роботи (п. 2.3. договору), відповідач зобовязаний був здійснити оплату виконаних робіт етапу “3” договору до 10.08.2011р. включно.

Однак, доказів сплати вартості виконаних позивачем робіт за договорами відповідач суду не надав.

Окрім того, вимоги викладені позивачем у листі № 1607 від 02.12.2011р. та у претензії № 01 від 10.01.2012р. щодо погашення даної заборгованості залишені відповідачем без задоволення.

Відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати виконаних підрядних робіт за договором доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вартості підрядних робіт у розмірі 60387,70 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором № 25301/1 на створення (передачу) проектно-вишуканих робіт від 05.12.2005р. становить 60387,70 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обовязок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати за виконані підрядні роботи по договору.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (60387,70 грн) за виконані підрядні роботи відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів за договором № 25301/1 на створення (передачу) проектно-вишуканих робіт від 05.12.2005р. підлягає задоволенню в сумі 60387,70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 60387,70 грн основного боргу є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області (код 04361574) на користь Державного підприємства “Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва” (код 02497683) 60387,70 грн основного боргу, а також 1609,50 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз