Рішення № 22229341, 22.03.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.12 Справа № 4/5009/7182/11

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27, кв. 9)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Усма-груп”, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 23, кв. 10)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3, (69000, АДРЕСА_1)

про стягнення з відповідачів солідарно 10000000,00 грн. основного боргу за кредитним договором № 01-09 кф від 26.06.2009 р., 5444124,49 грн. заборгованості за відсотками, 2076064,10 грн. пені та 130000,00 грн. штрафу

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Дьоміна А.В., Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 09-32/676 від 31.10.2011 р.;

від відповідача 1 ОСОБА_2, довіреність № 2 від 05.10.2011 р.;

від відповідача 2 не зявився;

від третьої особи не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

03.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (скорочено ПАТ “Промінвестбанк”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, м. Запоріжжя (ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”) та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Усма-груп”, м. Запоріжжя (ТОВ “Усма-груп”) про стягнення з ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” і ТОВ “Усма-груп” солідарно 17 650 188,59 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 01-09 кф від 26.06.2009 р., укладеним ПАТ Промінвестбанк і ОСОБА_3, в тому числі 10 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5 444 124,49 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 2 076 064,10 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами та 130 000,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/7182/11, за клопотанням позивача на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 4/5009/7182/11 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучений ОСОБА_3, м. Запоріжжя, судове засідання призначено на 06.12.2011 р., у сторін і третьої особи витребувалися документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.12.2011 р. судом за клопотанням відповідача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжувався процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/7182/11 на пятнадцять днів, до 18.01.2012 р., у звязку із неявкою в судове засідання відповідача 2 і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.01.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 16.01.2012 р. № 01-36/4/12 за заявою судді Зінченко Н.Г. на підставі ст. 4-6 ГПК України, враховуючи категорію та складність справи, справу № 4/5009/7182/11 передано на колегіальний розгляд суддів у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Зінченко Н.Г., судді Дьоміна А.В., Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2012 р. справу № 4/5009/7182/11 прийнято до колегіального розгляду, з метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і матеріалів, які необхідні для повного всебічного та обєктивного вирішення спору по суті, зважаючи на неявку в судове засідання відповідача 2 і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 16.02.2012 р.

У звязку із неявкою в судове засідання представників сторін і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 14.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2012 р. судом за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/7182/11 продовжений на пятнадцять днів, до 01.04.2012 р., у звязку із неявкою в судове засідання відповідача 2 і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 22.03.2012 р.

В судовому засіданні 22.03.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представників позивача і відповідача 1 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач 2 та третя особа в судове засідання 22.03.2012 р. також не зявилися без повідомлення суд про поважність причин неявки.

Ухвали суду по даній справі, які направлялися за належними адресами відповідача 2 і третьої особи, повернулися на адресу суду з відмітками відділення поштового звязку: “За закінченням терміну зберігання”.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача 2 і третю особу про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/7182/11.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача 2 і третьої особи.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 192, 232 ГК України, ст., ст. 526, 530, 610, 629, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України і полягають в тому, що 26.09.2009 р. ПАТ “Промінвестбанк” і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 01-09 кф, за умовами якого позивач (банк) зобовязався надати ОСОБА_3 (позичальнику) у період з 26.06.2009 р. по 02.07.2009 р. кредит в сумі 10 000 000,00 грн. Згідно з п., п. 2.2 і 2.3 кредитного договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 26 % річних. За кожен місяць виконання позичальником п. 5.2.12 кредитного договору, але не раніше 01.10.2009 р. встановлюється процентна ставка в розмірі 22 % річних. В разі не виконання позичальником п. 5.2.12 кредитного договору процентна вставка встановлюється та/або залишається в розмірі 26 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 24.12.2010 р. У відповідності до п. 3.4 кредитного договору у випадку порушення строку погашення одержаного кредиту позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки в розмірі 30 % річних. Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку, який є невідємною частиною кредитного договору (додаток № 1), тобто ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до зазначеного графіку. Згідно з п. 3.2 кредитного договору нарахування банком процентів починається з дати отримання коштів з банку по дату повного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При цьому, п. 3.7 кредитного договору при наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним, сторони встановили наступну черговість погашення позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк проценти; в другу чергу сплаті підлягають нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом. Відповідно до Графіку повернення кредиту (додаток № 1) датою початку погашення кредиту є 01.02.2010 р. Отже, з 26.06.2009 р. по 01.02.2010 р. позичальник мав сплачувати лише відсотки за користування кредитом. Згідно з п. 5.3.2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії суми кредиту) сплатити в повному обсязі заборгованість за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або суму неустойки у випадку виникнення простроченої кредитної заборгованості перед банком у позичальника та/або у спорідненої особи за принаймні одним кредитним договором укладеним з банком. В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором позивачем з відповідачем 1 та відповідачем 2 були укладені договори поруки № 03-09 пф від 26.06.2009 р. і № 04-09 пф від 26.06.2009 р. за умовами яких у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором відповідачі зобовязалися виконати зобовязання по сплаті: заборгованості по наданому кредиту в розмірі 10 000 000,00 грн. або в будь-якій частині наданого кредиту; процентів, нарахованих за користування кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобовязань по поверненню кредиту, процентів, за неправомірне користування кредитом), комісійної винагороди; неустойки (штрафу, пені); збитків, завданих банку. Відповідно до умов договорів поруки позичальник та поручителі є солідарними боржниками перед позивачем, та залишаються зобовязаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобовязань за ним у повному обсязі. ОСОБА_3 взяті на себе за умовами кредитного договору зобовязання у повному обсязі та в обумовлені строки не виконав, зокрема, позичальником не була погашена сума кредиту та не сплачені проценти за користування кредитними коштами в строки та обсягах, обумовлених кредитним договором. Як зазначає позивач, кошти для погашення заборгованості по наданому кредиту від позичальника не надходили і станом на 26.09.2011 р. заборгованість позичальника по кредитному договору становила 10 000 000,00 грн. Пунктом 6.8 кредитного договору сторони передбачили, що за невиконання прийнятих на себе зобовязань, передбачених п. 5.2.12 цього договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 10 000,00 грн. за кожний місяць невиконання. Пунктом 5.2.12 кредитного договору встановлено обовязок позичальника до 01.10.2009 р. направити грошові потоки на рахунки, відкриті в Промінвестбанку, в розмірі не менше 50 % орендної плати від здачі в оренду будівлі культурно-офісного центру, але не менше суми щомісячного платежу по кредиту та процентам згідно кредитного договору. При цьому, слід врахувати, що кредитні кошти надавалися на ремонт на облаштування нерухомості (п. 2.5 кредитного договору). За невиконання умов п. 5.2.12 кредитного договору на підставі п. 6.8 цього договору позичальнику нараховані штрафні санкції 130 000,00 грн. за період з 26.07.2009 р. по 26.08.2010 р. Згідно з п. 6.2 кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно. За несвоєчасну сплату суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами нарахована пеня в сумі 2 076 064,10 грн. На адресу позичальника направлявся лист-претензія № 06-10/28 від 20.01.2010 р. з вимогою про виконання умов кредитного договору та погашення існуючої заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом. Крім того, відповідно до вимог договорів поруки та на підставі ст. 554 ЦК України банком на адресу відповідачів 1 і 2 направлялися вимоги від 20.01.2010 р. про виконання поручителем взятих на себе зобовязань. У звязку із тим, що позичальником та поручителями вказані вимоги банку залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів 1 і 2 як до солідарних боржників про стягнення 17 650 188,59 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 01-09 кф від 26.06.2009 р., в тому числі 10 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5 444 124,49 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 2 076 064,10 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами та 130 000,00 грн. штрафу. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Жоден з відповідачів у справі № 4/5009/7182/11 письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, факт неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором № 01-09 кф від 26.06.2009 р. відповідачі 1 і 2 не спростували.

В судовому засіданні 22.03.2012 р. представник відповідача 1 надав суду письмову заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до вимоги позивача про стягнення 2 076 064,10 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами та 130 000,00 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2009 р. Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі в.о. керуючого філією “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” та ОСОБА_3 (третьою особою у справі) був укладений Кредитний договір № 01-09 кф з відповідними додатками до нього (далі за текстом Кредитний договір).

Згідно з п. 1 ст. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, затвердженого Загальними зборами акціонерів протоколом № 28 від 23.04.2010 р., погодженого 21.05.2010 р. Національним Банком України і зареєстрованого 08.06.2010 р. за № 10741050088013048, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (позивач у справі) є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство).

Відповідно до 2.1 Кредитного договору позивач (Банк) зобовязався надати ОСОБА_3 (Позичальнику) кредит сумі 10 000 000,00 грн. на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 26 % річних. За кожен місяць виконання Позичальником п. 5.2.12 Кредитного договору, але не раніше 01.10.2009 р. встановлюється процентна ставка в розмірі 22 % річних. В разі не виконання Позичальником п. 5.2.12 Кредитного договору процентна вставка встановлюється та/або залишається в розмірі 26 % річних.

При цьому, умовами п. 5.2.12 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобовязується до 01.10.2009 р. направити грошові потоки на рахунки, відкриті в Банку, в розмірі не менше 50 % орендної плати від здачі в оренду будівлі культурно-офісного центру, але не менше суми щомісячного платежу по кредиту та процентам згідно Кредитного договору.

Виходячи з приписів п. 2.5 Кредитного договору, кредитні кошти надавалися Позичальнику на ремонт на облаштування нерухомості.

Кінцевий термін повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 24.12.2010 р. (пункт 2.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється Позичальником щомісячно у відповідності до графіку (Додаток № 1), який є невідємною частиною Кредитного договору.

Отже, відповідно до наведених умов Кредитного договору ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до зазначеного Графіку погашення кредиту.

Як передбачено п. 3.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику суму кредиту одноразово в повному обсязі шляхом видачі йому готівкою.

Згідно з п., п. 3.2, 3.3 Кредитного договору нарахування Банком процентів за користування кредитом починається з дати його видачі готівкою Позичальнику по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній день звітного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного в п. 2.3 Кредитного договору, та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця на рахунок, відкритий в Банку, шляхом: перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного) рахунку; готівкою; іншими шляхами, передбаченими законодавством.

У відповідності до п. 3.4 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником строку погашення одержаного ним кредиту (п., п. 2.3, 2.4 Кредитного договору), Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки в розмірі 30 % річних, порядок нарахування та сплати яких визначається відповідно до п., п. 3.2, 3.3 Кредитного договору.

Умовами п. 3.7 Кредитного договору передбачено, що при наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним, сторони встановили наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягають нараховані, але не сплачені в строк проценти; в другу чергу сплаті підлягають нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом; в останню чергу сплачуються неустойка та збитки, що виплачуються понад неустойку.

Відповідно до Графіку повернення кредиту (Додаток № 1до Кредитного договору) датою початку погашення кредиту є 01.02.2010 р. Отже, з 26.06.2009 р. по 01.02.2010 р. Позичальник мав сплачувати лише відсотки за користування кредитом.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обовязково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умовами п., п. 4.1.6 та 4.1.7 Кредитного договору сторони передбачили, що виконання зобовязань Позичальника за Кредитним договором забезпечується, зокрема, фінансовою порукою ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” та фінансовою порукою ТОВ “Усма-груп” на суму кредиту і процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання ОСОБА_3 зобовязань перед позивачем за Кредитним договором 26.06.2009 р. позивачем з ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” (відповідачем 1 у справі) та ТОВ “Усма-груп” (відповідачем 2 у справі) були укладені, відповідно, Договір поруки № 03-09 пф і Договір поруки № 04-09 пф (далі за текстом Договори поруки), відповідно до п. 1.1 яких за текстом цих Договорів: “позичальник” фізична особа ОСОБА_3; “кредитор” Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство”) кредитор “позичальника” по кредитному договору від 26.06.2009 р. № 01-09 кф “кредитний договір” ( за умовами якого “позичальник” зобовязаний повернути “кредитору” на умовах і в строки, передбачені “кредитним договором”, але не пізніше 24.12.2010 р. (включно) кредит в сумі 10 000 000,00 грн., відсотки за користування ним, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплатити комісійні винагороди за надання кредиту та його управління, сплатити неустойку (штраф, пеню), а також відшкодувати “кредитору” всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання “позичальником” умов “кредитного договору”, у порядку, в розмірах і у випадках, передбачених “кредитним договором”), за яким у забезпечення виконання зобовязань “позичальника” укладені Договори поруки; “поручитель” відповідно ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” і ТОВ “Усма-груп”, які зобовязуються перед “кредитором” відповідати за погашення заборгованості “позичальника” за “кредитним договором” на засадах солідарного боржника.

Згідно з п. 2.1 Договорів поруки у випадку невиконання та/або прострочення виконання ОСОБА_3 (Позичальником) зобовязань за Кредитним договором по сплаті Банку (Кредитору) заборгованості по наданому кредиту в розмірі 10 000 000,00 грн. або в будь-якій частині наданого кредиту; процентів, нарахованих за користування кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобовязань по поверненню кредиту, процентів, за неправомірне користування кредитом), комісійної винагороди; неустойки (штрафу, пені); збитків, завданих Банку, відповідачі 1 і 2 зобовязалися виконати зобовязання по сплаті вказаних вище і несплачених Позичальником сум Банку.

Відповідно до п. 2.2 Договорів поруки у випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобовязань, що випливають із Кредитного договору, Поручителі відповідають перед Банком як солідарні боржники в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Пунктами 3.1, 3.4 та 3.5 Договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання зобовязань Позичальником у строки, визначені Кредитним договором, Банк зобовязаний звернутися з письмовою вимогою на адресу Поручителів. Виконання Поручителями зобовязань перед Банком повинно відбутися не пізніше 3-х денного строку з дати отримання Поручителями відповідної вимоги Банку. Виконання Поручителями зобовязань перед Банком здійснюється шляхом перерахування суми заборгованості, вказаної у вимозі, з будь-якого власного банківського рахунку на рахунки, відкриті в Банку.

Пунктом 5.5 Договорів поруки сторони передбачили, що ці Договори діють до повного виконання зобовязань Позичальником за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін і доповнень до нього) або до припинення права поруки, що передбачено чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. (стаття 554 ЦК України).

Пунктом 5.1.1 Кредитного договору встановлений обовязок Банку видати кредит у готівковій формі на умовах, передбачених Договором.

З матеріалів справи судом встановлено, що взяті на себе зобовязання за Кредитним договором позивач виконав належним чином та надав ОСОБА_3 відповідно до умов Кредитного договору грошові кошти в розмірі 10 000 000,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 17 від 26.06.2009 р. та виписками по особовим рахункам ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 р. по 20.03.2012 р.

У відповідності до п., п. 5.2.1 та 5.2.3 Кредитного договору Позичальник зобовязався використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість по кредиту та процентам перед Банком відповідно до Графіку погашення (Додаток № 1 до Договору) на рахунок, відкритий в Банку, шляхом: перерахування коштів з особистого вкладного (депозитного) рахунку; готівкою; іншими шляхами, передбаченими законодавством. Своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, суми неустойки і збитків в порядку, передбаченому Договором.

Однак, як свідчать фактичні обставини справи, в порушення умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства, ОСОБА_3 (Позичальник) взяті на себе зобовязання належним чином та у встановлені Графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) строки не виконав, кредит не погасив, сплату процентів за користування кредитними коштами у повному обсязі не здійснив, сплативши на користь позивача лише 846 653,43 грн. процентів за користування кредитом (платежі 30.06.2009 р., 31.07.2009 р., 31.08.2009 р., 30.09.2009 р., 12.10.2009 р., 05.11.2009 р. та 07.04.2010 р., що підтверджується довідкою про рух коштів за період з 01.01.2008 р. по 20.03.2012 р.).

У звязку із цим, за ОСОБА_3 (Позичальником) перед Банком (позивачем), згідно наданих позивачем розрахунків, рахується прострочена заборгованість з погашення кредиту в сумі 10 000 000,00 грн. та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, які нараховані за період з 30.10.2009 р. по 26.09.2011 р. за процентними ставками 26 % (на підставі п. 2.2 Кредитного договору) та 30 % (на підставі п. 3.4 Кредитного договору), в сумі 5 444 124,49 грн.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість з погашення кредиту та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами ОСОБА_3 погашена не була.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7.2 Кредитного договору встановлено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним, повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Отже, зобов'язання ОСОБА_3 (Позичальника) по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_3 (Позичальник) доказів належного і повного виконання зобовязань по поверненню основної суми заборгованості по кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами суду не довів.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Кредитного договору сторони обумовили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

При цьому, п. 3.5 Кредитного договору встановлено, що у випадку, якщо Банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 3.3 Договору.

Враховуючи вищевказані умови Кредитного договору за прострочення Позичальником виконання зобовязань з погашення кредиту Банком нарахована пеня за період з 27.09.2010 р. по 26.09.2011 р. в сумі 1 484 802,33 грн. та пеня за прострочення виконання зобовязань зі сплати процентів за користування кредитом за загальний період з 27.09.2010 р. по 26.09.2011.2011 р. в сумі 591 261,77 грн.

Відповідачем 1 в судовому засіданні заявлено про застосування до заявлених позивачем вимог про стягнення 1 484 802,33 грн. пені за прострочення погашення кредиту та стягнення 591 261,77 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом наслідків спливу позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки позовна заява подана позивачем до суду в листопаді 2011 року, тоді як нарахування пені позивачем здійснюється починаючи з вересня 2011 року.

Частинами 3 і 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування до заявлених вимог про стягнення 1 484 802,33 грн. пені за прострочення погашення кредиту та стягнення 591 261,77 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами наслідків спливу позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 03.11.2011 р., тоді як відповідно до розрахунку позивача пеня за прострочення повернення кредиту та пеня за прострочення сплати відсотків а користування кредитними коштами розрахована за період з 27.09.2010 р. по 26.09.2011 р.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не були дотримані вимоги ст. 258 ЦК України щодо застосування спеціальної (скороченої) позовної давності. Позивач не надав суду доказів поважності пропуску позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення 1 484 802,33 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 591 261,77 грн. пені за прострочення сплати відсотків а користування кредитними коштами, а також не звертався до суду з мотивованим клопотанням про поновлення пропущеної позовної давності.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає наявними підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 123 751,58 грн. пені за прострочення повернення кредиту за період з 27.09.2010 р. по 02.11.2010 р. включно та для відмови в задоволенні вимог про стягнення 40 194,45 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 27.09.2010 р. по 02.11.2010 р. включно з огляду на пропущення позивачем позовної давності.

З урахуванням викладеного, задоволенню судом підлягають вимоги про стягнення 1 361 050,75 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 551 067,32 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 03.11.2010 р. по 26.09.2011 р., а всього 1 912 118,07 грн. пені.

Згідно з п., п. 3.6, 6.8 Кредитного договору сторони домовилися, що за невиконання прийнятих на себе зобовязань, передбачених п. 5.2.12 Договору Позичальник сплачує штраф в розмірі 10 000,00 грн. за кожний місяць невиконання. У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 3.3 Договору.

За невиконання Позичальником п. 5.2.12 Кредитного договору позивачем предявлена вимога про стягнення 130 000,00 грн. штрафу, який нарахований за період з 26.07.2009 р. по 26.08.2010 р. на підставі п. 6.8 Кредитного договору.

Відповідачем 1 в судовому засіданні заявлено про застосування до заявленої позивачем вимоги про стягнення 130 000,00 грн. штрафу наслідків спливу позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки позовна заява подана позивачем до суду в листопаді 2011 року, тоді як штраф нарахований за період з 26.07.2009 р. по 26.08.2010 р.

Враховуючи вище наведені приписи діючого цивільного законодавства, суд вважає наявними підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 130 000,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 6.8 Кредитного договору, з огляду на пропущення позивачем позовної давності.

Згідно з п. 5.3.2 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії суми кредиту) сплатити в повному обсязі заборгованість за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або суму неустойки у випадку виникнення простроченої кредитної заборгованості перед Банком у Позичальника та/або у спорідненої особи за принаймні одним кредитним договором укладеним з Банком.

У звязку із невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе за умовами Кредитного договору зобовязань по поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами на адресу Позичальника Банком направлявся лист-претензія № 06-10/28 від 20.01.2010 р. з вимогою про виконання умов Кредитного договору та погашення існуючої заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом.

Крім того, відповідно до вимог Договорів поруки № 03-09 пф та № 04-09 пф від 26.06.2009 р. та на підставі ст. 554 ЦК України Банком на адресу відповідачів 1 і 2 направлялися вимоги № 06-10/30 і № 06-10/31 від 20.01.2010 р. про виконання поручителями взятих на себе зобовязань.

ОСОБА_3 та відповідачами 1 і 2 у справі (поручителями) вказані листи-вимоги були проігноровані, заходи з погашення заборгованості відповідача 1 перед позивачем ними вжиті не були.

У відповідності до ст. 541 ЦК України солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має прав вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Жоден з відповідачів у справі № 4/5009/7182/11 письмових пояснень по суті спору не надали, доказів належного виконання зобовязань щодо погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування кредитними коштами у повному обсязі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” і ТОВ “Усма-груп” солідарно 17 356 242,56 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 01-09 кф від 26.06.2009 р., в тому числі 10 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5 444 124,49 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та 1 912 118,07 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати покладаються солідарно на відповідачів 1 і 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст., ст. 258, 267, 525, 526, 530, 541, 543, 546, 549, 553, 554, 599, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст., ст. 174, 175, 193, 230-232, 345 ГК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, м. Запоріжжя та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Усма-груп”, м. Запоріжжя про стягнення з ТОВ “СМУ-4 Запоріжінвестбуд” і ТОВ “Усма-груп” солідарно 17 650 188,59 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 01-09 кф від 26.06.2009 р., укладеним ПАТ Промінвестбанк і ОСОБА_3, в тому числі 10 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5 444 124,49 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 2 076 064,10 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за користування кредитними коштами та 130 000,00 грн. штрафу, задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-4 Запоріжінвестбуд”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 27, кв. 9, код ЄДРПОУ 34641014) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Усма-груп”, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 23, кв. 10, код ЄДРПОУ 32607783) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002) 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 5 444 124 (пять мільйонів чотириста сорок чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 49 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 1 912 118 (один мільйон девятсот дванадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 07 коп. пені за прострочення зобовязань з погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 25 075 (двадцять пять тисяч сімдесят пять) грн. 32 коп. державного мита і 232 (двісті тридцять дві) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “27” березня 2012 р.

Головуючий суддя Н.Г.Зінченко

Судді А.В.Дьоміна

Н.А.Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.