Рішення № 22229338, 26.03.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.12 Справа № 10/194/07-22/93/09-7/59/10

За позовом: Фермерського господарства “СФГ Нива”, с. Хрестівка, Чаплинського району, Херсонської області

до відповідача: Української товарної біржи “УТБ”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, м. Нова Каховка, Херсонська область

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Підприємство “Універмаг” Чаплинської райспоживспілки, смт. Чаплина, Херсонська області

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чаплинська районна спілка споживчих товариств, смт.Чаплинка, Херсонська область.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 27/2 від 27.02.12р.

Від відповідача: не зявився.

Від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1697 від05.10.10р.

Від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_1 - особисто.

Від третьої особи 1: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 15.02.12р.

Від третьої особи 2: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 15.02.12р.

Заявлено позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року, укладеному між Фермерським господарством “СФГ Нива”, та Української товарною біржею “УТБ” та визнання права власності на обєкти нерухомості - будівлі та споруди магазину “Універмаг” Чаплинської райспоживспілки, що розташований за адресою: Херсонська область, смт.Чаплинка, вулиця Леніна, 101 та складається з: “А”Універмаг, площею 2575,3 м.кв. - двох поверховий; “а” підвал 499,8 м кв; “а 1”вітрина 69,9 м.кв.; “а 2”ганок 614,5 м.кв.; “а 3”вхід у підвал 7,8м.кв.; “а 4”ганок 5,9 м.кв.; “а 5”вент.шахта 7,3 м.кв.; “а 6”навіс120,3 м.кв.; а 7”ганок 6,6 м.кв; “а 8”вхід у підвал 5,2 м.кв.; “а 9”вхід у підвал 10,8 м.кв.; “а 10”ганок 37,6 м.кв. У власність ФГ“СФГ Нива” переходить 92/100 частини магазину “Універмаг”; та магазин “Раймаг”, що розташований за адресою Херсонська область, с.м.т. Чаплина, вул. Леніна, 103 та складається з: “А” магазин 285,5 м.кв.; “а”, “а 1”склади; “а 2”гараж; “а 3”ганок. Загальна площа підсобних приміщень складає 160,00 м.кв.

У звязку зі скасуванням ВГС України рішення господарського суду Запорізької області від 30.03.2007р. по справі № 10/194/07, розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області ОСОБА_5 справу № 10/194/07 передано на новий розгляд судді Скидановій Ю.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2009р. справу №10/194/07 було прийнято до розгляду та присвоєно № 10/194/07-22/93/09.

На підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено - Підприємство “Універмаг” Чаплинської райспоживспілки. Судове засідання призначено на 02.03.2009 р.

Ухвалою від 02.03.2009 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1, (74900, АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1); розгляд справи відкладено на 11.03.2009р.

10.03.2009 року позивачем надана суду заява про уточнення предмету позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати дійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року. Вказана заява була прийнята судом, в складі судді СкидановоїЮ.О. до розгляду.

Від Чаплинської районної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01770772) надійшла заява про залучення заявника до участі у справі № 10/194/07-22/93/09 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Вказана заява була прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до ст.22 ГПК України. Господарським судом встановлено, що за договором купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року, укладеним між Фермерським господарством “СФГ Нива” та Українською товарною біржею “УТБ”, обєктом купівлі-продажу було майно, що належало на праві власності Чаплинській районній спілці споживчих товариств.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Клопотання судом задоволено, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено: Чаплинську районну спілку споживчих товариств (75200, Херсонська область, смт.Чаплинка, вул. Радянська, 44; код ЄДРПОУ 01770772).

11.03.2009р. третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надана суду заява про зупинення провадження у справі № 10/194/07-22/93/09 до розгляду Чаплинським районним судом Херсонської області справи № 2-167 за позовом Підприємства “Універмаг” Чаплінської райспоживспілки до ОСОБА_1, фермерського господарства “СФГ Нива”, третя особа: Чаплинська районна спілка споживчих товариств про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року та договору міни від 04.10.2007 року.

Згідно із ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Предметом спору у справі № 10/194/07-22/93/09, зокрема, є визнання дійсним договору купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року, укладеним між Українською товарною біржею “УТБ“ та ФГ “СФГ Нива”. При цьому Чаплинським районним судом Херсонської області розглядається справа № 2-167 предметом спору у якій є визнання недійсним, зокрема, договору купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року.

Таким чином, вищевказані справи є взаємоповязаними, тому ухвалою суду від 11.03.2009р провадження у справі № 10/194/07-22/93/09 було зупинено до розгляду Чаплинським районним судом Херсонської області справи № 2-167 за позовом підприємства “Універмаг” Чаплинської райспоживспілки до ОСОБА_1, фермерського господарства “СФГ Нива”, третя особа: Чаплинська районна спілка споживчих товариств, про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007 року та договору міни від 04.10.2007 року.

Розпорядження голови господарського суду Запорізької області від 04.03.2010р. №160 справу № 10/194/07-22/93/09 було передано на розгляд судді Кутіщевій Н.С.

Ухвалою суду від 09.03.2010р. справу було прийнято до розгляду, справі присвоєно № 10/194/07-22/93/09-7/59/10.

31.01.2012р. на адресу господарського суду Запорізької області супровідним листом (вих. № 2-55/10 від 26.01.2012р.) Чаплинським районним судом Херсонської області надіслано копію рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 09.06.2010р., копію ухвали апеляційного суду Херсонської області від 06.10.2010р. та копію рішення Вищого спеціалізованого суду України від 30.11.2011р.

Ухвалою суду від 01.02.2012р. провадження по справі № 10/194/07-22/93/09- 7/59/10 було поновлено, судове засідання призначено на 22.02.2012р.

22 лютого 2012р. від третьої особи 1 надійшли пояснення, згідно з якими, Підприємство “Універмаг” Чаплинської райспоживспілки вважає, що позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених в письмових пояснення, що долучені до матеріалів справи.

22 лютого 2012р. надійшли пояснення від Чаплинської РССТ, згідно з якими третя особа 2, також вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню (письмові пояснення долучені до матеріалів справи).

Ухвалою суду від 22.02.2012р. судове засідання відкладалось до 05.03.2012р., 26.03.2012р.

05.03.2012р. від позивача та третьої особи ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, згідно з якими просять суд визнати дійсним договір купівлі продажу від 16.03.2007р. № 36/07 з моменту його укладення (пояснення долучені до матеріалів справи).

Позивач підтримав свої вимоги, які викладені в його заяві від 10.03.2009р. ат заяві про уточнення предмету спору, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилаються на ст.ст.220, 626 628, 638, 655-657 ЦК України, вказує на те, що 16.03.2007р. позивач був визначений переможцем аукціону по продажу будівель та споруд “Універмаг” Чаплинської Райспоживспілки та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №36/07. Між сторонами був підписаний акт приймання-передачі будівель та споруд. Але, договір купівлі-продажу № 36/07 від 16.03.2007р. з вини відповідача нотаріально не посвідчено, тобто позивач вказує на те, що відповідач ухилявся від його нотаріального посвідчення даного договору.

Представник відповідача, в продовжене 26.03.2012р. судове засідання не зявився повторно. Відповідач без поважних причин не виконав законні вимоги суду, викладені в ухвалі від 22.02.2012р., не надав суду обґрунтований відзив на позовну заяву по суті предмету спору, на теперішній час, з посиланням на конкретні документальні докази (письмово), не направив в судове засідання компетентного, повноважного представника.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача позов вимоги не визнали, вважають їх такими, що не відповідають ст. 220 ГК України (пояснення долучені до матеріалів справи).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представників позивача та третіх осіб, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства, рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

16.03.2007р. між Українською товарною біржою “УТБ” та Фермерським господарством “СФГ “Нива” був укладений договір купівлі продажу.

Згідно п. 1 даного договору, продавець зобовязався передати у власність покупцю будівлі та споруди “Універмаг” Чаплинської райспоживспілки (обєкти купівлі-продажу перелічені в п. 1 даного договору куівлі-продажу).

Спірний договір купівлі-продажу від 16.03.2007 р. нотаріально посвідчений не був.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 55 Закону України "Про нотаріат" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача. Посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна. При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Пунктом 38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, ( в редакції, що діяла на час укладання спірного договору) передбачено, що договори про відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках державну реєстрацію прав на це майно. Такі документи нотаріус приймає лише за наявності відмітки (штампа) про реєстрацію відповідних прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлювального документа.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, на виконання вимог ст. 220 ЦК України розглядаючи спір щодо визнання договору дійсним, суд повинен дати оцінку домовленості сторін щодо усіх істотних умов договору, перевірити правову природу такої домовленості, чи відповідає вона законодавству та чи відповідають законодавству дії сторін по виконанню спірної угоди.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Цивільний кодекс розрізняє два випадки визнання угод недійсними внаслідок невиконання їх учасниками вимог відносно нотаріальної форми угоди:

1). визнання недійсною односторонньої угоди, здійсненої з недодержанням вимог про її нотаріальну форму (ст. 219 ЦК України);

2). визнання недійсною дво чи багатосторонньої угоди (договору), укладеної з порушенням вимог відносно нотаріальної форми її здійснення (ст. 220 ЦК України).

В деяких випадках відсутність необхідного нотаріального посвідчення угоди може бути компенсовано судовим рішенням і даному разі умови визнання угоди судом дійсною по ст.219 і по ст. 220 ЦК України відрізняються. Що стосується недодержання нотаріальної форми договору, то воно тягне за собою її нікчемність (ст. 220 ЦК України) і, згідно ч. 1 ст.216 ЦК України, в таких випадках наступає двостороння реституція: кожна сторона договору повертає іншій стороні все отримане по такому договору, а при неможливості повернути отримане в натурі повернути його вартість в грошовій формі.

Суд може застосувати норми закону (ст. 220ЦК України) про визнання договору дійсним при одночасній наявності наступних умов: якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України), оскільки при відсутності цих умов договір вважається неукладеним, а не нікчемним; повне або часткове виконання договору; ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення такого договору.

Суду не надано належних документальних доказів щодо ухилення відповідача від нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. 5 ст. 657 ЦК України, особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватись законом.

Крім того, що є основним в даному випадку взаємовідносин сторін при укладенні цього договору, відповідно до вимог чинного законодавства, норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

2. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

3. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

4. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст.ст.218, 220 ЦК України, а інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно п. 3.1 договору, передача обєкту продавцем та приймання обєкту покупцем проводиться протягом двох днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з п. 3.2 договору, факт передачі обєкту продавцем та прийняття обєкту покупцем посвідчується актом приймання-передачі.

Акт приймання-передачі підписаний сторонами 16.03.2007р.

Відповідно до п. 2.2 договору, розрахунки за обєкт здійснюються покупцем не пізніше ніж до 13.09.2007р.

Таким чином, державну реєстрацію договору сторони повинні були здійснити в установленому порядку до моменту встановлених договором дат виконання сторонами зобовязань по цьому договору.

Виходячи з вищевикладеного, в суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

В позові слід відмовити.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

В позові Фермерського господарства “СФГ Нива”, с. Хрестівка, Чаплинського району, Херсонської області до Української товарної біржи “УТБ”, м. Запоріжжя відмовити.

Рішення вступає в силу по закінченню 10 денного строку з дня його підписання.

Дата підписання “29” березня 2012

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет