Ухвала суду № 22229231, 28.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "28" березня 2012 р. Справа № 3/5007/24-Б/11

За заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (м.Житомир)

До боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (с. М.Рача, Радомишльський район)

про визнання банкрутом

Суддя Костриця О.О.

В засіданні суду прийняли участь:

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1 - дов. №104/11.5.2 від 03.03.2012р.

ОСОБА_2 дов. №584/11.5.2 від 02.08.2011р.

від боржника: Вербило Ю.В. - розпорядник майна

В провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №3/5007/24-Б/11 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (с. М.Рача, Радомишльського р-ну), порушена 15.11.2011р. за правилами ст.ст. 6,8,11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 11.01.2012р. розгляд справи у підготовчому засіданні суду було відкладено, призначено наступне засідання суду на 20.02.2012р.

Ухвалою суду від 13.02.2012р. справу №3/5007/24-Б/11 було прийнято до провадження судді Костриці О.О.

Ухвалою суду від 28.02.2012р. було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду, зобов'язано боржника, ініціюючого кредитора та підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Житомирській області вчинити певні дії по справі та надати витребувані судом документи.

Ухвалою від 13.03.2012р. судом було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду, зобов'язано боржника, ініціюючого кредитора та підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Житомирській області вчинити певні дії по справі та надати витребувані судом документи.

26.03.2012р. до господарського суду Житомирської області вдруге від боржника в особі голови ліквідаційної комісії (представника боржника) Войводіч Ю.А. надійшла телеграма, в якій вона просить суд перенести розгляд справи призначений на 28.03.2012р., у зв'язку з тим, що засновник ОСОБА_3 та представник СТОВ "Терра" Войводіч Ю.А. перебувають на лікарняному та не мають можливості направити іншого представника, підтверджуючі документи зобов'язуються надати в наступне засідання.

Боржником в особі голови ліквідаційної комісії (представника боржника) Войводіч Ю.А. та засновника боржника ОСОБА_3 12.03.2012р. до господарського суду Житомирської області факсимільним та телеграфним зв'язками вже надходили заяви про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням уповноважених представників боржника на лікарняному, які з огляду на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України та з метою дотримання принципу рівності та змагальності учасників судового процесу перед судом були задоволені.

Представники ініціюючого кредитора та розпорядник майна в судовому засіданні повідомили, що при вирішенні клопотання боржника від 26.03.2012р. покладаються на розсуд суду.

Суд відхиляє клопотання боржника від 26.03.2012р. та вважає за необхідне зазначити наступне.

Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

В свою чергу, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони. Відповідно останні зобов'язані дотримуватись вимог закону при реалізації своїх повноважень.

Таким чином, боржник з урахуванням того, що про дату судового засідання його було попереджено заздалегідь, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.218) не був обмежений у праві надати довіреність іншій особі з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Представники ініціюючого кредитора в підготовчому засіданні суду підтримали вимоги викладені в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Розглянувши в підготовчому засіданні господарського суду матеріали справи, заслухавши представників ініціюючого кредитора, розпорядника майном боржника, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає у з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Положеннями ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено ознаки неплатоспроможності боржника.

Так, згідно з вказаною нормою Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

У першу чергу всі зазначені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого господарського Суду України в рекомендаціях № 0-5/1193 від 04.06.2004 року господарським судам "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у п.п. 8.2., 8.3. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими. Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Відповідно п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18 грудня 2009 року, термін, з якого має обчислюватися мінімальний строк прострочення боржником виконання свого зобовязання є момент у часі, з настанням якого це зобовязання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після предявлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі № 3/157 та Вищий господарський суд України в постановах від 25.05.2011 року по справі №Б26/95-10, від 18.05.2010 року по справі Б-39/02-09.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника грунтуються, зокрема, на рішенні суду від 01.03.2011р. у справі №2/526, на виконання якого 18.03.2011р. господарським судом видано наказ №2/526 (а.с. 39-43).

29.03.2011р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №2/526 від 18.03.2011р. (а.с.44).

10.06.2011р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, керуючись п.7 ч.1 ст.49 та ч.2 ст.67 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №2/526 від 18.03.2011р. та направлено зазначений виконавчий документ для подальшого виконання голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) СТОВ "Терра", оскільки уповноваженими органами СТОВ "Терра" було прийнято та зареєстровано рішення про припинення даної юридичної особи та створено ліквідаційну комісію (а.с.50).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що виконавче провадження з приводу примусового виконання наказу господарського суду у справі № 2/526 тривало з 29.03.2011р. по 10.06.2011р., тобто менше ніж три місяці, що виключає наявність встановленого законом тримісячного строку прострочення боржником виконання свого обовязку.

За таких обставин, суд вважає, що справа про банкрутство боржника порушена за відсутності необхідних передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Норми ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство, але на думку суду такий перелік не є вичерпним, оскільки в силу ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Отже у якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, зокрема, боржника можуть також застосовуватися норми ст.80 ГПК України.

У пункті 36 Постанови Пленуму №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. зазначено, що у разі коли Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Крім того, відповідно до п. 8.2 рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.

З огляду на те, що ініціюючим кредитором не надано належних доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, які дають можливість визначити перебіг тримісячного строку невиконання боржником безспірного зобовязання перед кредитором, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне, відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором визнається юридична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відповідно до ч.9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

В заяві про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор зазначає, що загальний розмір безспірних вимог до боржника складав 9 687 306,61 грн. (згідно рішення господарського суду від 01.03.11 року у справі № 2/526), з яких: 305 756,85 грн. пені по простроченим відсоткам.

З врахуванням змісту абз. 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стягнута в судовому порядку сума пені по простроченим відсоткам не може входити до складу грошового зобов'язання ініціюючого кредитора при зверненні із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, розмір безспірних вимог до боржника, що підтверджений рішенням господарського суду, становить 9381549,76 грн.

З них, заставою майна боржника забезпечено безспірні вимоги ініціюючого кредитора на загальну суму 7 407 389 грн.

Крім того, ініціюючий кредитор зазначає, про реалізацію предмету іпотеки за іпотечним договором від 17.12.2007 року за реєстровим № 2103.

З огляду на зазначене, ініціюючий кредитор повинен був врахувати вартість предмету іпотеки за іпотечним договором від 17.12.2007 року № 2103 при підрахунку розміру вимог, забезпечених заставою майна боржника.

Разом з тим, як вбачається із заяви про порушення провадження у справі ініціюючим кредитором не було враховано реалізацію предмету іпотеки та пред'явлено до боржника грошові вимоги на суму 2024160,76 грн.

Тоді як, частина безспірних вимог, що не забезпечена заставою, становить 1974160,76 грн. та саме в такому розмірі ініціюючий кредитор мав право заявити вимоги до боржника або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави.

Відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на ініціюючого кредитора.

Керуючись п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК, ст.11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №3/5007/24-Б/11 припинити.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 15.11.2011р.

3. Припинити процедуру розпорядження майном боржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (вул. Заводська,1 с. М.Рача, Радомишльський район, ідентифікаційний код 30581198).

4. Припинити повноваження розпорядника майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" арбітражного керуючого Вербила Юрія Володимировича ( ліцензія серії НОМЕР_1 від 02.03.2007 року, видана Державним департаментом з питань банкрутства, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2).

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.

Суддя Костриця О.О.