Рішення № 22228909, 28.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.12р.Справа № 36/5005/1775/2012 За позовом Публічного акціонерного товариства "Інвестиційно-фінансовий консалтинг", м. Донецьк

до Колективного підприємства "Дніпромеблі", м. Дніпропетровськ

про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 5 103, 90 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Халамай Ю.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.01.2012

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.02.2012

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Колективного підприємства "Дніпромеблі" (далі - відповідач) про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 5 103, 90 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2012 порушено провадження по справі № 36/5005/1775/2012, розгляд справи призначено на 13.03.2012.

В судовому засіданні 13.03.2012 оголошувалася перерва у звязку з необхідністю витребування у сторін додаткових документів відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовував їх порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", внаслідок чого у позивача, згідно договору відступлення права вимоги від 23.12.2009, виникло належне Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО" право на відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 5 103, 90 грн. На підтвердження позовних вимог позивач надав до суду копії: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля ЗІЛ-130, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8); витягу з наказу КП "Дніпромеблі" від 30.03.2005 року № 24-к (а.с. 9); подорожнього листа № 360295 (а.с. 10); довідки відділу ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області № 14/1-6468ск від 22.12.2008 (а.с. 15); постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2008 (а.с. 16); полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2057701 від 10.01.2008 (а.с. 18); звіту Приватного підприємця судового експерта ОСОБА_3 про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, № 2741/10/СК від 29.10.2008 (а.с. 20-27); страхового акту № 1040-24 від 23.02.2009 (а.с. 29); платіжного доручення № 2469 від 23.02.2009 (а.с. 30); кошторису збитків від 11.02.2009 (а.с. 32); претензії до відповідача № 2712 від 02.12.2011 (а.с. 33); договору відступлення прав вимоги від 23.12.2009 (а.с. 41).

Позивач, керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1172, 1191 Цкодексу України , ст. 27 Закону України "Про страхування", п. п. 1-3 договору відступлення прав вимоги від 23.12.2009, просить суд стягнути з відповідача 5 103, 90 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву (а.с. 53-55), в яких зазначив, що позивач не повідомив відповідача про укладення договору відступлення прав вимоги, відсутні докази проведення державної реєстрації вказаного договору, виплата страхового відшкодування ОСОБА_6 була проведена з порушенням діючого законодавства, в матеріалах справи відсутні докази щодо повноважень суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3, а також огляд пошкодженого автомобіля відбувався без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 13.03.2012 до початку розгляду справи по суті представник відповідача заявив усне клопотання про заміну відповідача Колективного підприємства "Дніпромеблі" на належного відповідача - ОСОБА_4 Клопотання залишено судом без задоволення, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Власником автомобіля ЗІЛ-130 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) є Колективне підприємство "Дніпромеблі", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

На виконання вимог ухвали суду від 13.03.2012 позивач надав докази направлення копії договору відступлення прав вимоги від 23.12.2009 з додатками на адресу відповідача, копію картки атестованого судового експерта ОСОБА_3 та копії свідоцтв експерта № НОМЕР_3 від 02.07.1998, № НОМЕР_4 від 25.01.2008.

В судовому засіданні 27.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 02 вересня 2008 року в місті Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗІЛ-130, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить колективному підприємству "Дніпромеблі", під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Ford FТ 33О, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_5. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Ford FТ 33О, власником якого є ОСОБА_6.

Згідно з довідкою відділу ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області № 14/1-6468ск від 22.12.2008 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2008 було вставлено, що водій ОСОБА_4 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_4 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу .

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників наземних транспортних засобів № ВВ/2057701 від 10.01.2008 цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану автомобілем ЗІЛ-130, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано у Закритому акціонерному товаристві "Страхова компанія "ВУСО". Таким чином, у ОСОБА_6, як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до ЗАТ "СК "ВУСО" про страхове відшкодування.

Згідно Звіту № 2741/10/СК від 29.10.2008 про оцінку автомобіля "Ford Transit FТ 33О 2.4 МТ", державний реєстраційний номер НОМЕР_5, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford Transit FТ 33О 2.4 МТ" в результаті його пошкодження при ДТП склала 8 889, 58 грн.

Як вбачається з кошторису збитків від 11.02.2009, сума збитків, завданих внаслідок ДТП автомобілю "Ford Transit FТ 33О 2.4 МТ" становить 5 613, 90 грн., безумовна франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників наземних транспортних засобів № ВВ/2057701 від 10.01.2008 - 510 грн.

За фактом пригоди ЗАТ "СК "ВУСО" на підставі страхового акту № 1040-24 від 23.02.2009 року сплатило ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 5 103, 90 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 2469 від 23.02.2009.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода відбулась за участю автомобіля ЗІЛ-130 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить Колективному підприємству "Дніпромеблі", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Згідно ч. 1 ст. 1172 юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. На дату виникнення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4, відповідно до витягу з наказу від 30.03.2005 знаходився у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до п. 33.1.2 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних належних доказів у підтвердження факту повідомлення страхувальником, тобто відповідачем, страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" виникло право вимоги до Колективного підприємства "Дніпромеблі" щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ "Страхова компанія "ВУСО", що дорівнює 5 103, 90 грн.

23.12.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" та позивачем було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор (ЗАТ "Страхова компанія "ВУСО") відступає, а Відкрите акціонерне товариство "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" - новий кредитор набуває право вимоги (регресу) до осіб відповідальних за завдані збитки, належне первісному кредиторові у розмірі страхового відшкодування, визначеного за договорами страхування, укладеними між первісним кредитором та страхувальниками і зазначеними у Додатку № 1, що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Кодексу).

Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 02.12.2011 надіслав на адресу відповідача лист з вимогою щодо відшкодування шкоди. Станом на день розгляду справи відповідач свої зобов'язання не виконав ні щодо первісного, ні щодо нового кредитора, доказів проведених розрахунків суду не надав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, свої заперечення обґрунтував наступним.

Договір відступлення прав вимоги між позивачем та ЗАТ "Страхова компанія «ВУСО" від 23.12.2009 р. підлягає державній реєстрації відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.10.2011 № 673 "Про затвердження Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якого при укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов'язаний посвідчувати факт укладання договору страхування полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зразок якого затверджено Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Суд не приймає вказане заперечення, оскільки Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено посвідчення факту укладання договору страхування полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було затверджене 27.10.2011, тому не може регулювати відносини, що виникли на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності учасників наземних транспортних засобів № ВВ/2057701 від 10.01.2008 та договору відступлення прав вимоги від 23.12.2009, оскільки не має зворотньої дії у часі. До того ж чинним законодавством не передбачено обов'язкової державної реєстрації вказаних договорів.

Відповідач вказує, що позивач, як новий кредитор не повідомив належним чином КП "Дніпромеблі" про заміну кредитора на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги від 23.12.2009 р., тому існує право не виконувати обов'язок новому кредиторові.

Однак в матеріалах справи міститься претензія від 02.12.2011 за вих. № 2712, направлена позивачем на адресу відповідача, якою його було повідомлено про наявність Договору відступлення прав вимоги від 23.12.2009, що підтверджується документами органу поштового зв'язку (копії реєстру та фіскального чеку). Також відповідачу разом із позовною заявою був направлений витяг із зазначеного Договору з Додатком №1 до нього.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву зазначає, що заява ОСОБА_6 про здійснення страхового відшкодування не відповідає ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у вказаній заяві відсутні дані про місцезнаходження або місце проживання заявника; обставини, якими обґрунтовується вимога, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; довідка про дорожньо-транспортну пригоду. На думку відповідача, страховик не мав права до моменту отримання належним чином оформленої заяви, приймати рішення про виплату страхового відшкодування.

Судом встановлено, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено відмову страховика від здійснення страхового відшкодування з підстав недотримання вимог щодо форми заяви на здійснення страхового відшкодування.

Відповідач в запереченнях зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Приватний підприємець ОСОБА_3, який надав висновок товаровідчого дослідження спеціаліста № 2741/10/СК, є суб'єктом оціночної діяльності, який отримав відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Суд відхиляє дане твердження відповідача, оскільки в матеріалах справи містяться копія картки атестованого судового експерта ОСОБА_3 та копії свідоцтв експерта № НОМЕР_3 від 02.07.1998, № НОМЕР_4 від 25.01.2008, що підтверджує наявність повноважень у судового експерта ОСОБА_3 на здійснення товаровідчого дослідження на дату складання відповідного висновку.

Відповідач зазначає, що огляд пошкодженого при ДТП транспортного засобу "Ford Transit FТ 33О 2.4 МТ" було проведено без участі представника відповідача, чим було порушено п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Згідно п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Як вбачається з наведеної норми, виклик відповідача для проведення технічного огляду пошкодженого при ДТП транспортного засобу "Ford Transit FТ 33О 2.4 МТ" є правом, а не обов'язком замовника дослідження.

Враховуючи викладене, відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування викладених заперечень на позовну заяву.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами і обставинами справи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 103, 90 грн. майнової шкоди в порядку регресу підтверджуються, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "Дніпромеблі" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 9; код ЄДРПОУ 05424779) на користь Публічного акціонерного товариства "Інвестиційно-фінансовий консалтинг" (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 89; код ЄДРПОУ 33792667; п/р 26008200100396 у відділенні ПАТ "Банк КАМБІО", МФО 380399):

- 5 103, 90 грн. (п'ять тисяч сто три грн. 90 коп.) завданої матеріальної шкоди в порядку регресу;

- 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяА.Є. Соловйова Повне рішення складено 30.03.2012