Рішення № 22228717, 27.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.12р.Справа № 19/5005/2301/2012 За позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Едванс", м.Київ

до Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія", м.Дніпропетровськ

про стягнення 26605,33 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 5 від 01.03.12 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Едванс", м.Київ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія", м.Дніпропетровськ про стягнення суми 23 856,36 грн. боргу, суми 2153,58 грн. пені, суми 416,37 грн. 3 % річних, суми 179,02 інфляційних, а також суму судового збору в повному обсязі.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити. Надав суду довідку про наявність заборгованості, докази додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи та докази направлення на адресу відповідача акта звірки.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із находженням у відрядженні директора.

Представник позивача проти клопотання відповідача про розгляд справи заперечує, оскільки відповідач не додав до клопотання будь-яких документів, які б свідчили про знаходження його представника у відрядженні, також відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи і мав можливість та час для забезпечення явки іншого представника та подати відзив по даній справі. Крім цього, позивач зауважує на те, що не має необхідності в наданні документів про неякісне виконання робіт, оскільки предметом спору у справі є стягнення заборгованості і спір щодо якості робіт не може бути розглянутий в межах даної справи. А також до теперішнього часу відповідач не звертався до позивача з вимогами щодо неякісного виконання робіт.

Представник позивача наполягає на розгляді справи за наявними в ній документами та за відсутності відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2011 р. між позивачем - приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Едванс" та відповідачем - приватним науково-виробничим підприємством "Енергія" був укладений договір №22/08/11, згідно з яким позивач зобов'язався виконати роботи з теплогідроізоляції даху методом напилення пінополіуретану "Бластопор" (ППУ) на об'єкті відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити на умовах, передбачених даним договором.

Орієнтовний обсяг робіт по напиленню ППУ, передбачений п.2.1 договору склав: площа ізоляції-700 кв.м; товщина шару ППУ-0,08 м; обсяг напилення-56 куб.м.

Згідно п.2.2 договору, фактичний обсяг робіт може бути меншим або більшим відносно обсягу, обумовленому в п.2.1, що відображається в актах виконаних робіт. В разі суттєвого розходження обсягів виконаних робіт з обсягом, передбаченим договором, сторони підписують Додаткову угоду до даного договору із зазначенням нових обсягів і вартості договору.

В зв'язку із тим, що реальний обсяг виконаних робіт виявився більшим, ніж було передбачено договором, а саме: обсяг напилення склав 67,36 куб.м, площа ізоляції-910,70 кв.м, вартість виконаних робіт зросла і склала 219744,36 грн., про що сторони 07.09.2011 р. підписали відповідну додаткову угоду №1 до договору та підписали на цей обсяг акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт.

Згідно з п.4.1 договору Замовник повинен був провести попередню оплату у розмірі 100000 грн. до початку робіт, а потім на протязі трьох днів після підписання акту виконаних робіт оплатити суму, що залишилась.

На виконання п. 4.1 договору 22.08.2011 р. відповідач перерахував позивачу 100000 гривень в якості попередньої оплати.

Зважаючи на те, що акт виконаних робіт був підписаний сторонами 07.09.2011 р., останнім днем виконання зобов'язання відповідача по оплаті вважається 10.09.2011 р., який припадає на суботу-вихідний день.

Згідно п.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тобто, останнім днем виконання зобов'язання відповідачем по оплаті буде вважатися 12.09.2011 р.-понеділок.

В рахунок оплати за виконані роботи, крім попередньої оплати в розмірі 100000 грн., відповідач зробив наступні платежі: 05.09.11.р. - 50000 грн.; 12.09.11 р. -10000 грн.; 05.10.11 р. - 30000 грн.; 24.10.11 р. - 5888 грн..

Всього відповідачем в рахунок оплати за виконані роботи було перераховано суму 195888 грн.

З урахуванням зроблених оплат борг відповідача за виконані роботи складає 23856,36 грн.

Таким чином, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором підряду від 22.08.2011 р. №22/08/11.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 837 Цивільного кодексу України За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст.ст.525,526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п.9.3 договору, за порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона зобов'язана сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості майнових зобов'язань за кожен день прострочки, виходячи із фактичної вартості робіт і матеріалів, по яким не виконані зобов'язання однією із сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 9.3. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 2153,58 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевказану норму закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 179,02 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 416,37 грн.

Докази заборгованості відповідача перед позивачем підтверджуються матеріалами справи, довідкою про заборгованість та актом звірки.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Клопотання відповідача господарський суд залишає без задоволення, оскільки відповідач не додав до клопотання будь-яких документів, які б свідчили про знаходження його представника у відрядженні, також відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи і мав можливість та час для забезпечення явки іншого представника, а також подати відзив по даній справі. Посилання відповідача на неякісне виконання робіт, не відноситься до предмету цього спору, оскільки предметом спору у справі є стягнення заборгованості і спір щодо якості робіт не може бути розглянутий в межах даної справи, а також докази заборгованості підтверджуються матеріалами справи, довідкою про заборгованість та актом звірки.

Крім цього, відповідач не позбавлений права на звернення, в загальному порядку, з позовом до позивача відповідно до діючого законодавства, щодо якості робіт.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 1,2,12,21,22,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Енергія", 49024, м.Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 65 (р/р 26000144634001 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299, ідентифікаційний код 31458977) на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Едванс", 02160, м.Київ, вул.Каунаська, 13 (р/р 26000206410200 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 16280065) суму 23 856 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн. 36 коп. боргу, суму 2 153 (дві тисячі сто п'ятдесят три) грн. 58 коп. пені, суму 416 (чотириста шістнадцять) грн. 37 коп. 3 % річних, суму 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. інфляційних та суму 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко