Рішення № 22228601, 30.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2012 р.

Справа № 5004/154/12 за позовом прокурора м. Нововолинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Волинської філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної компанії “Нафтогаз України”

до комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго” житлово-комунального обєднання, м. Нововолинськ

про стягнення 2 587 560,32 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 178/10 від 21.02.2012р.),

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. №130 від 13.02.2012р.)

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області Загоруйко С.С.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 2687895,43 грн., з них: 2373084,12 грн. заборгованості за природний газ, переданий на підставі договору №06/10-6/39-ТЕ-3 від 30.12.2010р., 251662,89 грн. пені за період з 21.04.2011р. по 26.12.2011р., 60775,34 грн. процентів річних за період з 21.04.2011р. по 26.12.2011р., 2373,08 грн. збитків, завданих інфляцією за травень вересень 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.02.2012р. подала заяву про уточнення позовних вимог № 02-01/102 від 27.02.2012р., в якій просила стягнути з відповідача за спожитий природний газ згідно з договором №60/10-6/39-ТЕ-3 основний борг в сумі 2373084,12 грн., пеню в сумі 170203,46 грн. та 3% річних в сумі 44272,74 грн. Відтак, новою ціною позову просить вважати 2587560,32 грн. Крім цього надала суду нові розрахунки пені та процентів річних.

Судом прийнято заяву про уточнення позовних вимог № 02-01/102 від 27.02.2012р. (ухвала від 29.02.2012р.)

В судовому засіданні 28.03.2012р. прокурор, представник позивача підтримують заяву про уточнення позовних вимог № 02-01/102 від 27.02.2012р., просять стягнути з відповідача 2 587 560,32 грн., з них: 2373084,12 грн. заборгованості за природний газ, переданий на підставі договору №60/10-6/39-ТЕ-3 від 30.12.2010р. за період березень, серпень, вересень 2011 року, 170203,46 грн. пені, 44272,74 грн. процентів річних.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає, просить зменшити розмір пені і стягнути її в мінімальному розмірі.

На обгрунтування зменшення розміру пені посилається на таке:

- переданий позивачем природний газ відповідач використовував для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання житлових будинків

Відповідно до ст.2 Закону України "Про теплопостачання" відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності врегульовані даним законом.

Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обгрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, витрат на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Механізм формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлений постановою Кабінету Міністрів України №955 від 10.06.06.

Заборгованість за договором виникла у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію, що постачалась населенню, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені відповідним органом місцевого самоврядування.

Таким чином, тарифна політика, яка не здійснюється відповідачем, не забезпечила у спірний період відшкодування всіх економічно обгрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, що. в свою чергу, сприяло виникненню боргу у відповідача перед позивачем.

Згідно з п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки.

(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні: не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Саме дані обставини слугують підставою для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, до мінімального розміру.

Враховуючи те, що розмір неустойки є значним, водночас, сума основного боргу підлягає погашенню за рахунок різниці в тарифах на теплову енергію, що узгоджено Територіальною комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Волинської області (протокол №1 від 18 січня 2012 року), є підстави для зменшення розміру пені.

Прокурор, представник позивача вважають, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені до задоволення не підлягає, просять у його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

30.12.2010 року між Волинською філією ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»як постачальником і КП “Нововолинськтеплокомуненерго” житлово-комунального обєднання як покупцем було укладено договір № №06/10-6/39-ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно з умовами якого постачальник зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ в обсязі в обсязі 20594, 0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

- січень 2011 року - 3775, 0 тис. куб. м.;

- лютий 2011 року - 3717,1 тис. куб. м.;

- березень 2011 року - 3020, 0 тис. куб. м.;

- квітень 201 1 року - 1021, 9 тис. куб. м.;

- травень 201 1 року - 188, 7 тис. куб. м.;

- серпень 201 1 року - 188, 7 тис. куб. м.;

- вересень 2011 року - 188, 8 тис. куб. м.;

- жовтень 201 1 року - 1132, 5 тис. куб. м.;

- листопад 2011 року - 3020, 0 тис. куб. м.;

- грудень 2011 року - 4152, 5 тис. куб. м.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2011р. до договору № №06/10-6/39-ТЕ-3 від 30.12.2010р. про закупівлю природного газу за державні кошти назву вказаного договору викладено в наступній редакції: «договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання».

Відповідно до п.5.2.1 договору №№06/10-6/39-ТЕ-3 право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі.

Згідно з п.4.1 договору №№06/10-6/39-ТЕ-3, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартої запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30(31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Строк дії вказаного договору з 01.01.2011 по 31.12.2011 включно.

На виконання умов договору №06/10-6/39-ТЕ-3 від 30.12.2010р. позивач за період березень, серпень, вересень 2011р. передав відповідачу природного газу на загальну суму 3295493,36 грн.

Відповідач оплату за поставку природного газу провів частково на суму 922409,24 грн.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 2373084,12 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Враховуючи невиконання відповідачем договірних зобовязань в частині оплати вартості переданого природного газу, позовна вимога про стягнення з відповідача 2373084,12 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підпунктом 7.3.1. пункту 7.3. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору покупець зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У звязку із порушенням відповідачем строків оплати вартості переданого природного газу, встановлених умовами договору №06/10-6/39-ТЕ-3 від 30.12.2010р., з нього відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України підлягає до стягнення пеня в розмірі 170203,46 грн., відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 44272,74 грн. процентів річних за період з 21.04.2011р. по 26.12.2011р.

Пеня нарахована позивачем в межах строку, встановленого п.6 ст.232 ГК України, від простроченої суми окремо за кожен місяць поставки газу.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, заслухавши з цього приводу думку прокурора, представника позивача, які проти зменшення розміру пені заперечують, судом клопотання відповідача задоволено частково, вирішено зменшити розмір пені до 10% і стягнути її в розмірі 17020,35 грн. з огляду на таке.

У відповідності із пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Як встановлено судом, відповідач є комунальним підприємством. За договором поставки природного газу, укладеним між позивачем і відповідачем, природний газ поставлявся для виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій міста Нововолинська та селища Жовтневе.

Основним споживачем природного газу, що був переданий відповідачу, є населення (99,08%), яке не здійснює своєчасних розрахунків за спожиті енергоносії. Станом на 01.03.2012 року заборгованість населення перед комунальним підприємством “Нововолинськтеплокомуненерго” складає 6610500 грн.

Згідно із звітом про фінансові результати за 2011 рік комунальне підприємство “Нововолинськтеплокомуненерго” є збитковим збитки за 2011 рік складають 1456000 грн. (код рядка звіту 105).

Наведені обставини підтверджуються: звітом про фінансові результати комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго” за 2011 рік; довідкою про структуру споживачів підприємства; аналізом нарахувань та проплати населенням за опалення та підігрів води станом на 01.03.2012р.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про теплопостачання” відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності врегульовані даним законом.

Стаття 20 Закону України “Про теплопостачання” встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, витрат на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Механізм формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.06.06.

Виникненню боргу у відповідача перед позивачем сприяло те, що фактична вартість теплової енергії не відповідає тарифам, що затверджені органом місцевого самоврядування.

Внаслідок цього не було забезпечено відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На засіданні територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області, що відбулося 18.01.2012 року у Волинській облдержадміністрації, було узгоджено обсяг заборгованості, що утворилася у 2011 році, з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню комунальним підприємством “Нововолинськтеплокомуненерго”, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в розмірі 7827384 грн., що підтверджується витягом з протоколу №1 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області від 18.01.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила про відсутність станом на 28.03.2012 року субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Враховуючи причини неналежного виконання зобовязання з оплати відповідачем, незначності прострочення у виконанні зобовязання, ступінь виконання зобовязання відповідачем вартість отриманого природного газу частково оплачена, майновий стан відповідача збитковість підприємства, а також зважаючи на відсутність доказів заподіяння збитків позивачу порушенням відповідачем договірних зобовязань в частині оплати, та враховуючи, що в якості компенсації за прострочення виконання зобов'язання з оплати вартості природного газу судом задоволено вимогу про стягнення з відповідача 44272,74 грн. процентів річних, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10% і стягнути її в розмірі 17020,35 грн.

У звязку із зменшенням судом розміру заявленої до стягнення пені до 17020,35 грн., в позові про стягнення 153183,11 грн. пені (170203,46 17020,35) слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього слід покласти судові витрати по справі.

Відповідно до п.п.3.17.4. п.3.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 551, 599, 625, 610, 611, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 83, 173, 193, 233, 275 Господарського кодексу України, ст. 2, 20 Закону України “Про теплопостачання” ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго” житлово-комунального обєднання (45400, м. Нововолинськ, вул. Св. Володимира, 3, р/р 26002237895002 ПАТ КБ Приватбанк, МФО 303440, код 00185382) на користь Волинської філії Дочірньої компанії “Газ України”Національної компанії “Нафтогаз України” (43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, п/р 260053013943 у філії Волинське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 303398, код ЄДРПОУ 23253092) 2373084 грн. 12 коп. заборгованості, 17020 грн. 35 коп. пені, 44272 грн. 74 коп. процентів річних, а всього 2434377 грн. 21 коп.

3. В позові про стягнення 153183 грн. 11 коп. пені відмовити.

4. Стягнути з комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго” житлово-комунального обєднання (45400, м. Нововолинськ, вул. Св. Володимира, 3, р/р 26002237895002 ПАТ КБ Приватбанк, МФО 303440, код 00185382) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030001, код отримувача: 38009628, № рахунку: 31219206783002, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області, МФО: 803014) 51751 грн. 20 коп. судового збору.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

30.03.12