Рішення № 22228515, 27.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2012Справа №5002-19/470-2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ

До відповідача Підприємства «Октан-Сервіс», АР Крим, м.Сімферополь

про стягнення 2206450,35 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1 представник, дов. № 247-Ф/11 від 16.12.2011 р.

Від відповідача - не зявився

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Підприємства «Октан-Сервіс», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №63/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.12.2001 р. на загальну суму 2206450,35 грн., у тому числі 1215790,00 грн. прострочена заборгованість по Кредитному договору, 577868,88 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 59804,97 грн. прострочена заборгованість за комісією, 223997,95 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 116114,75 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів, 12873,80 грн. пеня за несвоєчасне погашення комісії, також просить стягнути судовий збір з відповідача.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не сповістив. Вимоги, викладені в ухвалах суду від 13.02.2012, 27.02.2012, 12.03.2012 р., не виконав, документального підтвердження поважності причин невиконання вимог суду не представив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. по справі № 5023/4165/11.

Фіксація судового процесу технічними засобами проводилась відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Представнику позивача розяснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Банк) та Підприємством «Октан сервіс» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 63/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.81-86, Том 1).

10.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Банк) та Підприємством «Октан сервіс» (Позичальник) укладено Договір про внесення змін та доповнень № 63/1 до Кредитного договору № 63/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.12.2007 р. (а.с.86-99, Том 1).

Відповідно до п.1.1 Договору про внесення змін та доповнень Банк відкриває Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (Кредит) на наступних умовах:

ліміт кредитування: 1400000,00 грн.

строк кредитної лінії: з 19 грудня 2007 року по 17 грудня 2010 року включно

мета використання коштів: поповнення обігових коштів

процентна ставка: 18% річних

-комісія за підготовку та оформлення Договору 150,00 грн., в т.ч. ПДВ 25,00 грн.;

-комісія за відкриття кредитної лінії у розмірі 0,15% від ліміту кредитування, без ПДВ;

-щорічна комісія за управління кредитною лінією для суми траншів у гривні із розрахунку 2,0% річних, без ПДВ;

-комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою Позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки) у розмірі 500,00 грн., без ПДВ.

Сплата комісій проводиться у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати.

Проценти за користування Кредитом нараховуються за період з дня надання Кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту. Комісія за управління кредитною лінією нараховується в розмірі, передбаченому в п.1.1 цього Договору, щомісячно протягом строку дії кредитної лінії. Нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Нарахування банком комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно 28 числа поточного місяця та у день остаточного повернення Кредиту. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється напередодні. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № 2068002300131 в Сімферопольській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 384867. Сплата Позичальником комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № 3578201300131 в Сімферопольській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 384867. У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів та/або комісії за управління кредитною лінією, сума несплачених у строк процентів, комісії за управління кредитною лінією вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості за процентами та/або комісії за управління кредитною лінією, Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п.5.2.7 цього Договору. Проценти, комісія за управління кредитною лінією, нараховані за останній (неоплачений) період користування Кредитом або/та кредитною лінією сплачуються одночасно з остаточним поверненням Кредиту. У разі зміни суттєвих умов цього Договору за ініціативою Позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки), Позичальник в день отримання послуги (підписання Сторонами додаткового договору про внесення змін і доповнень до цього Договору) сплачує банку комісію згідно п.1.1 на рахунок 61111103000 в Сімферопольській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку в системі електронних платежів (МФО) 384867 (п.4.2-4.4 Договору про внесення змін та доповнень).

Відповідно до п.4.6 Договору про внесення змін та доповнень у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, Позичальник сплачує у строки, передбачені п.4.4 цього Договору, проценти з розрахунку 24,0% процентів річних для кредиту у гривні, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Згідно п.6.1.1-6.1.3 Кредитного договору Позичальник зобовязаний використати Кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього Договору. Своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим Договором. Достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п.9.1, 9.2 цього Договору. Невиконання Позичальником зобовязань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення Банком договірного списання суми заборгованості Позичальника за цим Договором та/або для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за цим Договором.

Пунктом 8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п.10.1 Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання Позичальником зобовязань за цим Договором.

Листом вимогою вих.№160 від 18.07.2011 р. банк звернувся до відповідача про необхідність дострокового виконання зобовязань за Кредитним договором № 63/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії та сплати суми боргу у розмірі 1745548,33 грн., у звязку з невиконанням своїх зобовязань за договором (а.с.100-101, Том 1).

Суду не надано доказів виконання відповідачем вимог банку або здійснення інших дій щодо виконання своїх зобовязань перед банком.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання.

З матеріалів справи суд вбачає, що вих.№160 від 18.07.2011 р. банк звернувся до відповідача про необхідність дострокового виконання зобовязань за Кредитним договором № 63/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії та сплати суми боргу у розмірі 1745548,33 грн., у звязку з невиконанням своїх зобовязань за договором (а.с.100-101, Том 1).

Суду не надано доказів виконання відповідачем вимог банку або здійснення інших дій щодо виконання своїх зобовязань перед банком.

Таким чином, суд робить висновок, що у порушення зобовязань, встановлених кредитним договором щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків, відповідач має заборгованість, яка зі станом на день розгляду справи складає 1215790,00 грн. прострочена заборгованість по Кредитному договору, 577868,88 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 59804,97 грн. прострочена заборгованість за комісією.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не представлено.

Стосовно стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 223997,95 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 116114,75 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії у сумі 12873,80 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Суд зазначає, що види забезпечення виконання зобовязання є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст.546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003р. № 435 із змінами і доповненнями) визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №436 із змінами і доповненнями) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобовязань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР із змінами і доповненнями), статтями 1, 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Крім того, суд зазначає, що з наявних у матеріалах справи документів представником позивача у ході судового розгляду представлено суду розрахунок пені у сумі меншій ніж просив позивач у позовній заяві, а саме: пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 93965,58 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 12751,03 грн., пеня за несвоєчасне погашення комісії у сумі 1062,03 грн. Проте, заяв та клопотань про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені з відповідача банком у процесі розгляду справи не заявлялось. Таким чином, суд приймає до уваги розрахунок пені позивача, проте у звязку з відсутністю заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, суд розглядає позовні вимоги, які заявлені банком первісно у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд перевіривши правильність розрахунку позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 223997,95 грн., та пені за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 116114,75 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії у сумі 12873,80 грн. дійшов висновку, про наявність підстав для часткового стягнення, а саме: стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 93965,58 грн., та пені за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 12751,03 грн., пені за несвоєчасне погашення комісії у сумі 1062,03 грн. В іншій частині у стягненні пені суд відмовляє, через необґрунтоване нарахування.

Документально підтверджених відомостей щодо сплати заборгованості у повному обсязі або частково суду не представлено. При прийнятті рішення суд також враховує ту обставину, що відповідачем не оспорено суму розрахунку позовних вимог, що у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України є його обовязком.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Згідно ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити частково.

·Стягнути з Підприємства «Октан-Сервіс» (вул.Бела куна, 3а, м.Сімферополь, АР Крим, 95022; ідентифікаційний код 23434066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (бул.Лесі Українки, м.Київ, 01133; ідентифікаційний код 19357325) прострочену заборгованість по Кредитному договору у сумі 1215790,00 грн., прострочену заборгованість по процентам у сумі 577868,88 грн., прострочену заборгованість за комісією у сумі 59804,97 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 93965,58 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 12751,03 грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії у сумі 1062,03 грн., судовий збір у сумі 39224,85 грн.

·В іншій частині у задоволені позову відмовити.

·Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 29.03.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.