Рішення № 22227596, 27.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.12 Справа№ 5015/118/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокап», с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гермес», м. Митищи, Московська область, Російська Федерація;

про стягнення: 99000 доларів США.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності від 01.01.2012 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 12.01.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 99000 доларів США, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 27.02.2012 року.

В судовому засіданні 27.02.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі подав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, акти звірки розрахунків.

Відповідач в судове засідання 27.02.2012 року не зявився, вимоги ухвали господарського суду від 13.01.2012 року не виконав, відзиву не подав, причини неявки не повідомив.

Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

27.02.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 06.03.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокап»(надалі по тексту рішення позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гермес»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 99000 доларів США. Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено контракт (надалі по тексту рішення договір) № 000048 від 01 березня 2011 року, на підставі якого позивач зобовязався продавати, а відповідач купувати продукцію (надалі по тексту рішення - товар).

Позивач вказує, що станом на день вирішення спору, борг відповідача перед ним за поставлену товар становить 99000 доларів США.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між позивачем та відповідачем 01.03.2012 року був укладений договір № 000048. Відповідно до п.1.1 договору продавець (позивач у справі) зобовязався продавати другій стороні - покупцеві (відповідачу у справі) товар, зокрема: кришку металеву для консервації СКО 1-82. Товар запакований по 50 шт., в термозбіжну плівку з етикеткою на російській та українській мовах (далі - Товар 1); кришку металеву для закупорювання скляної тари з вінцем горловини тип III Твіст-офф: ТО-82, ТО-66 (далі - Товар 2), а покупець зобовязався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.2. Договору було встановлено загальну кількість Товару, який продається за даним контрактом у кількості 46 000 000 (сорок шість мільйонів). Згідно п.4.1. Договору оплата за Товар, що поставляється, здійснюється в доларах США, шляхом прямого банківського переказу на валютний рахунок Продавця.

Відповідно до п.2.3 попередня вартість Товару за даним договором становить 1700000 (один мільйон сімсот тисяч доларів США).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 336614,9 доларів США, що підтверджується комерційними рахунками (Інвойсами): № 01/15 від 14.04.2011 р., №2/16 від 12.05.11 р., №6/30 від 4.07.11 р., №5/29 від 1.07.11 р., №7/31 від 5.07.11 р., №8/32 від 6.07.11 р., №9/35 від 22.07.11р., №10/36 від 25.07.11 року, та вантажно-митними деклараціями (форма МД-2) з відмітками Державної митної служби України у Луганській області.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 237614,9 доларів США, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період: 2011 рік та довідкою з банку від 29.12.2011 року про надходження коштів на рахунок позивача.

Таким чином, станом на 19.12.2011 року борг відповідача перед позивачем складає 99000 доларів США (336614,90 - 237614,90=99000,00).

Не сплативши у встановлений строк суми заборгованості за товар, Відповідач прострочив виконання зобов'язання.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до п. 9.1 Договору всі спори та розбіжності вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не вирішили суперечку дружнім шляхом, то спір передається в Господарський суд за місцем знаходження Позивача у відповідності з використанням матеріального і процесуального права України.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. Відповідно до ст. 39 вище зазначеного Закону України - будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду:

-в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава;

-в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або інших цілях, по повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням , а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за товар здійснюється з відтермінуванням платежу на 14 календарних днів з моменту відправки по штампу ВМД.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобовязання у розмірі 99000 доларів США, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 99000 доларів США. на користь позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гермес»(141004, Російська Федерація, м. Митищи, Московська обл., вул. Силікатна д 15, ІПН 5029119791/502901001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агрокап»(80356, Львівська обл., Жовківський район, с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18, код ЄДРПОУ 33775568) заборгованість в сумі 99000,00 доларів США основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гермес»(141004, Російська Федерація, м. Митищи, Московська обл., вул. Силікатна д 15, ІПН 5029119791/502901001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Агрокап»(80356, Львівська обл., Жовківський район, с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18, код ЄДРПОУ 33775568) 15819 грн. 80 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.