Рішення № 22227360, 21.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2012 р. Справа № 12/022-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Грабець С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомприватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 122948,85 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 12.01.2012 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»(далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 122948,85 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди №2/01-10-10 від 01.10.2010 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався передати у строкове платне користування відповідачу нежитлове приміщення частину гаражу під літерою «Б», загальною площею 154,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі обєкт оренди), а відповідач зобовязувався вказаний обєкт оренди прийняти, сплачувати орендну плату та інші, передбачені умовами договору, платежі вчасно і в повному обсязі.

Відповідач орендну плату, а також інші платежі, оплатив частково, а саме в розмірі 41000,00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 113738,39 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 3025,00 грн., 3214,90 грн. пені та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2970,56 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 13 лютого 2012 року, справу призначено до розгляду 29 лютого 2012 року.

29 лютого 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 21 березня 2012 року.

14 березня 2012 року представник позивача направив на адресу суду письмові пояснення щодо обставин справи, а також долучив документи, зокрема довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

21 березня 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

01 жовтня 2010 року між закритим акціонерним товариством «АЕРОБУД»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір оренди №2/01-10-10 (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався передати у строкове платне користування відповідачу нежитлове приміщення частину гаражу під літерою «Б», загальною площею 154,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі обєкт оренди), а відповідач зобовязувався вказаний обєкт оренди прийняти, сплачувати орендну плату та інші, передбачені умовами договору, платежі вчасно і в повному обсязі.

Приватне акціонерне товариство «АЕРОБУД»(далі позивач) є правонаступником всіх прав та обовязків закритого акціонерного товариства «АЕРОБУД», що підтверджується статутом приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД», копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач передав відповідачу обєкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі обєкту оренди (майна) від 01.10.2010 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

У період з жовтня 2010 року до грудня 2011 року орендна плата склала 127132,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001231 від 31.10.2010 року, №ОУ-0001357 від 30.11.2010 року, №ОУ-0001543 від 31.12.2010 року, №ОУ-0000061 від 31.01.2011 року, №ОУ-0000165 від 28.02.2011 року, №ОУ-0000284 від 31.03.2011 року, №ОУ-0000618 від 31.05.2011 року, №ОУ-0000818 від 30.06.2011 року, №ОУ-0000819 від 29.07.2011 року, №ОУ-0001225 від 31.08.2011 року, №ОУ-0001440 від 30.09.2011 року та №ОУ-0001641 від 31.10.2011 року, а також рахунками-фактурами №СФ-0000388 від 29.04.2011 року, №СФ-0001339 від 30.11.2011 року, №СФ-0001443 від 30.12.2011 року, №СФ-0001158 від 31.10.2010 року, №СФ-0001379 від 31.12.2010 року, №СФ-0000081 від 31.01.2011 року, №СФ-0000150 від 28.02.2011 року, №СФ-0000538 від 31.05.2011 року, №СФ-0000644 від 30.06.2011 року, №СФ-0000807 від 29.07.2011 року, №СФ-0000930 від 31.08.2011 року, №СФ-0001054 від 30.09.2011 року, №СФ-0001208 від 31.10.2011 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що відповідач, окремо від орендної плати, вказаної п. 4.1 цього договору, щомісячно оплачує (компенсує) позивачу витрати за спожиті комунально-побутові послуги (енерго/теплопостачання, водопостачання, водовідведення, вивезення відходів та інші експлуатаційні витрати), повязані з утриманням обєкту, які розраховуються та сплачуються, виходячи з обсягів спожитих відповідачем послуг.

Так, за період з жовтня 2010 року до грудня 2011 року відповідач спожив комунально-побутових послуг на загальну суму 27605,89 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001373 від 30.11.2010 року, №ОУ-0001508 від 31.12.2010 року, №ОУ-0000675 від 31.05.2011 року, №ОУ-0000849 від 30.06.2011 року, №ОУ-0001058 від 29.07.2011 року, №ОУ-0001227 від 31.08.2011 року, №ОУ-0001462 від 30.09.2011 року, №ОУ-0001642 від 31.10.2011 року, а також рахунками-фактурами №СФ-0001160 від 31.10.2010 року, №СФ-0000085 від 31.01.2011 року, №СФ-0000168 від 10.03.2011 року, №СФ-0000250 від 31.03.2011 року, №СФ-0000417 від 29.04.2011 року, №СФ-0001338 від 30.11.2011 року, №СФ-0001497 від 30.12.2011 року, №СФ-0001262 від 30.11.2010 року, №СФ-0001381 від 31.12.2010 року, №СФ-0000263 від 31.03.2011 року, №СФ-0000556 від 31.05.2011 року, №СФ-0000668 від 30.06.2011 року, №СФ-0000808 від 29.07.2011 року, №СФ-0000932 від 31.08.2011 року, №СФ-0001077 від 30.09.2011 року, №СФ-0001209 від 31.10.2011 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач орендну плату, а також витрати за спожиті комунально-побутові послуги оплатив частково, а саме в розмірі 41000,00 грн., що підтверджується банківською довідкою №19 від 03.03.2012 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №29 від 11.01.2012 року з вимогою оплатити заборгованість, але відповіді не отримав.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 113738,39 грн. основного боргу, три проценти річних у розмірі 3025,00 грн., 3214,90 грн. пені та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2970,56 грн.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 4.1 договору, за тимчасове користування обєктом оренди, вказаним п. 1.1 цього договору, відповідач сплачує позивачу місячну орендну плату з розрахунку 55,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 9,17 грн. за 1 кв.м.

Загальна щомісячна орендна плата за тимчасове користування обєктом оренди, вказаним п. 1.1 цього договору, з урахуванням площі обєкту оренди, вказаної п. 1.1 договору в кількості 154,1 кв.м., становить 8475,50 грн., в тому числі ПДВ 20% 1412,58 грн.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач жодних документів, що підтверджують сплату орендної плати та витрат за спожиті комунально-побутові послуги або спростовують доводи позивача, суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 113738,39 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 3214,90 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.7 договору передбачено, що оплата орендної плати проводиться відповідачем щомісячно, шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 100% від щомісячної орендної плати, вказаної в п. 4.1 цього договору, в строк до 5-го числа місяця, що передує звітному місяцю оренди.

Згідно з п. 4.8 договору, оплата компенсації спожитих комунально-побутових послуг проводиться відповідачем щомісячно, шляхом перерахування коштів, належних до сплати на підставі наданого позивачем рахунку-фактури, протягом 5 банківських днів з моменту його отримання, але в будь-якому випадку не пізніше 20-го числа місця, наступного за звітним.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати платежів, вказаних у п. 4 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню, розраховану в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (згідно до діючого законодавства України) від простроченої суми платежу за кожний календарний день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Так, суд вважає, що розмір пені, враховуючи те, що заборгованість виникла 06.09.2010 року, проте відповідач просить стягнути пеню, починаючи з 06.10.2010 року, то, беручи до уваги період заборгованості з:

06.10.2010 року до 05.11.2010 року, суму боргу в розмірі 16951,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 223,15 грн.;

06.11.2010 року до 20.11.2010 року, суму боргу в розмірі 25 426,50 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 161,96 грн.;

21.11.2010 року до 05.12.2010 року, суму боргу в розмірі 26637,96 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 169,68 грн.;

06.12.2010 року до 16.12.2010 року, суму боргу в розмірі 35113,46 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 164,02 грн.;

17.12.2010 року до 20.12.2010 року, суму боргу в розмірі 31 113,46 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 52,85 грн.;

21.12.2010 року до 05.01.2011 року, суму боргу в розмірі 32 427,52 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 220,33 грн.;

06.01.2011 року до 20.01.2011 року, суму боргу в розмірі 40903,02 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 260,55 грн.;

21.01.2011 року до 05.02.2011 року, суму боргу в розмірі 44001,77 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 298,97 грн.;

06.02.2011 року до 20.02.2011 року, суму боргу в розмірі 52477,27 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 334,27 грн.;

21.02.2011 року до 05.03.2011 року, суму боргу в розмірі 55725,46 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 307,64 грн.;

06.03.2011 року до 06.03.2011 року, суму боргу в розмірі 64200,96 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 27,26 грн.,

а разом 2220,68 грн., що підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 06.10.2010 року до 31.01.2012 року складає 483 дні, тому три проценти річних від суми 113738,39 грн. становлять 2988,88 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 06.10.2010 року до 31.01.2012 року у 2010 році: у жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від11.05.2011р.), травні 100,8% (УК №103 від 08.06.2011р.), червні 100,4% (УК №122 від 08.07.2011р.), липні 98,7% (УК №144 від 09.08.2011р.), серпні 99,6% (УК №164 від 08.09.2011р.), вересні 100,1% (УК №187 від 11.10.2011р.), жовтні 100,0% (УК №208 від 09.11.2011р.), листопаді 100,1% (УК №229 від 08.12.2011р.), грудні 100,2% (УК №4 від 11.01.2012р.); у 2012 році: у січні 100,2% (УК №23 від 07.02.2012р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 113738,39 грн., складає 4749,39 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 2970,56 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 291, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 122948,85 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»(м. Київ, вул. Пшенична, 4, код 21598792) 113738,39 грн. (сто тринадцять тисяч сімсот тридцять вісім грн. 39 коп.) основного боргу; три проценти річних у розмірі 2 988,88 грн. (дві тисячі девятсот вісімдесят вісім грн. 88 коп.); 2220,68 грн. (дві тисячі двісті двадцять грн. 68 коп.) пені; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2970,56 грн. (дві тисячі девятсот сімдесят грн. 56 коп.); 2458,98 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят вісім грн. 98 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Грабець

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 26.03.2012 року.